Постанова

від 14.03.2013 по справі 820/1389/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 березня 2013 р. № 820/1389/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання -Зеленькова О.В.

представників: позивача - Плужник О.А., відповідача - Джиджавадзе Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Закрите акціонерне товариство "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001082220 від 18.02.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ГИГ СТРОЙ» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, про що складено акт № 391/2220/30884849 від 04.02.2013 року.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення №0001082220 від 18.02.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 18499,50 коп., з яких за основним платежем 12333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6166,50 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 391/2220/30884849 від 04.02.2013 року висновки відповідача про порушення позивачем п.198.3., п.198.4. ст.198. Податкового Кодексу України в наслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12333,00 грн.

З акту про неможливість проведення перевірки № 391/2220/30884849 від 04.02.2013 року вбачається, що ДПІ у Куйбишевському р-ні м. Донецька Донецької обл. ДПС складено акт від 24.12.2012 №343/15-2/38310874 «Про проведення невиїзної перевірки ТОВ "ГИГ СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 38310874) з питань взаємовідносин з контрагентами за жовтень 2012 року» згідно якого встановлено, що за податковою адресою ТОВ «ГИГ Строй» (код за ЄДРПОУ 38310874): 83049, м. ДОНЕЦЬК, вул. КУЙБИШЕВА, буд. 109) не знаходиться. ТОВ «ГИГ Строй» первинні документи щодо здійснення фінансово - господарської діяльності за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року не надано. Таким чином, висновками акту встановлено, що у ТОВ «ГИГ Строй» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з підприємствами-покупцями та покупцями - продавцями та встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.135.1 ст. 135, Податкового кодексу України. Також встановлено, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «ГИГ Строй» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та відповідно до ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, правочини, укладені ТОВ «ГИГ Строй» мають ознаки нікчемності.

Таким чином, в результаті дослідження ланцюгу постачання щодо взаємовідносин Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГИГ Строй", відповідач прийшов до висновку про заниження податку на додану вартість на загальну суму 12333,00 грн. на порушення пп.198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, Закритим акціонерним товариством "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГИГ Строй" (як постачальником) було укладено договір поставки товарів № 18/10-12 від 18.10.2012 р. Згідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується у порядку та на умовах, обумовлених в даному договорі, передати у власність покупцю товар: комплект гідросистеми підйому кузова; підігрівач двигуна рідинний з арматурою в зборі; стабілізатор поперечної стійкості передній

Загальна вартість товару по договору складає 74000 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 12333,33грн.

Покупець здійснює поетапну оплату за товар шляхом перерахунку грошових засобів на розрахунковий рахунок постачальника у термін до 30.11.2012 року.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару (п. 3.4. договору)

Датою оплати товару, є дата зарахування грошових засобів на розрахунковий рахунок постачальника у порядку, передбаченим умовами договору (п. 3.5. договору)

Згідно п 4.2. договору поставка товару здійснюється на умовах : склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Шевченко 111.

Зазначена господарська операція Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: договором № 18/10-12 від 18.10.2012 р.; видатковими накладними № 23/10-1 від 23.10.2012 року на суму 36780,00 грн., в тому числі ПДВ 6130,00грн.; № 24/10-1 від 24.10.2012 року на суму 37220,00 грн., в тому числі ПДВ 6203,33 грн.; податковими накладними № 907 від 23.10.2012 року; № 954 від 24.10.2012 року.

З наданої до суду податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року вбачається, що до складу податкового кредиту були включені вказані податкові накладні отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГИГ Строй.

Оплата за отриманий товар за договором № 18/10-12 від 18.10.2012 р. була проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 912 від 23.10.2012 року; № 919 від 25.10.2012 року; № 943 від 29.10.2012 року; № 971 від 31.10.2012 року; № 1018 від 08.11.2012 року; № 1027 від 12.11.2012 року та банківськими виписками по рахунку від 23.10.2012р., 25.10.2012р., 29.10.2012р., 31.10.2012р., 01.11.2012р., 02.11.2012р., 12.11.2012р.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, накладних та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що при здійсненні поставки за договором № 18/10-12 від 18.10.2012 р. товарно-транспортна накладна не складалася, оскільки товар поставлявся на склад позивача, що розташований за адресою м. Харків вул. Шевченко 111. Наявність складського приміщення у позивача за вказаною адресою підтверджується договором оренди землі, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, технічним паспортом.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що претензій щодо кількості та якості поставленого товару під час його приймання у покупця не виникло, тому акт приймання - передачі не складався. Приймання Товару з боку покупця здійснювалося головним інженером ЗАТ "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" Корнієнко В.С, на підставі відповідної довіреності, згідно витягу з книги реєстрації довіреностей. Покупцем же в свою чергу в строк до 30.11.2012 року на рахунок постачальника в повному обсязі були перераховані грошові кошти за поставлений товар. Товар був облікований на підприємстві, що підтверджується карткою рахунку 631 та обігово - сальдовою відомістю.

Судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентом позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названим договором поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договором поставки товару, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Судом встановлено, що придбання позивачем товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГИГ Строй", здійснювалось саме в межах господарської діяльності. Згідно довідки АА№520240 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ЗАТ "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" є: торгівля іншими автотранспортними засобами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Згідно листа ЗАТ "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" вих. № 31 від 24.01.2013 року до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби придбані у ТОВ «ГИГ СТРОЙ» запчастини частково були використані підприємством для доукомплектації вантажних автомобілів, а саме: комплект гідросистеми підйому кузова був використаний ЗАТ "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" для дообладнання автомобіля КрАЗ-64431-0000080-02 шасі № Y7А 64431ОС0810269, дв. 80353486, що підтверджується актом списання №СпЗЧ-30/11 -1 від 30.11.2012 року; комплект гідросистеми підйому кузова був використаний ЗАТ "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" для дообладнання автомобіля КрАЗ-65055-00000-54-02 шасі № 80810976, що підтверджується актом списання № СпЗЧ-05/11-1 від 05.11.2012 року. Підігрівач двигуна рідинний з арматурою у зборі, знаходиться на складі ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА».

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до пп.198.3 , 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0001082220 від 18.02.2013 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001082220 від 18.02.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" (61054, м. Харків вул. Академіка Павлова б. 120-А, код ЄДРПОУ 30884849) судові витрати у розмірі 185,33 грн. (сто вісімдесят п'ять грн. 33 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 березня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.