Постанова

від 13.03.2013 по справі 13/286-07-8346

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р.Справа № 13/286-07-8346 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючий суддя : Балух В.С.

Судді : Бандура Л.І., Таран С.В.

секретар судового засідання: Альошина Г.М.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги: управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області

на рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2013 року

у справі № 13/286-07-8346

за позовом: Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області

про стягнення 13600,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Масін В.В. ;

від відповідача - Мазуркевич Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовом до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області про стягнення 6 800,00 грн. штрафу та 6 800,00 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 29 жовтня 2007 року порушено провадження у справі, яке згодом було зупинено до вирішення по суті господарської справи № 6/334-07-8638 за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області до Одеського обласного тервідділення АМК України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Одеського ОТВ АМК України. Ухвалою господарського суду від 03 грудня 2012 р. поновлено провадження у справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.02.2013 року (суддя Панченко О.Л.) позов задоволено повністю. Приймаючи рішення, суд послався на те, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені матеріалами справи.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову Одеського ОТВ АМК України до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області про стягнення штрафу у сумі 6 800,00 грн. та пені у сумі 6 800,00 грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу Одеське ОТВ АМК України з доводами скаржника не погоджується, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 24.04.2007р. № 15-рш, яким визнала, що дії Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області у вигляді розповсюдження інформації шляхом надсилання листів клієнтам ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ", згідно з якою ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" не має можливості виконувати умови договорів на охорону об'єктів та пропозиції щодо укладення договорів на надання послуг охорони майна з Управлінням Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 12 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді схилення господарюючих суб'єктів та підприємців до розірвання договорів на охорону об'єктів з ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ". На підставі ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за вчинене порушення на відповідача накладений штраф у розмірі 6800,00 грн. Штраф підлягає сплаті у тридцятиденний строк з дня одержання рішення.

Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним вказаного рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2007р. № 15-рш.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013р. залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 24.09.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 по справі №15-6/334-07-8638, якими в позові управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" про визнання недійсним рішення тервідділення від 24.04.2007р. № 15-рш відмовлено в повному обсязі.

Тобто рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2007р. № 15-рш є чинним та таким, що підлягає виконанню.

Враховуючи те, що доказів сплати відповідачем штрафу за вказаним рішенням тервідділеня в матеріалах справи відсутні господарським судом правомірно стягнуто з відповідача штраф у сумі 6800,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 31 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996р. № 236/96-ВР (зі змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) порушник, на якого накладено штраф, сплачує його у тридцятиденний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, якщо інше не визначено цим рішенням.

За кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі одного відсотка від суми штрафу.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р. № 2210-Ш (зі змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Враховуючи викладене господарським судом правомірно стягнуто з відповідача пеню за обґрунтованими розрахунками позивача у сумі 6800,00 грн. та зроблено висновок щодо обґрунтованості та доведеності матеріалами справи позовних вимог тервідділення АМК України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999р. у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Враховуючи викладене та те, що відповідач за законодавством України є юридичною, а не фізичною особою то вказане положення ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо зворотної дії закону, коли вони пом'якшують відповідальність, до відповідача не застосовуються.

Отже господарським судом правомірно не взято до уваги посилання відповідача на те , що ст. 12 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" було виключено на підставі Закону України від 18.12.2008р. № 689-У1 "Про внесення змін до Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що на думку останнього звільняє його від відповідальності та обов'язку сплати штрафу та пені, нарахованих позивачем.

В апеляційній скарзі скаржник послався також на те, що тервідділення нарахувало пеню з порушенням строків визначених ч. 1 ст. 250 ГК України, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.

Тобто на думку апелянта оскільки рішення тервідділення №15-рш прийнято 24.04.2007р. то граничний термін до якого може бути нарахована пеня, це 25.10.2007р.

Вказане посилання скаржника колегією суддів до уваги не береться з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/418/2012 від 04.04.2012р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) у випадку порушення законодавства про захист економічної конкуренції пеня, передбачена ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», не лише має безальтернативний характер, але й не потребує прийняття уповноваженим органом рішення про її застосування, внаслідок чого не підпадає під визначення адміністративно-господарським санкцій у розумінні статей 238 -239, 249 - 250 Господарського кодексу України.

На підставі вищенаведеного, оскаржуване рішення господарського суду Одеської області ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. ст.49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2013р. у справі №13/286-07-8346 - без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Постанову підписано 18.03.2013 року

Головуючий суддя В.С. Балух

Суддя Л.І. Бандура

Суддя С.В. Таран