Постанова

від 13.03.2013 по справі 920/79/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 920/79/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

кредитора - не з'явився,

боржника - Шаматрін Є.М. (дов. б/н від 03.01.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніколсан» (вх. №421С/2) на постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі № 920/79/13

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніколсан», м. Суми

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі №920/79/13 (суддя Спиридонова Н.О.) визнано юридичну особу - ТОВ «Компанія «Ніколсан» (м. Суми, вул. Привокзальна, 33, ід. код 33227630) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Встановлено, що тривалість ліквідаційної процедури не повинна перевищувати дванадцяти місяців. Визнано кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до ТОВ «Компанія «Ніколсан» у сумі 9914,38 грн. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Барибу С.Г., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру.

ТОВ «Компанія «Ніколсан», не погодившись із зазначеною постановою господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі №920/79/13, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги боржник посилається на те, що він не був належним чином (несвоєчасно) повідомлений про час та місце розгляду справи, чим був позбавлений права підготувати свої заперечення та забезпечити участь свого представника у судовому засіданні. Окрім того, апелянт зазначає, що в заяві кредитора не наведено жодної обставини, передбаченої ст. 52 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

18.02.2013 року до Харківського апеляційного господарського суду від боржника надійшли пояснення по справі, в яких апелянт зазначає, що ініціюючим кредитором в порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України до заяви не було додано жодного належного та допустимого доказу відсутності боржника за місцезнаходженням чи ознак, що свідчать про припинення підприємницької діяльності боржника (вх. № 1502).

27.02.2013 року від УПФУ в м. Сумах надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. № 1831), в яких кредитор просить залишити скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі №920/79/13 без змін.

У судовому засіданні представник ТОВ «Компанія «Ніколсан» підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі №920/79/13 - скасувати, а провадження у справі припинити.

Представник кредитора у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений судом про час та місце розгляду справи належним чином.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

10.01.2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство. В обґрунтування заяви кредитор посилався на те, що внаслідок порушення законодавства в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування станом на 20.12.2012 року заборгованість боржника перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах зі сплати єдиного соціального внеску становить 9914,38 грн. Окрім того, відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 05.11.2012 року внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 14.01.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство та призначено проведення судового засідання на 18.01.2013 року Згідно штемпелю місцевого господарського суду, ухвалу направлено сторонам 14.01.2013 року (а.с.1-2).

Однак, як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34), копію вказаної ухвали від 14.01.2013 року було направлено боржнику лише 15.01.2013 року та отримано ним 23.01.2013 року, тобто після проведення судового засідання та прийняття оскаржуваної постанови. В судовому засіданні 18.01.2013 року представник боржника не був присутнім.

Таким чином, боржник не був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, на якому була прийнята оскаржувана постанова.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Окрім того, боржник не приймав участь у судовому засіданні в суді першої інстанції через неотримання ухвали, якою було призначено справу до розгляду, а тому не мав можливості надати свої заперечення на заяву про порушення справи про банкрутство. У зв'язку з чим, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України вважає можливим прийняти подані апелянтом додаткові докази.

Як свідчать надані боржником матеріали, 17.10.2012 року загальними зборами учасників ТОВ «Компанія «Ніколсан» прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації (протокол, а.с. 44-46). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.11.2012 року статус відомостей про боржника підтверджено і він знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності (а.с 47, 48).

06.12.2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося до голови ліквідаційної комісії ТОВ «Компанія «Ніколсан» з заявою про включення до списку кредиторів та визнання кредиторських вимог в розмірі 9914,38 грн. (а.с. 49), які були визнані ліквідаційною комісією у повному обсязі (повідомлення, а.с. 50).

Відповідно ч.1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Приймаючи оскаржувану постанову від 18.01.2013 року, суд першої інстанції встановив, що заборгованість боржника перед кредитором складає 9914,38 грн., що підтверджується розрахунком кредитора, копіями постанови адміністративного суду, виконавчого листа, постанови ВДВС. Окрім того, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено відомості про рішення засновників (учасників) юридичної особи (боржника) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи. Вказані обставини місцевий господарський суд визнав достатніми для визнання боржника банкрутом на підставі ст. 52 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду.

Так, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення (ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Стаття 17 названого Закону визначає, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, серед іншого, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову, дату обрання (призначення) або дату обрання (призначення) ліквідатора; реєстраційні номери облікових карток платників податків всіх членів такої комісії (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті); дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення; відомості про початок проведення органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням юридичної особи; відомості про неможливість проведення органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням юридичної особи.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, поняття відсутності підприємницької діяльності боржника та процесу припинення підприємницької діяльності, який не завершено, не є тотожними, а відомості в Єдиному державному реєстрі про прийняття рішення про припинення юридичної особи не свідчать про відсутність підприємницької діяльності, як систематичної господарської діяльності боржника.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ініціюючим кредитором не дотримано вимог чинного законодавства під час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Компанія «Ніколсан» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з п. п. 5, 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18.12.2009 року, провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (ст. ст. 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей. Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство врегульовано ст. 8 Закону, а припинення провадження у справі про банкрутство - ст. 40 Закону. Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 11) ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За наведених підстав, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга боржника підлягає задоволенню, постанова господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі №920/79/13 - скасуванню, а провадження у справі №920/79/13 - припиненню.

Відповідно ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 49, 80, 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніколсан» задовольнити.

2. Постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013 у справі № 920/79/13 скасувати.

3. Провадження у справі №920/79/13 припинити.

4. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (40024, м. Суми, вул. Харківська, 35, код 37429970, МФО 337568, р/р 25602318277 в СОУ ВАТ «Державний ощадний банк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніколсан» (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, б. 33, код 33227630, МФО 300506 р/р 26002001020656 у ПАТ «Перший інвестиційний банк») 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови підписаний 13.03.2013 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Т.В. Кравець

Суддя О.О. Крестьянінов