Постанова

від 07.03.2013 по справі 826/519/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2013 року 12:13 № 826/519/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Смарчевська Я.В. (представник)

від відповідача - Шкодич Ю.В. (довіреність 16.01.2013 р. № 394/9/10.2-09)

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Діском» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2012 № 0011802208 та № 0011792208,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Діском» з позовом до ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2012 р.:

- № 0011792208, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 р. на 26 151 грн.

- № 0011802208, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 5230 грн. за основним платежем та на 1308 грн. за штрафними санкціями,

які прийняті за результатами перевірки дотримання позивачем податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй».

Позивач зазначає, що підставою для проведення перевірки стало порушення контрагентом податкового законодавства, анулювання його свідоцтва платника ПДВ та висновки щодо нездійснення спірних операцій.

У той же час, як зазначає позивач, у зв'язку з проведенням перевірки ДПІ було надано всі первинні документи, які підтверджують реальність взаємовідносин з контрагентом, які полягали у виконанні контрагентом за замовленням позивача в порядку субпідряду робіт з переносу волокно-оптичного кабелю на опорах тролейбусної контактної мережі на дільниці Сімферополь-Алушта. Наведені документи, як зазначає позивач, є підставою для формування спірних сум податкових вигод, які не визнаються відповідачем. При цьому, як зазначає позивач, на час анулювання реєстрації контрагента як платника ПДВ, співпраця з цим контрагентом була завершена, а податкові накладні були видані в період, коли контрагент рахувався платником ПДВ.

Крім того позивач зазначає, що у разі якщо перевірка проводиться на підставі п/п. 78.1.11. ПК України, податкове повідомлення-рішення не приймається до набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа в судові засідання не з'явилася, доказів на підтвердження взаємовідносин з позивачем та щодо фактичного виконання спірних операцій не надала .

Ухвала судді про відкриття провадження у справі, про залучення ТОВ «Бренд Строй» до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, про витребування документів на підтвердження виконання спірних операцій та про призначення дати судового розгляду справи, яка направлена за адресою третьої особи, визначеною в ЄДР, повернута поштою без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копія ухвали в силу закону вважається врученою третій особі, а третя особа - вважається належним чином повідомленою про розгляд справи. Проте, третя особа в судове засідання не з'явилася, поважних причин неявки у судове засідання не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подавала, виходячи з чого та з урахуванням того, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

З метою встановлення всіх обставин, що стосуються спірних відносин, всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом скеровано судові запити: до ДПІ за місцем реєстрації контрагента (третьої особи) щодо надання звітності, актів перевірок та інших матеріалів стосовно контрагента, до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (щодо надання ліцензійної справи контрагента), до ПрАТ «Телесистеми України», яке придбавало у позивача роботи, обумовлені в угодах між позивачем та третьою особою щодо надання, зокрема, відомостей відносно участі третьої особи у виконанні спірних операцій в якості субпідрядника та надання зазначеним товариством позивачу згоди на залучення субпідрядника.

В контексті виконання зазначених запитів судом отримано матеріали від ДПІ за місцем реєстрації контрагента, повідомлення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо вилучення документів слідчими органами та від ПрАТ «Телесистеми України» щодо відсутності інформації відносно звернення позивача за дозволом про залучення до виконання робіт субпідрядника (третьої особи) та щодо відсутності претензій до робіт, обумовлених в угоді між позивачем та ПрАТ «Телесистеми України».

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.03.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та вищезгаданими особами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Діском» (код з ЄДР 32380983; адреса: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Глазунова, 3, кв. 24) з питань законності формування податкового кредиту та валових витрат при взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй» (код з ЄДР 36165567; адреса: 95493, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Монтажна, 10-г) за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 25.10.2012 р. № 890/22-8/32380983 (далі - Акт перевірки).

З акту перевірки та наявних матеріалів справи вбачається, що вона проведена на підставі, зокрема, п. 78.1.1. ПК України, що спростовує доводи позивача відносно проведення перевірки на підставі п/п. 78.1.11. ПК України.

Згідно з відомостями, наведеними в Акті перевірки, позивач перебуває на податковому обліку з 17.04.2003 р. та є платником ПДВ згідно із свідоцтвом від 24.04.2003 р.

До основних видів діяльності позивача належить діяльність у сфері зв'язку.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «Діском» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по відносинах з ТОВ «Бренд Строй» на загальну суму ПДВ 5 320,20 грн., а саме: у листопаді 2011 р. в розмірі 2615,10 грн. та у лютому 2012 р. у розмірі 2615,10 грн.

Перевіркою встановлено, що між зазначеними особами укладено договорі № 1231 від 10.11.2011 р. на перенесення волокно-оптичного кабелю на опорах тролейбусної контактної мережі на ділянці Сімферополь-Алушта. Відповідно до розділу № 1 договору підрядник (третя особа) прийняв на себе зобов'язання виконати роботи на 118-ти опорах тролейбусної контактної мережі. Вартість робіт склала 31 381,20 грн., у т.ч. ПДВ - 5230,20 грн.

Під час перевірки також встановлено, що договір підписаний зі сторони підрядника (ТОВ «Бренд Строй») директором Грушиною А.Г., з боку замовника - директором Ясудовичем В.Г.

В Акті перевірки також зазначається, що згідно із листом ТОВ «Діском» від 19.10.2012 р., зазначені вище роботи входять до складу робіт з капітального ремонту волоконно-оптичних ліній ПрАТ «Телесистеми України» (код з ЄДР 22599262), виконаних ТОВ «Діском» згідно додаткової угоди № 10 від 12.07.2011 р. до договору підряду від 01.05.2009.

На підтвердження факту виконання робіт за відносинами між позивачем та третьою особою до перевірки надано акт за грудень 2011 р., підписаний 21.02.2012 р. Розрахунки проведені 10.11.2011 р. та 07.03.2012 р. платежами по 15 690,60 грн. з ПДВ. Підрядником на адресу позивача видано податкові накладні № 66 від 10.11.2011 р. на суму 15690,60 грн. з ПДВ та № 73 від 29.02.2012 р. на суму 15690,60 грн. з ПДВ.

В Акті перевірки зазначається, що на час складання акту про неможливість звірки по контрагенту (06.04.2012 р.) внесено запис до ЄДР про відсутність контрагента за місцезнаходженням. Зазначається, що 11.04.2012 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ контрагента, тобто також після оформлення спірних операцій.

В Акті перевірки позивача зазначається також про зміст акту про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту, в якому зазначено про порушення кримінальної справи № 69-0146. В ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання низки СПД, зокрема, ТОВ «Бренд Строй», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

В Акті перевірки також зазначається про наявність висновку УПМ ДПС в АР Крим, відповідно до якого «проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ТОВ «Бренд Строй», код за ЄДРПОУ 36165567, від контрагентів постачальників, фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання .

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що відповідно вищезгаданого висновку встановлено, що керівник підприємства (Грушина А.Г.) надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В Акті перевірки позивача зазначається, що згідно з актом від 06.04.2012 року не підтверджено реальність проведених операцій за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012 р.

Окрім того, в Акті перевірки зазначається, що дата виписки податкової накладної 29.02.2012 р. не співпадає з датою підписання акту - 21.02.2012 р.

З урахуванням викладеного, ДПІ в Акті перевірки приходить до висновку про нездійснення спірних операцій, про нікчемність угоди, про неможливість прийняття податкових накладних на підтвердження податкового кредиту, та до висновку про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Остаточно, у розділі 4 Акту перевірки сформовано висновок про: (1) порушення позивачем ст.. 134, п. 138.2., 139.1.9. ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податковим на прибуток за 1 кв. 2012 р. в сумі 26 151 грн.; (2) порушення позивачем п. 185.1., 198.1., 198.3., 198.6. ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за листопад 2011 р. на 2615,10 грн. та за лютий 2012 року на 2615,10 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо суті спірних операцій, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до умов зазначеного договору, під час виконання робіт використовуються матеріали підрядника (п. 1.2.).

Згідно з п. 1.3. договору забезпечення робіт технологічним обладнанням, апаратурою та інструментами покладається на підрядника .

Термін виконання робіт згідно із договором - 30 днів.

Згідно з локальним кошторисом кошторисна трудомісткість робіт - 1,149 тис.люд.-год.

Між сторонами договору складено довідку ф. № КБ-3, яка датована 21.02.2012 р. на загальну вартість робіт - 31 381,20 грн. на цю ж дату підписано акт.

До матеріалів справи надано копію ліцензії № 513962, виданої контрагенту на здійснення діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури, до якої надано додатки з переліками дозволених видів робіт.

В контексті наведеного та щодо кінцевого замовника зазначених вище робіт, під час розгляду справи надано додаткову угоду № 10 від 12.07.2011 року, підписану між позивачем та ТОВ «Телесистеми України». На підставі зазначено угоди складено акт, який підписаний 05.12.2011 р., узгоджений та затверджений - 20.02.2012 р.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), , п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа , оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової ) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є операції, зокрема, з постачання торів/послуг), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) ; п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання робіт/послуг з метою їх використання у господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг (з ПДВ), якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

За загальним правилом, складання первинних документів з метою оформлення безтоварних операцій свідчить про юридичну дефектність цих первинних документів для цілей формування податкового кредиту, з огляду на що вони не можуть бути правомірною підставою для формування спірних сум податкового кредиту, у т.ч. за відсутності розумних економічних причин для здійснення певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку , що під час розгляду справи не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача (ТОВ «Бренд Строй»). Крім того, в контексті юридичної значимості наявних документів, слід додати, що податкова накладна № 73 від 29.02.2012 р. складена з порушення податкового законодавства, а акт приймання-передачі виконаних робіт не містить обов'язкових реквізитів та не відповідає вимогам щодо первинних документів.

Внаслідок наведеного складені за цими операціями первинні документи та податкові накладні, як юридично дефектні, не мають юридичної значимості для цілей формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Так , як зазначено вище, акт виконання робіт за грудень 2011 р. підписаний позивачем та його контрагентом 21.02.2012 р.

У той же час, як вбачається з повідомлення ДПІ у м. Сімферополі від 20.02.2013 р. № 2142/9/15.2, за 2012 рік звітність 1-ДФ (відносно трудових ресурсів контрагента) контрагентом не подавалася, тобто наявність трудових ресурсів останнім не декларувалась та не підтверджувалась, та під час розгляду справи не надано інших доказів наявності у контрагента у період 1 кварталу 2012 року, зокрема у лютому 2012 р., трудових ресурсів відповідної кваліфікації обсягом 1,149 тис.люд.-год. (згідно кошторису), необхідних для виконання спірних операцій, що, у свою чергу, вказує на недоведеність виконання спірних операцій силами контрагента позивача на користь останнього. При цьому, судом враховується у наведеному контексті також ненадання під час розгляду справи доказів залучення контрагентом інших осіб для виконання обумовлених між позивачем та цим контрагентом операцій.

Окрім того, за період, на який припадає оформлення акту приймання-передачі робіт, контрагентом не декларувалось, а отже не підтверджувалось проведення операцій, у т.ч. з позивачем, не декларувались витрати, пов'язані з веденням господарської діяльності та доходи від діяльності за відносинами з позивачем, не декларувалось амортизаційних відрахувань, а отже і не підтверджувалось шляхом декларування здійснення господарських операцій, зокрема, на користь позивача, що вбачається з повідомлення ДПІ у м. Сімферополі від 20.02.20913 р. № 2142/9/15.2 щодо неподання контрагентом декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2012 р.

Під час розгляду справи також не надано доказів наявності у контрагента в період оформлення акту приймання-передачі робіт машин, механізмів, виробничої бази, офісу, витратних матеріалів (в контексті положень п. 1.2., 1.3. договору), пов'язаних з обумовленим обсягом робіт за відносинами з позивачем, не надано доказів перевезення матеріалів на місце виконання робіт, дозволів на виконання робіт, що у сукупності з вищенаведеним вказує на недоведеність обставин виконання спірних операцій контрагентом позивача (їх невиконання контрагентом позивача).

В контексті наведеного слід зазначити, що само по собі подальше прийняття у позивача аналогічних робіт ТОВ «Телесистеми України», як і наявність у контрагента ліцензії, не є підтвердженням виконання спірних операцій саме контрагентом позивача, не спростовує наведеного та не доводить зворотного.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні з метою створення зовнішніх ознак здійснення операцій та правомірності формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Суд у взаємозв'язку з наведеним також враховує, що наявність оплати на користь контрагента сама по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку самостійною підставою для формування спірних сум податкового кредиту, оскільки рух цих коштів , виходячи з вищенаведеного, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

При цьому , щодо юридичної значимості податкової накладної № 73 від 29.02.2012 р. на суму 15690,60 грн., окремо слід зазначити , що відповідно до положень п. 198.2. ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг , що підтверджено податковою накладною. Згідно із п. 201.4. ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Згідно з п. 187.1. ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів , а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. При цьому, згідно з п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Згідно з п. 201.10. ПК України податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ).

Таким чином, за загальним правилом, податкова накладна видається на дату: або отримання постачальником коштів, або на дату відвантаження товарів/послуг та, у разі її оформлення з дотриманням вимог ст. 201 ПК України, вона є підставою для формування податкового кредиту.

В даному випадку, податкова накладна № 73 на суму 15690,60 грн. з ПДВ видана 29.02.2012 р. Проте, в цей день не відбулось жодної із подій, що є підставою для видачі податкової накладної. Зокрема, оплата проведена 07.03.2012 р., акт підписаний 21.02.2012 р., а отже податкова накладна оформлена з порушенням ст. 201 ПК України (п. 201.4., 201.7.) та, відповідно, і за наведених обставин сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, не може відноситись до складу податкового кредиту з ПДВ. Під час розгляду справи не надано інших доказів щодо виникнення обставин, які зумовлювали видачу п/н. станом на 29.02.2012 р.

Крім того , щодо юридичної значимості акту виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки за формою № КБ-3, слід зазначити, що одним із обов'язкових реквізитів первинних документів є, зокрема: посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88).

У той же час, у формі № КБ-2в (акт виконаних робіт) від 21.02.2012 р. та у довідці ф. № КБ-3 відсутні відомості щодо особи, яка склала цей документ від контрагента, а саме - прізвища, посади цієї особи, що свідчить про відсутність у цих документах всіх обов'язкових реквізитів, які є необхідним для надання документам юридичної значимості, що, відповідно, вказує на юридичну дефектність цих документів та відсутність у зв'язку з цим підстав для їх застосування для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку.

Виходячи з наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведене та не доводять зворотного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діском» (код з ЄДР 32380983; адреса: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Глазунова, 3, кв. 24) відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2013 р.