Постанова

від 11.12.2006 по справі а27/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А27/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.12.06р.

Справа № А27/323

за позовом  Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат “, м. Кривий Ріг 

до  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі 

про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

                                                                                                           Суддя    В.О.Татарчук

Секретар П.М.Сергієнко

Представники сторін:

від позивача –Кращенко М.Г. дов. від 28.12.05р. № 52-16/88

від відповідача –Сокур Н.І. дов. від 02.08.06р. №9014/10/08-10-034

Суть спору:

            Відкрите акціонерне товариство „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” звернулося з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі (далі СДПІ у м. Кривому Розі) про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302320/0 від 19.06.06р.

          В ході судового розгляду позивач збільшив вимоги, вказавши на необхідність визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302320/0 від 19.06.06р., №0000302330/1 від 15.08.06р., №0000302320/2 від 06.10.2006р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-          в діяльності товариства відсутнє порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

-          реалізація вугілля працівникам підприємства здійснювалась за ціною 50% від вартості на підставі колективного договору і відповідна діяльність не є торгівельною;

-          при оформленні готівкових розрахунків за реалізоване працівникам підприємства вугілля не повинен застосовуватись реєстратор розрахункових операцій (далі РРО).    

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-          товариством в порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” проводились розрахункові операції з реалізації вугілля без застосування РРО;

-          статтею 9 вказаного Закону передбачені випадки коли РРО не застосовується і операції позивача з реалізації вугілля не підпадають під відповідні ознаки.  

В судовому засіданні 05.12.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -  

встановив:

19.06.06 СДПІ у м. Кривому Розі було прийняте рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000302320/0 на суму 906778,95грн.

Підставою для прийняття спірного рішення був акт №99/08-06-235/00191000 від 05.06.06 „Про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ „Південний ГЗК” за період з 01.01.05 по 31.12.05”.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” проводились розрахункові операції з реалізації вугілля працівникам підприємства без застосування РРО на загальну суму 181355,79грн.

          За результатами оскарження ВАТ „Південний ГЗК” вказаного рішення СДПІ у м. Кривому Розі були прийняті рішення №0000302320/1 від 15.08.06 і №0000302320/2 від 06.10.06 на таку ж суму, що і первинне рішення.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Як зазначалось вище відповідач, при прийнятті спірних рішень, посилався на порушення товариством п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до вказаної норми Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином, зазначеною нормою чітко визначена сфера застосування вказаного Закону - торгівля, громадське харчування та послуги.

Однак, аналіз чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про правомірність висновку позивача стосовно того, що реалізація вугілля працівникам підприємства не є операцією у сфері торгівлі, а тому на відповідні правовідносини не розповсюджуються положення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Так, позивачем у 2005 році реалізовано працівникам підприємства вугілля на загальну суму 181355,79грн. Приймання готівкових коштів від покупців було оформлено прибутковими касовими ордерами (знаходяться в матеріалах справи).

Реалізація здійснювалась на підставі п.6.16 колективного договору між правлінням ВАТ „Південний ГЗК” і профспілковим комітетом на 2005р. Відповідно до вказаного пункту правління зобов'язалося забезпечити побутовим паливом працівників підприємства, які мають негазифіковані будинки за цінами 50% вартості придбання.

          Відповідно до ст.1 Закону України “Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності” торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу,  міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

          Колективний договір не є цивільно-правовим договором, оскільки укладення такого договору регулюється нормами Кодексу законів про працю України та Законом України “Про колективні договори та угоди”.

Згідно з пунктом 2 Порядку заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 №108 (чинна на час проведення операцій з реалізації вугілля) торговельна діяльність - це  ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

          Враховуючи, що реалізація вугілля здійснювалась за ціною 50% від вартості у позивача була відсутня мета на отримання прибутку.

          Отже, діяльність ВАТ “Південний ГЗК” з продажу вугілля не підпадає під існуюче нормативне визначення поняття торгівлі.

Таким чином, позивач при реалізації вугілля працівникам підприємства не повинен був застосовувати РРО, що свідчить про відсутність порушень п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинними рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі  про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302320/0 від 19.06.06р., №0000302330/1 від 15.08.06р., №0000302320/2 від 06.10.2006р.

Стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг, пр.Металургів,36-Б, код ЄДРПОУ 20288598, р/р 35216001007322 в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя                                                                          В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –11.12.2006р.