Рішення

від 12.03.2013 по справі 925/170/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року Справа № 925/170/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача - не з?явився;

від відповідача - не з?явився,

від третьої особи: не з?явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Парк-Авто", м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трак", м. Черкаси

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ППК 370" смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством (далі -ПАТ) "Парк-Авто" заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трак" 14 680 грн. боргу за оренду в січні 2012 року приміщення площею 222,4 кв. м. розташованого по вул. Клочковській,370 у м.Харкові на підставі договору оренди №17/12 від 01.01.2012. Також позивач, з мотивів невиконання відповідачем грошових зобов?язань просить суд стягнути:

- 456 грн. 09 коп. - 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України;

- 27 158 грн. пені за період прострочки платежу з 05.01.2012 по 07.07.2012 на підставі п.4.8 договору;

- 33 360 грн. штрафу за затримку оплати по договору (4.9);

- 1 148 грн. 16 коп. процентів на підставі ст 536 та ст.1048 ЦК України (за користування чужими грошовими коштами) в період з 05.01.2012 по 16.01.2013;

- 3500 грн. за надання правової допомоги адвокатом;, а також судові витрати.

Представник позивача - адвокат Мірошниченко Р.О. в судове засідання не з?явився, подав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами. Суд, розглянувши в судовому зсіданні вищеназване клопотання, визнав його обгрунтованим і задовольнив його.

З?ясовуючи повноваження помічника адвоката, як представника позивача суд, дослідив подані гр. Волторністом С.І. документи, приходить до наступного.

Договір про надання правової допомоги між позивачем із адвокатом Мірошніченком Р.О. укладений 16.01.2013 за № 16/01-13 не містить положень, за якими повноваження представника ПАТ «Парк-Авто» адвокат може передавати третім особам, і зокрема своїм помічникам.

Оформленої у встановленому порядку довіреності на представництво в господарському суді інтересів ПАТ «Парк-Авто» гр. Волторніст С.І. суду не надав. Відтак, у суду немає правових підстав для допуску гр.Волторніста С.І. до участі у справі в якості представника позивача.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, відзиву на позов суду не надав, його представник в судове засідання не з?явився, про причини нез?явлення суд не повідомлений.

Представник 3 особи, повідомлений належним чином, в судове засідання не з?явився

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку передбаченому ст.75 ГПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані позивачем оригінали доказів, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до наступного.

01 січня 2012 року між ПАТ "Парк-Авто" ( далі - орендодавець), ТОВ «ППК 370» (далі - виконавець) та ТОВ "Спецторг Трак" (далі - орендар) було укладено договір оренди і надання послуг із утримання, обслуговування нежитлових приміщень №17/12 (далі - договір) (а.с. 9-12).

Відповідно до п.1.1, 2,1 договору орендодавець надав а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 222,4 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Клочківська,370, м. Харків, на строк з 01 січня 2012 р. до 31. березня 2012 року включно, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.01.2012 (а.с.45-46).

П.2.8 договору передбачено, що будь-які зміни і доповнення до цього договору дійсні за умови погодження сторін і підписання сторонами додаткової угоди.

31 січня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладеного Додаткову угоду № 1 до договору оренди від 01.01.2012 про розірвання договору оренди і надання послуг із утримання, обслуговування нежитлових приміщень № 17/12 з 01 лютого 2012 р. (а.с.47; а.с.49).

31.01.2013 на виконання умов договору орендар повернув орендодавцю приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі приміщень від 31 січня 2012 року (а.с.48).

За умовами п.4.1 договору розмір орендної плати по договору складає 16 680 грн. за 1 місяць.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач перерахував частину суми орендної плати у розмірі 2000 грн.

Доказів відповіді на претензію позивача від 02.08.2012 № 27 відповідач суду не надав.

Розмір боргу - 14680 грн. у суду сумнівів не викликає.

Пунктами 4.8 та 4.9 договору сторони визначили, що за несвоєчасні розрахунки по договору тягне стягнення з орендаря пеню в розмірі 1% від місячної суми орендної плати за кожен день прострочки, а затримка оплати по договору більше 7 днів з дня встановленого строку оплати тягне накладення штрафу на орендаря в двократному розмірі від суми, зазначеної в п.4.1 (16680х2).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Суд враховує, що свою згоду на визначену в п. 4.1 договору відповідальність відповідач висловив у гарантійному листі на адресу позивача від 31.01.2012 № 68 (а.с.50).

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 33 360 гр. (16680х2) підлягають до задоволення.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення пені за шість місяців (з 05.01.2012 по 07.07.2012) у розмірі 1% за кожен день прострочки, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі що встановлюється за згодою сторін, але не може

перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 3 Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань чітко врегульовано Законом «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Разом з тим правило ч. 2 ст. 551 ЦКУ, що допускає збільшення договором розміру неустойки встановленої законом, є загальним. Воно не виключає застосування спеціальних правил законів, навіть якщо вони були прийняті до набрання чинності новим ЦКУ. Наведене стосується Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким розмір пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, що може встановлюватись договором, обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ на день прострочення.

Суд, приходить до висновку про те, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлено спеціальним законом як граничний. Так, якщо зазначеним Законом встановлено граничний розмір пені за прострочення платежу- не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи ПДВ та інші податки), - то у більшому розмірі її стягнути не можна.

Ст. 258 ЦК України до пені застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права - 06.01.2012 п.4,2 договору).

За приписами ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, для нарахування пені застосовується строк у шість місяців, а для її стягнення - позовна давність в один рік.

Термін внесення орендної плати з урахуванням вихідних днів січня 2012 року - 05.01.2012. Дата невиконання зобов?язань відповідачем - 05.01.2012. Початок терміну нарахування пені - 06.01.2012. Початок перебігу річної позовної давності - 06.01.2012.

Позивач звернувся до суду через установу поштового зв?язку ВПЗ-2 м.Харкова 29.01.2013, а тому право на стягнення пені з урахуванням позовної давності обмежено 161 днем.

Розмір облікової ставки протягом терміну позовної давності становив:

- з 10.08.2010 - 7,75%, а розмір пені за 1 день 0,0425;

- з 23.03.2012 - 7%, а розмір пені за 1 день 0,0410.

Відтак, розмір пені за період з 29.01.2012 по 22.03.2012 становить: 14680 х 0,0425/100 х 55 днів = 343,145 грн., а розмір пені за період з 23.03.2012 по 06.07.2012 становить: 14680 х 0,0410/100 х 106 днів = 637,99 грн.

Всього розмір пені, яка підлягає стягненню становить 981 грн. 13 коп.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних за період з 05.01.2012 по 16.01.2013 (378 днів) на суму 456 грн. 09 коп.

Суд вважає, що вимога позивача грунтується на нормах чинного законодавства - ч.2 ст. 625 ЦК України і підлягає до часткового задоволення, оскільки день 05.01.2012 є днем платежу згідно п.4.2 договору, і в цей день право позивача ще не було порушено. Відтак, до стягнення в якості 3% річних підлягає 453 грн. 81 коп. (14680 грн. х 0,0082 х 377 днів).

Вимоги позивача про стягнення 1148,16 грн. процентів на підставі статтей 536 і 1048 ЦК України суд вважає безпідставними, т.я. ст. 1048 ЦК України регулює правовідносини, що стосуються стягнення процентів за договором позики, а предметом спору є правовідносини по розрахунках за договором оренди нерухомого майна.

Суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 1148,16 грн. на підставі ст.1048 ЦК України задоволенню не підлягають.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення 3500 грн. витрат на оплату адвоката, суд приходить до наступного.

Позивач посилається, на те, що перерахував адвокату 3500 грн. в якості винагороди. Проте, доказів перерахування цієї суми та її підстав позивач суду не надав. Відтак, суд позбавлений можливості оцінити обгрунтованість вимог позивача в цій частині, і вони підлягають залишенню без розгляду.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі не менше 1.5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути 14 680 грн. боргу; 33 360 грн. штрафу; 981 грн. 13 коп. пені; 453 грн. 81 коп. - 3% річних, а всього 49 474 грн. 94 коп. з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трак", (вул.Смілянська,163, м. Черкаси, код 36701368) на користь публічного акціонерного товариства "Парк-Авто", (вул. Клочківська,370, м. Харків, код 05401548).

В іншій частині вимог відмовити повністю.

Вимоги по стягнення 3500 грн. витрат на допомогу адвоката - залишити без розгляду.

Стягнути 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трак", (вул.Смілянська,163, м. Черкаси, код 36701368) на користь публічного акціонерного товариства "Парк-Авто", (вул. Клочківська,370, м. Харків, код 05401548).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

Суддя В.В. Єфіменко

Повне рішення складено та

підписано 18.03.2013 (понеділок)