Рішення

від 12.03.2013 по справі 5024/1809/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 р. Справа № 5024/1809/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Радник"

до Приватного підприємства "Максімал Вангард"

3 особа без самостійних вимог на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Вік", м.Херсон

про стягнення 90 000 грн.

за участі представників:

від позивача - Мамонтов Д.О., адвокат, витяг з договору №16-01 від 16.01.2013р.

від відповідача - Білецький О.В., представник, дов. від 08.01.2013р.

від 3 особи - Ващук Я.В., представник, дов. від 16.01.2013р., у судове засідання, призначене на 12.03.2013р., не прибув

Сутність справи: Позивач (товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Радник", м.Херсон, код ЄДРПОУ 37125148) звернувся з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача (приватне підприємство "Максімал Вангард", м.Херсон, код ЄДРПОУ 36505039) 90000грн. основного боргу за послуги, пов'язані з правовим супроводом процедури отримання документів дозвільного характеру, а саме: планів ліквідації аварійних розливів нафтопродуктів на судна: т/х "Ян Гамарник", т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401", які надані на підставі укладеного між сторонами договору №09/04/1942 від 09.04.2012р. з врахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 09.10.2012р.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості послуг, пов'язаних з отриманням документів дозвільного характеру - планів ліквідації аварійних розливів нафтопродуктів при бункеруванні суднами, визначеними замовником цих послуг.

Відповідно до умов договору позивач отримав затверджені та узгоджені з відповідними контролюючими органами плани ліквідації аварійних розливів нафтопродуктів на т/х "Ян Гамарник", т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401", з яких т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401" знаходяться у користуванні відповідача та на підставі актів передав їх замовнику - ПП "Максімал Вангард", а останній - капітанам суден "Заправщик-7" та "СБ-4-1".

В наступний час відповідач відмовляється провести оплату виконаних для нього послуг, що було підставою для звернення за судовим захистом порушеного права та майнових інтересів позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі ухвали господарського суду від 17.01.2013р. до суб'єктного складу учасників, що приймають участь у справі, залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Вік", м.Херсон, код ЄДРПОУ 30069040.

Відповідач позов не визнає з огляду на недоведення позовних вимог належними доказами, зважаючи на те, що позивач не надавав послуг і не виконував робіт, пов'язаних із розробленням планів ліквідації аварійних викидів нафти для вищеперелічених суден.

Звертає увагу господарського суду на те, що власником суден є ТОВ фірма "Вік". Судна т/х "Заправщик-7" та "СБ-401" використовуються відповідачем на умовах укладених з власником договорів бербоут-чартеру.

Усі три судна мали плани ліквідації аварійних розливів нафти, виготовлені у 2005 році, в зв'язку з чим необхідність у їх складанні була відсутня.

Щодо судна т/х "Ян Гамарник", то зазначений теплохід є власністю ТОВ фірми "Вік" і взагалі не передавався у фрахт ПП "Максімал Вангард", отже, у підприємства не було необхідності у розробленні плану на вказане судно.

В наступний час звільнений директор Ісаєнко Д.М. відмовляється передати підприємству оригінали статутних документів, печатку та іншу бухгалтерську документацію.

Звертає також увагу на той факт, що директор підприємства ТОВ "Правова група "Радник" одночасно обіймала посаду бухгалтера підприємства відповідача, що не виключало можливості здійснення нею заходів з підготовки нових планів з метою безпідставного отримання грошових коштів.

При співставленні планів ліквідації аварійних наслідків, виготовлених позивачем у 2012р., з планами, виготовленими у 2005р., вбачається, що зазначені документи є ідентичними, що свідчить про невиконання позивачем передбачених умовами договору робіт та безпідставність позовних вимог.

Третя особа - ТОВ фірма "Вік" також не погоджується з позовом за наявності доводів та підстав, викладених відповідачем.

Зазначає, що судна: т/х "Ян Гамарник", т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401" належать на правах власності ТОВ фірмі "Вік". На цих суднах постійно знаходились плани ліквідації аварійних розливів нафти (надалі плани ЛАРН), які визначають порядок дій капітана судна у разі виникнення надзвичайних ситуацій і є обов'язковими судновими документами.

Що стосується судна - т/х "Ян Гамарник", то це судно взагалі не передавалось у користування відповідачу до того ж на ньому був план ЛАРНу, розроблений у 2005р., у зв'язку з чим була відсутня потреба в розробленні нової документації.

З посиланням на приписи ч.1 ст.41 ГПК України відповідач з метою роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, заявив клопотання про призначення судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності для встановлення факту: чи є автором виготовлених позивачем планів ЛАРН ТОВ "Правова група "Радник".

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач посилається на те, що призначення судової експертизи надасть можливість встановити, чи використовувалися при складенні планів ЛАРН, тексти яких надано позивачем, фрагменти тексту плану ЛАРН, виконаного та затвердженого ТОВ фірмою "Вік" у 2005 році на т/х "Ян Гамарник", що надасть можливість встановити чи є позивач автором наданих ним до матеріалів справи виготовлених у 2012р. планів ЛАРН.

Третя особа підтримала заявлене клопотання.

Позивач просить суд клопотання відхилити з огляду на його безпідставність та недоцільність, оскільки виготовлені документи не є об'єктами інтелектуальної власності.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, на підставі ч.3 ст.77 ГПК України, розгляд справи відбувався з перервами, які оголошувалися до 06.03.13 р. та 12.03.2013р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

На підставі укладеного між сторонами 09.04.2012р. договору №09/04/1942, позивач (виконавець) зобов'язався надавати відповідачу (замовник) за його дорученням юридичні, консультаційні послуги з питань, що виникають у зв'язку із здійсненням останнім підприємницької діяльності. (а.с.5-7)

У пункті 1.3 зазначеного договору сторони домовились, що надання юридичних послуг означає:

- правовий супровід процедури отримання документів дозвільного характеру, які є необхідними для здійснення господарської діяльності замовника, а саме: планів ЛАРН суден замовника;

- розробку та підготовку проектів вищевказаних документів;

- розроблення суднової документації для суден: т/х "Ян Гамарник", прапор Україна", порт приписки Херсон; т/х "Заправщик-7", прапор Україна, порт приписки "Херсон", т/х "СБ-401", прапор Україна, порт приписки Херсон, яка вимагається чинним законодавством України про охорону навколишнього природного середовища для суден відповідного класу;

- надання консультацій замовнику щодо впровадження та використання документів, визначених цим пунктом.

Згідно до доручення від 09.04.2012р. до вищеназваного договору (додаток №1) замовник доручив виконавцю надати наступні послуги:

- пункт 1.1 - розробити та надати замовнику проекти планів ЛАРН при бункерованні визначеними замовником суднами : т/х "Ян Гамарник", т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401";

- пункт 2.1 - розроблення суднової документації для суден: т/х "Ян Гамарник", т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401", яка вимагається чинним законодавством України про охорону навколишнього середовища для суден відповідного класу. (а.с.8)

У розділах 2 та 3 додатку №1 сторони встановили строк надання послуг по розробленню планів ЛАРН до 30.05.2012р., а їх вартість - 90 000грн.; послуг з розроблення суднової документації - до 30.06.2012р., а їх вартість - 10000грн.

Додатковою угодою №1 від 09.10.2012р. сторони внесли зміни до додатку №1 (і, відповідно, договору №09/04/1942) виключивши з нього домовленість щодо розроблення суднової документації для перелічених замовником суден та передбачили, що позивач виконує для відповідача послуги, пов'язані із розробленням планів ЛАРН на т/х "Ян Гамарник", т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401" вартістю 90 000 грн.(а.с.10)

Укладений договір про надання послуг, додаток № 1 до договору та додаткова угода №1 підписані уповноваженими представниками замовника та виконавця: від імені замовника директором Ісаєнко Д.М., від імені виконавця - Логашевою К.О., а також засвідчені печатками підприємств.

У пункті 5.3 договору №09/04/1942 сторони встановили, що замовник оплачує виконавцю 100% вартості виконаних робіт, зазначених у відповідному акті виконаних робіт, протягом десяти робочих днів з дати підписання відповідного акту виконаних робіт на підставі рахунку готівкою або безготівковим переказом за реквізитами, зазначеними в рахунку.

На підставі складеного між сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 від12.10.2012р., виконавець надав, а замовник прийняв плани ЛАРН суден т/х "Ян Гамарник", т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401"; виконавець надав, а замовник прийняв електронний варіант цих документів в електронній формі у файловому форматі ".doc" текстового процесору "Microsoft Office 2007"; сторони встановили, що вартість цих послуг становить 90 000 грн.

За наявності обставин, викладених у описовій частині рішення, відповідач відмовився від проведення оплати перелічених послуг, що було підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши подані на їх підтвердження докази та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, врахувавши наступне.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, між сторонами був укладений письмовий договір про надання послуг, підписаний уповноваженими представниками замовника і виконавця та засвідчений їх печатками.

Правочин, будучи правомірною вольовою дією, є юридичним фактом , який породжує ті правові наслідки, настання яких бажають сторони і які відповідають вимогам закону.

За правилами ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначений договір містив істотні умови, які відповідали внутрішній волі його учасників.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України на підставі зазначеного договору у його учасників виникли цивільні права та зобов'язання.

Зокрема, у виконавця - обов'язок виконання передбачених умовами договору послуг та право вимоги у замовника проведення їх оплати. У замовника - обов'язок проведення оплати передбачених умовами договору послуг та право вимоги їх виконання у виконавця.

Частинами 1, 6, 8 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 902 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України не передбачає односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Відповідно до приписів ч.1 ст.530, ст.599, 610, ч.1 ст.612, ч.1 ст.611 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами, встановленими приписами статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, позивач виконав для відповідача роботи по виготовленню планів ЛАРН на наступні судна: т/х "Ян Гамарник", т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401", вартість яких була узгоджена сторонами і становила 90000грн., з яких судна "Заправщик-7" та "СБ-401" перебувають у фрахті ПП "Максімал Вангард" на підставі укладених з власником - ТОВ фірмою "Вік" договорів бербоут-чартеру №04/05-1 від 04.05.2012р. та б/н від 04.05.2011р. №02/04 від 02.04.2012р. (а.с.38-52).

У встановленому умовами договору порядку позивач передав, а відповідач, будучи управненою стороною, прийняв виконані для нього роботи по виконанню планів ЛАРН, про що між сторонами був складений акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 від1 2.10.2012р., підписаний уповноваженими представниками замовника і виконавця та засвідчений їх печатками (а.с.9)

Факт безпосереднього виконання передбачених умовами договору робіт підтверджений належно засвідченими копіями планів ліквідації аварійних розливів нафти на вищеперелічені судна, узгоджених у травні 2012р. начальниками Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області та ТВО ТУ МНС України в Херсонській області, а також затверджені директором ПП "Максімал Вангард" гр.Д.М.Ісаєнко.

Відповідно до п. 19 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.1996 р. № 269 (в редакції постанови КМУ від 29.03.2002 р. № 43і) для об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (нафто- та продуктопроводи, нафто- та продуктосховища, накопичувачі стічних вод, каналізаційні колектори, очисні споруди, судна та інші плавучі засоби, нафтові свердловини, бурові платформи тощо), крім проведення державної екологічної експертизи, повинні бути розроблені і впроваджені протиаварійні заходи, а саме плани ліквідації наслідків можливих аварій; порядок дії у разі виникнення аварій; перелік необхідних технічних засобів для збирання та видалення забруднюючих речовин; режим спеціального водокористування у разі забруднення водного об'єкта.

Необхідність наявності Планів ЛАРН саме для відповідача підтверджується листом Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач наданими у справу належними доказами в їх сукупності у розумінні приписів статей 32, 33, 34 ГПК України, довів факт виконання і передачі відповідачу передбачених умовами договору №09/04/1942 робіт.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються як безпідставні та такі, що не підтверджені належними доказами.

По-перше, спір виник з правовідносин, які випливають з договору, учасниками якого є позивач і відповідач.

На його вирішення не може впливати наявність чи відсутність у відповідача з третьою особою правовідносин щодо використання судна - т/х "Ян Гамарник", оскільки відповідач самостійно здійснює і планує свою господарську діяльність за загальними принципами господарювання, визначеними статтею 6 ПК України.

Зазначене стосується доводів щодо наявності у третьої особи виготовлених у 2005р. планів ЛАРН та їх передачу відповідачу при укладенні договорів борбоут-чартеру суден: т/х "Заправщик-7", т/х "СБ-401".

Не беруться також до уваги доводи відповідача щодо зловживань директором ПП "Максімал-Вангард", якого було 05.12.2012р. звільнено з посади, службовим становищем, його можливої змови з директором підприємства позивача гр. Логашевою К.О., яка одночасно обіймала посаду бухгалтера ПП "Максімал Вангард", оскільки факти наявності у діях особи складу злочину, встановлення вини у скоєнні злочину доводяться на підставі вироку суду з кримінальної справи.

Таких доказів господарському суду не надано.

Щодо непередачі звільненим директором Ісаєнко Д.М. підприємству відповідача виготовленої позивачем документації та її відсутність на підприємстві, це питання має бути вирішено у межах їх правовідносин і не може впливати на правовідносини, що випливають з укладеного між сторонами договору про надання послуг.

В судовому засіданні відповідачем заявлено клопотання про призначення експертизи планів ЛАРН, як об'єктів інтелектуальної власності, яке судом відхилено з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за виготовлені плани ЛАРН.

Фактично в клопотанні відповідачем ставиться питання про тотожність (ідентичність) окремих фрагментів текстів планів ЛАРН, наданих позивачем, з планами ЛАРН, що надані ТОВ "Фірмою "Вік".

Співставлення текстів, виготовлених планів не потребує проведення експертних досліджень і можливо в процесі дослідження доказів, тим більше, що представник позивача в судовому засіданні не заперечував можливості схожості їх окремих частин.

Відповідно до ст. 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Так об'єктом цивільного права може бути будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності, а об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства. Правовій охороні як об'єкт авторського права підлягає твір, виражений в об'єктивній формі, а не його зміст.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові Пленуму № 12 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності".

Плани ліквідації аварійних розливів нафтопродуктів відповідно до змісту та призначення не містять ознак документу, створеного внаслідок творчої діяльності.

Суд звертає увагу на те, що ані Відповідач, ані третя особа не надали доказів того, що плани ЛАРН, затверджені ТОВ "Фірма "ВІК" є об'єктом авторського права.

Витрати по оплаті судового збору в розмірі 1800грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Максімал Вангард", м.Херсон, вул.Петренка, 18, код ЄДРПОУ 36505039, р.рахунок 26000060738746 в Херсонському філіалі ПАТ "КБ "Приватбанк", МФО 352479, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Радник", м.Херсон, вул.Петренка, 18, офіс 108, код ЄДРПОУ 37125148, р.рахунок 26001058473001 в АБ "Брокбізнесбанк" м.Київ, МФО 300249, 90000грн. основного боргу та 1800грн. витрат по оплаті судового збору.

Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.03.2013 р.

Суддя Н.О.Задорожна