А27/323
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2007 Справа № А27/323
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Заєць П.Л.
за участю сторін:
від позивача: Зеленяк Є.С., довіреність №52-16/3 від 02.01.07, представник;
від відповідача: Ніколаєв В.І., довіреність №3819/10/08-10/052 від 03.03.07, головний державний податковий інспектор- присутній у судовому засіданні 05.05.07;
Отришко О.О., довіреність №4405/10/08-10-052 від 16.03.07, головний державний податковий ревізор-інспектор;
Сокур Н.І., довіреність №115/10/08-10-034 від 10.01.07, начальник юридичного відділу;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.06р.
у справі № А27/323
за позовом відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі
про визнання нечинними рішень про застосування штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302320/0 від 19.06.2006р.
14.11.2006р. позивач уточнив позовні вимоги, вказавши на необхідність визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302320/0 від 19.06.06р., №0000302330/1 від 15.08.06р., №0000302320/2 від 06.10.2006р.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2006р. по справі №А27/323 (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено повністю. Визнано нечинними рішення СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302320/0 від 19.06.06р., №0000302330/1 від 15.08.06р., №0000302320/2 від 06.10.2006р. З держбюджету на користь ВАТ ”Південний гірничо-збагачувальний комбінат” стягнуто судовий збір 3,40грн.
Постанову суду мотивовано тим, що позивач при реалізації вугілля працівникам підприємства не повинен був застосовувати РРО, що свідчить про відсутність порушень п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідач, не погодившись з прийнятою постановою господарського суду, оскаржує її, вважає що господарським судом при винесенні постанови неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити позивачу повністю в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що розрахункові операції в готівковій формі, за якими ВАТ “Південний ГЗК” реалізовувалося вугілля, не регламентуються ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тому у рамках дії умов п.6.16 колективного договору між правлінням та профспілковим комітетом ВАТ “Південний ГЗК” проведення зазначених розрахункових операцій повинно бути організовано на підприємстві у відповідності до вимог п.1 ст.3 вказаного Закону.
У своєму запереченні позивач вважає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі безпідставними і необґрунтованими, вважає, що судом першої інстанції прийнята повністю законна постанова, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.
СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. За результатами перевірки був складений Акт №346/10/08-06-235ДСК від 05.06.06р.
На підставі Акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302320/0 від 19.06.2006р., яким позивачу визначена штрафна санкція 906778,95грн.
За результатами оскарження позивачем вказаного рішення СДПІ по роботі з підприємствами ГМК у м. Кривому Розі були прийняті рішення №0000302320/1 від 15.08.06р. та №0000302320/2 від 06.10.06р.
Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” проводились розрахункові операції з реалізації вугілля працівникам підприємства без застосування РРО на загальну суму 181355,79грн.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Зазначеною нормою Закону чітко визначена сфера застосування вказаного Закону - торгівля, громадське харчування та послуги.
Позивачем у 2005 році реалізовано працівникам підприємства вугілля на загальну суму 181355,79грн. Приймання готівкових коштів від покупців було оформлено прибутковими касовими ордерами (т.1 а.с.78-154, т.2).
Реалізація здійснювалась на підставі п.6.16 колективного договору між правлінням ВАТ “Південний ГЗК” і профспілковим комітетом на 2005 рік.
Відповідно до п.6.16 колективного договору правління зобов'язалося забезпечити побутовим паливом працівників підприємства, які мають не газифіковані будинки за цінами 50% вартості придбання.
Зі змісту ст.1 Закону України “Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності” торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.
Укладення колективного договору регулюється нормами Кодексу законів про працю України та Законом України “Про колективні договори та угоди”, отже, колективний договір не є цивільно-правовим договором.
Діяльність позивача з продажу вугілля не підпадає під існуюче нормативне визначення поняття торгівлі. Враховуючи те, що реалізація вугілля здійснювалась за ціною 50% від вартості у позивача була відсутня мета на отримання прибутку.
На підставі аналізу чинного законодавства та матеріалів справи господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що реалізація вугілля працівникам підприємства не є операцією у сфері торгівлі та на відповідні правовідносини не розповсюджуються положення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Стосовно посилань скаржника на постанови Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 04.08.2006р. по справам №3-1553 та №3-1554 про закриття провадження у справах щодо головного бухгалтера та голови правління ВАТ “Південний ГЗК”, якими, як вважає скаржник, встановлено факт реалізації вугілля в порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, слід зауважити, що мотивувація рішення в іншій справі є оцінкою наданих суду доказів, а не фактом, який не потребує доведення в справі.
За викладених обставин постанова суду першої інстанції відповідає вимогам законодавства і повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.06р. у справі № А27/323 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.В.Тищик
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 514507 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Сизько І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні