Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-10881/12/0170/9

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 р. (15:36) Справа №2а-10881/12/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК СПЕЦСЕРВІС»

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.12р. №0001312203.

Представники сторін:

представник позивача - Мартиненко М.М., довіреність № б.н. від 19.12.12р.;

представник відповідача - Бабаян А.Ю., довіреність № 134/10/10-00 від 02.03.12р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РБК СПЕЦСЕРВІС» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.12р. №0001312203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4530,13 грн., у тому числі за основним платежем на 3610,50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 902,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте по необґрунтованим висновкам про порушення позивачем норм податкового законодавства, які були зроблені внаслідок встановлення ним нікчемності правочину укладеного між позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна» та, як наслідок неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ. Таки висновки були включені відповідачем до акту перевірки безпідставно та не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача, оскільки зроблені з формальних підстав, без фактичного з'ясування питань придбання позивачем у контрагента товарів (робіт, послуг) та використання їх в господарській діяльності, таки висновки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача та є необґрунтованими. Позивач вказує, що операції з ТОВ «Єврофокс Україна», за результатом яких сформований податковий кредит з ПДВ не є нікчемними, фактично відбулися та мали реальний характер, що є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулося 12.02.2013р., підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, вважає, що зроблені у результаті перевірки висновки є обґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 72-73).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РБК СПЕЦСЕРВІС» зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим 26.02.2009р., свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №642538 (ЄДРПОУ 36286505). Місцезнаходження позивача: 98329, АР Крим, м. Керчь, шосе Героїв Сталінграду, буд. 60-Б (а.с. 48).

ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» перебуває на обліку платників податків у Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим з 27.02.2009р., є юридичною особою та платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.03.2009р. №100216740.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС», є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 05.09.12р. по 06.09.12р. посадовими особами ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» щодо визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Єврофокс Україна» за період березень 2012 р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 06.09.12 р. №771/2203/36286505 (а.с.4-16), у висновках якого встановлено, що позивачем були допущені порушення, зокрема, встановлено ознаки нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна», що привело до порушення вимог п.201 та п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, яке виразилося у завищенні податкового кредиту з ПДВ на суму 3610,50 грн., у тому числі: березень 2012 р. - 3610,50 грн., що призвело до заниження ПДВ за березень 2012 р. у сумі 3610,50 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.09.12р. №0001312203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4530,13 грн., у тому числі за основним платежем на 3610,50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 902,63 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом вказаного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки використано:

- акт від 24.07.12р. №602/22-817/37023882 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Єврофокс Україна» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Автохімзв'язок» за період з 01.01.12р. по 31.03.12р.

- первинні документи ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС», які надані листом від 10.08.12р. №93 (вх. №15828/10 від 10.08.12р.), а саме: рахунок-фактура №СФ-00026 від 06.03.12р. (копія), видаткова накладна №РН-000051 від 22.03.12р., податкова накладна №51 від 22.03.12р., реєстр отриманих податкових накладних за березень 2012р.; сторінки головної книги за 2012р. по бухгалтерським рахункам 202, 361, 631,ж 791.

- матеріали зустрічної звірки ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Продукт-Сервіс» та ТОВ «Єврофокс Україна» їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період вересень 2011р. та березень 2012р. (акт від 03.09.12р. №144/2203/36286505).

- комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи та АРМи: АІС «Облік платників і платежів», АРМ «Платники податків», АРМ свідоцтво (ПДВ), АІС «ТАХ», АС «Бест-Звіт», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Зустрічною звіркою (акт від 03.09.12р. №144/2203/36286505) встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» у березні 2012р. включена сума ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Єврофокс Україна».

У березні 2012р. ТОВ «Єврофокс Україна» виписано на адресу ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» видаткову накладну від 22.03.12р. №РН-0051 на реалізацію товарів - вогнезахисне покриття деревини FRB-34С в кількості 725 кг. на загальну суму 21663,00грн. (у т.ч. ПДВ 3610,50грн.) та податкову накладну на поставку товару вогнезахисне покриття деревини FRB-34С в кількості 725 кг. на загальну суму 21663,00грн. (у т.ч. ПДВ 3610,50грн.).

Сума ПДВ включена ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» до складу податкового кредиту у березні 2012р.

Перевіркою встановлено, що станом на 31.03.12р. матеріали - вогнезахисне покриття деревини FRB-34С, яке придбано у ТОВ «Єврофокс Україна» у березні 2012р. числяться у залишках бухгалтерському обліку на рахунку 202 «Комплектуючі вироби», та не використовуються у господарської діяльності підприємства.

В акті перевірки також зазначено, що кредиторська заборгованість ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» перед ТОВ «Єврофокс Україна» станом на 31.03.12р. складає 21663,00грн., станом на 30.06.12р. складає 21663,00грн.

В акті перевірки податковий орган посилається на те, що ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» до перевірки не надані будь-які документи по транспортуванню ТМЦ від ТОВ «Єврофокс Україна», а саме: товарно-транспортні накладні та/або інші документи, що підтверджували факт перевезення товару від Продавця до Покупця, а також не надано договір купівлі-продажу ТМЦ між ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» та ТОВ «Єврофокс Україна».

В акті перевірки зазначено, що у 2012р. ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» знаходилося на спрощеної системі оподаткування по ставці 3%, тому у податковому обліку витрати на придбання ТМЦ у ТОВ «Єврофокс Україна» відображені тільки у складі податкового кредиту у березні 2012р. на суму ПДВ у розмірі 3610,50грн.

Відповідач у акті перевірки посилається на матеріали акту від 24.07.12р. №602/22-817/37023882 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Єврофокс Україна» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Автохімзв'язок» за період з 01.01.12р. по 31.03.12р., згідно з яким не встановлено факту поставки товарів (робіт, послуг) від ПП «Автохімзв'язок» до підприємств-покупців.

Враховуючи те, що в ході вказаної перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) від ПП «Автохімзв'язок» до підприємства-покупця ТОВ «Єврофокс Україна» за січень-березень 2012р. у сумі 7402236,00грн. (в т.ч. ПДВ 1233706,00грн.), то відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Єврофокс Україна» до контрагентів-покупців.

На думку податкового органу вищенаведене свідчить про те, що правочини між ТОВ «Єврофокс Україна» та контрагентами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання робіт, послуг у підприємств-постачальників ТОВ «Єврофокс Україна» та по операціях з продажу цих робіт, послуг підприємствам - покупцям у січні-березні 2012р., у тому числі ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» в розумінні ст.22, ст.138, п.198.3 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного, податковий орган дійшов висновку, що у порушення вимог п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» неправомірно сформований податковий кредит з ПДВ у сумі 3610,50грн. за березень 2012р., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

При дослідженні сум податку на додану вартість, які підлягають віднесенню до складу податкового кредиту з ПДВ ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» за березень 2012р. по взаємовідносинах з ТОВ «Єврофокс Україна» суд вказує на наступне.

Позивачем у березні 2012р. було придбано у ТОВ «Єврофокс Україна» вогнезахисне покриття деревини FRB-34 С, що підтверджується податковою накладною №51 від 22.03.2012р. на суму 21663,00 грн., у т.ч. ПДВ 3610,50 грн., видатковою накладною №РН-000051 від 22.03.2012р. на суму 21663,00грн., в т.ч. ПДВ 3610,50 грн. та рахунком-факурою №СФ-00026 від 06.03.2012р на суму 21663,00грн., в т.ч. ПДВ 3610,50 грн. (а.с. 19-21).

На підтвердження реальності зазначеної угоди позивачем надано договір підряду №3862 від 10.11.11р. між ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» (Підрядчик) та ТОВ «Керченський стрілочний зовод» (Замовник), предметом якого є виконання проектування, монтаж та пусконалагоджувальні роботи по устаткуванню будівлі заводоуправління автоматичною пожежною сигналізацією (а.с.93-95).

На підтвердження реальності зазначеної угоди позивачем також надано договір підряду №87/01-12/47-12 від 03.01.12р. між ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» (Підрядчик) та ДСК «Керченська паромна переправа», предметом якого є виконати робіт з модернізації системи протипожежного захисту ДСК «Керченська паромна переправа» на об'єкті у приміщеннях будинку Склад №2 (а.с.90-92).

Даними договорами підтверджується реалізація позивачем придбаного ним товару (вогнезахисне покриття деревини FRB-34С), тобто підтверджується використання товару, отриманої від контрагенту ТОВ «Єврофокс Україна» у власній господарської діяльності позивача.

Копії вказаних документів досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Документи створені у ході виконання правочину вчиненому між позивачем та зазначеним контрагентом, в силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Документи, що залучені до матеріалів справи, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку і є первинними документами.

З урахуванням викладеного, слід зазначити, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на дані акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за перевіряємий період, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт про неможливість проведення звірки з контрагентом позивача та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, рахунки - фактури, товарно-транспортні накладні), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Суд також вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених договорів між позивачем та контрагентами на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд відзначає, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки працівників контролюючого органу про фіктивність правочину, вчиненого ТОВ «Єврофокс Україна» ґрунтувались на даних актів зустрічних перевірок.

Акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із контрагентом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Правочин вчинений між позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна», виходячи з його змісту, спрямований не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товарів (послуг) покупцю і отримання за це коштів продавцем.

Таким чином, зміст правочину, що укладений між позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна» не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, укладений за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаного правочину.

За таких підстав, доводи відповідача про відсутність здійснення реального виконання господарських операцій є необґрунтованими.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

ТОВ «Єврофокс Україна» на момент укладення з позивачем договору і виписки податкової накладної було зареєстроване у якості платника податку на додану вартість.

Частиною 2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Перевіряючи податкову накладну, виписану ТОВ «Єврофокс Україна» судом встановлено, що вона відповідає вимогам зазначеної норми.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт постачання товару. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами.

Відповідачем в судовому засіданні також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та\або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Враховуючи дотримання норм чинного законодавства під час оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів позивачем та його контрагентами, суд вважає необґрунтованим та безпідставним визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, та як наслідок, протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС від 19.09.12р. №0001312203 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4530,13 грн., у тому числі за основним платежем на 3610,50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 902,63 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів (послуг) від зазначеного вище контрагенту, не проведення платежів з ними (в тому числі оплату ПДВ), не використання товарів (послуг) в господарській діяльності платника податків.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС від 19.09.12р. №0001312203 суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.12р. №0001312203.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.02.2013 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.02.2013 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 11,94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС від 19.09.12р. №0001312203 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4530,13 грн., у тому числі за основним платежем на 3610,50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 902,63 грн.

3. Стягнути судовий збір в розмірі 108,00 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК СПЕЦСЕРВІС».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.