Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-10881/12/0170/9
27.08.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Цикуренка А.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О.) від 12.02.13 у справі № 2а-10881/12/0170/9
до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко буд. 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.12р. №0001312203,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК СПЕЦСЕРВІС" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.12 р. №0001312203 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС від 19.09.12р. №0001312203 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4530,13 грн., у тому числі за основним платежем на 3610,50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 902,63 грн.
Стягнуто судовий збір в розмірі 108,00 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК СПЕЦСЕРВІС».
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 27.08.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 05.09.12р. по 06.09.12р. посадовими особами ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» щодо визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Єврофокс Україна» за період березень 2012 р.
За результатами перевірки складений акт перевірки від 06.09.12р. №771/2203/36286505, яким встановлено порушення позивачем, зокрема, встановлено ознаки нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна», що привело до порушення вимог п.201 та п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, яке виразилося у завищенні податкового кредиту з ПДВ на суму 3610,50 грн., у тому числі: березень 2012 р. - 3610,50 грн., що призвело до заниження ПДВ за березень 2012 р. у сумі 3610,50 грн.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.09.12р. №0001312203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4530,13 грн., у тому числі за основним платежем на 3610,50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 902,63 грн.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, судовою колегією встановлено наступне.
Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України), що набрав чинності з 01.01.2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою, такою датою вважається дата події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
В акті перевірки зазначено, що під час перевірки використано:
- акт від 24.07.12р. №602/22-817/37023882 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Єврофокс Україна» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Автохімзв'язок» за період з 01.01.12р. по 31.03.12р.
- первинні документи ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС», які надані листом від 10.08.12р. №93 (вх. №15828/10 від 10.08.12р.), а саме: рахунок-фактура №СФ-00026 від 06.03.12р. (копія), видаткова накладна №РН-000051 від 22.03.12р., податкова накладна №51 від 22.03.12р., реєстр отриманих податкових накладних за березень 2012р.; сторінки головної книги за 2012р. по бухгалтерським рахункам 202, 361, 631,ж 791.
- матеріали зустрічної звірки ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Продукт-Сервіс» та ТОВ «Єврофокс Україна» їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період вересень 2011р. та березень 2012р. (акт від 03.09.12р. №144/2203/36286505).
- комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи та АРМи: АІС «Облік платників і платежів», АРМ «Платники податків», АРМ свідоцтво (ПДВ), АІС «ТАХ», АС «Бест-Звіт», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».
Зустрічною звіркою (акт від 03.09.12р. №144/2203/36286505) встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» у березні 2012р. включена сума ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Єврофокс Україна».
У березні 2012р. ТОВ «Єврофокс Україна» виписано на адресу ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» видаткову накладну від 22.03.12р. №РН-0051 на реалізацію товарів - вогнезахисне покриття деревини FRB-34С в кількості 725 кг. на загальну суму 21663,00грн. (у т.ч. ПДВ 3610,50грн.) та податкову накладну на поставку товару вогнезахисне покриття деревини FRB-34С в кількості 725 кг. на загальну суму 21663,00грн. (у т.ч. ПДВ 3610,50грн.).
Сума ПДВ включена ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» до складу податкового кредиту у березні 2012р.
Перевіркою встановлено, що станом на 31.03.12р. матеріали - вогнезахисне покриття деревини FRB-34С, яке придбано у ТОВ «Єврофокс Україна» у березні 2012р. числяться у залишках бухгалтерському обліку на рахунку 202 «Комплектуючі вироби», та не використовуються у господарської діяльності підприємства.
В акті перевірки також зазначено, що кредиторська заборгованість ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» перед ТОВ «Єврофокс Україна» станом на 31.03.12р. складає 21663,00грн., станом на 30.06.12р. складає 21663,00грн.
В акті перевірки податковий орган посилається на те, що ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» до перевірки не надані будь-які документи по транспортуванню ТМЦ від ТОВ «Єврофокс Україна», а саме: товарно-транспортні накладні та/або інші документи, що підтверджували факт перевезення товару від Продавця до Покупця, а також не надано договір купівлі-продажу ТМЦ між ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» та ТОВ «Єврофокс Україна».
