Постанова

від 13.03.2013 по справі 816/647/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/647/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшннишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Голубець Л.О.,

представника відповідача - Решентік М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросила стиль" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2013 року позивач ТОВ "Електросила стиль" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000441502.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого ТОВ "Валета". Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину порушення, які фактично не мали місця в його господарській діяльності. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договору з придбання продукції податкові накладні та первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином та дають всі правові підстави для врахування сум, передбачених цими документами, для формування податкового кредиту підприємства-позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству, оскільки податковим органом встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 8158,00 грн. внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за договором поставки контрагенту, діяльність якого має ряд ознак фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Електросила стиль" 27 листопада 2007 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 35582018) виконавчим комітетом Полтавської міської ради, свідоцтво серії А00 № 712968 (а.с. 43). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві (а.с. 45).

Відповідачем у період з 25 грудня 2012 року по 03 січня 2013 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Валета" за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року.

За результатами перевірки 11 січня 2013 року складено акт № 137/15.2/35582018 (а.с. 18-28), в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на 8158,00 грн. за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Валета" та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2011 року на суму - 8158,00 грн.

На підставі акта перевірки від 11 січня 2013 року № 137/15.2/35582018 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000441502 (а.с. 9), яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8158,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 2039,50 грн.

ТОВ "Електросила стиль" донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкове повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000441502 вищі контролюючі органи залишили скарги підприємства без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки від 11 січня 2013 року № 137/15.2/35582018 упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходять за межі компетенції відповідача; не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, безпідставним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000441502.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 30 січня 2013 року № 0000441502, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішень, стали відомості про те, що господарська діяльність контрагента позивача ТОВ "Валета" носить ряд ознак фіктивності, внаслідок чого сформований за рахунок вказаного підприємства податковий кредит позивача відповідачем правомірним не визнаний.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Електросила стиль" (Замовник) та ТОВ "Валета" (Постачальник) 10 серпня 2011 року укладено договір поставки № 39 (а.с. 10-11) згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовнику продукцію (товар), відповідно до видаткових накладних та рахунків-фактур, а Замовник зобов'язується приймати та своєчасно здійснювати його оплату.

На підставі Договору від 10 серпня 2011 року № 39 ТОВ "Валета" здійснено поставку, а позивачем оплачено електропродукцію на загальну суму 48949,20 грн.

Копіями платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи (а.с. 12-13), підтверджено, що позивач оплатив визначений у видаткових накладних товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, а на підставі видаткової накладної (а.с. 14) належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи, отримав товарно-матеріальні цінності у ТОВ "Валета".

Для документального оформлення угоди з поставки ТОВ "Валета" складено податкову накладну (а.с. 15). Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено позивачем до складу свого податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

З пояснень представника позивача встановлено, що транспортування товару за вказаним договором забезпечувалось особистим транспортом директора підприємства. З огляду на те, що товар, придбаний у ТОВ "Валета" поставлявся позивачу незначною за габаритами партією, суд погоджується з поясненнями позивача, що залучати до перевезення спеціальний автотранспорт не було виробничої необхідності, а з урахуванням неможливості вчасної доставки товару автотранспортом контрагента, судом оцінюються як доречні, раціональні та економічно обґрунтовані доводи з приводу використання власного транспорту ТОВ "Електросила стиль". Даний факт не заперечувався сторонами в судовому засіданні та знайшов своє підтвердження у матеріалах справи.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом (ТОВ "Валета") підтверджується договором, видатковою та податковою накладними, реєстром отриманих та виданих податкових накладних, платіжними дорученнями з відміткою банківської установи про прийняття вказаних документів до виконання, оборотно-сальдовими відомостями, довіреністю на право отримання ТМЦ, у зв'язку із чим наявність наведених доказів суд вважає достатньою підставою для визнання факту придбання електропродукції у ТОВ "Валета" реальним. Судом встановлено, що вищезазначена угода з поставки виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочину між вказаними суб'єктами господарювання неправомірним - відсутні.

Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження правомірності здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку позивачем, суд дійшов висновку, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаного договору між позивачем та ТОВ "Валета", що стала підставою для формування податкового кредиту позивача, оформлена належним чином, із акта перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач використовував придбаний у ТОВ "Валета" товар безпосередньо у власній господарській діяльності шляхом реалізації останнього іншим суб'єктам господарювання (ПАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма Селма"), що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 64-69). Зазначений факт судом оцінюється як логічний та послідовний з урахуванням того, що торгівля машинами та устаткуванням (КВЕД-2010 46.69) є одним з основних видів господарської діяльності підприємства позивача.

Судом встановлено, що ТОВ "Валета" на момент укладення договору та складення податкової накладної значилось у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Таким чином, усі первинні документи складені контрагентом позивача ТОВ "Валета" з дотриманням вимог чинного законодавства та дають всі правові підстави для їх використання у бухгалтерському обліку ТОВ "Електросила стиль".

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) податком на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих товарів, є факт реального постачання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання. У свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від свого контрагента на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, використання придбаного товару в господарській діяльності позивача та беручи до уваги вимоги підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, суд погоджується із правомірністю віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за господарськими операціями з ТОВ "Валета".

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000441502 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000441502.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросила стиль" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 30 січня 2013 року № 0000441502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросила стиль" (ідентифікаційний код 35582018) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова