Рішення

від 13.03.2013 по справі 1618/762/2012

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1618/762/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Іващенка Ю. А.

при секретарі - Мирна Т.Ф.,

з участю :

представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" Токарева Г.Я.,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4,

представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ФАКТОР" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ФАКТОР" про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 7, згідно умов якого Продавець зобов'язувався передавати у власність, а Покупець зобов'язувався приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених даним договором. Найменування, асортимент, кількість і вартість Товару визначалися відповідною видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною даного Договору ( п. 2.2. Договору купівлі-продажу). Момент переходу права власності на Товар до Покупця і, відповідно, ризиків, яких може зазнати Товар, є момент підписання Покупцем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі Товару ( п. 3.2. Договору купівлі-продажу). Підтвердженням передачі та прийняття товару, його кількості та вартості виступають видаткові накладні № 0880215 від 29.03.2011р., №0900281 від 31.03.2011р., № 0910067 від 01.04.2011р., № 0950270 від 05.04.2011р., № 1300114 від 10.05.2011р., № 1370224 від 17.05.2011р. Покупець зобов'язувався повністю сплатити вартість отриманого Товару на поточний рахунок Продавця протягом 131 (ста тридцяти одного) календарного дня з моменту підписання відповідної видаткової накладної (п. 4.3. Договору купівлі-продажу). Платіж вважається здійсненим з моменту зарахування грошей на поточний рахунок Продавця (п. 4.6. Договору купівлі-продажу).

Згідно п. 4.7. Договору купівлі-продажу, при наявності заборгованості у Покупця перед Продавцем за раніше отриманий Товар, при надходженні оплати за Товар, сума оплати, незалежно від цільового призначення платежу, зараховується Продавцем як оплата за раніше переданий, але не оплачений Товар.

Покупець за переданий товар перерахував лише 25.178,02 гривень. Така часткова оплата була здійснена 14.06.2011р. згідно платіжного доручення № 467 на суму 40000,00 грн. та 17.06.2011р. згідно платіжного доручення № 754 на суму 18500,00 грн.

Так, частина грошових коштів згідно платіжного доручення № 467 (на суму 40000,00 грн.) - в сумі 33321,98 грн. повністю ліквідувала заборгованість за попередніми видатковими накладними (а саме за видатковою накладною № 0830297 від 24.03.2011р.), а інша частина грошових коштів згідно даного платіжного доручення - в сумі 6678,02 грн. частково ліквідувала заборгованість за видатковою накладною № 0880215 від 29.03.2011р. Оплата згідно платіжного доручення № 754 (на суму 18500,00 грн.) - в сумі 18500,00 частково ліквідувала заборгованість за видатковою накладною № 0880215 від 29.03.2011р.

Таким чином, позивач вважав, що у ТОВ "ФАКТОР" обліковується заборгованість перед ними у розмірі 514368,00 грн.

Умовами договору купівлі-продажу встановлено, що оплата за поставлений товар має бути здійснена протягом 131 календарного дня з моменту підписання Сторонами відповідної видаткової накладної.

В разі прострочення платежів за переданий товар більше ніж на 25 календарних днів, відповідно до п. 4.5. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця штраф в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого товару.

Покупець не сплатив кошти за переданий йому товар в повному обсязі, тому на 132-й календарний день після прострочення платежів за переданий товар, тобто за останньою видатковою накладною - з 26.09.2011р., у Продавця виникло право на стягнення штрафу в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого товару. Згідно розрахунку сума штрафу в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого товару становить 257184,00 грн.

Сторони, підписавши договір купівлі-продажу № 7 від 01.01.2011р., визнали його умови обов'язковими для себе і зокрема встановили розмір неустойки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу, 26.04.2011р., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (поручителі) поручилися перед ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" за належне виконання зобов"язань ТОВ "ФАКТОР" за Договором купівлі-продажу. Порука Поручителів оформлена письмово та підтверджується виданими ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" розписками від 26.04.2011р.

ОСОБА_3 на момент оформлення поруки займав посаду директора ТОВ "ФАКТОР" та був його співзасновником, ОСОБА_4 на момент оформлення поруки був співзасновником ТОВ "ФАКТОР".

Вважали, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ТОВ "ФАКТОР" мають нести перед ними солідарну відповідальність за належне виконання зобов"язань за договором від 01.01.2011 р. №7.

На підставі викладеного, ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" прохало суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ТОВ "ФАКТОР" солідарно на їх користь суму основного боргу в розмірі 514 368 грн., а також стягнути на їх користь з ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ТОВ "ФАКТОР" солідарно 257 184 грн. неустойи (штрафу). (а.с. 3-7).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом до ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ", мотивуючи свої вимоги тим, що фактично договір від 01.01.2011 р. №7 між ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" та ТОВ "ФАКТОР" було укладено на 31 календарний день, а в подальшому в договір було внесено виправлення та дописано цифрами "1" та прописом "сто" в п. 4.3. даного Договору. Таким чином граничний термін оплати припадав на 16 червня 2011 року. Дана дописка була зроблена з метою продовження терміну пред"явлення вимоги до них, як до поручителів, хоча договір поруки і не укладався. Розписки були написані ними під тиском керівників ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" із застосуванням морально - психологічного тиску.

На підставі викладеного , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прохали суд визнати недійсним допис цифрами "1" словами (сто) в словосполученні 131 (сто тридцять один) в п. 4.3 Договору купівлі - продажу №7 від 01.01.2011 р.(а.с. 98-99).

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доповнили зустрічні позовні вимоги, мотивуючи тим, що 01.01.2011 р. між ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" та ТОВ "ФАКТОР" було укладено договір купівлі - продажу рибної продукції. На той час ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" та ТОВ "ФАКТОР" плідно працювали та між ними було укладено багато угод. Уважно ознайомившись із договором від 01.01.2011 р. з"ясувалося, що він ОСОБА_3 даний договір не підписував та його підпис було підроблено.

На підставі викладеного, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також прохали суд визнати недійсним договір купівлі - продажу від 01.01.2011 р. №7.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" Токарев Г.Я. позов ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" порхав задовольнити, а у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити, обгрунтовував позовні вимоги ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" обставинами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4, представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в задоволенні позову ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" прохали відмовити, зустрічний позов підтримали та прохали його задовольнити, обгрунтовували його обставинами, викладеними у зустрічній позовній заяві.

Представник відповідача за первісним позовом ТОВ "ФАКТОР" в судове засідання не з"явився, відповідач ТОВ "ФАКТОР" був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повідомлень про причини неявки в судове засідання представника відповідача ТОВ "ФАКТОР" до суду не надходило.

Враховуючи думку осіб, які беруть участь у справі, вимоги ЦПК України щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача, суд вважав за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача ТОВ "ФАКТОР".

З"ясувавши обставини справи на підставі доказів, поданих особами, які беруть участь у справі та в межах заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне позов ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ФАКТОР" про стягнення заборгованості задовольнити частково, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" про визнання договору недійсним - відмовити, враховуючи наступне.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

На підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, судом встановлено, що 01.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №7, згідно умов якого Продавець зобов'язувався передавати у власність, а Покупець зобов'язувався приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених даним договором. Згідно умов Договору визначено, що найменування, асортимент, кількість і вартість Товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.2. Договору купівлі-продажу).

Момент переходу права власності на Товар до Покупця і, відповідно, ризиків, яких може зазнати Товар, є момент підписання Покупцем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі Товару (п. 3.2. Договору купівлі-продажу).

Покупець зобов'язувався повністю сплатити вартість отриманого Товару на поточний рахунок Продавця протягом 131 (ста тридцяти одного) календарного дня з моменту підписання відповідної видаткової накладної (п. 4.3. Договору купівлі-продажу). Платіж вважається здійсненим з моменту зарахування грошей на поточний рахунок Продавця (п. 4.6. Договору купівлі-продажу)

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором поставки. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У ст. 692 ЦК України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно п. 4.7. Договору купівлі-продажу від 01.01.2011 року, при наявності заборгованості у Покупця перед Продавцем за раніше отриманий Товар, при надходженні оплати за Товар, сума оплати, незалежно від цільового призначення платежу, зараховується Продавцем як оплата за раніше переданий, але не оплачений Товар.

На виконання умов договору від 01.01.2011 р. ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" було передано товар ТОВ "ФАКТОР" згідно видаткових накладних № 0880215 від 29.03.2011р., №0900281 від 31.03.2011р., № 0910067 від 01.04.2011р., № 0950270 від 05.04.2011р., № 1300114 від 10.05.2011р., № 1370224 від 17.05.2011р. та довіреностей на отримання товару, а відповідачем ТОВ "ФАКТОР" було прийнято від ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" товар згідно договору від 01.01.2011р. на суму (згідно даних видаткових накладних) - 539 546,02 грн. (а.с. 10-21).

Згідно розрахунку позивача ТОВ "ФАКТОР" за переданий товар перерахував ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" лише 25.178,02 грн. Дана часткова оплата була здійснена 14.06.2011р. згідно платіжного доручення № 467 на суму 40000 грн. та 17.06.2011р. згідно платіжного доручення № 754 на суму 18500,00 грн. (а.с. 73, 74). Так, частина грошових коштів згідно платіжного доручення № 467 (на суму 40000,00 грн.) - в сумі 33321,98 грн. повністю ліквідувала заборгованість за попередніми видатковими накладними (а саме за видатковою накладною № 0830297 від 24.03.2011р.), що не входять в межі позовних вимог, а інша частина грошових коштів згідно даного платіжного доручення - в сумі 6678,02 грн. частково ліквідувала заборгованість за видатковою накладною № 0880215 від 29.03.2011р., яка входить в межі позовних вимог. Оплата згідно платіжного доручення № 754 (на суму 18500,00 грн.) - в сумі 18500,00 частково ліквідувала заборгованість за видатковою накладною № 0880215 від 29.03.2011р., яка входить в межі позовних вимог.

Таким чином у ТОВ "ФАКТОР" обліковується заборгованість перед ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" в розмірі 514 368,00 грн. (539 546,02 грн. - 25 178,02 грн.).

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вказаних обставин.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, як це передбачено ст. 614 ЦК України.

Відповідачем ТОВ "ФАКТОР" не доведено, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а також не доведено, що порушення ним зобов'язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили з урахуванням того, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів, про що зазначено в ст. 617 ЦК України.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором купівлі-продажу від 01.01.2011 р. встановлено, що оплата за поставлений товар має бути здійснена протягом 131 (ста тридцяти одного) календарного дня з моменту підписання Сторонами відповідної видаткової накладної.

Тому суд вважає, що вимоги ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" щодо стягнення суми основного боргу з ТОВ "ФАКТОР" в розмірі 514 368 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню

В разі прострочення платежів за переданий товар більше ніж на 25 (двадцять п'ять) календарних днів, відповідно до п. 4.5. Договору, ТОВ "ФАКТОР" зобов'язаний сплатити на користь ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" штраф в розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) від несплаченої вартості переданого товару.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

ТОВ "ФАКТОР" не сплатив кошти за переданий йому товар в повному обсязі, тому на 132-й календарний день після прострочення платежів за переданий товар, тобто за останньою видатковою накладною - з 26.09.2011р., у ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" виникло право на стягнення штрафу в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого товару. Суд вважає обгрунтованим наданий позивачем ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" розрахунок неустойки (штрафу). Так, штраф в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого по накладній № 0880215 від 29.03.2011р. становить: (борг за накладною - 143571,98 грн. х 50%) - 71785,99 грн.; штраф в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого по накладній № 0900281 від 31.03.2011р. становить: (борг за накладною - 57500,02 грн. х 50%) - 28750,01 грн.; штраф в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого по накладній № 0910067 від 01.04.2011р. становить: (борг за накладною - 102800,00 грн. х 50%) - 51400,00 грн.; штраф в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого по накладній № 0950270 від 05.04.2011р. становить: (борг за накладною - 79200,00 грн. х 50%) - 39600,00 грн.; штраф в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого по накладній № 13001 14 від 10.05.2011р. становить: (борг за накладною - 67496,00 грн. х 50%) - 33748,00 грн.; штраф в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого по накладній № 1370224 від 17.05.2011р. становить: (борг за накладною - 63800,00 грн. х 50%) - 31900,00 грн. Таким чином загальна сума штрафу в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого товару становить 257 184,00 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони, підписавши договір купівлі-продажу № 7 від 01.01.2011р., визнали його умови обов'язковими для себе і зокрема встановили розмір неустойки.

Договір є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України.

Суд вважає, що вимоги позивача ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" щодо стягнення з ТОВ "ФАКТОР" суми штрафу в розмірі 257 184 грн. є обґрунтованими та таким що підлягають до задоволення.

Таким чином, з ТОВ "ФАКТОР" на користь ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" підлягає стягненню заборгованість за договором від 01.01.2011 року №7 в розмірі 771 552 (сімсот сімдесят одна тисяча п"ятсот п"ятдесят дві) грн. (514 368 грн. + 257 184 грн.).

Разом із тим, суд вважає, що не підлягають до задоволення позовні вимоги ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за договором від 01.01.2011 р. із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити, враховуючи наступне.

Так, у матеріалах справи містяться розписки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у яких вони вказували, що поручаються за ТОВ "ФАКТОР" належним їм майном перед ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" по всім зобов"язанням згідно договору купівлі - продажу №7 від 01.01.2011 р. (а.с. 22-23).

Дані розписки підписані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 26.04.2011 р., про що вказали , що це їх підписи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд вважає, що позивачем ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" безпідставно ототожнено розписки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 26.04.2011 р. із договором поруки, оскільки порука є способом забезпечення виконання зобов'язань, і до неї застосовуються загальні правила про забезпечення, зокрема, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК); порука оформляється договором, що укладається між кредитором за основним зобов'язанням та поручителем, допускається укладення договору поруки у вигляді трьохстороннього правочину за участю кредитора, боржника та поручителя.

При цьому, суд виходить із відсутності письмових доказів щодо укладення договору поруки між ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" та ОСОБА_3 та ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" та ОСОБА_4, як того вимагає закон - ст. ст. 208, 547 ЦК України.

Таким чином, дослідивши належним чином докази по справі, суд вважає, що між ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" з однієї сторони та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з другої сторони відсутні договірні відносини щодо забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу від 01.01.2011 р., а відтак, і передбачені законом підстави для солідарної відповідальності, як боржників.

Також не підлягають до задоволення і вимоги зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" про визнання договору недійсним.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, відповідно до висновку експертизи від 30.07.2012 р. №277 в п. 4.3. договору купівлі - продажу №7 від 01.01.2011 р. встановити будь - які зміни в цифрових записах "131" не представилося можливим; в місці розташування рукописних записів "сто тридцяти одного" , ймовірно раніше були записи "тридцяти одного", до яких ймовірно було дописано запис "сто"; висновок наданий у вірогідній формі (а.с. 140-143).

Разом із тим, суд вважає, що особами, які беруть участь у справі не надано суду достатніх доказів щодо того, то у договір від 01.01.2011 р. після його укладення вносилися не обумовлені зміни. Висновок почеркознавчої експертизи наданий у вірогідній формі на не може свідчити про факт підробки договору.

Крім цього, із договору вбачається, що він укладений у двох примірниках (п.6.7.), які мають однакову юридичну силу і заінтересованими особами до суду не надано інший примірник договору, зміт якого відрізнявся від змісту договору, який міститься у матеріалах справи (а.с. 8).

Посилання у зустрічному позові на те, що за ТОВ "ФАКТОР" ОСОБА_3 спірний договір не підписував, не підтверджується ніякими доказами по справі.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Також встановлено, що після укладення договору від 01.01.2011 р. відбувалося його виконання як зі сторони ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" , яке передавало у власність Покупця товар, так і зі сторони ТОВ "ФАКТОР", яке вказаний товар приймало та проводило часткову оплату за нього. Тобто, і після укладення договору його сторони вчиняли дії, які свідчать про його схвалення.

Таким чином, суд вважає, що згідно позовних вимог за зустрічним позовом, не має підстав для визнання договору від 01.01.2011 р. недійсним як в цілому, так і окремої частини його п. 4.3 згідно зустрічного позову від 30.03.2012 р. (а.с. 98-99).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилалися на те, що розписки від 26.04.2011 р. вони написали під впливом морально - психологічного тиску, однак ніяких позовних вимог щодо даних розписок не заявляли.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ТОВ "ФАКТОР" на користь позивача ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" підлягає стягненню 3219 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ФАКТОР" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути ТОВ "ФАКТОР" на користь ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" заборгованість за договором від 01.01.2011 року №7 в розмірі 771 552 (сімсот сімдесят одна тисяча п"ятсот п"ятдесят дві) грн.

В задоволенні позову ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" в частині позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" про визнання договору недійсним - відмовити.

Стягнути з ТОВ "ФАКТОР" на користь ТОВ "МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ" 3219 (три тисячі двісті дев"ятнадцять) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Іващенко Ю. А.