Ухвала

від 19.02.2013 по справі 121/11592/12, 4-с/121/37/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/215/13Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А. Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"19" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В. СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П., При секретаріБогданович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за скаргою Фонду майна АР Крим про визнання дій державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження та скасування постанови про відмову у відкритті провадження, за апеляційною скаргою Фонду майна АР Крим на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 18 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року Фонд майна АР Крим звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Іванова В.А. неправомірними, щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Феодосійського міського суду від 01 листопада 2010 року про зміну способу та порядку виконання рішення Феодосійського міського суду від 01 жовтня 2003 року.

Вимоги мотивовані тим, що рішенням Феодосійського міського суду від 01 жовтня 2003 року розірвано договір купівлі-продажу між Фондом майна АР Крим та ОСОБА_7, останнього зобов'язано повернути будівлю адміністративно - побутового корпусу смт. Приморський в м. Феодосія.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 01 листопада 2011 року задоволено заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Феодосійського міського суду від 01.10.2003 року та стягнуто з ОСОБА_7 на користь Фонду майна АР Крим 62855,04 грн.

Вказану ухвалу суду було пред'явлено до виконання до ВДВС Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, однак державним виконавцем Івановим В.А. було винесено постанову від 17.07.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження із посиланням на те, що заявником не пред'явлено до виконання виконавчий документ.

Фонд майна зазначає, що вказана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 18 грудня 2012 року в задоволенні скарги Фонду майна АР Крим відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, Фонд майна АР Крим подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне дослідження судом обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову про задоволення скарги в повному обсязі, оскільки суд, відмовляючи в задоволенні скарги не врахував положення ст.210 ЦПК України, відповідно до якої, саме ухвала у даному випадку є виконавчим документом, а в цілях отримання виконавчого листа після зміни способу і порядку виконання рішення суду, заявник звертався до Феодосійського міського суду із заявою про видачу виконавчого листа, однак, йому було відмовлено з посиланням на те, що саме ухвала є виконавчим документом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні скарги Фонду майна АР Крим, суд першої інстанції виходив з того, що ч. 2 ст.368 ЦПК України встановлено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист, а тому Фонд майна АР Крим повинен був звернутися із заявою про видачу виконавчого листа і саме його надати до виконання.

Проте з таким висновком суду колегія суддів погодися не може, оскільки він не відповідає матеріалам справи і вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу виконавчої служби.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Феодосійського міського суду від 01 жовтня 2003 року розірвано договір купівлі - продажу № 3693 від 16.11.1998 року, укладений між Фондом майна АР Крим та ОСОБА_7 і зобов'язано останнього повернути будівлю адміністративно - побутового корпусу в смт. Приморський в м. Феодосія.

13 листопада 2003 року Феодосійським міським судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_7 на користь Фонду майна АР Крим штрафу в розмірі 38,40 грн.(а.с.4).

01 листопада 2010 року ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим було змінено спосіб та порядок виконання рішення суду від 01.10.2003 року в частині зобов'язання ОСОБА_7 повернути Фонду майна АР Крим об'єкт незавершеного будівництва - будівлі адміністративно - побутового корпусу, що знаходиться на балансі НВП «Пошук», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Фонду майна АР Крим 62 855 грн. 04 коп.(а.с.5).

З матеріалів справи слідує, що 20.01.2012 року Фонд майна АР Крим звернувся до Феодосійського міського суду АР Крим з заявою про видачу виконавчого листа по цивільній справі № 2-2646/2003, однак, листом Феодосійського міського суду від 01.02.2012 року було надано роз'яснення про те, що відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України, якщо ухвала має силу виконавчого документу і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених законом України «Про виконавче провадження», вказана ухвала суду має силу виконавчого листа та виконується самостійно.

07 травня 2012 року Фонд майна АР Крим звернувся до Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ із відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Феодосійського міського суду від 01.11.2010 року, до заяви були прикладені виконавчі документи, у тому числі - оригінал ухвали Феодосійського міського суду від 01.11.2010 року ( а.с.6).

17 липня 2012 року старшим державним виконавцем Івановим В.А. у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, із посиланням на те, що до виконання не пред'явлено виконавчий документ по виконанню рішення, при цьому йдеться не про ухвалу суду, а про виконавчий лист № 2-2646/03, виданий 11.13.2003 року Феодосійським міським судом (а.с.7).

Нормами ЦПК України передбачено, що крім рішень підлягають примусовому виконанню й ухвали суду у випадках, передбачених законом (ч. 3 ст. 210 ЦПК України), які за змістом характеризуються реалізованістю і вимагають примусового виконання, зокрема про забезпечення позову (ч. 9 ст. 153 ЦПК України); про привід свідка (ч. 3 ст. 94 ЦПК України); про поворот виконання (ст. 380 ЦПК України) тощо.

Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені в ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», де указано, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі неподання виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом.

З постанови старшого державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.07.2012 року (а.с. 7) слідує, що ним розглянута заява стягувача - Фонду майна АР Крим від 14.05.2012 року про примусове виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 2-2646/03, який набрав чинності 03.11.2003 року, одночасно встановлено, що виконавчий документ не пред'явлено до виконання, а тому відмовлено в його прийнятті і у відкритті виконавчого провадження. Те, що виконавчий документ пред'являвся заявником, підтверджується змістом довідки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (а.с. 32-33), де зазначений стан виконавчого документу, його резолютивна частина.

В ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження, у тому числі:

1) пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, державний виконавець, в порушення вимог ст. ст.19, 26 Закону України «Про виконавче провадження», не звернув увагу на те, що заявник просив відкрити виконавче провадження на виконання ухвали Феодосійського міського суду від 01.11.2010 року, а не виконавчого листа № 2-2646/03 і відмовив у прийнятті виконавчого документа - виконавчого листа № 2-2646/03, одночасно посилаючись на його відсутність. Такі дії державного виконавця є непослідовними, суперечливими і такими, що не відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець не з'ясував який саме виконавчий документ пред'являється стягувачем для виконання і передчасно прийняв суперечливе рішення.

Встановивши, що є підстави для відкриття виконавчого провадження або для відмови у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець повинен діяти в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Законом і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта стосовно порушення державним виконавцем строку винесення постанови, є обґрунтованими.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 25, ч. 2 ст. 26 закону України «Про виконавче провадження», про відкриття виконавчого провадження або про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

З матеріалів справи слідує, що Фонд майна АР Крим звернувся з заявою до Відділу державної виконавчої служби Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції 14.05.2012 року, а постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена 17.07.2012 року, тобто із значним порушенням строку, передбаченому ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, на думку колегії суддів, таке порушення не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця, воно у даному випадку розглядається у сукупності з іншими порушеннями норм права, що допущені державним виконавцем.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.07.2012 р. винесена державним виконавцем з порушенням вимог п.2 ч.1, ч. 2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", фактично державним виконавцем не вирішена заява стягувача про відкриття або про відмову у відкритті виконавчого провадження на виконання ухвали Феодосійського міського суду АР Крим від 01.11.2010 року, тому є підстави для її скасування і визнання дій державного виконавця стосовно винесення такої постанови незаконними.

Зазначені обставини є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про задоволення скарги Фонду майна АР Крим на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Іванова В.А.

Колегія суддів звертає увагу на те, що державний виконавець при вирішенні питання щодо відкриття виконавчого провадження або відмови у відкритті такого провадження за заявою Фонду майна АР Крим, повинен керуватися ст.ст. 17-26 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 2 статті 307, пунктом 2 частини 1 статті 312 та статтями 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А:

Апеляційну скаргу Фонду майна АР Крим на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 18 грудня 2012 року - задовольнити.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 18 грудня 2012 року скасувати та постановити нову, якою скаргу Фонду майна АР Крим задовольнити, визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Іванова В.А. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними, постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Іванова В.А. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17 липня 2012 року скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

О.В. Самойлова А.П. Приходченко Т.С. Авраміді