Постанова

від 20.11.2006 по справі 29/440-06-11223а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/440-06-11223А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15 год.50 хв.                                                                                                            м. Одеса

"20" листопада 2006 р. Справа  № 29/440-06-11223А

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                                  Аленіна О.Ю.

при секретарі                                     Кирплюк Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:     Леснічевського Р.Г. за довіреністю

Від відповідача: Кравченко О.А. за довіреністю

   Крученко Г.О. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви відповідно до ст. 150 КАС України адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства “Вікторія” до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни  цін,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Вікторія” (далі –ЗАТ “Вікторія”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області (далі –Держінспекція) про визнання противоправним та скасування рішення Держінспекції про застосування економічних санкцій за порушення  державної дисципліни цін №582 від 14.09.2006р.

Обґрунтовуючи вимоги за позовом, позивач виходив з того, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийнято Держінспекцією внаслідок помилкового тлумачення вимог розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 “Про регулювання цін на основні продовольчі товари” щодо порядку формування граничних торговельних надбавок до оптово-відпускних цін товаровиробників (митної вартості) на основні продовольчі товари, зокрема реалізований ЗАТ “Вікторія”, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., цукор-пісок у кількості 164 тн.

Крім того,  ЗАТ “Вікторія” наполягає на тому, що оскаржуване рішення ґрунтується на матеріалах перевірки Держінспекції, згідно акту № 000811 від 21.08.2006р. та доданого до нього розрахунку, які містять помилкові розрахунки стосовно суми необґрунтовано одержаної ЗАТ “Вікторія” виручки у розмірі 57.934,20 грн., яка виникла внаслідок реалізації позивачем, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., 164 тн. цукру за завищеними оптовими цінами.

Невідповідність висновків Держінспекції, згідно акту перевірки № 000811 від 21.08.2006р. та прийнятому на його підставі рішення №582 від 14.09.2006р., підставам застування до суб'єкта господарювання адміністративно-правової відповідальності за порушення державної дисципліни цін позивач, крім іншого, обґрунтовує також тими обставинами, що за результатами вчиненого ним господарського правочину з реалізації (перепродажу) 164 тн. цукру-піску ЗАТ “Вікторія” понесло збитки у сумі 14.760 грн., що, на думку позивача, саме по собі обумовлює відсутність встановленого Держінспекцією факту одержання ЗАТ “Вікторія” неправомірної виручки, яка позивачем ототожнюється з отриманням необґрунтованого прибутку за результатами вчинення неправомірного правочину.

Відповідач адміністративний позов по справі № 29/1440-06-11223 А не визнає, у зв'язку з чим надав до суду заперечення відповідно до яких зазначає, що ЗАТ “Вікторія” при реалізації 164 тн. цукру-піску, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., допустило порушення порядку формування граничних торговельних надбавок до оптово-відпускних цін товаровиробників (митної вартості) на основні продовольчі товари, передбачених розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 “Про регулювання цін на основні продовольчі товари”, та реалізувало цукор-пісок з перевищенням встановленого п. 2 приміток до вищезазначеного розпорядження граничного рівня торговельної надбавки у розмірі 5% від оптової ціни виробника продукції.

За таких обставин, на думку Держінспекції, у зв'язку з виявленими з боку ЗАТ “Вікторія”, згідно  акту № 000811 від 21.08.2006р., порушеннями вимог розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 при реалізації 164 тн. цукру-піску із завищеними торговельними надбавками, позивач на підставі  ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. №507-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) підлягає притягненню до відповідальності шляхом вилучення у товариства в доход державного бюджету 57.934,20 грн. неправомірно одержаної ним виручки та суми штрафу у розмірі 115.868,40 грн. (всього 173.802,60 грн.).

З урахуванням вищенаведеного Держінспекція під час розгляду справи звернулась до господарського суду Одеської області з клопотанням від 13.11.2006р. про об'єднання для спільного розгляду і вирішення адміністративних справ № 11 / 408 –06 –10720 А та № 29 / 440 –06 –11223 А в межах останньої. При цьому, в обґрунтування зазначеного клопотання Держінспекцією були покладені ті обставини, що предметом спірних правовідносин між сторонами по справі  № 11 / 408 – 06 –10720 А є безпідставне та неправомірне ухилення ЗАТ “Вікторія” від виконання приписів рішення Держінспекції про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №582 від 14.09.2006р., прийнятого у відповідності з вимогами Закону України “Про ціни і ціноутворення”, у зв'язку з чим вищезазначені справи, на думку відповідача, є тісно пов'язаними та підлягають розгляду в одному процесі відповідно до ст. 21 КАС України.

Клопотання від 13.11.2006р. за про об'єднання для спільного розгляду і вирішення адміністративних справ № 11 / 408 –06 –10720 А та № 29 / 440 –06 –11223 А господарським судом були відхилені з наступних підстав.

Питання об'єднання для спільного розгляду і вирішення кількох адміністративних справ регламентується положеннями ст. 116 КАС України, а не ст. 21 цього Кодексу на яку посилається відповідач в обґрунтування клопотання від 13.11.2006р.

Так, відповідно до ст. 116 КАС України суд може своєю ухвалою об'єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

Як вбачається з приведених вище положень Кодексу адміністративного судочинства України, чинним законодавством України, по-перше, передбачено право, а не обов'язок суду об'єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ; по-друге, зазначені адміністративні справи повинні бути порушеними за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Але, як вбачається із складу сторін, предмету спірних правовідносин між сторонами у справах № 29 / 440 –06 –11223 А та № 11 / 408 –06 –10720 А дані справи, незважаючи на єдність підстав виникнення спірних правовідносин (матеріали перевірки, згідно акту Держінспекції                   № 000811 від 21.08.2006р.,) та причинно-наслідковий зв'язок, не є однорідними, тобто не відповідають приведеним вище ознакам, які є обов'язковою передумовою для їх спільного розгляду і вирішення по суті в межах одного провадження.

Таким чином, незважаючи на взаємозв'язок спірних правовідносин, що виникли між Держінспекцією та ЗАТ “Вікторія” за результатами проведення перевірки ЗАТ “Вікторія”  щодо правильності формування  та застосування підприємством цін при реалізації цукру-піску, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., приведені вище обставини, на думку суду, виключають однорідний характер позовних вимог, заявлених різними позивачами у справах № 29 / 440 –06 –11223 А та № 11 / 408 –06 –10720 А, а рівно свідчать про відсутність підстав, передбачених ст. 116 КАС України, для спільного розгляду вказаних справ в межах одного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечують та просять суд в позові відмовити.

Дослідивши матеріли справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на протязі 06.04.2006р. та 07.04.2006р., а також 24.07.2006р. та 21.08.2006р. Держінспекцією була проведена вибіркова перевірка правильності формування  та застосування ЗАТ “Вікторія” за період часу з 01.01.2005р.    по 01.04.2006р. цін на основні продовольчі товари за результатами якої контролюючим органом було складено акт № 000811 від 21.08.2006р.

Згідно відомостей, що містяться у вищезазначеному акті та які позивачем під час розгляду даної справи не заперечувались, за результатами перевірки Держінспекцією було встановлено, що ЗАТ “Вікторія” на підставі договору поставки №25/01, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю “Прикарпатський Торговий Дім” (далі –ТОВ “Прикарпатський ТД”) 03.01.2004р., та згідно видаткових накладних (містяться в матеріалах справи) протягом 14.02.200р. –14.09.2005р. було  придбано цукор-пісок у кількості 195 тн. загальною вартістю 751.650 грн.

Так, по видатковій накладній № ІФ-0025705 від 14.02.2005р. на суму 46.750 грн. ЗАТ “Вікторія” було придбано у  ТОВ “Прикарпатський ТД” 17 тн. цукру-піску за ціною 2,75 грн. за                1 кг., по видатковій накладній № ІФ-0049937 від 25.03.2005р. на суму 58.500 грн. - 18 тн. цукру-піску за ціною 3,25 грн. за 1 кг., по видатковій накладній № ІФ-0069342 від 27.04.2005р. на суму 66.000 грн. - 20 тн. цукру-піску за ціною 3,30 грн. за 1 кг., по видатковій накладній № ІФ-0081333 від 18.05.2005р. на суму 69.000 грн. - 20 тн. цукру-піску за ціною 3,45 грн. за 1 кг.; по видатковій накладній № ІФ-0108721 від 30.06.2005р. на суму 90.000 грн. - 20 тн. цукру-піску за ціною 4,50 грн. за 1 кг., по видатковій накладній № ІФ-0128645 від 30.07.2005р. на суму 93.000 грн. - 20 тн. цукру-піску за ціною 4.65 грн. за 1 кг., по видатковій накладній № ІФ-0133814 від 08.08.2005р. на суму 92.000 грн. - 20 тн. цукру-піску за ціною 4,60 грн. за 1 кг., по видатковій накладній № ІФ-0138312 від 15.08.2005р. на суму 86.000 грн. - 20 тн. цукру-піску за ціною 4,30 грн. за 1 кг., по видатковій накладній № ІФ-0144358 від 23.08.2005р. на суму 79.000 грн. - 20 тн. цукру-піску за ціною 3,95 грн. за 1 кг., по видатковій накладній № ІФ-0158655 від 14.09.2005р. на суму 71.400 грн. - 20 тн. цукру-піску за ціною 3,57 грн. за 1 кг.

По матеріалам акту Держінспекції № 000811 від 21.08.2006р., згідно даних бухгалтерського обліку ЗАТ “Вікторія”, позивачем частину від загальної кількості одержаного за вищепереліченими видатковими накладними цукру-піску було витрачено на власне виробництво, а 164 тн., згідно накладної №281005 від 28.10.2005р. (міститься в матеріалах справи), реалізовано товариству з обмеженою відповідальністю “Діалог” (далі –ТОВ “Діалог”) за ціною 3,225 грн. за 1 кг. на загальну суму 528.900 грн.

Як вбачається з розрахунку (додаток №1 до позовної заяви ЗАТ “Вікторія”) загальна вартість реалізованого позивачем, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., цукру піску з урахуванням ПДВ склала 634.680 грн.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотриманням на території України встановлюються Законом України “Про ціни і ціноутворення” (з наступними змінами та доповненнями) (далі –Закон).

Відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про ціни і ціноутворення” в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за  винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (ст. 7 Закону).

Згідно ст. 8 Закону України “Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів, а також іншими методами державного регулювання цін, введеними Урядом України, у тому числі шляхом тимчасового повернення до державного регулювання цін і тарифів, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 49 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2003р. №1150 “Про недоліки у роботі окремих органів виконавчої влади із забезпечення продовольчої безпеки та заходи щодо стабілізації ринку основних продовольчих товарів” ціноутворення на ринку продовольчих товарів було віднесено до компетенції органів виконавчої влади, у тому числі обласних державних адміністрацій, шляхом  повернення їм повноважень на встановлення граничних торговельних надбавок, зокрема, на цукор-пісок, передбачених постановою КМУ від 25.12.1996р. №1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”.

У відповідності з постановою КМУ від 25.12.1996р. №1548 “Про встановлення    повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання                цін (тарифів)” Одеською обласною державною адміністрацією було прийняте розпорядження                 від 02.10.2003р. №790/А-2003 “Про регулювання цін на основні  продовольчі товари”, яким встановлені граничні торговельні надбавки до оптово-відпускних цін товаровиробників (митної вартості) на основні продовольчі товари, зокрема гранична торгівельна надбавка до оптово-відпускних цін товаровиробників (митної вартості) на цукор пісок була встановлена у розмірі 20%.

Пунктом 2 у примітках до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 передбачено, що перерозподіл торговельних надбавок між оптовими і роздрібними підприємствами торгівлі здійснюється за умови, що граничний рівень оптової надбавки становить 5%.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” від 17.06.1999р. №758-ХІV (з наступними змінами та доповненнями)  рішення органів, які за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють заходи щодо регулювання виробництва та реалізації цукру, підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами підприємницької діяльності.

За результатами проведення перевірки ЗАТ “Вікторія” щодо правильності формування  та застосування підприємством цін при реалізації ТОВ “Діалог” цукру-піску, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., Держінспекція згідно акту перевірки № 000811 від 21.08.2006р. на підставі здійсненого нею розрахунку (додаток до акту № 000811 від 21.08.2006р.) дійшла висновку про порушення позивачем вимог розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 (п. 2 приміток до розпорядження) та неправомірного одержання ЗАТ “Вікторія” внаслідок продажу 164 тн. цукру-піску виручки у сумі 57.934,20 грн., оскільки оптова реалізація зазначеного цукру була здійснена з перевищенням граничного рівня оптової надбавки у  розмірі 5%. від оптової ціни виробника.

Як вбачається з матеріалів перевірки правильності формування та застосування ЗАТ “Вікторія” цін при реалізації ТОВ “Діалог” цукру-піску, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р. (акт № 000811 від 21.08.2006р.), приведений вище висновок Держінспекції ґрунтується на наступних, встановлених даною перевіркою обставинах.

Реалізований позивачем ТОВ “Діалог”, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., цукор-пісок був перероблений відкритим акціонерним товариством “Володимир-Волинський цукровий завод” (далі - ВАТ “Володимир-Волинський цукровий завод”) на давальницьких умовах без передачі права власності на вироблену продукцію. При цьому, як було встановлено Держінспекцією під час проведення перевірки ЗАТ “Вікторія” власником цього цукру є товариство з обмеженою відповідальністю “Волиньцукор плюс” (далі - ТОВ “Волиньцукор плюс”), у зв'язку з чим ТОВ “Прикарпатський ТД” –постачальник по договору №25/01 від 03.01.2004р. у господарських правовідносинах з ЗАТ “Вікторія” було визначено Держінспекцією в якості торгового посередника.

З урахуванням вищенаведеного, а також керуючись п. 2 приміток до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003, Держінспекція згідно доданого до акту перевірки № 000811 від 21.08.2006р. розрахунку суми необґрунтовано одержаної виручки, виходила з того, що граничний рівень оптової надбавки у розмірі 5% повинен був розраховуватись та встановлюватись ЗАТ “Вікторія” при реалізації ТОВ “Діалог” 164 тн. цукру-піску саме від оптової ціни ВАТ “Володимир-Волинський цукровий завод”, тобто виробника цього цукру.

В свою чергу, за твердженням відповідача, ЗАТ “Вікторія” фактично було реалізовано ТОВ “Діалог”, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., цукор-пісок із застосуванням оптових торговельних надбавок у розмірі 54,8%, 33,4%, 36,7%, 31,2%, 9%, 22,9% відносно даних по окремим партіям за якими цей цукор реалізовувався його виробником - ВАТ “Володимир-Волинський цукровий завод”.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

У зв'язку з виявленими, згідно  акту № 000811 від 21.08.2006р., порушеннями ЗАТ “Вікторія” вимог розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 при реалізації ним ТОВ “Діалог” 164 тн. цукру-піску, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., Держінспекцією на підставі  ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. №507-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) було прийняте рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №582 від 14.09.2006р. шляхом вилучення у ЗАТ “Вікторія” в доход державного бюджету 57.934,20 грн. неправомірно одержаної виручки, а також стягнення штрафу у сумі 115.868,40 грн.

Одночасно з прийняттям вищезазначеного рішення Держінспекцією з контролю за цінами в Одеській області було надіслано на адресу ЗАТ “Вікторія” претензію за №13-2100 від 15.09.2006р., якою ЗАТ “Вікторія” було запропоновано виконати рішення №582 від 14.09.2006р. в порядку, передбаченому п. 1.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції  і Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. №298/519 та зареєстрованої в Мін'юсті України 18.12.2001р. №1047/6238, шляхом перерахування суми неправомірно отриманої  виручки у розмірі  57.934,20 грн. та суми штрафу у розмірі 115.868,40 грн. на відповідні  рахунки  в УДК у Одеській області.

Але, ЗАТ “Вікторія” рішення Держінспекції №582 від 14.09.2006р. у добровільному порядку виконано не було.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Держінспекції щодо наявності підстав для застосування  до ЗАТ “Вікторія” економічних та фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін при реалізації 164 тн. цукру-піску, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., останнє звернулось до господарського суду з адміністративним позовом у даній справі про визнання протиправним та скасування рішення Держінспекції №582 від 14.09.2006р.

В обґрунтування заявленого позову ЗАТ “Вікторія”, як зазначалось вище, покладено помилкове тлумачення Держінспекцією при здійсненні розрахунку економічних та фінансових санкцій, згідно акту перевірки № 000811 від 21.08.2006р., положень п. 2 приміток до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003, внаслідок чого, на думку позивача, оскаржуваний акт порушує права ЗАТ “Вікторія” та підлягає скасуванню в порядку адміністративного судочинства.

Як зазначалось вище, розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 спрямоване на державне регулювання цін на основні продовольчі товари, у зв'язку з чим встановлює для підприємств і організацій усіх форм власності граничні торговельні надбавки до оптово-відпускних цін товаровиробників (митної вартості) на основні продовольчі товари, зокрема, на цукор-пісок у розмірі 20%.

Таким чином, висновок Держінспекції, викладений відповідачем у запереченнях на позов по справі, про те, що розрахунок граничного рівня торговельної надбавки на цукор-пісок здійснюється у процентному відношенні саме до оптової ціни виробника є правильним, оскільки, на думку суду, інших граничних тарифів та порядку їх визначення, крім вимог приведеного вище розпорядження органу місцевої влади, законодавчо не встановлено (п. 5 Оглядового листа ВГСУ від 16.12.2004р. №01-8/3273 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про ціни і ціноутворення”).

Пунктом 2 приміток до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 регіональним законодавством врегульоване питання перерозподілу між оптовими і роздрібними підприємствами торгівлі торговельних надбавок на основні продовольчі товари, у тому числі на цукор-пісок у розмірі 20% до оптово-відпускних цін товаровиробників.

Так, згідно вищезазначеної правової норми “перерозподіл торговельних надбавок між оптовими і роздрібними підприємствами торгівлі здійснюється за умови, що граничний рівень оптової надбавки становить 5 відсотків”.

З урахуванням приведених вище висновків суду, зміст п. 2 приміток до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 містить вимоги щодо перерозподілу торговельних надбавок між оптовими і роздрібними підприємствами торгівлі відповідно до яких граничний рівень оптової надбавки становить 5%  до оптової ціни виробника.

Вищенаведене, зміст розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 дозволяють дійти висновку про те, що даний локальний нормативно-правовий акт розрізняє такі поняття, як “граничні торговельні надбавки до оптово-відпускних цін товаровиробників” та “граничний рівень оптової надбавки”, що застосовуються до “оптових” та “роздрібних” підприємств торгівлі.

Як вірно було зазначено ЗАТ “Вікторія” за змістом позовної заяви по даній справі нормативне визначення застосованих у розпорядженні Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003  понять надбавок у законодавстві України відсутнє, у зв'язку з чим, за переконанням суду, застосування тієї або іншої з вищевказаних надбавок під час здійснення торгівлі основними продовольчими товарами залежить від типів підприємств торгівлі, за участю яких здійснюється господарська операція.

На думку суду, з преамбули розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 вбачається, що державне регулювання цін на основні продовольчі товари запроваджено з метою стабілізації ринку основних продовольчих товарів та спрямоване, передусім, на стабілізацію саме споживчого ринку на ці товари, тобто запобігання необґрунтованого росту цін.

Інакше кажучи, шляхом запровадження граничних торговельних надбавок до оптово-відпускних цін товаровиробників на основні продовольчі товари державою фактично здійснюється захист прав споживачів від необґрунтованого з економічної точки зору росту цін на ці товари.

З огляду на викладене, при здійсненні державного регулювання цін на основні продовольчі товари, згідно п. 1 розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 та додатку до нього, а також п. 2 приміток цього розпорядження, законодавчій регламентації (державному регулюванню) підлягають наступні господарські правовідносини, які виникають у сфері торгівлі основними продовольчими товарами: по-перше, це правовідносини між підприємствами роздрібної торгівлі та споживачами в межах яких вищезазначеним розпорядженням встановлюється гранична торговельна надбавка, зокрема, на цукор-пісок у розмірі 20% до оптово-відпускних цін товаровиробників; по-друге, це правовідносини між підприємствами оптової торгівлі та підприємствами роздрібної торгівлі в межах яких п. 2 приміток до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 запроваджується принцип перерозподілу вищезазначеної торговельної надбавки (20%) між вказаними підприємствами, а також встановлюється порядок формування оптової надбавки (5%) при реалізації підприємствами оптової торгівлі основних продовольчих товарів підприємства роздрібної торгівлі.

В свою чергу, як вбачається з акту перевірки № 000811 від 21.08.2006р., покладеного Держінспекцією в обґрунтування оскаржуваного по даній справі рішення №582 від 14.09.2006р., відповідачем було встановлено, що згідно картки рахунку 2.01 з усієї кількості цукру, придбаного ЗАТ “Вікторія” у ТОВ “Прикарпатський ТД” по договору поставки №25/01 від 03.01.2004р., частину продукції підприємством було передано на виробництво, а також реалізовано оптовому підприємству ТОВ “Діалог” у кількості 164 тн. по накладній №281005 від 28.10.2005р.

Вищенаведене дозволяє дійти висновку про те, що під час проведення вибіркової перевірки правильності формування  та застосування ЗАТ “Вікторія” за період часу з 01.01.2005р. по 01.04.2006р. цін на основні продовольчі товари, згідно акту № 000811 від 21.08.2006р., Держінспекцією було застосоване державне регулювання цін на основні продовольчі товари                     (п. 2 приміток до розпорядження) до господарських правовідносин, які фактично не підпадають під дію розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003, а саме: господарських правовідносин, які виникли між оптовим підприємством ЗАТ “Вікторія” та  оптовим підприємством ТОВ “Діалог”.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про ціни і ціноутворення” в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. При цьому, вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за  винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (ст. 7 Закону).

Таким чином, за переконанням суду, під час здійснення перевірки  правильності формування  та застосування ЗАТ “Вікторія” цін на основні продовольчі товари, згідно акту № 000811 від 21.08.2006р., Держінспекція в порушення приведених вище положень чинного законодавства України допустила неправомірне втручання у сферу господарських (цивільно-правових) відносин, які виникли між підприємствами оптової торгівлі та які не підлягають державному регулюванню в контексті змісту розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003.

За таких обставин, здійснений відповідачем за результатами вищезазначеної перевірки розрахунок необґрунтовано одержаної виручки та покладений Держінспекцією, як наслідок, в обґрунтування сум нарахованих економічних та штрафних санкцій, згідно рішення №582 від 14.09.2006р., на думку суду, ґрунтується не на помилковому тлумаченні відповідачем вимог п. 2 приміток до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 (на чому наполягає позивач в обґрунтування заявленого позову), а на помилковому визначенні Держінспекцією сфери застосування вимог зазначеного локального нормативно-правового акту, у зв'язку з чим кваліфікується господарським судом таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та прийнятим з порушенням майнових інтересів суб'єкта господарювання - ЗАТ “Вікторія”, який при реалізації оптовому підприємству ТОВ “Діалог” 164 тн. цукру-піску, згідно накладної №281005 від 28.10.2005р., діяв у сфері цивільно-правових, а не адміністративно-правових відносин.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, п. 10 ч. 2 зазначеної статті в якості одного з способів захисту свого права ЦК України передбачено визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і його скасування.

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги ті обставини, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни  ціни за №582 від 14.09.2006р. було прийняте Держінспекцією на підставі акту перевірки № 000811 від 21.08.2006р., який ґрунтується на помилковому визначенні сфери застосування державного регулювання цін, а саме вимог розпорядження Одеської обласної державної адміністрації  від 02.10.2003р. №790/А-2003, на думку суду, оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень було прийняте з порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів ЗАТ “Вікторія”, у зв'язку з чим позовні вимоги останнього вбачаються правомірними та підлягаючими задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 –163 КАС України, суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення  Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №582 від 14.09.2006р..

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ “Вікторія ” (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське вул. Кооперативна, 5, код ЄДРПОУ 23867078) 03 /три/ грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

  Повний текст постанови складений 27.11.2006 р.

Суддя                                                                                 Аленін О.Ю.