Копія
Справа № 2-а-4821/10/2270/15
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіМайстер П.М. при секретарі Нетичай Ю.В. за участі:представників позивача: Кулакова В.І., Старцуну В.В., Бойцун О.В. представників відповідача: Біляк Н.П., Войтишиної Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
До суду з адміністративним позовом звернувся позивач до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, з послідуючим збільшенням позовних вимог, про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 19.09.2009 року №0003882301/0/9216, №0003872301/0/9217 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/0/9218; від 25.01.2010 року №0003882301/1/878, №0003872301/1/877 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/1/879; від 31.03.2010 року №0003882301/2/2880, №0003872301/2/2881 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/2/2882; від 09.06.2010 року №0003882301/3/4636, №0003872301/3/4637 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/3/4635.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з вказаними повідомленнями - рішеннями, оскільки всі первинні розрахункові та платіжні документи надавались при перевірці, що не заперечується в акті і які складені згідно з чинним законодавством. Сертифікати якості від поставщиків продукції не вимагались. Приймання товару відбувалось за якістю відповідно до Інструкції №П-7 від 25.04.1966року.
Щодо придбання товару від ТОВ "Промтекс - ЛТД", ТОВ"Спектор - Інвест" та ТОВ "Дестроєрс" зазначає, що вказані підприємства мали статус юридичних осіб та були зареєстровані як платники ПДВ.
Відносно висновку в акті перевірки, що до складу валового доходу не було включено кредиторську заборгованість, по якій минув термін позовної давності, не погоджуємося з тих причин, що у договорі купівлі - продажу не визначено строку виконання зобов'язань, строку оплати за товар.
Позивач також не погоджується з висновком відповідача, про невчасне зарахування іноземної валюти на розрахунковий рахунок підприємства, оскільки підтверджуючим документом при надані послуг є Акт виконаних робіт, а не виставлений рахунок.
Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити надавши суду заперечення в якому зазначають, що у взаємовідносинах позивача з контрагентами ТОВ "Промтекс-ЛТД", ТОВ "Спектор - Інвест", ТОВ "Дестроєрс" операції з придбання ТМЦ не можна ідентифікувати, як такі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Внаслідок чого завищено валові витрати.
Позивачем не включено до валового доходу суму кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності, оскільки ТОВ "Велітар" визнано банкрутом Постановою господарського суду м. Києва від 20.09.2006 року.
Під час виконання контракту по операціях з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах зараховано на розрахунковий рахунок позивача іноземну валюту з порушенням 90 - денного строку з моменту митного оформлення готової продукції, а також під час надання додаткових послуг по контракту.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, представників відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в частині зважаючи на наступне.
Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому проведено документальну планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому складено Акт від 28.10.2009р. №10622/23-4/22768641 в якому зроблено висновок про вчинення порушень податкового законодавства та винесено податкові повідомлення - рішення від 19.09.2009 року №0003882301/0/9216, №0003872301/0/9217 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/0/9218.
Позивачем оскаржувались вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку за наслідками яких податковими органами вищого рівня їх залишено в силі.
В податкових повідомленнях - рішеннях зазначено, що позивачем допущені порушення п.п. 5.2.1, п.п.5.3.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно п.п. 7.2.6, 7.4.1., 7.4.4, 7.4.5., 7.7.1 ст.7 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Наявність податкових накладних на підставі яких проведено нарахування податкового кредиту позивачем у зв'язку з придбанням товарів та послуг у ТОВ "Промтекс-ЛТД", ТОВ "Спектор - Інвест", ТОВ "Дестроєрс" з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку спростовує висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1 ст.7 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Відповідно до п.п. 5.2.1., 5.3.9. п.5.2 ст.5 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Фактично податковий орган у акті від 07.05.12р. №3098/23-3/33663723 висновок про відсутність факту реалізації товарів по укладених договорах між позивачем та ТОВ "Промтекс-ЛТД", ТОВ "Спектор - Інвест", ТОВ "Дестроєрс" робить: з актів ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення перевірки в зв'язку з тим, що Постановою Господарського суду м. Києва від 23.07.2008 року у справі №43/308 ТОВ "Дестроєрс" визнано банкрутом, що судом не приймається, оскільки договір купівлі - продажу укладено 01 серпня 2007 року; ТОВ "Спектор - Інвест" не було забезпечено найманими працівниками та виробничими потужностями; ТОВ "Промтекс-ЛТД" внесено відомості до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням, з жовтня по грудень 2008 року подавав лише декларації з податку на додану вартість. Такі висновки суперечать первинним документам наданих до перевірки.
В протиріччя своїм висновкам в акті перевірки зазначає, що і було враховано судом, що Закрите акціонерне товариство "Хмельницьклегпром" діюче підприємство і за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року ним задекларовано скоригований валовий дохід в сумі 16247832,00грн. та не встановлено його завищення або заниження (стор. 5 Акту перевірки).
02.06.2008 року проведеною інвентаризацією товарно - матеріальних цінностей у позивача надлишків та нестач не встановлено.
Враховуючи наведене, на думку суду, податковий орган не встановивши порушення позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Промтекс-ЛТД", ТОВ "Спектор - Інвест", ТОВ "Дестроєрс" безпідставно (бездоказово) визначив йому зобов'язання по податку на прибуток та ПДВ з фактично надуманих ним же самим підстав, так як свої висновки у акті перевірки робив з припущень.
Про протилежне свідчать первинні бухгалтерські документи, а саме: договора купівлі - продажу з додатками, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки про безготівкову оплату за продукцію.
Позивач надав податковому органу усі докази фактичних господарських операцій, що стали підставою для відображення даних у податкових деклараціях.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
В силу ст.9 Закону ВР України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Зазначені відповідачем висновки не можуть свідчити про відсутність реального товарного характеру про операції купівлі - продажу позивача з ТОВ "Промтекс-ЛТД", ТОВ "Спектор - Інвест", ТОВ "Дестроєрс", адже це спростовується договорами купівлі - продажу, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками про оплату за продукцію і іншими матеріалами, які досліджував податковий орган та доказами перевіреними судом.
Враховуючи судову практику: Постанову Верховного Суду України від 29 жовтня 2010 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 13485851 де зазначено, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
Постанову Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 2362425 в якому зазначено, що аналіз норм Закону України "Про податок на додану вартість" дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.
Відповідач не спростував доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість) продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Судом встановлено, що спірні угоди укладено правосуб'єктними особами, які на момент укладення цих угод не були виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин; недоведеності відповідачем умислу позивача на укладення спірних угод з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Одночасно суд відкидає доводи позивача, щодо не включення кредиторської заборгованості у валові доходи. Позивач вважає, що ним не пропущено строк позовної давності щодо повернення її ТОВ"Велтаір".
Згідно п.4.1.6.ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - (далі Закон, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону, безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом.
Встановлено, що Постановою Господарського суду м. Києва 24.05.2006 року по справі № 43/286 ТОВ "Велтаір" код 33152801 визнано банкрутом і те, що на час перевірки (з 22.09.2009 року по 05.10.2009 року) позивач мав заборгованість перед ТОВ "Велтаір" код 33152801 за поставлену продукцію в сумі 1108493,00грн. і не включив її у валовий доход.
Отже, відповідачем правомірно зафіксовано порушення та винесено податкове повідомлення - рішення №0003872301/0/9217 в цій частині та визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 609671,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 121934,00грн.
Суд також погоджується з висновками відповідача, що позивачем допущено порушення під час виконання контракту по операціях з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, оскільки на розрахунковий рахунок позивача зараховано іноземну валюту з порушенням 90 - денного строку з моменту митного оформлення готової продукції, а також під час надання додаткових послуг по контракту.
У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України, від 15.09.1995, № 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", у разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка з цих операцій була проведена раніше.
Звіркою митних декларацій, які засвідчують момент митного оформлення готової продукції із виписками з особових рахунків позивача, які засвідчують надходження валютної виручки на його особовий рахунок та розрахунку пені по контрактах на переробку давальницької сировини №55/10 від 02.10.2006 року з фірмою "HUGO BOSS" Німеччина та №1/03 від 26.05.2008 року EVA S. A. R. I. Франція встановлено порушення термінів розрахунків, які правомірно зафіксовані в акті перевірки і за висновками якого винесено рішення від 19.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/0/9218.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом враховано ст.244-4 КАС України, в якій вказано, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, позивачем доведено правомірність частини позовних вимог, також судом, в судовому засіданні, здобуто підтвердження підстав скасування в частині податкових повідомлень - рішеннь Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 19.09.2009 року №0003882301/0/9216 та повідомлення - рішення №0003872301/0/9217 в сумі 294370,00грн. за основним платежем та 476979,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.01.2010 року №0003882301/1/878 та повідомлення - рішення №0003872301/1/9217 в сумі 294370,00грн. за основним платежем та 476979,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 31.03.2010 року №0003882301/2/2880 та повідомлення - рішення №0003872301/2/9217 в сумі 294370,00грн. за основним платежем та 476979,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 09.06.2010 року №0003882301/3/4636 та повідомлення - рішення №0003872301/3/9217 в сумі 294370,00грн. за основним платежем та 476979,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в решті позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2013 року
Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2013 |
Оприлюднено | 19.03.2013 |
Номер документу | 29977885 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Майстер П.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні