Ухвала

від 22.07.2013 по справі 2703/5262/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

22.07.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/1368/2013р Головуючий

в першій інстанції Кукурекін К.В.

Доповідач апеляційної

інстанції Клочко В.П.

Категорія 51

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Козуб О.В., Саліхова В.В.,

при секретарі: - Пасічник Г.В.,

за участю: - представника відповідача Клюєвої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 12 березня 2013 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний комплекс «Пріветлівлий» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, вточнивши свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача недоплачену заробітну плату у розмірі 22400 грн.

Вимоги мотивовані тим, що позивач працював у відповідача на посаді продавця непродовольчих товарів. Відповідно до наказу №60 від 12 вересня 2008 року його посадовий оклад складав 1400 грн. на місяць. Відповідно до наказу від 30 вересня 2009 р №43-К позивача було переведено на 0,5 ставки продавця на підставі його заяви. 19 листопада 2010 року позивач був звільнений за власним бажанням. Позивач вказує, що відповідачем не сплачувалася заробітна плата у повному обсязі відповідно до наказу від 12 вересня 2008 року, таким чином за весь час роботи позивачу було недоплачену суму заробітної плати у розмірі 22400 грн. Позивач також зазначає, що заяву про переведення його на 0,5 ставки продавця було написано ним під впливом тяжких та суб`єктивних обставин, якими скористувався відповідач. На думку позивача переведення на 0,5 ставки є істотними змінами умов праці, тобто у порушення ст.32 КЗпП України відповідачем не додержані вимоги щодо його переведення.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 12 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 12 березня 2013 з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, неповного дослідження всіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що позовні вимоги є небгрунтованими та не підтверджені належними доказами.

З данними висновками погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу №60-К від 12.09.2008 року ОСОБА_5 було прийнято на роботу в ТОВ ТК «Привітливий» на посаду продавця непродовольчих товарів з окладом 1400 грн. на місяць (а.с.3).

30.09.2009 року ОСОБА_5 було написано заяву на ім`я директора ТОВ ТК «Привітливий» з проханням перевести його на 0,5 ставки продавця (а.с.16).

Наказом №43-К від 30.09.2009 р. ОСОБА_5 було переведено на 0,5 ставки продавця з жовтня 2009 року з оплатою праці відповідно до штатного розкладу (а.с.17)

19 листопада 2010 року Наказом № 48-К позивача було звільнено на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.18).

Доводи позивача, що відповідач проводив виплату заробітної плати не у повному обсязі , колегія суддів вважає необгрунтованими.

В матеріалах справи наявні платіжні відомості та витратно-касові ордера з підписом позивача про отримання заробітної плати, з яких вбачається, що ОСОБА_5 було отримано заробітну плату за весь час роботи(а.с.20-35).

Крім того, відповідно до вимог ст.116 КЗпП України 26.11. 2010 року з позивачем було проведено повний розрахунок (а.с.20).

Доводи апеляційної скарги позивача, що відповідач не попередив його за 2 місяця про зміну істотних умов праці(а саме: переведення на 0,5 ставки, та у зв`язку з чим виплата заробітної плати з 01.10.2010 р у розмірі 50 % від оплати праці відповідно до штатного розкладу), колегія суддів вважає безпідставними, бо зміна істотних умов відбулася не за волею підприємства, а за власною ініціативою ОСОБА_5, яким у самостійному порядку було написано заяву про переведення його на 0,5 ставки.

Відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Посилання позивача , що заява про переведення на 0,5 ставки було ним написано у день звільнення та під впливом тяжких обставин не підтверджуються жодними доказами.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та звертає увагу на ті обставини, що у матеріалах справи відсутні жодні докази, які підтверджують той факт, що під час праці позивач висловлював свою незгоду зі сплаченою заробітною платою.

Відповідно до ч.1,4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись викладеним, ст.ст. 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 12 березня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.П. Клочко

Судді: О.В. Козуб

В.В. Саліхов