Ухвала

від 11.03.2013 по справі 2а-12256/12/0170/28

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12256/12/0170/28

11.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 21.11.12 у справі № 2а-12256/12/0170/28

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа ЛТД" (вул. Фрунзе, 43 корп. 2, оф.79, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95017)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа ЛТД" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 18.10.2012 №0004592204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 156842 грн., прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа ЛТД» (ЄДРПОУ 16325164; 95017, місто Сімферополь, вул. Фрунзе, буд. 43, корп. 2, оф. 79), вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа ЛТД» (далі-позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012 №0004592204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 156842,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що акт перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містить помилкові висновки, що не узгоджуються із фактичними обставинами даної справи, встановлений актом перевірки факт завищення валових витрат за 1 квартал 2011 року не відповідає приписам чинного на той час законодавства.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи 18.10.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0004592204 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 156842,00грн.

Передумовою збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 156842,00грн. став акт №6861/22-3/16325164 від 05.10.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток по взаємовідносинам з Фірмою «Амос» МПП за період лютий 2011року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011року у сумі 156841,00 грн.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкт, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, правила формування валових доходів та валових витрат, на час виникнення спірних правовідносин, були визначені в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якому до валових витрат підлягає включенню вартість товару, сплачена платником податку їх постачальникам, на підставі первинних бухгалтерських документів.

Як вбачається з матеріалів справи у 1 кварталі 2011 року позивач мав господарські відносини з Фірмою «Амос» МПП на підставі договору від 01.02.2011 №04-02/11, відповідно до якого продавець був зобов'язаний виготовити, поставити, а покупець прийняти і оплатити непродовольчу продукцію-скляні пляшки. Постачання здійснюється на умовах DDU правил Інкотермс 2000 за рахунок постачальника автомобільним транспортом до міста Сімферополь, Московське шосе, 9-й км. На підставі договору сторонами були укладені специфікації від 01.02.2011 на постачання 300000 шт. пляшок прозорих "Конус" ємкістю 0,5 л на загальну суму 990000,00 грн. з податком на додану вартість, від 01.02.2011 на постачання пляшок прозорих "Конус" ємкістю 0,25 л у кількості 300000,00 шт. на загальну суму 540000,00 грн., від 04.02.2011№3 на постачання плішки прозорої "Белисимо" ємкістю 0,5 л у кількості 800000 шт. вартістю 2640000,00 грн. з податком на додану вартість.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій через наступне.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що на виконання вказаних домовленостей постачальником були виписані рахунки-фактури від 11.02.2011№АМ-000007 на оплату пляшки "Конус" ємкістю 0,5 л у кількості 37440 шт. на суму 123552,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 20592,00 грн., від 11.02.2011 №АМ-0000008 з постачання пляшки "Белисимо" ємкістю 0,5л у кількості 79040 шт. на суму 260832,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 43472,00 грн. Продавцем було зроблено постачання пляшки "Белісімо" ємк. 0,5л згідно відповідних товарно-транспортних накладних.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно платіжних доручень: від 17.01.2011, №28, від 25.01.2011 №61, від 28.01.2011 №90, від 02.02.2011 №99, від 14.02.2011 №150, від 28.02.2011 №217, від 28.02.2011 №218, від 07.04.2011 №373 постачання пляшок було сплачено у повному обсязі. Фактичне виконання позивачем і його контрагентом своїх зобов'язань по договорах підтверджується отриманням позивачем (покупцем) від Фірми «Амос» МПП товару і його оплатою, яка підтверджується платіжними дорученнями.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що вартість продукції (скляних пляшок), отриманих від МПП "Фірма "Амос", включені позивачем до складу валових витрат за рядком 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011р. в розмірі 627365,00 грн. Наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії зареєстровані та обліковані події та факти.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем надані докази зберігання придбаної у МПП "Фірма "Амос" продукції на складі ДП «Сімферопольський виноробний завод», відповідно до договору зберігання № 15 від 09.01.2008 та актів про передачу на відповідальне зберігання, а також докази подальшої реалізації цієї продукції ДП «Сімферопольський виноробний завод» за умовами договору купівлі-продажу № 15/1 від 09.01.2008.

Слід зазначити, що Фірмою "Амос" МПП, яка звітує до Державної податкової інспекції у Маліновському районі міста Одеси, задекларовані обсяги податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаною господарською операцією із позивачем, що підтверджується копією декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року з відміткою податкової про її прийняття 21.03.2011 та додатками до неї.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2011у справі № 2а-6079/11/0170/13, яка набрала законної сили, встановлено, що укладення договорів між ТОВ «Альфа ЛТД» та Фірмою «Амос» МПП було спрямоване на реальне настання правових наслідків і при виконанні цих договорів кожна сторона діяла в межах діючого законодавства України.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, слід зазначити, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2011у справі № 2а-6079/11/0170/13 має преюдиціальне значення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів того, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011року вартість товару, придбаного у Фірми «Амос» МПП, в розмірі 627365,00 грн., отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 №0004592204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 156842,00 грн. не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012 №0004592204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 156842,00грн.,суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012 №0004592204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 156842,00грн.,діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2012 у справі № 2а-12256/12/0170/28 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко