Постанова

від 17.06.2013 по справі 910/87/2013

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа№ 910/87/2013

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Куксова В.В.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Гутій І.В. - за довіреністю

від відповідача: Пойда С.М. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. (дата складання рішення 18.03.2013р)

по справі №910/87/2013 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік"

про стягнення 22 645,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік" про стягнення 22 645,40 грн., з яких 21 755,00 грн. основного боргу, 620,12 грн. - 3% річних, 269,57 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №69 від 02.04.2007р. про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників в частині оплати спожитих послуг, внаслідок чого за період жовтня 2010р. по 01.09.2012р. у відповідача виникла заборгованість, яка становить 21 755,71 грн. Посилаючись на положення договору та законодавства, враховуючи допущене прострочення оплати, позивач просив, крім суми основного боргу, також стягнути інфляційні втрати та 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. у справі №910/87/2013 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік" на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 21 755,71 грн., 620,12 грн. - 3% річних, 269,57 грн. - інфляційних втрат, 1 609,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Скаржник вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2013р. у справі №910/87/2013 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Коротун О.М., Михальська Ю.Б., апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.04.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. розгляд справи №910/87/2013 відкладено та призначено на 27.05.2013р.

14.05.2013р. та 27.05.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли відзиви на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 27.05.2013р. представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, яке судовою колегією було задоволено.

У судовому засіданні 27.05.2013р. оголошувалась перерва до 10.06.2013р.

06.06.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові документи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. розгляд справи відкладено на 17.06.2013р.

13.06.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. та судді Михальської Ю.Б. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Куксов В.В., Тищенко А.І.

У судове засідання 17.06.2013р. з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. - без змін.

Частиною 1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно із ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути змінено, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2007р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (перейменовано в Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району") в особі директора Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Діброва» Шевченківської районної у м.Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Данік" укладено договір №69 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників (а.с. 7-9).

Відповідно до п.1.1 договору (із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 01.07.2010р.) позивач здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку №1 до договору та сплачує за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників на розрахунковий рахунок КП ГІОЦ КМДА.

Згідно з п.1.2 договору відповідач користується приміщенням(и) загальною площею 30,6 кв.м. за адресою: вул. Саратовська, 14/9, кв. 64 на підставі договору оренди б/н 20.02.2001р.

Відповідно до п.2.1.2 договору (із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 01.07.2010р.) позивач зобов'язується в 3-х денний термін, з моменту надходження від виробників послуг розрахунків, надати відповідачу розрахунковий документ для оплати спожитих ним комунальних послуг.

Згідно з п.2.1.3 договору в випадку несплати коштів за спожиті комунальні послуги позивач має право стягнути з відповідача на користь виробників комунальних послуг прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до п.3.1.1 договору (із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 01.07.2010р.) відповідач зобов'язується в 3-х денний термін, після надходження розрахункового документа, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це позивача в зазначений термін.

Згідно з п.3.1.2 договору відповідач зобов'язується у разі відмови повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги повідомити про це позивача, додавши документальне обґрунтування відмови на протязі 3 (трьох) днів.

Відповідно до п.3.1.2 договору відповідач має право вимагати від позивача інформацію про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг.

Згідно з п.4.1 договору за невиконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно п.5.1 договору цей договір діє з моменту підписання та до 02.04.2008р.

Згідно з п.5.4 договору у разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Доказів припинення договору протягом спірного періоду в установленому порядку господарському суду не надано.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що ним належним чином виконані зобов'язання за договором №69 від 02.04.2007р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиті комунальні послуги (холодне водопостачання, гаряче водопостачання, опалення) виконав частково, в зв'язку з чим у відповідача за період з жовтня 2010р. по 01.09.2012р. виникла заборгованість на суму 21 755,71 грн., до складу якої входить в тому числі 2842,13 грн. боргу, що переданий позивачу від ЖЕК «Діброва» станом на 12.09.2010р., яким здійснювались нарахування та збір платежів від власників (орендарів) нежитлових приміщень від імені позивача на підставі договорів доручення.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор- прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" напрямками діяльності підприємства є: забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо із споживачами послуг (п.2.2.1 Статуту); здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень (п.2.2.2 Статуту); забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг (п.2.2.3 Статуту).

Позивач є виконавцем комунальних послуг (холодного та гарячого водопостачання, опалення, водовідведення) та не є їх виробником.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно договору №69 від 02.04.2007р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати спожитих послуг не виконав, у зв'язку з чим за період з жовтня 2010р. по 01.09.2012р. у нього виникла заборгованість у розмірі 21 755,71 грн.

Доводи скаржника щодо недотримання позивачем вимог ціноутворення за надані послуги судова колегія до уваги не приймає, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи нарахування за спірний період були здійснені позивачем відповідно до тарифів, встановлених Розпорядженнями КМДА.

Так, тарифи на централізоване постачання холодної води і водовідведення у період з 01.08.2009р. по 31.12.2011р. були встановлені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №758 із змінами від 30.06.2009р.

З 01.01.2012р. діє Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2308 від 07.12.2011р.

Тарифи на централізоване опалення і постачання гарячої води у період з 01.08.2009р. до 31.05.2011р. були встановлені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №758 із змінами від 30.06.2009р.

З 01.06.2011р. до 31.12.2011р. діяло Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №859 від 31.05.2011р.

З 01.01.2012р. діє Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2316 від 07.12.2011р.

Позивачем під час розгляду справи надані письмові пояснення з розшифровкою здійснених нарахувань за централізоване опалення, гаряче та холодне водопостачання і водовідведення відповідно до площі приміщення відповідача, яка складає 30,6 кв.м.

Доказів на спростування здійснених позивачем розрахунків, відповідач не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 21 755,71 грн. підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості відповідача за спожиті комунальні послуги, відповідачем суду не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просив стягнути з відповідача 21 755,00 грн. основного боргу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах заявленої суми.

З позовної заяви також вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача 269,57 грн. інфляційних втрат та 620,12 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором №69 від 02.04.2007р.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ст.625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних виступають способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до уточненого розрахунку заборгованості, наданого позивачем до суду першої інстанції, сума інфляційних втрат становить 232,30 грн., а 3% річних - 656,64 грн.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті за спожиті комунальні послуги підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Разом з тим, судова колегія вважає, що позовні вимоги в цій частині, згідно з наданим позивачем уточненим розрахунком, підлягають задоволенню частково, а саме підлягають стягненню з відповідача 3% річних в сумі 620,12 грн. ( в межах заявленої позивачем суми) та інфляційні втрати в розмірі 232,30 грн.

В решті заявленої до стягнення суми інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду жодного доказу на спростування обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. у справі №910/87/2013 має бути змінено, а апеляційна скарга залишається без задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. у справі №910/87/2013 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. у справі №910/87/2013 змінити.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. у справі №910/87/2013 викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данік" (03190, м. Київ, Шевченківський район, вул. Саратовська, будинок 14/9, квартира 64, код ЄДРПОУ 21567774) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кирпоноса, будинок 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 21 755 (двадцять одну тисячу сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. боргу, 620 (шістсот двадцять) грн. 12 коп. - 3% річних, 232 (двісті тридцять дві) грн. 30 коп. - інфляційних втрат, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити».

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/87/2013 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Куксов В.В.

Тищенко А.І.