Постанова

від 27.02.2007 по справі 29/440-06-11223а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/440-06-11223А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" лютого 2007 р. Справа № 29/440-06-11223А

  Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                         Величко Т.А.

                                      Бойко Л.І.

при секретарі :  Храмшиній І.Г.         

за участю представників сторін:                    

від позивача –Леснічевський Р.Г.

від відповідача –Кравченко О.А., Глуханець Ю.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області

на постанову господарського суду Одеської області  

від  20.11.2006р.

по справі: № 29/440-06-11223 А

за позовом : ЗАТ „Вікторія” смт.Великодолинське

до :  Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення  №582 від 14.09.2006 року „про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін”

встановив:

  Постановою господарського суду Одеської області  від 20.11.2006 р. яка підписана 27.11.2006 р. (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено. Постанова місцевого суду вмотивована посиланням на матеріали перевірки, норми матеріального права та зазначено, що Державною інспекцією з контролю за цінами помилково визначено сферу застосування локального нормативно-правового акту –Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №790/А -2003 від 2.10.2003 р. у зв'язку з чим прийняте рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін не відповідає дійсним обставинам справи, порушує майнові інтереси СПД –ЗАТ „Вікторія”, який при реалізації оптовому підприємству ТОВ „Діалог”164 тн. цукру-піску згідно накладної №281005 від 28.10.05 р. діяв у сфері цивільно-правових відносин, а Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області допустила неправомірне втручання у сферу господарських відносин, які виникли між суб'єктами оптової торгівлі і які не підлягають державному регулюванню в контексті Розпорядження №790/А-2003 від 2.10.03 р.( п.2 приміток до Розпорядження). А саме, приміткою до Розпорядження врегульовано перерозподіл між оптовими і роздрібними підприємствами торгівлі торгівельних надбавок на основні продовольчі товари у розмірі 20% до оптово-відпускних цін товаровиробників за умови, що граничний розмір надбавки становить 5%. За висновками суду такий перерозподіл здійснюється між підприємствами оптової та роздрібної торгівлі з метою стабілізації споживчого ринку та запобіганню необґрунтованому росту цін, а не між оптовими торгівельними підприємствами.

 Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області не погоджуючись з постановою місцевого суду звернулась 8.12.06 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 27.12.06 р. –із апеляційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права. На обґрунтування заперечень відповідач пояснив, що позивачем реалізовано посередницькій структурі ТОВ „Діалог” за накладною від 28.10.05 р. №281005 цукор, при цьому, підприємством застосовано торгівельні надбавки у розмірі від 9%-54,9% замість встановленого граничного рівня 5% до оптово-відпускних цін виробника внаслідок чого додатково отримано виручку в сумі 57934,20 грн. Згідно ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІV від 16.07.99 р., наказів МФУ від 30.11.99 р. №291 „Про затвердження Плану розрахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” зареєстр. МЮУ 21.12.99 р. за №892/4185 та від 20.10.99 №246 „Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9” „запаси” зареєстр. МЮУ 2.11.99 р. за №3751/4044 формування фіксованих (регульованих) цін здійснюється шляхом нарахування торгівельних надбавок в межах граничних рівнів до фактичних цін продажу виробників, які є оптовими цінами виробників, що зафінансовані бухгалтерським обліком.  Відповідно до ст.13 ЗУ „Про ціни і ціноутворення” державний контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється, органами, на які ці функції покладено урядом України, а саме „Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами” затв. постановою КМУ №1819 від 13.12.00 р. передбачено, що здійснення контрольно-наглядових функцій з питань формування, встановлення та застосування цін і тарифів покладено на інспекції. Підприємством порушено Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №790/А-2003 від 2.10.2003 р. „Про регулювання цін на основні продовольчі товари” у зв'язку з чим контролюючим органом правомірно застосовано економічні санкції. Заявляючи позов ЗАТ „Вікторія” не конкретизував у чому саме полягає невідповідність рішення №582 від 14.09.06 р.  про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції ДІ з контролю за цінами. Судом безпідставно визнано, що інспекцією допущено неправомірне втручання у сферу господарських (цивільно-правових) відносин, які виникли між підприємствами оптової торгівлі. Заперечуючи доводи скаржника, підприємство надало письмові пояснення у яких зазначає, що предметом спірних відносин є питання наявності або відсутності передбачених законом підстав для притягнення ЗАТ „Вікторія” до адміністративно-правової відповідальності. Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підставою для притягнення особи до адміністративно-правової відповідальності є наявність у діях особи складу правопорушень. У разі відсутності елементів правопорушення особа звільняється від відповідальності. За змістом преамбули Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 2.10.03 р. №790/А-2003 державне регулювання цін на основні продовольчі товари запроваджено з метою стабілізації цих товарів, захисту прав споживачів. При цьому, встановлено порядок перерозподілу між оптовими і роздрібними підприємствами торгівлі торгівельних надбавок на основні продовольчі товари. Здійснення торгової операції між оптовими підприємствами не підпадає під сферу державного регулювання ринку основних продовольчих товарів. Матеріалами перевірки не доведено наявність безпосереднього або опосередкованого зв'язку між вчиненою підприємством  торговою операцією та формуванням цін на споживчому ринку основних продовольчих товарів. Навпаки, збитки підприємства від перепродажу цукру склали 14 760 грн. Таким чином, у діях ЗАТ „Вікторія” відсутній склад адміністративного правопорушення і як наслідок відсутні правові підстави для притягнення до адміністративно-правової відповідальності.

  Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено таке.

  Перевіркою з питання правильності формування і застосування цін ЗАТ „Вікторія” за період з 1.01.05 р. по 1.04.06 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області встановлено, що підприємство на підставі договору поставки №25/01 від 3.01.04 р. одержувало від ТОВ „Прикарпатський торговий дім” цукор-пісок виробництва ТОВ „Волиньцукор плюс” в кількості 255 тн. із яких передано у виробництво по собівартості –61,2 тн. а 164 тн. реалізовано оптовому підприємству ТОВ „Діалог” по накладній №281005 від 28.10.05 р.

  В порушення Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №790/А-2003 від 2.10.2003 р. „Про регулювання цін на основні продовольчі товари” підприємством сформовано ціни за 1 кг. цукру із застосуванням оптової надбавки у розмірах: 54,8;33,4; 36,7; 31,2; 9,6; 22,9% замість 5% до ціни виробника, внаслідок чого додатково одержано виручку в сумі 57934,20 грн. ( а.с.26-28). За результатами перевірки складено акт №000811 від 21.08.06 р. та на підставі ст.14 ЗУ „Про ціни та ціноутворення” до підприємства застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін, зокрема вилучено в доход державного бюджету 57934,20 грн. неправомірно одержаної виручки та 115868,40 грн. штрафу, про що прийнято рішення №582 від 14.09.2006 р.(а.с.30)

  ЗАТ „Вікторія” вважаючи, що контролюючим органом порушено його права та охоронювані законом інтереси звернувся 25.10.06 р. з позовом, обгрунтувавши свої вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №582 від 14.09.06 р. наступним.

  Собівартість запланованого до реалізації цукру в кількості 164 тн. відповідно до видаткових накладних ТОВ „Прикарпатський Торговий ДІМ” для ТОВ „Вікторія” склала 3,96 грн./кг. За домовленістю з ТОВ „Діалог” реалізація цукру здійснена по ціні 3,87 грн./кг (з урахуванням ПДВ) на загальну суму 634680 грн. Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами підприємницької діяльності необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

  Фактично, підприємство, при реалізації цукру за ціною, нижчою собівартості зазнало збитків в сумі 14760 грн., отже ніякої додаткової виручки підприємство не одержало, і як наслідок немає підстав для застосування приписів ст.14 ЗУ „Про ціни і ціноутворення”. Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №582 від 14.09.06 р. є неправомірним в силу помилкового тлумачення інспекцією змісту Розпорядження Одеської ОДА №790/А-2003 та невірно здійсненого розрахунку до акту перевірки, що порушує майнові права ЗАТ „Вікторія”.

  Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи із наступного.

  Відповідно до Постанови КМУ від 25.12.1996 р. №1548 (із змінами) „ Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) обласним державним адміністраціям надано право на встановлення торгівельних надбавок до оптової ціни виробника на цукор, на підставі якої Розпорядження Одеської ОДА №790/А-2003 ( а.с.29) встановлено граничні торгівельні надбавки до оптово-відпускних цін товаровиробників ( митної вартості) на основні продовольчі товари (12 найменувань) в т.ч. цукор-пісок у розмірі 20%. У примітках до цього Розпорядження зазначено, що у торгівельних надбавках враховано оптову надбавку та ПДВ (єдиний податок). Понад рівень торгівельних надбавок можуть включатися витрати суб'єктів підприємницької діяльності з розфасування та пакування товарів, а також транспортні витрати за винятком внутрішньоміських перевезень. Перерозподіл торгівельних надбавок між оптовими та роздрібними підприємствами торгівлі здійснюється за умови, що граничний рівень оптової надбавки становить 5%. Залишки зазначених товарів на підприємствах та організаціях дооцінюються (уцінюються) з дня набрання чинності Розпорядження і реалізується за цінами сформованими з торгівельними надбавками, передбаченими цим Розпорядженням.

  Це Розпорядження зареєстровано в Одеському ОУЮ 3.10.03 р. Отже, на час  реалізації залишку цукру-піску підприємство зобов'язано було здійснювати його реалізацію з торгівельною надбавкою до ціни виробника, яка зафіксована в бухгалтерських облікових документах, відповідно до ЗУ „Про бухгалтерський облік і звітність в Україні”. Цей цукор вироблено на давальницьких умовах ВАТ „Володимирцукор” без переходу права власності на вироблену продукцію, яка передавалась ТОВ „Прикарпатський торговий дім”, реалізація яким здійснювалась за цінами виробника.

 Так, оптова ціна виробника складала: 2,50 грн/кг; 2,90 грн/кг; 2,83 грн/кг;2,95 грн./кг; 3,55 грн./кг; 3,15 грн./кг що підтверджується додатком до акту перевірки, тоді як підприємством реалізовано цукор-пісок ТОВ „Діалог” з порушенням граничного рівня надбавки по ціні 3,87 грн.

  Судом не приймається до уваги доводи СПД про збитки, одержані від реалізації цукру за цінами, нижчими від собівартості цукру у зв'язку з тим, що Розпорядженням №790/А-2003 чітко визначено порядок застосування граничного розміру торгівельної надбавки.

  Безпідставними є також посилання на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки норми цього кодексу розповсюджуються на фізичних осіб. У даному випадку, до підприємства застосовано адміністративно-господарські санкції за порушення встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності відповідно до ст.239 ГКУ та ст.14 ЗУ „Про ціни і ціноутворення”.

  Місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо нерозповсюдженння вимог Розпорядження №790/А-2003 від 2.10.2003 р. на господарські правовідносини, здійснювані оптовими підприємствами. Обґрунтування судового рішення лише приміткою 2 до Розпорядження №790/А-2003 суперечить матеріалам, обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

  На підставі викладеного,

                         Керуючись ст. ст.160,198,202,205,207,212,254 КАСУ, суд

                                                                   постановив:

 Постанову господарського суду Одеської області від 20.11.2006р. у  справі №29/440-06-11223 А  –скасувати, у позові-відмовити.

            Постанова апеляційної інстанції набирає чинності   з   моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному  порядку в місячний термін до Вищого  адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                   А.М. Жукова

    Суддя                                                                                      Т.А. Величко

     Суддя                                                                                      Л.І. Бойко