Постанова

від 04.07.2013 по справі 2-а-4821/10/2270/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4821/10/2270/15

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

представника відповідача: Карповича В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром", державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2010 року закрите акціонерне товариство "Хмельницьклегпром" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 19.11.2009 року №0003882301/0/9216, №0003872301/0/9217 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/0/9218; від 25.01.2010 року №0003882301/1/878, №0003872301/1/877 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/1/879; від 31.03.2010 року №0003882301/2/2880, №0003872301/2/2881 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/2/2882; від 09.06.2010 року №0003882301/3/4636, №0003872301/3/4637 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/3/4635 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 11 березня 2013 року позов задовольнив частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять: відповідач - скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою позовну заяву залишити без задоволення повністю; позивач - скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, проти доводів апеляційної скарги позивача заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому необхідно задовольнити, апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром" залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому проведено документальну планову виїзну перевірку закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому складено Акт від 28.10.2009р. №10622/23-4/22768641 в якому зроблено висновок про вчинення порушень податкового законодавства та винесено податкові повідомлення - рішення від 19.09.2009 року №0003882301/0/9216, №0003872301/0/9217 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/0/9218.

Позивачем оскаржувались вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку за наслідками яких податковими органами вищого рівня їх залишено в силі.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Між позивачем та ТОВ "Промтекс-ЛТД" 03 жовтня 2008 року було укладено договір купівлі-продажу №01/10/08. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське ведення) Покупця товар - тканину, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Даного Договору.

03 жовтня 2008 року укладено додаток №1 до договору купівлі-продажу №01/10/08 від 03 жовтня 2008 року.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи долучено копії видаткової накладної №РН-0000910 від 03 жовтня 2008 року, податкової накладної від 03 жовтня 2008 року, подорожніх листів вантажного автомобіля.

Між позивачем та ТОВ "Дестроерс" 01 серпня 2007 року було укладено договір купівлі-продажу №01/08. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське ведення) Покупця товар - тканину, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Даного Договору.

01 серпня 2007 року укладено додаток №1, 22 жовтня 2007 року - додаток №2 до договору купівлі-продажу №01/08 від 01 серпня 2007 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних №Д-00000939 від 29 жовтня 2007 року, №Д-00000420 від 02 серпня 2007 року, виписки з банківського рахунку, копії податкових накладних №420 від 02 серпня 2007 року, №939 від 29 жовтня 2007 року.

Між позивачем та ТОВ "Спектор-Інвестс" 23 липня 2008 року укладено договір купівлі-продажу №01/07/08. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське ведення) Покупця товар - тканину, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Даного Договору.

23 липня 2008 року укладено додаток №1 до договору купівлі-продажу №01/07/09 від 23 липня 2008 року.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи долучено копії видаткової накладної №СІ-0000070 від 31 липня 2008 року, податкової накладної №70 від 31 липня 2008 року, подорожнього листа вантажного автомобіля.

Разом з тим, під час проведення перевірки встановлено відсутність в контрагентів позивача найманих працівників та виробничих потужностей, необхідних для здійснення вказаних господарських операцій.

Позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення оплати вартості отриманих товарів , в тому числі сплати податку на додану вартість в ціні товару, по взаємовідносинах з ТОВ "Спектор-Інвестс" та ТОВ "Промтекс-ЛТД". Крім того, позивачем не надано також товаросупровідних документів, а також доказів подальшого використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наданих позивачем доказів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу щодо безпідставного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Дестроерс", ТОВ "Спектор-Інвестс" та ТОВ "Промтекс-ЛТД".

Проведеною перевіркою встановлено, що підприємством не включено до валового доходу суму кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності, а саме по ТОВ "Велтаір" на суму 1330192,41 грн.

Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Відповідно до п.1.22.1 п. 1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Постановою Господарського суду м. Києва 24.05.2006 року по справі № 43/286 ТОВ "Велтаір" код 33152801 визнано банкрутом. На час перевірки (з 22.09.2009 року по 05.10.2009 року) позивач мав заборгованість перед ТОВ "Велтаір" код 33152801 за поставлену продукцію в сумі 1108493,00 грн. і не включив її у валовий доход.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтаір" не вчинялись дії по стягненню заборгованості із ЗАТ "Хмельницьклегпром". Кредиторська заборгованість виникла в травні 2006 року (по розрахунках за договором купівлі-продажу №20/05 від 30 травня 2005 року), а отже повинна бути включена до складу інших доходів в травні 2009 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів не заперечує висновку суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно зафіксовано порушення та винесено податкове повідомлення - рішення №0003872301/0/9217 в цій частині та визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 609671,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 121934,00грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині дотримання законодавчо встановленого терміну надходження валютної виручки.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" у разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка з цих операцій була проведена раніше.

По контрактах на переробку давальницької сировини №55/10 від 02.10.2006 року з фірмою "HUGO BOSS" Німеччина та №1/03 від 26.05.2008 року EVA S. A. R. I. Франція встановлено порушення термінів розрахунків за переробку давальницької сировини.

Факт порушення підтверджується, в тому числі, експортними ВМД та банківськими документами, що засвідчують надходження валютної виручки.

Зокрема, по ВМД №3434 дата відвантаження готової продукції - 25.04.2008 року, граничний термін надходження валютної виручки - 24.07.2008 року, оплату здійснено 03.09.2008 року, тобто з простроченням на 41 день.

По ВМД №3899 дата відвантаження готової продукції - 14.05.2008 року, граничний термін надходження валютної виручки - 12.08.2008 року, оплату здійснено 03.09.2008 року, тобто з простроченням на 22 дні.

По ВМД №7900 дата відвантаження готової продукції - 27.08.2008 року, граничний термін надходження валютної виручки - 25.11.2008 року, оплату здійснено 30.06.2009 року, тобто з простроченням на 217 днів.

Таким чином, органом державної податкової служби було правомірно встановлено вказане порушення та винесено рішення від 19.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742200/0/9218.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити.

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром" задовольнити залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "09" липня 2013 р.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.