Рішення

від 13.03.2013 по справі 910/87/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/87/2013 13.03.13

За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данік»

про стягнення 22 645,40 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Гутій І.В. - довіреність б/н від 25.12.2012;

від відповідача: Пойда С.М. - доручення б/н від 06.02.2013;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данік» про стягнення 22 645,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за отримані послуги згідно умов Договору № 69 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 02.04.2007 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 21 755,71 грн. - основного боргу, 620,12 грн. - 3% річних, 269,57 грн. - інфляційних втрат, 1 609,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 04.01.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 06.02.2013 року.

06.02.2013 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 06.02.2013 року оголошено перерву до 27.02.2013 року.

В судовому засіданні оголошено перерву до 13.03.2013 року.

В судовому засіданні 13.03.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 13.03.2013 року представник відповідача не заперечував факту отримання рахунків на оплату послуг.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2007 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (перейменовано в - Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», далі по тексту - сторона-1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Данік» (далі по тексту - сторона-2, орендар) було укладено Договір № 69 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору (з врахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 01.07.2010 року) Сторона-1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті Стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в Додатку 1 до Договору, та сплачує за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників і розрахунковий рахунок КП ГІОЦ КМДА.

Згідно з п. 1.2. Договору Сторона-1 користується приміщенням(и) загальною площею 30,6 кв.м. за адресою: вул. Саратовська 14/9 кв. 64 на підставі договору оренди б/н 20.02.2001 року.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору (з врахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 01.07.2010 року) Сторона-1 зобов'язується у 3-й денний термін, з моменту надходження від виробників послуг розрахунків, надати Стороні 2 розрахунковий документ для оплати спожитих нею комунальних послуг.

Згідно з п. 3.1.1. Договору (з врахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 01.07.2010 року) Сторона-2 зобов'язується в 3-х денний термін, після надходження розрахункового документа, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це Сторону-1 в зазначений термін.

За невиконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору цей Договір діє з моменту підписання та діє до 02.04.2008 року.

Згідно з п. 5.4. Договору у разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з жовтня 2010 року по 01.09.2012 року (включно) виникла заборгованість з оплати отриманих послуг в розмірі 21 755,71 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відзив відповідача не приймається судом в якості належного та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалах справи документами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавав відповідачеві послуги згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 21 755,71 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 620,12 грн. - 3% річних та 269,57 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 620,12 грн. та 269,57 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данік» (03190, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ САРАТОВСЬКА, будинок 14/9, квартира 64, код ЄДРПОУ 21567774) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ КИРПОНОСА, будинок 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 21 755 (двадцять одну тисячу сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 71 коп., 620 (шістсот двадцять) грн. 12 коп. - 3% річних, 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 57 коп. - інфляційних втрат, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 18.03.2013 року.