Рішення

від 26.07.2012 по справі 5011-74/6330-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/6330-2012 26.07.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

За позовом Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до третя особа про Товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр» Державне агентство земельних ресурсів України відшкодування шкоди в розмірі 200 204 гривні 92 копійки Представники:

від Прокуратури: Приходько К.О.

від позивача: Гулько А.Б. (представник за довіреністю)

від відповідача: Теплюк В.С. (представник за довіреністю)

третя особа: Сьомочкіна Ольга Сергїївна (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі також -«Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр»(надалі також -«Відповідач», «ТОВ «Воскресенський торговий центр») про відшкодування шкоди в розмірі 200 204 гривні 92 копійки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, перевіркою Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві (Держземінспекцією у місті Києві) встановлено, що ТОВ «Воскресенський торговий центр» самовільно займає земельну ділянку загальною площею 1 (один) га під розміщення та експлуатацію МАФів на перетині вулиці А.Навої та бульвару Перова у Дніпровському районі м. Києва, про що було складено відповідний Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11 серпня 2009 № А-1340/22.

Як зазначає представник Прокуратури, внаслідок самовільного зайняття ТОВ «Воскресенський торговий центр» земельної ділянки загальною площею 1 (один) га, що розташована на перетині вулиці А.Навої та бульвару Перова у Дніпровському районі м. Києва, державі заподіяна шкода. Згідно розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ «Воскресенський торговий центр»земельних ділянок за вищевказаною адресою, відповідно до пункту 7 «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву», затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007р. № 963, розмір шкоди становить 200 204 гривні 92 копійки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/6330-2012, судове засідання призначено на 1 червня 2012 року.

В судовому засіданні 1 червня 2012 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Прокуратури подав письмові Пояснення № 207вих12 від 31 травня 2012 року. В Поясненнях представник Прокуратури зазначає, що Прокуратурою Дніпровського району міста Києва до Господарського суду міста Києва 3 лютого 2011 року подано позовну заяву в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до ТОВ «Воскресенський торговий центр»про відшкодування шкоди у зв'язку з самовільним зайняттям земельної ділянки. Рішенням Господарського суду міста Києві від 5 квітня 2011 року по справі № 57/44, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2011 року, позов Прокурора задоволено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 28 вересня 2011 року по справі № 57/44 касаційну скаргу ТОВ «Воскресенський торговий центр»задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2011 року та Рішення Господарського суду міста Києві від 5 квітня 2011 року у справі № 57/44 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. В Постанові Вищого господарського суду України від 28 вересня 2011 зазначено, що попередніми судами правильно встановлено факт щодо самовільного зайняття земельної ділянки, проте не встановлено особу власника земельної ділянки чи землекористувача.

Представник Відповідача в судове засіданні не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 червня 2012 року розгляд справи було відкладено на 27 червня 2012 року.

6 червня 2012 року відділом діловодства суду від представника Київської міської ради отримано Пояснення по справі. В Поясненнях зазначено, що у Відповідача немає законних підстав для використання земельної ділянки, оскільки документів на право зайняття земельної ділянки на перетині бульвару Перова та вулиці Алішера Навої в Дніпровському районі міста Києва Товариству з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр»не надавалось.

В судовому засіданні 27 червня 2012 року представники сторін надали суду усні пояснення по суті спору. Також, представник Відповідача заявив Клопотання про оголошення перерви в розгляді справи для ознайомлення з матеріалами справи. Враховуючи заявлене Клопотання представника Відповідача, Судом оголошено перерву в розгляді справи до 12 липня 2012 року.

В судовому засіданні 12 липня 2012 року представник Прокуратури надав суду письмові Пояснення. В Поясненнях зазначено, що 23 липня 2010 року прокуратурою винесено протест на Дозвіл Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) № 04-0130 на розміщення ТОВ «Воскресенський торговий центр»тимчасового торговельного майданчика на перетині бульвару Перова та вулиці Алішера Навої в Дніпровському районі міста Києва. Вищевказаний Протест прокуратури задоволено 11 серпня 2010 року.

23 грудня 2010 року прокуратурою Дніпровського району міста Києва винесено Припис Головному управлінню контролю за благоустроєм м. Києва про усунення порушень вимог Земельного законодавства України, з вимогою демонтажу та вивезення незаконних тимчасових споруд ТОВ «Воскресенський торговий центр»на перетині бульвару Перова та вулиці Алішера Навої в Дніпровському районі міста Києва.

Відповідно до Листа Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, на виконання Припису комунальним підприємством «Київблагоустрій»19 лютого 2011 року закінчено демонтаж та вивезення 142 тимчасових споруд.

Представником Відповідача в судовому засіданні 12 липня 2012 року, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, було подано Відзив на позовну заяву. В Відзиві зазначено, що чинним на час видачі Дозволу № 04-0130 рішенням Київради суб'єктам господарювання надавалося право вибору щодо порядку отримання дозволу та встановлення тимчасових споруд на території міста Києва. ТОВ «Воскресенський торговий центр»скористалося наданим правом та звернулося до КП «Київське інвестиційне агенство»з питань встановлення тимчасових споруд, після чого отримало вищевказаний Дозвіл на розміщення тимчасових споруд. Також, представник Відповідача зазначає, що в Акті перевірки вимог земельного законодавства від 11 серпня 2009 року встановлено не точний, а лише орієнтовний розмір самовільно зайнятої земельної ділянки, у зв'язку з чим розрахунок шкоди є орієнтовним. Крім того, представник Відповідача вказує на те, що Київська міська рада, в інтересах якої було подано позовну заяву, є представницьким органом місцевого самоврядування у місті Києві, але не є органом, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а це свідчить про те, що Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва не може подавати позов в інтересах Київської міської ради.

Також, в судовому засіданні представник Прокуратури заявив усне Клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позовних вимог та письмове Клопотання про продовження строків розгляду спору.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 липня 2012 року розгляд справи було відкладено на 26 липня 2012 року.

19 липня 2012 року відділом діловодства від представника Прокуратури отримано Заяву про уточнення позовних вимог. В Заяві зазначено, що в резолютивній частині позовної заяви прокуратури Дніпровського району міста Києва ставиться питання про стягнення з ТОВ «Воскресенський торговий центр»на користь держави в особі Київської міської ради завданої шкоди у сумі 200 294 гривень 92 копійки. Однак., у вказаній частині позовної заяви допущено описку, а саме невірно зазначена сума, яка підлягає відшкодуванню. Тому, представник Прокуратури уточнює позовні вимоги та викладає їх в наступній редакції: Стягнути з ТОВ «Воскресенський торговий центр»(02094, м. Київ, вул.. Магнітогорська, інд. код. 36346600) на користь держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул.. Хрещатик, 36) завдану шкоду у сумі 200 204 (двісті тисяч двісті чотири) гривні 92 копійки.

Також, представником Прокуратури подано наступні матеріали: Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 8 квітня 2010 року, Постанову про накладення адміністративного стягнення від 11 серпня 2009 року, Припис № П-1340/22, Лист прокуратури Дніпровського району м. Києва від 15 грудня 211 року № 37-10563вих-11, Лист ГУЗР від 19 грудня 2011 року № 07/387/35421.

24 липня 2012 року відділом діловодства суду від представника Відповідача отримано Доповнення до відзиву на позовну заяву. В Доповненнях зазначено, що надаючи Дозвіл на розміщення тимчасових споруд ТОВ «Воскресенський торговий центр»Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради діяло від імені Позивача і на виконання покладених на нього Київрадою функцій, виконуючи її волю, що виключає можливість відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр»шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки саме Київській міській раді внаслідок навмисних дій останньої та за відсутності вини Відповідача у завданій шкоді.

В судовому засіданні 26 липня 2012 року було заявлено клопотання про заміну Третьої особи -Державний комітет України із земельних ресурсів на Державне агентство земельних ресурсів України у зв'язку з реорганізацією.

Представники Прокуратури, Позивача та Третьої особи підтримали вимоги та доводи позовної заяви та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в позовних вимогах з підстав наведених в Відзиві на позовну заяву та Доповненнях до відзиву.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26 липня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою перетин вулиці А. Навої та бульвару Перова.

Актом у перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А-1340/22 від 11 серпня 2009 рок встановлено, що ТОВ «Воскресенський торговий центр»самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 1 (один) га на перетині вулиці А.Навої та бульвару Перова у Дніпровському районі м. Києва під розміщення та експлуатацію МАФів.

Роботи по влаштуванню торгових точок проведені в першому поясі зони санітарної охорони Деснянської водопровідної станції та в санітарно-захисній смузі магістральних водонесучих комунікацій по бульвару Перова на ділянці від вулиці А.Навої до проспекту Визволителів. Межі зон санітарної охорони водопровідних споруд та ширина санітарно-захисних смуг водоводів встановлюється у відповідності до вимог СНиП 2.04-02-84 та ДБН 360-92.

На території Деснянської водопровідної станції розташований витратний склад хлору, який являється потенційно небезпечним об'єктом. Віддалення від складу хлору згідно з п. 5.5. «Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору», затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.93 № 105, повинно бути не менше 1000 м. (при зберіганні хлору в танках).

В результаті проведеної перевірки державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві було складено протокол про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2009 № 01340, яким притягнуто до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Воскресенський торговий центр»Матюху С.І.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 139 від 11 серпня 2009 року, Матюху С.І. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 гривень 00 копійок та видано припис № П-1340/22 щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства в 10-ти денний термін.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник Прокуратури посилається на те, що своїми діями Відповідач завдав державі шкоди, адже земельна ділянка площею 1 (один) га на перетині вулиці А.Навої та бульвару Перова у Дніпровському районі м. Києва використовувалась самовільно, що спричинило завдання шкоди на суму 200 204 гривні 92 копійки, яка розрахована відповідно до пункту 7 «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07 № 963.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, торговельний майданчик Відповідачем був встановлений на підставі Дозволу на розміщення тимчасової споруди (на розміщення тимчасового торговельного майданчика (800 точок по продажу) № 04-0130 від 15 червня 2009 року (термін дії дозволу з 15 червня 2009 року по 14 червня 2018 року), виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА на підставі Рішення КМР № 462/1518 від 21 травня 2009 року «Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд».

Згідно Дозволу (ордеру) № 09040009 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з встановленням виготовлених збірних конструкцій, які встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту строком дії від 30 квітня 2009 року по 30 жовтня 2009 року, Відповідач отримав дозвіл на тимчасове порушення благоустрою для встановлення торгівельного майданчика.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до Листа-роз'яснення Держкомзему України від 11 листопада 2008 року № 14-17-4/12991 «Щодо застосування терміну «Самовільне зайняття земельної ділянки», не вважається самовільним зайняття земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

У вищевказаному Листі-роз'ясненні зазначено, що під «Вчиненням дій, які відповідно до закону є правомірними», про що йдеться у визначенні терміну «самовільне зайняття земельної ділянки», слід розуміти укладання цивільно-правових угод, які передбачені чинним законодавством. Так наприклад, не є самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо вона використовується на підставі договору про спільну часткову власність, укладеного в письмовій формі та посвідченого нотаріально (стаття 88 Земельного кодексу України), або використовується для проведення геологознімальних, пошукових, геодезичних чи інших розвідувальних робіт на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем (стаття 97 Земельного кодексу України).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (стаття 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (статті 123 Земельного кодексу України).

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Суд зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту - міста Києва, то розпорядження вказаною земельною ділянкою, передача її у власність чи користування громадян та юридичних осіб належать до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтво про право на спадщину; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону (стаття 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, законодавство України забороняє використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою або укладання договорів оренди та їх державної реєстрації.

Також, Суд звертає увагу, що станом на момент вирішення спору відсутнє рішення Київської міської ради про передачу у власність чи користування ТОВ «Воскресенський торговий центр»земельної ділянки загальною площею 1 (один) га, що знаходиться на перетині вулиці А.Навої та бульвару Перова у Дніпровському районі міста Києва.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що Дозвіл на розміщення тимчасової споруди (на розміщення тимчасового торговельного майданчика (800 точок по продажу) № 04-0130 від 15 червня 2009 року виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА та Дозвіл (ордер) № 09040009 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з встановленням виготовлених збірних конструкцій, які встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту -не є належними та допустимими доказами в розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували законність користування Відповідачем земельною ділянкою загальною площею 1 (один) га, що знаходяться на перетині вулиці А.Навої та бульвару Перова у Дніпровському районі міста Києва.

Пунктом 12 Постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»передбачено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок (стаття 211 Земельного кодексу України).

Згідно з пунктом 7 «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007року, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619

Статтею 56 Закону України «Про охорону земель»визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до Розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ «Воскресенський торговий центр»земельної ділянки за адресою: перетин бульвару Перова та Алішера Навої у Дніпровському районі міста Києва, проведеного у відповідності до зазначеної Методики, загальний розмір заподіяної Відповідачем шкоди складає 200 204 гривні 92 копійки.

Щодо заперечень Відповідача з приводу неможливості встановлення розміру завданої шкоди, в зв'язку з відсутністю точної площі самовільно зайнятої земельної ділянки, Судом встановлено наступне.

Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11 серпня 2009 року № А-1340/22, в якому вказана орієнтовна площа самовільно зайнятої ділянки в розмірі 1 (одного) га, з боку Відповідача він був підписаний без будь-яких зауважень.

Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що Позивачем правомірно розраховано розмір шкоди, виходячи з того, що загальна площа самовільно зайнятої Відповідачем земельної ділянки становить 1 (один) га.

Крім того, в Відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що Київська міська рада, в інтересах якої було подано позовну заяву, є представницьким органом місцевого самоврядування у місті Києві, але не є органом, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а це свідчить про те, що Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва не може подавати позов в інтересах Київської міської ради.

Проте, вказана позиція Відповідача не відповідає чинному законодавству України та не приймається Судом з огляду на наступне.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (стаття 83 Земельного кодексу України).

Статтею 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»визначено, що при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави.

Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право, зокрема, на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (стаття 152 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи , які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Враховуючи, що самовільно зайнята земельна ділянка знаходить в межах міста Києва, що не заперечується сторонами, Суд зазначає про належність вказаної земельної ділянки до комунальної власності згідно норм статті 83 Земельного кодексу України та про порушення прав територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради у зв'язку з незаконним використанням Відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що з урахуванням наведених положень норм чинного законодавства України та досліджених в ході судового розгляду обставин справи, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача 200 204 гривні 92 копійки шкоди спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр»(02094, м. Київ, вулиця Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 36346600) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, 36) 200 204 (двісті тисяч двісті чотири) гривні 92 копійки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенський торговий центр»(02094, м. Київ, вулиця Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 36346600) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, 36) 4 004 (чотири тисячі чотири) гривні 09 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення : 27 липня 2012 року.