Рішення

від 01.03.2013 по справі 2014/3814/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №- 22-ц-/790/1826/2013р. Головуючий 1 інст. Бібік о.в.

Справа №- 2014/3814/12 Доповідач - Міненкова Н.О.

Категорія - право власності

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого судді : Міненкової Н.О.

суддів - Бородіна М.М.,Ларенка В.І.

при секретарі - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського

районного суду Харківської області від 29 січня 2013 року по справі за позовом прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах держави в особі Зміївської районного державної адміністрації Харкіфвської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а

Прокурор Зміївського району Харківської області в інтересах держави в особі Зміївської районної державної адміністрації Харківської області 24 вересня 2012 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 79.9 га, розташовану на території Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області, привести її у придатний для використання стан, та повернути її власнику, а також стягнути з відповідача шкоду заподіяну державі внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки в розмірі 76849.26 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Зміївському районі Рєпіним О.І. проведено перевірку стану додержання вимог земельного законодавства ОСОБА_1

Позивач посилався на те, що Дирда 0.1. самовільно зайняв земельну ділянку на території Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області, площею 79.9 га земель сільськогосподарського призначення, де проводять роботи по вирощуванню сільськогосподарських культу, у зв,язку з чим порушив вимоги ст. 125 Земельного кодексу України, які передбачають, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як на докази посилався на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21 серпня 2012 року; протокол про адміністративне правопорушення № 000659 від 21 серпня 2012 року; припис № 002528 від 21 серпня 2012 року; постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення № 000216 від 23 серпня 2012року.

На підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, управлінням з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Зміївському районі Харківської області проведено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки, яка становила 76849.26 грн.

Вважали, що відмова відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку обмежує права Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області, розпоряджатися нею відповідно до законодавства, а її використання без правовстановлюючих документів приводить до ненадходження відповідної плати за землю до місцевого бюджету, чим в кінцевому результаті порушуються інтереси держави.

У наступному, прокурор зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача шкоду заподіяну державі внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 79,9 га, розташовану на території Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області в розмірі 76849,26 грн. Від вимог про забов,язання відповідача звільнити земельну ділянку відмовився, так як на 4 жовтня 2012 року ОСОБА_1 оформив на спірну земельну ділянку договори оренди.

Відповідач ОСОБА_1та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечували. Стверджували, що підстав для відшкодування ОСОБА_1, шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки не має. Так як. на відповідача не накладено стягнення за адміністративне правопорушення з приводу самовільного зайняття земельної ділянки площею 79,9 га, розташованої на території Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області та не доведений факт користування ним земельною ділянкою 79,9 кв.м. Крім того, саме за заявою ОСОБА_1 порушено кримінальну справу по факту самовільного зайняття вказаної земельної ділянки. Сам відповідач ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки площею 114,9 га на території Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області відповідно договорів оренди від 04 жовтня 2012 року.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 29 січня 2013 року позовні вимоги задоволені.

Не погодився з рішенням ОСОБА_1 й у апеляційній скарзі просить його скасувати як необґрунтоване. Посилається на те, що в суді першої інстанції він заперечував факт самовільного зайняття земельної ділянки пл. 79,9 кв.м., факт обробляння цієї землі.. Суд необґрунтовано відхилив його клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду кримінальної справи порушеної за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.

Просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1166 ЦК України встановлені загальні підстави відшкодування шкоди.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди. Тобто загальними підставами відповідальності за заподіяння шкоди є протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв,язок між першими елементами та вина завдавача шкоди.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції як на докази вини відповідача послався на складений державною інспекцією сільського господарства 21 серпня 2012 року протоколу про адміністративне правопорушення де зазначено порушення відповідачем ст. 125 Земельного Кодексу та самовільне використання земель сільськогосподарського значення Нижньобишкінської сільської ради. Даний протокол ОСОБА_1 відмовився підписувати. Протокол підписаний, як зазначено - свідками правопорушення - ОСОБА_4 та ОСОБА_5( а.с. 9), а також на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21 серпня 2012 року, який відповідач також відмовився підписувати. Заперечуючи свою вину .відповідач вказував, що не обробляв і не займав незаконно ніяких земельних ділянок, а займався оформленням державних актів на землю у встановленому законом порядку. Коли виникло питання щодо самовільного зайняття земельних ділянок він звернувся до правоохоронних органів з заявою про порушення кримінальної справи.

23 серпня 2012 року той же державний інспектор сільського господарства в постанові про закриття справи про самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем зазначив, що в порушенні є ознаки злочину, передбаченого ст..197-1 К, а тому. 04 вересня 2012 року матеріали направлені до Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області( а.с.5). На час розгляду справи були відсутні дані про результати розгляду цих матеріалів, а також щодо розгляду заяви ОСОБА_1

Згідно зі ст.. 57,59 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, та інших обставин, що мають значення для справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази на які послався суд першої інстанції в обґрунтування рішення про задоволення позовних вимог не можна вважати достатніми для визначення підстав покладення на відповідача обов,язку про відшкодування шкоди, так як вони не є беззаперечними.

Жодний з документів, складених державною інспекцією сільського господарства не був підписаний відповідачем. В суді першої інстанції він заперечував свою вину та вказував, що спірну землянку ділянку не обробляв і не використовував, а в цей період вирішував питання про оформлення на земельні ділянки договорів оренди.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно договори оренди на земельні ділянки, у тому числі і спірну, були укладені 4 жовтня 2012 року. Договори зареєстровані в управлінні Держкомзему у Зміївському районі Харківської області 12 жовтня 2012 року( а.с. 46-82). Уточнюючи позовні вимоги Прокурор Зміївського району Харківської області від вимог про забов,язання звільнити земельні ділянки відмовився. Надана до позовної заяви схема внутрішньопольвої організації території, де зазначена спірна земельна ділянка, яка ніби - то незаконно використовувалася відповідачем не підтверджує цього факту, так як на ній відсутні підписи посадових осіб, свідків, а тому визнати вказаний документ належним доказом не можна.

Крім того, судова колегія вважає, що позивачем не приведені належні розрахунки матеріальної шкоди

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги керувався Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайнятих земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постанови КМУ від 25.07.2007 року № 963,

У п. 4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) як добуток площі самовільно зайнятої земельної ділянки, середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, коефіцієнту функціонального використання земель і коефіцієнту індексації.

З ксерокопії розрахунку розміру шкоди не вбачається, що вимоги щодо визначення розміру шкоду були виконані.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем не доведені підстави позовних вимог, що є підставою для відмови у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,309,313,314,317,319 ЦПК України, судова колегія.

в и р і ш и л а

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Зміївського районного суду м. Харкова від 29 січня 2013 року скасувати .

Відмовити прокурору Зміївського району Харківської області в позові в інтересах держави в особі Зміївської райдержадміністрації Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя -

Судді -