Постанова

від 12.03.2013 по справі 924/7/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 924/7/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Петухов М.Г. ,

суддя Сініцина Л.М.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Пастуха В.Л. - представника за довіреністю від 10.01.2013р. №1

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроскурівКерамік", м.Хмельницький

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 30.01.13 р. у справі № 924/7/13-г (суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр", с.Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроскурівКерамік", м.Хмельницький

про стягнення 65700,20 грн., з яких 62046,30 грн. - основний борг, 610,37 грн. - 3% річних, 3043,53грн. - пеня

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.01.2013р. у справі № 924/7/13-г позов публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПроскурівКерамік" про стягнення 65700,20грн. задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів Керамік" на користь публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" - 62046,30грн. основного боргу за поставлену продукцію у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки №20 від 01.03.2012р., 3043,53грн. - пені, 610,37грн. - 3% річних та 1609,50грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- товар було поставлено не за договором поставки від 01.03.2012р. №20, оскільки видаткові накладні не містять посилань на такий договір;

- згідно п. 4.1 договору поставки від 01.03.2012р. №20 поставка здійснюється виключно на основі 100% попередньої оплати, в той же час згідно видаткових накладених, поставка здійснювалась на умовах наступної оплати після поставки товару;

- правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем шляхом підписання видаткових накладних, підтверджують, що сторони уклали самостійні договори купівлі-продажу товару у спрощений спосіб шляхом підписання накладних;

- при порушенні термінів розрахунків за договором нарахування пені повинно визначатись з моменту закінчення строку, визначеного додатково позивачем, але при здійсненні розрахунку пені дане положення враховано не було, оскільки, як вбачається зі змісту видаткових накладних, в них не визначено строку оплати товару.

У письмовому відзиві №395 від 07.03.2013р. на апеляційну скаргу позивач та його представник у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необгрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 30.01.2013р. у справі № 924/7/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ "ПроскурівКерамік".

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 01.03.2012р. між публічним акціонерним товариством "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Проскурів Керамік" (покупець) укладено договір поставки №20 (далі - договір) (а.с. 9-11).

Відповідно до п.п.1.1 - 2.4 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність покупця гранітну продукцію (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість; асортимент товару, його кількість та дата поставки визначаються в накладних та/або в додатках до договору, які є невід'ємною частиною договору; на кожну партію товару покупець надає (по телефону, письмовим або факсимільним повідомленням) заявку, в якій повідомляє кількість товару, місце та строки поставки; постачальник розглядає заявку протягом трьох днів і про результати розгляду повідомляє покупця; поставка товару здійснюється на підставі даного договору на умовах та в строки, які узгоджуються сторонами в додатках до договору; передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності (типова форма №М-2, затверджена наказом Мінстату України №192 від 21.06.1996р.) на отримання зазначеної кількості товару.

Згідно п.п.3.1, 3.5 договору, ціна на товар та загальна вартість кожної партії визначаються сторонами в накладних та/або в додатках до договору, які є невід'ємною частиною договору; орієнтовна вартість договору на момент укладення становить 300000,00грн.; остаточна вартість договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма видатковими накладними, залізничними накладними, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 4.1- 4.4 договору, узгоджено, що розрахунок за отриманий товар здійснюється в Національній валюті України на основі 100% попередньої оплати; оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі або окремо вказаний постачальником у відповідному рахунку-фактурі; розрахунок за партію товару здійснюється покупцем згідно (та/або): рахунку - фактури, видаткових накладних, залізничних накладних (в залежності від умов поставки товару); рахунок виписується постачальником на підставі заявленої кількості покупцем узгодженої постачальником; за взаємним погодженням сторін поставка товару може здійснюватись з відстрочкою платежу; в даному випадку покупець проводить оплату за товар до 30 числа поточного місяця в якому було отримано покупцем товар; підтвердженням погодженням є отримання товару покупцем.

У відповідності до п.п.5.1 - 5.4 договору, продавець зобов'язаний вчасно передати покупцю товар в стані, що відповідає вимогам, які до нього ставляться; на вимогу покупця передати йому копії: паспорта на продукцію, радіаційного сертифіката, радіаційного паспорта; покупець зобов'язується прийняти, транспортувати, зберігати та застосовувати товар до звичайних умов, що до нього ставляться; вчасно провести оплату за товар відповідно до умов даного договору.

Пунктом 7.3 договору сторони обумовили, що у випадку порушення термінів оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у грошовому виразі у розмірі 0,3% від суми несплати за кожен день прострочення виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у вказаний період.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до його повного виконання (п.11.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, а саме:

- щебінь фракції 5x10 мм в кількості 24,40 тон, відсів гранітний 0x2 мм в кількості 25,25 тон на суму 2899,38грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000041 від 13.03.2012р. та довіреністю №2 від 13.03.2012р.;

- відсів гранітний 0x2 мм в кількості 19,15 тон на суму 344,70грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000080 від 30.03.2012р. та довіреністю №2 від 13.03.2012р.;

- щебінь фракції 5x10 мм в кількості 41,00 тон, відсів гранітний 0x2 мм в кількості 73,70 тон на суму 5853,00грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000097 від 04.04.2012р.;

- щебінь фракції 5x10 мм в кількості 51,45 тон, відсів гранітний 0x2 мм в кількості 55,05 тон на суму 6146,20грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000454 від 11.06.2012р.;

- щебінь фракції 5x10 мм в кількості 25,90 тон, щебінь фракції 2x5 мм в кількості 20,20 тон, відсів гранітний 0x2 мм в кількості 20,85 тон на суму 4994,52грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000543 від 19.06.2012р.;

- щебінь фракції 2x5 мм в кількості 145,35 тон, відсів гранітний 0x2 мм в кількості 125,20 тон на суму 16817,68грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000598 від 02.07.2012р. та довіреністю №14 від 02.07.2012р.;

- щебінь фракції 2x5 мм в кількості 114,75 тон, щебінь фракції 5x10 мм в кількості 138,70 тон, відсів гранітний 0x2 мм в кількості 255,30 тон на суму 29991,10грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000698 від 17.07.2012р. та довіреністю №14 від 02.07.2012р.;

- щебінь фракції 2x5 мм в кількості 25,40 тон, щебінь фракції 5x10 мм в кількості 22,90 тон, відсів гранітний 0x2 мм в кількості 49,90 тон на суму 5737,86грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000766 від 01.08.2012р. та довіреністю №26 від 01.08.2012р.;

- щебінь фракції 2x5 мм в кількості 190,25 тон, щебінь фракції 5х10мм в кількості 179,50 тон, відсів гранітний 0x2 мм в кількості 149,40 тон на суму 39738,16 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000897 від 20.08.2012р.;

- відсів гранітний 0x2 мм в кількості 34,65 тон на суму 623,70грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000986 від 01.09.2012р..

Всього позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 113146,30грн. в т.ч. ПДВ (а.с.12-13, 15-19, 21, 23-24).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, на загальну суму 51100,00грн., що підтверджується виписками банку від 30.03.2012р., від 11.06.2012р., від 22.06.2012р., від 03.07.2012р., від 16.07.2012р., від 23.07.2012р. (а.с. 25-30).

06.11.2012р. позивач надіслав відповідачеві претензію від 01.11.2012р. №3069 з актом звірки розрахунків станом на 23.10.2012р. та вимогою про перерахування на його рахунок заборгованості в сумі 62046,30грн., яка отримана останнім 09.11.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.37-38).

Як свідчать матеріали справи, відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу на рахунок позивача не перерахував.

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків, станом на 18.12.2012р., заборгованість відповідача перед позивачем становить 62046,30грн. (а.с.31).

За наведених обставин, 28.12.2012р. ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з ТОВ "ПроскурівКерамік" 65700,20грн., з яких 62046,30грн. - основний борг, 610,37грн. - 3% річних, 3043,53грн. - пеня. Також, просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору (а.с.2-3).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.01.2013р. позов задоволено (а.с.46-48).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно п.3 ч.1 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В ч.2 ст.175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В позовній заяві ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" вказує, що поставка товару на суму 113146,30грн. здійснювалася на виконання умов договору №20 від 01.03.2012р..

Як зазначалося вище, на виконання умов договору згідно видаткових накладних №РН-0000041 від 13.03.2012р., №РН-0000080 від 30.03.2012р., №РН-0000097 від 04.04.2012р., №РН-0000454 від 11.06.2012р., №РН-0000543 від 19.06.2012р., №РН-0000598 від 02.07.2012р., №РН-0000698 від 17.07.2012р., №РН-0000766 від 01.08.2012р., №РН-0000897 від 20.08.2012р., №РН-0000986 від 01.09.2012р. відповідач отримав товару вартістю 113146,30грн., а сплатив всього 51100,00грн. його вартості.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, сторони не прийняли до виконання п.4.1 договору, яким передбачено попередню оплату за товар, який підлягав поставці, оскільки часткову оплату за товар відповідач здійснював після його отримання, що відповідає умовам п.4.4 договору, в якому зазначено, що за взаємним погодженням сторін поставка товару може здійснюватися з відстрочкою платежу, і в цьому випадку покупець проводить оплату за товар до 30 числа поточного місяця, в якому було отримано товар покупцем, а підтвердженням погодження є отримання товару покупцем.

Таким чином, отримавши товар 13, 30 березня 2012р., 04 квітня 2012р., 11, 19 червня 2012р., 02, 17 липня 2012р., 01, 20 серпня 2012р., 01 вересня 2012р., відповідач зобов'язаний був його оплатити, відповідно, до 31 березня 2012р., 30 квітня 2012р., 30 червня 2012р., 31 липня 2012р., 31 серпня 2012р., 30 вересня 2012р..

Проте, відповідач порушив умови договору щодо строків оплати товару, отриманого в період з 04.04.2012р. по 01.09.2012р..

Крім того, відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості за отриманий товар у розмірі 62046,30грн. й не спростовує його наявність у зазначеному розмірі в апеляційній скарзі.

В силу ч.3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

З врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 62046,30грн. боргу цілком правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних за період прострочення платежів з 31.08.2012р. по 30.09.2012р. в розмірі 156.50грн. та за період прострочення платежів з 01.10.2012р. по 27.12.2012р. в розмірі 453,87грн., всього - 610,37грн., які заявлено до стягнення з відповідача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена позивачем сума 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 договору сторонами узгоджено, що у випадку порушення термінів оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у грошовому виразі у розмірі 0,3 % від суми несплати за кожен день прострочення виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у вказаний період.

Перевіривши розрахунок пені, яка нарахована позивачем за період прострочення платежів з 31.08.2012р. по 30.09.2012р. в розмірі 780,37грн. та за період прострочення платежів з 01.10.2012р. по 27.12.2012р. в розмірі 2263,16грн., всього - 3043,53грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ця сума пені підлягає стягненню з відповідача.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В апеляційній скарзі відповідач, не заперечуючи факту отримання від позивача товару вартістю 113146,30грн., заперечує факт його поставки на виконання договору від 01.03.2012р. №20, оскільки, зазначає відповідач, видаткові накладні не містять посилань на такий договір, а п.4.1. договору передбачає попередню оплату.

Проте такі доводи відповідача не беруться до уваги, з огляду на таке.

Предметом укладеного сторонами договору поставки від 01.03.2012р. №20 є гранітна продукція, асортимент, кількість, ціна, загальна вартість кожної партії та дата поставки якої визначаються в накладних та/або в додатках до договору, які є невід'ємною частиною договору (п.п.1, 2, 3 договору).

Відповідно до ст. 101 ГПК України судом беруться до уваги укладені сторонами додаткові угоди №1 від 01.03.2012р., №2 від 02.04.2012р., №3 від 03.04.2012р., №5 від 01.07.2012р. до договору №20 від 01.03.2012р., в яких зазначено конкретні партії товару, що підлягає поставці, та податкові накладні від 13.03.2012р., 30.03.2012р., 04.04.2012р., 11.06.2012р., 19.06.2012р., 02.07.2012р., 17.07.2012р., 01.08.2012р., 20.08.2012р., 01.09.2012р. на загальну суму 113146,30грн. (сума поставки згідно вказаних вище видаткових накладних), в яких містяться посилання на укладений сторонами договір поставки від 01.03.2012р. №20.

Таким чином, саме на виконання цього договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв гранітну продукцію вартістю 113146,30грн. згідно видаткових накладних від 13.03.2012р. №РН-0000041, від 30.03.2012р. №РН-0000080, від 04.04.2012р. №РН-0000097, від 11.06.2012р. №РН-0000454, від 19.06.2012р. №РН-0000543, від 02.07.2012р. №РН-0000598, від 17.07.2012р. №РН-0000698, від 01.08.2012р. №РН-0000766, від 20.08.2012р. №РН-0000897, від 01.09.2012р. №РН-0000986.

Решта доводів апеляційної скарги, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 30.01.2013р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 30.01.2013р. у справі №924/7/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроскурівКерамік", м.Хмельницький - без задоволення.

2. Справу № 924/7/13-г повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Сініцина Л.М.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.