cpg1251
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" березня 2013 р.Справа № 921/82/13-г Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянув справу
за позовом: Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул.Лисенка,20а м.Тернопіль
до відповідача: Державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, вул..Суходільська, 44, смт. Гусятин, Гусятинський район Тернопільська область
За участю представників сторін:
позивача: Бібік Г.С. - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №2856 від 02.10.12 р.
відповідача: не з'явився
Суть справи:
Ухвалою суду від 11.02. 2013 року розгляд справи було відкладено на 25.02.2013 року на 10 год. 40 хв., у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України.
Ухвалою суду від 25.02.2013 року розгляд справи було перенесено на 18 березня 2013 року на 10 год 30 хв, у зв'язку з перебуванням судді Хоми С.О. на лікарняному.
Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул.Лисенка,20а м.Тернопіль звернулось до суду з позовом до Державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, вул..Суходільська, 44. Смт. Гусятин, Гусятинський район Тернопільська область про стягнення 2390 грн, в тому числі: 2000 грн штрафу та 390 грн пені.
18.02.2013 року від позивача поступила заява №622/10 від 14.02.2013 року про збільшення позовних вимог , в якій позивач просить стягнути з відповідача 3410 грн, в тому числі 2000 грн штрафу та 1410 грн пені (за період з 09.01.2013 року по 24.02.2013 року) в дохід Державного бюджету на рахунки зазначені в позовній заяві. При цьому позивач зазначає в заяві, що відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу; відповідачем штраф не сплачено; згідно з позовною заявою пеня нарахована по 21.01.2013 року; отже, з 22.01.2013 р. по 24.02.2013 р. (25.02.2013 р.-день розгляду позовної заяви в суді) нараховується додаткова сума пені за прострочення сплати штрафу і за 34 дні становить 1020 грн (розрахунок: 2000 грн *1,5%*34 дні). Заява про збільшення позовних вимог направлена відповідачу 14.02.2013 року (опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек №0845 від 14.02.2013 року знаходиться в матеріалах справи).
11.03.2013 року від позивача поступила заява №881/10 від 06.03.2013 року про збільшення позовних вимог на суму 590 грн, в якій позивач просить стягнути з відповідача 4000 грн, в тому числі 2000 грн штрафу та 2000 грн пені (за період з 09.01.2013 року по 17.03.2013 року) в дохід Державного бюджету на рахунки зазначені в позовній заяві. При цьому позивач зазначає в заяві, що згідно з позовною заявою пеня нарахована по 21.01.2013 року; 18.02.2013 року територіальним відділенням до суду подана заява про збільшення позовних вимог по даній справі на суму 1020 грн (нарахування пені з 22.01.2013 р. по 24.02.2013 р.(25.02.2013 р. - день розгляду позовної заяви в суді); отже, з 25.02.2013 р. по 17.03.2013 р. (18.03.2013 р.-день розгляду позовної заяви в суді) нараховується додаткова сума пені за прострочення сплати штрафу і за 21 день становить 630 грн (розрахунок: 2000 грн *1,5%*21 день). Заява про збільшення позовних вимог направлена відповідачу 07.03.2013 року (опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек №2469 від 07.03.2013 року знаходиться в матеріалах справи).
Збільшення позовних вимог є правом позивача, наданим йому ст.22 ГПК України, а тому суд розглядає справу з врахуванням поданих позивачем заяв про збільшення позовних вимог. А відтак, предмет спору: про стягнення 4000 грн, в тому числі: 2000 грн штрафу та 2000 грн пені.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача ухвалу від 28.01.2013 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 11.02.2013 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відправленого 28.01.2013 року та врученого відповідачу 30.01.2013 року.
Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві .
У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/82/13-г господарським судом Тернопільської області.
Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В ході розгляду справи представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 31 жовтня 2012 року по справі № 613-ЗМС було прийнято рішення №77 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким постановлено: визнати, що Державний заклад "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи в територіальних межах Гусятинського району за період 2011 року та І кварталу 2012 року з часткою, що перевищує 35% (п.1 Рішення); визнати дії Державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" по нарахуванню додаткових коштів за послуги з проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (п.2 Рішення); відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накласти на Державний заклад "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" штрафні санкції у розмірі 2000 гривень (п.3 Рішення).
Також в п.3 Рішення зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення.
Відповідачем отримано копію рішення №77 від 31 жовтня 2012 року саме 08 листопада 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відправленого 02 листопада 2012 року Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (належним чином засвідчена копія повідомлення знаходиться в матеріалах справи).
Таким чином, строк оплати штрафу завершився 08 січня 2013 року. Відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення №77 та в порядку передбаченому статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позов не заявив. Двомісячний присічний термін на оскарження рішення відділення закінчився 08 січня 2013 року.
А відтак, рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 жовтня 2012 року №77 у справі №613-ЗМС, є чинним.
У відповідності до ч.1 ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" № 3659-ХІІ від 14.12.1993 року з наступними змінами рішення голови територіального відділення Антимонопольного комітету України є обов'язковим для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" № 2210-III від 11.01.2001 року з наступними змінами рішення голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання.
У відповідності до ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
У відповідності до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2040 грн (2000 грн. х 1,5% х 68 днів) за період з 09.01.2013 року по 17.03.2013 року включно за прострочку сплати штрафу. Однак, заявив до стягнення з відповідача 2000 грн з врахуванням вимог ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що стосується обмеження розміру пені розміром штрафу.
Будь-яких доказів сплати штрафу в сумі 2000 грн та пені в сумі 2000 грн відповідачем до матеріалів справи не подано.
Згідно ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази згідно з ч. 2 цієї статті подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності по даній справі, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2000 грн штрафу та 2000 грн пені підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не оспорені відповідачем.
Судовий збір у відповідності з ст.49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити .
2.Стягнути з Державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, вул.Суходільська, 44, смт. Гусятин, Гусятинський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 02000642 - 2000 грн. штрафу та 2000 грн пені в доход Державного бюджету на рахунок № 31112106700116 в ГУДКСУ Тернопільської області, МФО 838012, одержувач УДКС у Гусятинському районі 21081100, ідентифікаційний код одержувача 37373001, код класифікації доходів бюджету 21081100, символ звітності 106 "Адміністративні штрафи та інші санкції".
3. Стягнути з Державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, вул.Суходільська, 44, смт. Гусятин, Гусятинський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 02000642:
- 1720 грн. 50 коп - судового збору в доход Державного бюджету України.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.
Рішення підписано: 19 березня 2013 року
Суддя С.О. Хома
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2013 |
Оприлюднено | 19.03.2013 |
Номер документу | 30017158 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Хома С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні