ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 лютого 2013 року 14 год. 02 хв. № 2а-14270/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Негоди Є.В. (довіреність від 15.11.2011р. б/н), відповідача - Шаповала А.О. (довіреність від 02.01.2013р. № 7/10-015), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРА» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2012 року № 0002092270, -
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРА» (далі - ТОВ «ІНТЕРА», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2012 року № 0002092270.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534 щодо того, що податкові накладні, виписані ТОВ «Сервіспрінт» (ідентифікаційний код 34370249), не можуть бути використані позивачем для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, оскільки, на думку податківців, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ІНТЕРА» та названим контрагентом являються недійсними правочинами, є протиправними та документально і нормативно необґрунтованими. Зокрема, позивач наголошує на наступному: реальність укладення і виконання Сторонами умов договорів від 01.10.2010р. за № 01/10/10, від 04.10.2010р. за № 04/10/10 та від 05.10.2010р. за № 05/10/10, укладених між ТОВ «ІНТЕРА» (Замовник) і ТОВ «Сервіспрінт» (Виконавець), підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку, тощо); в періоди укладення та виконання вказаних Договорів обидві Сторони були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; відповідачем не доведено наявність умислу в діях ТОВ «ІНТЕРА» та його контрагента - в Акті перевірки від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534, відсутні посилання на наявність будь-яких судових рішень (вироків), якими встановлено і доведено вину посадових ТОВ «ІНТЕРА» або ТОВ «Сервіспрінт» у скоєнні злочинів (в тому числі передбачених ст. 212 Кримінального кодексу України); укладення названих Договорів поставок безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача, що підтверджується договорами від 01.03.2009р. за № 10309, від 01.03.2009р. за № 03-09, від 26.12.2008р. за № 261208 та від 15.09.2008р. за № 15/09/08, та первинними документами до них, що були укладені ТОВ «ІНТЕРА» із контрагентами-замовниками (ТОВ «Торсар», ТОВ «Континет-ТВ», ТОВ «Видавничий дім «TV-парк» і ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна»). Зважаючи на викладене, позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 24 650, 00 грн. за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сервіспрінт».
Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 14.11.2012р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення співробітником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРА» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати ПДВ по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервіспрінт» (код ЄДРПОУ 34370249), ТОВ Промінь АС» (код ЄДРПОУ 36945262), ПП «Мальпост» (код ЄДРПОУ 36329460), ТОВ «Корн» (код ЄДРПОУ 14139500) за період з 01.01.2010р. по 10.06.2011р., було встановлено, укладення між ТОВ «Сервіспринт», в особі директора ОСОБА_3, та ТОВ «ІНТЕРА», в особі директора ОСОБА_4, договорів про надання послуг від 01.10.2010р. та від 05.10.2010р. за № 01/10/10 та № 05/10/10. В подальшому підприємствами були підписані акти виконаних робіт від 29.10.2010р., від 31.10.2010р., які нібито засвідчували виконання умов договору ТОВ «Сервіспрінт». При цьому відповідач звертає увагу суду на те, що ГВПМ ДПІ у м. Херсоні в рамках дослідчої перевірки інформації про злочин було опитано директора ТОВ «Сервіспрінт» ОСОБА_3 (засновника та головного бухгалтера Товариства). Під час отримання пояснень, остання повідомила, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сервіспринт» та погодилася стати його керівником за грошову винагороду. Також, ОСОБА_3 стверджує, що не підписувала ніяких документів податкової чи іншої звітності та не володіє інформацією про поточне місцезнаходження ТОВ «Сервіспрінт», адже в базах ЄДР зазначена інформація про відсутність контрагента позивача за місцем реєстрації.
Також, на думку ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва, позивачем під час проведення перевірки не була доведена конкретна господарська мета замовлення даного товару у контрагента, про що свідчить звіт поданий ним до суду про використання інформації отриманої від ТОВ «Сервіспринт».
В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
В ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ «ІНТЕРА» (ідентифікаційний код 31568534) було зареєстровано як юридичну особу 10 липня 2001 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 070 012 0000 007954).
16 серпня 2007 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відомості про зміну місцезнаходження підприємства (м. Київ, вул. Теремківська, 17, кв. 52).
ТОВ «ІНТЕРА» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 21 серпня 2008 року за № 107761, станом на момент складання Акта перевірки від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534 перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.08.2001р. № 100093193 ТОВ «ІНТЕРА» являлося платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 315685326107) по дату складання Акта перевірки від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534. Станом на 25 лютого 2013 року позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість згідно зазначеного вище Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www. sts.gov.ua).
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 1212 до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 74.40.0 Рекламна діяльність, 92.11.0 Виробництво фільмів, 74.87.0 Надання інших комерційних послуг, 72.40.0 Діяльність, пов'язана з банком даних, 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого вжитку.
Протягом періоду з 14.05.2012р. по 18.05.2012р. працівник ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІНТЕРА» (код ЄДРПОУ 31568534) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервіспрінт» (код ЄДРПОУ 34370249), ТОВ Промінь АС» (код ЄДРПОУ 36945262), ПП «Мальпост» (код ЄДРПОУ 36329460), ТОВ «Корн» (код ЄДРПОУ 14139500) за період з 01.01.2010р. по 10.06.2011р., за результатами якої було складено Акт від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534.
В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючим досліджувалися наступні документи: постанова слідчого СОГ- СВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 13.06.2011р. щодо проведення перевірки підприємства ТОВ «Інтера»; постанова про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження слідчим з ОВС СВПМ ДПС у Херсонській області Ріманова О.С від 07.02.2011р.; бухгалтерська довідка ТОВ «ІНТЕРА»; первинні документи ТОВ «ІНТЕРА» по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Сервіспрінт» (а саме: договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, банківські виписки, реєстри отриманих податкових накладних); додатки № 5 до декларації з податку на додану вартість «Розшифровки додаткових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»; Акт від 14.03.2011р. № 688/23-2/34370249, про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сервіспрінт» (код ЄДРПОУ 34370249) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платниками податків за період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р.
Під час проведення такої документальної перевірки на підставі перелічених вище документів працівник відповідача встановив, що ТОВ «ІНТЕРА» задекларувало суму податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за звітний період жовтень 2010 року в розмірі 24 650, 00 грн. з вартості придбаних робіт (послуг) по взаємовідносинам ТОВ «Сервіспрінт» (код ЄДРПОУ 34370249).
Зокрема, між ТОВ «ІНТЕРА» (Замовник), в особі директора ОСОБА_4, і ТОВ «Сервіспрінт» (Виконавець), в особі директора ОСОБА_3, було укладено ряд договорів: договір від 01.10.2010р. № 01/10/10 про надання інформаційних послуг, згідно якого Виконавець повинен надати послуги з організації підготовки інформації для розміщення в електронному програмному гіді; договір від 04.10.2010р. № 04/10/10 щодо виконання робіт по проведенню моніторингу каналів, згідно якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по проведенню моніторингу каналів «Охота та рибалка», «Садиба-ТВ», «Здоров'я телебачення», «Ретро», «Драйв»; договір від 05.10.2010р. № 05/10/10 щодо створення креативної продукції, згідно якого виконавець зобов'язується організувати розробку креативної продукції.
На підставі цих договорів ТОВ «Сервіспрінт» були виписані податкові накладні за жовтень 2010 року на загальну суму 147 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 650, 00 грн.) та складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010р. та 31.10.2010р. на загальну суму 147 900, 00 грн.
Оплата за отримані робот (послуги) була проведена ТОВ «ІНТЕРА» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого розрахункового рахунку на рахунок контрагента 20.10.2010р., 28.10.2010р. та 24.11.2010р. на загальну суму 147 900, 00 грн.
Одночасно в ході проведення перевірки позивача працівником відповідача використано дані Акта ДПІ у м. Херсоні від 14.03.2011р. № 688/23-2/34370249, складеного за результатами проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сервіспрінт» (код ЄДРПОУ 34370249) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платниками податків за період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р.
Згідно тексту цього Акта перевірки вбачається наступне.
ТОВ «Сервіспрінт» зареєстроване Виконавчим комітетом Херсонської міської Ради за № 14991020000006104 від 01.06.2006р. Засновником, головним бухгалтером Товариства значиться ОСОБА_3.
Юридична адреса підприємства: 73000, м. Херсон вул. Нафтовиків, 7. При цьому державному реєстратору було направлено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (ф. № 18-ОПП) та внесено інформацію до ЄДР (запис від 09.03.2011р. № 14991440013006104) щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу.
Загальна чисельність працюючих на підприємстві згідно з розрахунком комунального податку становить 1 особа.
З аналізу матеріалів податкової звітності вбачається відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
Крім того, в ході отриманих пояснень від гр. ОСОБА_3, яка була керівником ТОВ «Сервіспрінт» у періоді, що перевірявся, встановлено, що їй було запропоновано стати керівником ТОВ «Сервіспрінт» за винагороду. Відношення до діяльності підприємства вона не має, податкову звітність не формувала та до ДПІ у м. Херсоні не подавала. Зокрема, дійсність свого підпису на декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, яку було подано до ДПІ у м. Херсоні, заперечує.
Також ТОВ «Сервіспрінт» не надано до перевірки бухгалтерських та податкових документів, що засвідчують здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами та не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від контрагентів-постачальників за жовтень 2010 року.
Додаткового в Акті зазначено, що в провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПС у Херсонській області перебуває кримінальна справа № 330101-11, порушена у відношенні ОСОБА_6 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
10 січня 2011 року у КОЗП УПМ ДПС у Херсонській області зареєстрований рапорт старшого о/у ОВС УОРД УПМ ДПС у Херсонській області ст. лейтенанта податкової міліції Сергієнка О.В. про безпосереднє виявлення ознак складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України в діях службових осіб ТОВ «Сервіспрінт».
Дослідною перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_6 в період з вересня по грудень 2010 року з метою прикриття власної незаконної діяльності організував придбання підприємств та призначення на посади керівників останніх підставних осіб, які, в подальшому, не мали жодного відношення до фінансово-господарської діяльності перереєстрованих на їх ім'я суб'єктів господарювання, а саме: ТОВ «Сервіспрінт», ТОВ «Промінь АС», ПП «Мальпост» і ТОВ «Корн».
На підставі вище викладеного, працівник ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва прийшов до висновку, що договори, укладені між ТОВ «ІНТЕРА» та ТОВ «Сервіспрінт», є недійсними, а тому бухгалтерські та податкові документи, складені ТОВ «Сервіспрінт» за результатами взаємовідносин з ТОВ «ІНТЕРА», не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту перевіряємого підприємства.
В розділі «Висновок» Акта від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534 перевіряючий встановив порушення ТОВ «ІНТЕРА» вимог норм пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення ним податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року на суму 24 650, 00 грн.
Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 2805.1 від 28.05.2012р.).
Відповідач своїм листом від 06.06.2012р. № 3175/10/22-710 «Відповідь на заперечення» залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін.
07 червня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0002092270, яким відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), визначило ТОВ «ІНТЕРА» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30 812, 50 грн., в т.ч. 24 650, 00 грн. - основного платежу, 6 162, 50 грн. - штрафних санкцій.
Згідно рішень ДПС у м. Києві від 17.08.2012р. № 5056/10/12-114 та ДПС України від 19.09.2012р. № 2174/о/61-12/10-2115, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «ІНТЕРА», спірне податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги підприємства - без задоволення.
При вирішення даного спору суд виходив з наступного.
У розумінні п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).
Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Законом № 168/97-ВР визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).
Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).
В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).
Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.
В ході судового розгляду також було встановлено, що в жовтні 2010 році між ТОВ «ІНТЕРА» (Замовник), в особі директора ОСОБА_4, та ТОВ «Сервіспрінт» (Виконавець), в особі директора ОСОБА_3, були укладені письмові договори, а саме:
- договір про надання інформаційних послу від 01.10.2010р. за № 01/10/10, згідно якого Виконавець зобов'язується надати послуги з організації підготовки інформації для розміщення в електронному програмному гіді, а Замовник прийняти їх та оплатити. Зокрема, відповідно до п. 2.1 цього Договору Виконавець зобов'язаний: збирати необхідну інформацію, опрацьовувати програми телеканалів (з описом телепередач) і надавати кінцеву інформацію в електронному вигляді (в форматі «MS Excel») для формування, підтримки та оновлення електронної програми телепередач «EPG» (електронного програмного гіда), як складової контенту IPТV, згідно затвердженого переліку телеканалів; формувати інформацію для «EPG» на кожний тиждень в обсягах і за затвердженою формою, та надавати її Замовнику кожного тижня; надсилати інформацію для «EPG» в електронному вигляді на відповідні електронні адреси, дублювати її на сервер або записувати на носій інформації (дискета, диск) Замовника. Загальна вартість послуг за Договором визначається в Додатку № 1 до нього і становить 7 500, 00 грн., в тому числі ПДВ 1 250, 00 грн. Оплата за виконані роботи Замовником проводиться в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця;
- договір від 04.10.2010р. за № 04/10/10, згідно якого Виконавець зобов'язується провести на користь Замовника роботи з організації проведення моніторингу телеканалів «Ретро», «Здоровое телевидение», «Охота и рыбалка», «Драйв», «Усадьба ТВ», а Замовник - прийняти та оплатити їх. До виконання робіт Виконавець має право залучати третіх осіб. За результатами виконаних робіт Замовнику надається звіт. Загальна сума Договору становить 22 800, 00 грн., в тому числі ПДВ 3 800, 00 грн.;
- договір від 05.10.2010р. за № 05/10/10, згідно якого Виконавець зобов'язується організувати розробку креативної продукції, яка зазначену у Додатку до цього Договору, а Замовник - прийняти та оплатити послуги.
Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт, надання послуг та оплати отриманих робіт і послуг) протягом жовтня-листопада 2010 року за вказаними Договорами підтверджуються копіями наступних первинних і розрахункових документів (окрім самих договорів з додатками до них):
- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2010р. б/н на суму 7 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 250, 00 грн.);
- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2010р. б/н на суму 22 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 800, 00 грн.);
- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010р. б/н на суму 26 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 400, 00 грн.);
- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2010р. б/н на суму 72 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 000, 00 грн.);
- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2010р. б/н на суму 19 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 200, 00 грн.)
- виписками з банківського рахунку позивача за 20.10.2010р., 28.10.2010р. і за 24.11.2010р., з відмітками штампу Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Києві (МФО 380333) - щодо перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Сервіспрінт» безготівкових коштів на загальну суму 147 900, 00 грн.;
- платіжних доручень від 19.10.2010р. за № 182 на суму 7 500, 00 грн. (з ПДВ), від 19.10.2010р. за № 183 на суму 22 800, 00 грн. (з ПДВ), від 19.10.2010р. за № 184 на суму 72 000, 00 грн., від 23.11.2010р. за № 210 на суму 26 400, 00 грн. та від 27.10.20.10р. за № 185 на суму 19 200, 00 грн.
За результатами наданих послуг (виконаних робіт) протягом жовтня 2010 року ТОВ «Сервіспрінт» були виписані податкові накладні № 50 від 20.10.2010р. на суму 7 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 250, 00 грн.), № 51 від 20.10.2010р. на суму 22 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 800, 00 грн.), від 20.10.2010р. за № 49 на суму 72 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 000, 00 грн.), від 28.10.2010р. за № 497 на суму 19 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 200, 00 грн.), від 29.10.2010р. за № 728 на суму 26 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 400, 00 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.
Відповідно до письмових пояснень позивача від 29.10.2012р. за № 29/10-2012 та додаткових документів, наданих ним до суду 30 жовтня 2012 року, замовлення і придбання у ТОВ «Сервіспрінт» вищенаведених робіт і послуг було зумовлено необхідністю виконання ТОВ «ІНТЕРА» взятих на себе обов'язків по договором щодо надання рекламних послуг, укладених з іншими суб'єктами господарювання-замовниками (зокрема: ТОВ «Видавничий дім «ТV-Парк», ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна», ТОВ «Торсат» і ТОВ «Контент ТВ») про що свідчать оригінали та копії наступних документів: договору про надання рекламних послуг від 26.12.2008р. за № 261208; договору про надання рекламних послуг від 15.09.2008р. за № 15/09/08; договору пр. надання інформаційних послуг від 01.03.2009р. за № 10309/EPG; договору від 01.03.2009р. за № 03-09 щодо виконання робіт з проведення моніторингу, оцінки якості трансляції на території розповсюдження телеканалів «Охота и рыбалка», «Усадьба ТВ», «Здоровое телевидение», «Ретро», «Драйв»; первинних документів до таких договорів (податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів приймання-передачі макетів рекламної продукції, рахунків на оплату послуг); звіту позивача про виконання робіт з моніторингу, оцінці якості транслювання на території розповсюдження телеканалів «Ретро», «Здоровое телевидение», «Охота и рыбалка», «Драйв», «Усадьба ТВ» за період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р.; титульних сторінок та сторінок із креативною продукцією журналів ТV-Парк; виписок з рахунків позивача у банку з відомостями про отримання коштів від контрагентів-замовників; зведених даних по заробітній платі працівників ТОВ «ІНТЕРА» за вересень і жовтень 2010 року.
Відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача (ТОВ «Сервіспрінт») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання спірних правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в жовтні 2010 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за жовтень 2010 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Сервіспрінт» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб .
Згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.
В силу п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.
При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.
Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, що підтверджується позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в його листі від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10.
Так, безпосередньо в Акті перевірки від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем, Виконавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит та валові витрати.
Також згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».
Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентом сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.
В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між позивачем і його контрагентом - ТОВ «Сервіспрінт».
Зокрема, в Акті перевірки від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534 також відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення судами вироків у кримінальних справах за обвинуваченням посадових осіб Товариств у скоєні злочинів у вигляді ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.
Частинами 2, 3 ст. 323 цього Кодексу передбачено, що суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
При цьому відповідачем не надано суду по-перше, будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «ІНТЕРА» або його контрагента - ТОВ «Сервіспрінт» за результатами укладених між ним правочинами, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, по-друге, докази того, що позивач знав або повинен був знати відомості про те, що директор ТОВ «Сервіспрінт» був лише його номінальним керівником.
В контексті вищенаведеного судом не приймається до уваги посилання відповідача на пояснення ОСОБА_3 (копія яких відповідачем до матеріалі справи надана не була), що були відібрані в ході роботи працівників ГВПМ ДПІ у м. Херсоні, та на матеріали кримінальної справи № 330101-11 (обвинувальний висновок Прокурора Херсонської області, пред'явлений ОСОБА_6 щодо вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України), постанову Дніпровського районного суду м. Херсону від 05.09.2012р. по кримінальній справі № 2110/3611/12, як належні докази фіктивності фінансово-господарських операцій позивача із вказаним контрагентом у жовтні 2010 року.
З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій за жовтень 2010 року та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість, а також застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення.
Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРА» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 07 червня 2012 року № 0002092270.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя О.В. Дегтярьова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2013 |
Оприлюднено | 19.03.2013 |
Номер документу | 29993063 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні