Рішення

від 12.03.2013 по справі 904/679/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТрОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.13р. Справа № 904/679/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан", м. Дніпропетровськ

про стягнення 213 544 грн. 29 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від позивача - Маркосова М.А., представник, дов. б/н від 07.02.2013р.

Від відповідача - Скачкова В.Г., представник, дов .№8 від 30.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан", в якому просить господарський суд:

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" основний борг у сумі 171066 грн. 84 коп., пеню у сумі 14923 грн. 98 коп., штраф у сумі 17106 грн. 68 коп., 3 % річних у сумі 2984 грн. 80 коп. та відсотки за весь час користування чужими грошовими коштами у розмірі 7461 грн. 99 коп., всього 213544 грн. 29 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рибоконсервний завод "Екватор;

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" 4270 грн. 89 коп. судового збору на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рибоконсервний завод "Екватор

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобов'язань за договором дистрибуції №ЕК12-0627 від 27.06.2012р., в підтвердження чого надав копію зазначеного договору, копію кільцевого доручення від 27.06.2012року, копії видаткових накладних на загальну суму 310142,28 грн., банківські виписки про часткову сплату товару, копії замовлень на поставку товару, податкові накладні за спірними господарськими операціями. В обґрунтування вимог про стягнення пені та штрафу Позивач посилається на умови договору, пунктами 8.3 та 8.4 якого передбачена відповідальність у вигляді пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, на вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Також Позивач посилається на статтю 625 ЦК України як підставу для стягнення 3% річних від простроченої суми боргу. Посиланням на статті 1048, 1057 ЦК України Позивач обґрунтовує позовні вимоги про стягнення відсотків за весь час користування чужими грошовими коштами, які договором про поставку не передбачені, але Позивач вважає, що норми Цивільного кодексу про комерційний кредит та позику можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відповідач позовні вимоги Позивача визнав в повному обсязі, проти позову не заперечував. Подав клопотання, в якому просить суд розстрочити суму загального боргу 213544 грн. 29 коп. на чотири місяці (квітень, травень, червень та липень) зі сплатою рівними частинами, а саме по 53386 грн. 07 коп. щомісячно. В обґрунтування клопотання Відповідач послався на тяжке фінансове становище товариства і рішення суду може ускладнити його діяльність із загрозою банкротства.

Позивач в судовому засіданні проти розстрочення виконання судового рішення заперечував, мотивуючи тим, що в клопотанні Відповідача про розстрочку відсутні належне обґрунтування та докази.

В судовому засіданні 12.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миалан" (Покупець) укладений договір дистрибуції №ЕК12-0627 від 27.06.2012р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1 Договору).

Постачальник поставляє Покупцеві продукцію в кількості та асортименті, які вказані в накладній, що складається на підставі заявки, направленої Покупцем в письмовому вигляді, а також за допомогою електронної пошти, факсимільним зв'язком або іншим способом, який забезпечує фіксування тексту та дати замовлення. Накладні оформлюються на кожну партію продукції, що поставляється, мають юридичну силу специфікацій та є невід'ємною частиною цього договору. Загальна кількість продукції, що підлягає поставці по цьому Договору, визначається наростаючим підсумком по усім поставкам, що здійснені у відповідності до оформлених належним чином накладних (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

Термін оплати за поставлену продукцію складає 30 календарних днів з дати отримання продукції. При цьому, якщо строк оплати припадає на небанківських день, датою оплати вважається останній банківський день, що передує строку оплати (п.5.3 договору).

В силу п.9.1 договору строк його дії визначено сторонами до 31 грудня 2012року. У будь якому випадку в частині невиконання сторонами своїх обов'язків, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами обов'язків.

Надані Позивачем копії видаткових накладних (а.с.24,26.28,30,31,34,35.37), копія кільцевого доручення від 27.06.2012року (а.с.23), копії замовлень на поставку товару (а.с.88-99), податкові накладні (а.с.100-107) підтверджують поставку Позивачем товару Відповідачеві за договором дистрибуції №ЕК12-0627 від 27.06.2012р. на загальну суму 310142,28грн. Видаткові накладні з боку покупця підписані уповноваженими особами Відповідача і скріплені печаткою його підприємства.

Згідно з наданими банківськими виписками та розрахунками Позивача оплата товару Відповідачем здійснена на суму 139075,44грн. На момент вирішення спору в суді борг Відповідача складає 171066,84грн., що не заперечується останнім.

Пунктом 8.3 договору дистрибуції №ЕК12-0627 від 27.06.2012р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, Покупець сплачує пеню 0,5% від суми протермінованого боргу за кожен день протермінування.

Позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткової оплати, за період прострочення з 28.07.2012р. по 21.01.2013р., яка склала 14923 грн. 98 коп. Розрахунок пені відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", вимогам ч.6 статті 232 ГК України, правильно враховує дату виникнення грошового зобов'язання.

В разі протермінування платежу більш ніж на 10 банківських днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від суми протермінованого боргу (п. 8.4 Договору).

Згідно з розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 10% нарахована на суму боргу в розмірі 171066,84грн., що виник станом на 21.12.2012року. Станом на 21.01.2013року прострочення зазначеної суми боргу склало більше ніж 10 банківських днів. Сума штрафу нарахована на суму 17106 грн. 68 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 3% річних на суму боргу за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткової оплати, за період з 28.07.2012р. - по 21.01.2013р. на загальну суму 2984 грн. 80 коп.

Крім того, на підставі ст. 231 ГК України та ст. ст. 563, 1048, 1057 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 7461 грн. 99 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтями 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підставі частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Оскільки матеріалами справи підтверджується несвоєчасна та неповна оплата Відповідачем отриманої від Позивача продукції за договором дистрибуції №ЕК12-0627 від 27.06.2012р., позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 171066 грн. 84 коп. основного боргу, 14923 грн. 98 коп. пені, 17106 грн. 68 коп. штрафу, 2984 грн. 80 коп. 3 % річних - суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення відсотків за весь час користування чужими грошовими коштами у розмірі 7461 грн. 99 коп., суд відмовляє на підставі наступного.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Так, частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 5 статті 694 ЦК України встановлено, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

За загальним правилом, встановленим статтею 536 ЦК України (ч.2), розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, оскільки договором дистрибуції №ЕК12-0627 від 27.06.2012р., укладеного сторонами у справі, який за суттю є договором поставки, а також цивільно-правовим актами, які регулюють правовідносини щодо поставки, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений, відсутні правові підстави для стягнення цих процентів за обставинами справи.

Посилання Позивача на можливість застосування до договору поставки положень про позику (глава 71 параграф 1 Цивільного кодексу України), суд визнає помилковим, оскільки договори поставки і позики не є подібними за своєю правовою природою, тому застосування до спірних правовідносин положень статті 1048 ЦК України є безпідставним. До того ж, такої правової позиції дотримується Верховний Суд України, яка викладена у постанові 10/59 від 27.12.10р. про перегляд постанови Вищого господарського суду від 28.09.10р. в справі № 9/67-38.

Також суд відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача про надання розстрочки сплати боргу, оскільки Відповідач не надав суду належних і достатніх доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як цього вимагає стаття 121 ГПК України.

Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" (юридична адреса, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9, оф. 310; поштова адреса: 49041, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2Б, р/р 26000301130701 в АТ "Південний", МФО 306458, код ЄДРПОУ 36839786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (61052, м. Харків, вул. Енгельса, 29-А, кімн. 901, п/р 26002619947945 в ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК", МФО 300012, код ЄДРПОУ 32674729) основний борг у сумі 171 066 грн. 84 коп., пеню у сумі 14 923 грн. 98 коп., штраф у сумі 17 106 грн. 68 коп., 3 % річних у сумі 2 984 грн. 80 коп. та судовий збір в розмірі 4121 грн. 65 коп.

В частині позовних вимог про стягнення відсотків за весь час користування чужими грошовими коштами у розмірі 7461 грн. 99 коп. відмовити.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області - відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся Повне рішення складено - 15.02.13р.