Рішення

від 12.03.2013 по справі 2703/5262/2012

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2703/5262/2012

Провадження2/764/758/2013

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Кукурекіні К.В.

при секретарі - Яцук Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний комплекс «Пріветлівий» про стягнення заборгованості по заробітної платі, суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, вточнивши позовні вимоги, звернуся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача несплачену заробітну плату в розмірі 22 400,90 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що з 12.09.2008р. по 19.11.2010р. він працював у відповідача на посаді продавця непродовольчих товарів. З жовтня 2008р. по серпень 2009р. його заробітна плата складала 1400 грн. відповідно до наказу №60-К від 12.09.2008р. В вересні 2009р. заробітна плата склала 1081,82 грн., тобто відповідачем не сплачено 318,18 грн., в березні 2010р.- 636,36 грн., не доплачено 763,64 грн., в червні 2010р. 832,72 грн., не доплачено 567,28 грн., крім того з 12.09.2008 по дату звільнення він отримував заробітну плату нижчу ніж була встановлена наказом про прийняття на роботу у розмірі 700 грн. Також вказує на те, що на підставі його заяви про переведення на 0,5 ставки відповідачем був прийнятий наказ №43-К від 30.09.2009р. відповідно до якого його заробітна плата склала 700 грн. Однак вказана заява була написана під впливом тяжких обставин, оскільки тяжко хворіли його батьки та потребували стороннього догляду. Вказує, оскільки переведення на 0,5 ставки є істотними змінами умов праці, то в порушення ст.32 КЗпП України, відповідачем не додержані вимоги його переведення.

У судовому засіданні представники позивача на задоволенні позову наполягали у повному обсязі по викладених в ньому підставах.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, вказували на те, що заробітна плата позивачу сплачувалась у повному обсязі та своєчасно, при звільненні він отримав повний розрахунок. Вказували на те, що переведення його на 0,5 ставки було здійснення за його проханням, що відповідає вимогам трудового законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (серія ААА №2399330) ТОВ «Торгівельний комплекс «Приветлівий» є юридичною особою, ідентифікаційний код - 19442963.

Наказом №60-К від 12.09.2008р. (а.с.3) позивач був прийнятий ТОВ ТК «Пріветлівий» на роботу з 12.09.2008р. на посаду продавця непродовольчих товарів з окладом 1400 грн. в місяць. Наказом відповідача №48-К від 19.11.2010р. позивач звільнений з посади продавця у відповідності до ст.38 КЗпП України за власним бажанням на підставі його заяви від 18.11.2010р (а.с.77).

Згідно ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 26.11.2010р. вбачається, що позивачем була отримана заробітна плата за листопада 2010р., про що є його підпис.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 22 400,90 грн.. позивач вказує, що відповідно до наказу №60-К від 12.09.2008р. його оклад складає 1 400 грн., а фактично розмір заробітної плати складав 700 грн.

Згідно до матеріалів справи вбачається, що позивачем на ім'я директора ТОВ «ТК «Приветлівий» була написана заява з проханням перевести його на 0,5 ставки на посаді продавця від 30.09.2009р. На підставі цієї заяви відповідачем був виданий наказ №43-К про переведення позивача на 0,5 ставки продавця з 01.10.2009 року з оплатою відповідно до штатного розпису, з яким був ознайомлений особисто позивач, про що свідчить його підпис на вказаному наказі.

Згідно до книги реєстрації наказів по кадрам ТОВ «ТК «Приветлівий», початої 02.03.2003р. вбачається, що датою реєстрації вказаного наказу зазначена дата його видання, тобто 30.09.2009р.

Вказівку позивача, що дата вказаного наказу є підробленою та виправленою, суд не приймає до уваги, оскільки при підписанні наказу№43-К про переведення позивач міг помилитися, оскільки сам текст наказу та підстави його видання - заява ОСОБА_1 від 30.09.2009р., співпадають з копією наказу №43-К від 28.09.2009р., наданого позивачем.

Також суд не приймає до уваги твердження позивача, про те що заява про його переведення від 30.09.2009р. була написана ним під впливом тяжких обставин, у зв'язку з хворобою його батьків, оскільки вони потребували постійного нагляду. На думку суду, це навпроти свідчить, про те, що позивач потребував вільного часу, тому й написав заяву про його переведення на 0,5 ставки.

Згідно з платіжними відомостями та видатково - касового ордерами за період праці позивача у відповідача, які є в матеріалах справи (а.с. 20-35), індивідуальним відомостям про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5, вбачається, що нарахований розмір заробітку позивача за період праці в ТОВ «ТК «Приветлівий» (код 24399219) з вересня 2008р. по вересень 2009 р. склав 1400 грн., з жовтня 2010р. по дату звільнення 700 грн.

При вищенаведених обставинах суд вважає позов не підлягаючим задоволенню з таких підстав: відповідно до вимог ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації допускається тільки за згодою працівника. У зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення чи скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник може бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. У даному випадку ОСОБА_1. надав письмову заяву про його переведення на неповний робочий час, тому попереджати за два місяці про зміну істотних умов праці адміністрація закладу не повинна була. Твердження позивача, що його заставили написати заяву про переведення на неповний робочий час будь-якими доказами не підтверджено.

Також суд зазначає, що за весь час роботи у відповідача позивач не висловлював незгоду з розміром заробітної плати, про який йому було відомо. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача про необґрунтоване заниження його заробітної плати та безпідставну зміну його умов праці Доказів того, що позивач був зайнятий на роботі у відповідача повний робочий день позивачем суду також не надано.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та у задоволені позову відмовлено, суд покладає на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,3, 32, 38, 116 КЗпП України ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,110,179,214,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний комплекс «Пріветлівий» про стягнення заборгованості заробітної плати - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -