Рішення

від 12.03.2013 по справі 907/89/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

12.03.2013 р. Справа № 907/89/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород

до відповідача Головного управління міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про стягнення 79 455 грн. 55 коп., в тому числі 71 280 грн. основного боргу за виконані роботи, 5 375 грн. 13 коп. пені та 2 800 грн. 42 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - Бочкор А.П., юрисконсульт, довіреність № 07/119д від 28.12.2012 року

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород заявлено позов до відповідача Головного управління міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород про стягнення 79 455 грн. 55 коп., в тому числі 71 280 грн. основного боргу за виконані роботи, 5 375 грн. 13 коп. пені та 2 800 грн. 42 коп. три проценти річних.

Представник позивача просить задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 11-03/240900 від 31.08.2011 року, а саме не здійснив повну оплату за фактично виконані роботи по виготовленню технічних умов в розмірі 71 280 грн. Крім того, за порушення термінів оплати за виконані роботи позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 5 375 грн. 13 коп. згідно п. 7.2. договору та 2 800 грн. 42 коп. три проценти річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 31.01.2013 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 12.02.2013 року та 27.02.2013 року, надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві; повідомлення про вручення ухвали від 31.01.2013 року долучено до матеріалів справи) у судові засідання 12.02.2013 року, 27.02.2013 року та 12.03.2013 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав. Згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 року № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

31 серпня 2011 року між Головним управлінням міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород (виконавець) був укладений договір № 11-03/240900 на виконання робіт по виготовленню технічних умов. Згідно умов даного договору виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених договором, на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник (відповідач) взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити роботи по виготовленню технічних умов (п. 1.1. договору).

Вартість виконаної виконавцем (позивачем) роботи становить 71 280 грн., в т.ч. ПДВ - 11 880 грн. Договірна ціна є динамічною (п. п. 2.1., 2.4. договору).

У відповідності до п. 3.1. розрахунки по договору здійснюються в безготівковому порядку. Пунктом 3.2. договору сторонами передбачено, що платежі за фактично виконані роботи, замовник (відповідач) проводить протягом 10 - ти календарних днів з дня підписання сторонами актів виконаних робіт.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт виконавцем і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з актом приймання - передачі виконаних робіт б/н від 31.08.2011 року, який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача без будь - яких застережень і зауважень та посвідчений печатками сторін, позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи по виготовленню технічних умов на виконання умов договору № 11-03/240900 від 31.08.2011 року, згідно діючих нормативних документів та інструкцій на загальну суму 71 280 грн., в тому числі і ПДВ - 11 880 грн.

Розділом 5 договору передбачено, що датою закінчення виконання робіт є дата підписання сторонами відповідних актів приймання - передачі виконаних робіт. Акт прийняття виконаних робіт підписується представником замовника та виконавця.

Пунктом 6.2.2. передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити виконавцю роботу в розмірах і в строки, встановлені договором.

Однак, в порушення умов договору, замовником (відповідачем) не здійснено жодної оплати за виконані роботи по виготовленню технічних умов на загальну суму 71 280 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість виконаних робіт по виготовленню технічних умов згідно договору № 11-03/240900 від 31.08.2011 року в розмірі 71 280 грн. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи по виготовленню технічних умов в розмірі 71 280 грн. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови договору № 11-03/240900 від 31.08.2011 року по виготовленню технічних умов виконав належним чином, що підтверджується відповідним актом приймання - передачі виконаних робіт від 31.08.2011 року, який підписаний сторонами, а відповідач, свого обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 71 280 грн.

На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані, але не оплачені роботи за договором в розмірі 71 280 грн. - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 71 280 грн. заборгованості за виконані роботи по виготовленню технічних умов.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 375 грн. 13 коп.

Пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що у разі недотримання термінів розрахунку визначених у договорі, замовник (відповідач) зобов'язується сплатити виконавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на відповідний період за кожен день прострочки.

Згідно ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року та складає 5 375 грн. 13 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума трьох процентів річних за період прострочки з 11.09.2011 року по 15.01.2013 року складає 2 800 грн. 42 коп., підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на наведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за виконані роботи, пені та трьох процентів річних документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 720 грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. 629, п. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 853, ст. ст. 854, 882 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Головного управління міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород, вул. Уральська, 4 (код ЄДРПОУ 37428956) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2 (код ЄДРПОУ 05448610) суму 79 455 (Сімдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень) грн. 55 коп., в тому числі 71 280 (Сімдесят одна тисяча двісті вісімдесят гривень) грн. основного боргу за виконані роботи, 5 375 (П'ять тисяч триста сімдесят п'ять гривень) грн. 13 коп. пені та 2 800 (Дві тисячі вісімсот гривень) грн. 42 коп. три проценти річних, а також суму 1 720 (Одна тисяча сімсот двадцять гривень) грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.03.2013 року

Суддя Пригара Л.І.