У 2012р. ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» знаходилося на спрощеної системі оподаткування по ставці 3%, тому у податковому обліку витрати на придбання ТМЦ у ТОВ «Єврофокс Україна» відображені тільки у складі податкового кредиту у березні 2012р. на суму ПДВ у розмірі 3610,50грн.
Відповідач у акті перевірки посилається на матеріали акту від 24.07.12р. №602/22-817/37023882 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Єврофокс Україна» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Автохімзв'язок» за період з 01.01.12р. по 31.03.12р., згідно з яким не встановлено факту поставки товарів (робіт, послуг) від ПП «Автохімзв'язок» до підприємств-покупців.
Враховуючи те, що в ході вказаної перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) від ПП «Автохімзв'язок» до підприємства-покупця ТОВ «Єврофокс Україна» за січень-березень 2012р. у сумі 7402236,00грн. (в т.ч. ПДВ 1233706,00грн.), то відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Єврофокс Україна» до контрагентів-покупців.
На думку податкового органу вищенаведене свідчить про те, що правочини між ТОВ «Єврофокс Україна» та контрагентами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Позивачем у березні 2012р. було придбано у ТОВ «Єврофокс Україна» вогнезахисне покриття деревини FRB-34 С, що підтверджується податковою накладною №51 від 22.03.2012р. на суму 21663,00 грн., у т.ч. ПДВ 3610,50 грн., видатковою накладною №РН-000051 від 22.03.2012р. на суму 21663,00грн., в т.ч. ПДВ 3610,50 грн. та рахунком-факурою №СФ-00026 від 06.03.2012р на суму 21663,00грн., в т.ч. ПДВ 3610,50 грн. (а.с. 19-21).
На підтвердження реальності зазначеної угоди позивачем надано договір підряду №3862 від 10.11.11р. між ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» (Підрядчик) та ТОВ «Керченський стрілочний зовод» (Замовник), предметом якого є виконання проектування, монтаж та пусконалагоджувальні роботи по устаткуванню будівлі заводоуправління автоматичною пожежною сигналізацією (а.с.93-95).
На підтвердження реальності зазначеної угоди позивачем також надано договір підряду №87/01-12/47-12 від 03.01.12р. між ТОВ «РБК СПЕЦСЕРВІС» (Підрядчик) та ДСК «Керченська паромна переправа», предметом якого є виконати робіт з модернізації системи протипожежного захисту ДСК «Керченська паромна переправа» на об'єкті у приміщеннях будинку Склад №2 (а.с.90-92).
Даними договорами підтверджується реалізація позивачем придбаного ним товару (вогнезахисне покриття деревини FRB-34С), тобто підтверджується використання товару, отриманої від контрагенту ТОВ «Єврофокс Україна» у власній господарської діяльності позивача.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Єврофокс Україна» на момент укладення з позивачем договору і виписки податкової накладної було зареєстроване у якості платника податку на додану вартість.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до частини 1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Вказані в акті перевірки порушення платником податків діючого законодавства не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.
Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції на момент вчинення правочинів) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Із наведеної норми слідує, що правочин може бути визнаний таким, що порушує публічний порядок якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави. За даних обставин, такий правочин може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.
Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.
Враховуючи дотримання норм чинного законодавства під час оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів позивачем та його контрагентами, то визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість є безпідставним, тому податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС від 19.09.12р. №0001312203 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4530,13 грн., у тому числі за основним платежем на 3610,50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 902,63 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О.) від 12.02.13 у справі № 2а-10881/12/0170/9- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О.) від 12.02.13 у справі № 2а-10881/12/0170/9 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2013 |
Оприлюднено | 12.09.2013 |
Номер документу | 33409644 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Мунтян Ольга Іванівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Мунтян Ольга Іванівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Гаманко Є.О.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Гаманко Є.О.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Гаманко Є.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні