ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2013 р. (16:09) Справа №2а-11957/12/0170/28
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) з адміністративним позивом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000562206 від 15.10.2012р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, відповідачем не вірно застосовані норми Податкового кодексу України.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надав.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за її участю є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи були правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям такого повідомлення - рішення.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" (далі - ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт") має статус юридичної особи з 13.03.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 634063, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим та Довідкою АА№ 686196 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистки в АР Крим.
Суд зазначає, що ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" взято на облік як платника податків у ДПІ в м. Сімферополі 22.03.2000 року за № 8357 та відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 00863780 НВ № 595775 від 24.03.2000 року ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" зареєстроване як платник податку на додану вартість у ДПІ в м. Сімферополі.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" є суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: будівництво трубопроводів; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; ремонт і технічне обслуговування суден і човнів; будівництво водних споруд.
Судом вставлено, що у період з 17.09.2012 року по 21.09.2012 року, на підставі повідомлення від 04.09.2012 року № 555/22-6 та наказу від 04.09.2012 року № 1921, виданих ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС на підставі пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" (ЄДРПОУ 30691941) з питань взаємовідносин з ТОВ "ВСК Геос" (ЄДРПОУ 36756148) за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р., про що складено Акт № 6615/22-06/30691941від 28.09.2012 року.
Перевіркою вставлено порушення позивачем:
- ч.1 ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "ВСК Геос" до реальних вигодонабувачів;
- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 10106 грн.
- п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8835 грн.
Зазначені висновки про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість були покладені в основу податкового повідомлення - рішення від 15.10.2012 року № 0000562206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8835,00 грн.
Перевіряючи правомірність прийнятого ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкового повідомлення - рішення від 15.10.2012 року № 0000562206, суд встановив наступне.
В п. 3.1.2 акті перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" показників за період з 01.01.11 по 31.03.11 у загальній сумі 356000 грн., встановлено завищення задекларованих ТОВ "СЗПТР" показників у рядку 04.1 Декларації на загальну суму 116175 грн., у т.ч. за січень 2011 у сумі 116175 грн.
На письмовий запит ДПІ у м. Сімферополі від 04.09.12 № 18866/00/22-6 на дату проведення перевірки ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" надані копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "ВСК Геос" вх. №27815/10 від 18.09.12: Договір №03-11 від 28.01.2011 з ТОВ "ВСК Геос", рахунок №2901 від 31.01.2011, платіжне доручення №09-11 від 31.01.2011, виписка банку від 01.02.2011, податкова накладна №266 від 31.01.2011, розрахунок №2 від 01.02.2011, корегування кількісних та якісних показників до податкової накладної від 31.01.2011 №266, акт приймання виконаних робіт за березень 2011 р., акт приймання обладнання в оренду від 03.02.2011, акт повернення обладнання з оренди.
На підставі вищевказаних документів податковим органом встановлено наступне:
Відповідно до Договору №03-11 від 28.01.2011 ТОВ "ВСК Геос" надає в оренду ТОВ "СЗПТР" обладнання та механізми, вартість послуги оренди договором не обумовлена, договір діє до 31.12.2011.
На підставі рахунка від 31.01.2011 № 2901 ТОВ "СЗПТР" з розрахункового рахунку № 26009048208001 в АБ "Імексбанк" на адресу ТОВ "ВСК Геос" 31.01.2011 перерахувало 134910 грн. за оренду обладнання, в т.ч. ПДВ в сумі 22485 грн.
У відповідності з Актом прийому обладнання в оренду від 03.02.2011, ТОВ "СЗПТР" отримав обладнання на суму 48510,00 грн., в тому числі ПДВ 8085,00 грн., актом повернення обладнання з оренди від 11.03.2011 обладнання було повернуто ТОВ "ВСК Геос" в повному обсязі. ТОВ "СЗПТР" з ТОВ "ВСК Геос" підписаний акт від 11.03.2011 виконаних робіт з надання обладнання в оренду за березень 2011 в сумі 48510 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 8085,00 грн. Не використований аванс за обладнання в сумі 86400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 14400,00 грн.) було повернуто на розрахунковий рахунок ТОВ "СЗПТР" 01.02.2011.
Посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС встановлено, що валові витрати по даному контрагенту у відповідності з актом наданих послуг оренди обладнання сформовані в сумі 40425,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що при проведенні даної перевірки використані наявні дані інформаційних баз ДПС України по контрагенту перевіряємого підприємства ТОВ "ВСК Геос" (ЄДРПОУ 36756148), а також матеріали оперативно - розшукової справи. Згідно з спецповідомленням від 27.05.11 №/8/26-12 у ході реалізації матеріалів оперативно - розшукової справи співробітниками відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі спільно з співробітниками УДСБЕЗ ГУ МВС України в АРК та співробітниками МУОД ДПА в АР Крим, припинена діяльність "конвертаційного" центру, створеного на базі ТОВ "Комерційна компанія "Федератів" (36844775, м. Київ), ТОВ "ВСК Геос" (36756148, м. Київ), ТОВ "Юкрейнєксчендж" (34578168, м. Київ), ТОВ "Спільне інвестування" (34730512, м. Київ), ПП "Проізводственно - комерційна фірма "Сельпроммаш" (32809234, м. Херсон). У ході проведення заходів встановлено злочинну групу, яка спеціалізувалась на конвертації грошових коштів у готівку та наданні послуг підприємствам по формуванню фіктивного податкового кредиту та фіктивних валових витрат.
На дату початку перевірки ТОВ "ВСК Геос" має стан платника податків - " 7" - підприємство не встановлено за місцезнаходженням;
- засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "ВСК Геос" є одна особа - ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1
- відповідно наданим до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковим деклараціям з податку на прибуток, розрахунків з комунального податку, підприємство не мало працівників та не мало основних фондів І та II групи;
- основним видом діяльності підприємства є "інші роботи з завершення будівництва";
- податкова звітність до ДПІ у Печерському районі м. Києва надавалась не регулярно, так за 2011 рік декларації з податку на прибуток підприємства не надавались;
- у додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток за 2010 рік (№725931 від 09.02.2011) відсутня інформація про залишки товарних запасів на початок та кінець 2010 року;
- Свідоцтво платника податку на додану вартість, видане ДПІ у Печерському районі у м. Києві за № 100258593 09.12.2009 анульовано 25.05.2011 у зв'язку з наданням підприємством заяви на ліквідацію за власним бажанням засновника.
Вищевказані факти, на погляд податкового органу, свідчать про те, що правочини між ТОВ "ВСК Геос" та ТОВ "СЗПТР" здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст. 215. ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Операції з придбання послуг з оренди у ТОВ "ВСК Геос" порушують ч. 1, 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.
Враховуючи вищенаведені дані, ТОВ "ВСК Геос" здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.
У зв'язку з вищевикладеним, податковим органом в акті перевірки зроблено висновок, що у ТОВ "СЗПТР" сформований від ТОВ «ВСК Геос» податковий кредит у січні 2011 в сумі 8835,00 грн. неправомірно.
Перевіряючи правомірність викладених в акті перевірки висновків податкового органу, суд встановив наступне.
ТОВ "ВСК Геос" зареєстроване у якості юридичної особи 09.11.2009 року Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 647214, ТОВ "ВСК Геос" з 11.11.2009 року знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва за № 53279, про що видана довідка № 7783 від 15.06.2010 року та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100258593 НБ № 273249 ТОВ "ВСК Геос" з 09.12.2009 року є платником ПДВ, копії зазначених документів надані позивачем до матеріалів справи.
Основними видами діяльності ТОВ "ВСК Геос" відповідно до довідки АБ № 241655 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є: інші роботи з завершення будівництва; будівництво будівель; інші спеціалізовані будівельні роботи; діяльність у сфері інжинірингу.
Крім того, позивачем до матеріалів адміністративної справи додана копія ліцензії Серії АВ № 490640, виданої Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві на надання ТОВ "ВСК Геос" права здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, перелік яких міститься у додатку до ліцензії.
Судом встановлено, що 28.01.2011 року між ТОВ "ВСК Геос" (орендодавець) та ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" (орендар) був укладений договір оренди устаткування № 03-11, відповідно до п. 1.1 предметом якого є надання в оренду устаткування, технічних засобів, механізмів та інших виробів для здійснення (забезпечення) робіт орендаря. Строк дії договору до 31.12.2012 року.
Перелік устаткування зазначений у специфікації № 01-11 поставки устаткування і механізмів до договору № 03-11 від 28.01.2011 року.
На підставі договору оренди устаткування № 03-11 від 28.01.2011 року ТОВ "ВСК Геос" був виставлений ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" рахунок від 31.01.2011 року № 2901 на суму 112425,00 грн.
Оплата рахунку підтверджується платіжним дорученням № 09-11 від 31.01.2011 року на загальну суму 134910,00 грн.
ТОВ "ВСК Геос" видана податкова накладна № 266 від 31.01.2011 року на загальну суму 139410,00 грн., у тому числі ПДВ - 23235,00 грн.
Передача устаткування за договором № 03-11 від 28.01.2011 року підтверджується Актами приймання устаткування від 03.02.2011 року, від 11.03.2011 року.
Судом встановлено, що ТОВ "ВСК Геос" повідомило ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" про неможливість надання в оренду плавкрану "Феодосієць" у зв'язку з чим було запропоновано повернення грошових коштів, перерахованих за оренду вказаного плавкрану згідно специфікації № 01-11 від 28.01.2011 року.
Листом від 02.02.2011 року за вих. № 03-11 ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" надав згоду на повернення грошових коштів за оренду плавкрану в розмірі 86400,00 грн.
Розрахунком № 2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2011 року № 266 ТОВ "ВСК Геос" було відображено повернення авансового платежу в загальному розмірі 86400,00 грн., у тому числі 14400,00 грн. - корегування податкового кредиту.
Актом приймання виконаних робіт за березень 2011 року від 11.03.2011 року, підписаним ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" та ТОВ "ВСК Геос", підтверджується передача устаткування на загальну суму 48510,00 грн.
Судом встановлено, що уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданим ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, позивач виправив самостійно виявлені помилки за звітний період - січень 2011 року з урахуванням виправлення помилки, допущеної в податковій накладній № 266 від 31.01.2011 року на загальну суму 139410,00 грн., у тому числі ПДВ - 23235,00 грн., у зв'язку з чим позивач зменшив суму податкового кредиту за січень 2011 року на 750,00 грн. в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року.
На підтвердження використання устаткування, отриманого позивача за договором №03-11 від 28.01.2011 року, в господарській діяльності ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" позивачем надані: договір підряду № 85-10 від 04.10.2010 року, укладений між ВАТ "Гостинний комплекс "Ялта-Інтурист" (замовник) та ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" (підрядник), предметом якого є виконання передбачених договором робіт: проведення технічних і водолазних робіт за робочим проектом "реконструкція водозабору плав басейну Ялта-Інтурист в частині "Реконструкція підводної частини водозабору морської води ГК "Ялта-Інтурист" (пункти 2.1 та 2.2 Договору). Строк закінчення виконання робіт - 30.04.2011 року; план-графік виконання робіт та платежів до договору підряду № 85-10 від 04.10.2010 року; довідка вартості виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року; Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт.
Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договір, податкова накладна, платіжне доручення, акти прийомки виконаних робіт), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.
Крім того, підтвердженням реальності господарських операцій окрім наявності всіх первинних документів податкового та бухгалтерського обліку є використання отриманих послуг в господарській діяльності підприємства, про що свідчить наданий позивачем Звіт про завершені роботи за проектом "Реконструкція підводної ділянки трубопроводу водозабірного спорудження плавальних басейнів ВАТ ГК "Ялта-Інтурист" м. Ялта, згідно висновків якого роботи з прокладки поліетиленового трубопроводу морського водозабору басейнових вод басейнів ВАТ ГК "Ялта-Інтурист" з установкою вантажів і водозабірного фільтруючого оголовку виконані у повному обсязі згідно робочого проекту. Робота завершена.
Відповідно до п.1.4. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.
Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.
У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).
Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надавалось виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалася дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.
У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.
У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було вказано , що не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
Таким чином, отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. І згідно з положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права в підприємства на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.
З аналізу вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що право на податковий кредит виникає у платника податку лише після отримання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ , яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.
Суд також зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" та інші не ставлять право платника податку на податковий кредит залежно від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді.
Оскільки позивач отримав від контрагента всі первинні документи по поставці товару, і дані документи оформлені належним чином, то у нього як у платника податків виникло право на податковий кредит, оскільки воно підтверджується відповідними податковими накладними, і ним виконані вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо його формування.
Зважаючи на те, що позивачем належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджено належне оформлення та виконання договору оренди устаткування № 03-11 від 28.01.2011 року та використання орендованого устаткування у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про дотримання позивачем порядку віднесення у січні 2011 року витрат до податкового кредиту в розмірі 8835,00 грн.
Що стосується висновків податкового органу про нікчемність укладеної позивачем з ТОВ "ВСК "Геос" господарської угоди на підставі ч. 5 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, з посиланням на те, що на дату початку перевірки ТОВ "ВСК Геос" має стан платника податків - " 7" - підприємство не встановлено за місцезнаходженням, а правочини між позивачем та ТОВ "ВСК "Геос" здійснені без мети настання реальних наслідків і в силу зазначених норм не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, суд зазначає наступне.
Суд вважає неспроможним посилання податкового органу на нікчемність договору оренди устаткування № 03-11 від 28.01.2011 року, укладеного ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" з ТОВ "ВСК Геос", виходячи з наступного.
Згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість спірного правочину конкретно між ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" з ТОВ "ВСК Геос" на настання обумовлених ним правових наслідків, у чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.
Реальність здійснення господарських операції підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулись.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним податкове повідомлення - рішення від 15.10.2012р. № 0000562206.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
В судовому засіданні 20.02.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 25.02.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 15.10.2012р. № 0000562206
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований загін підводно-технічних робіт" (ЄДРПОУ 30601941) судовий збір в розмірі 113,54 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Калініченко Г.Б.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2013 |
Оприлюднено | 20.03.2013 |
Номер документу | 30027387 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Мунтян Ольга Іванівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Мунтян Ольга Іванівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Калініченко Г.Б.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Калініченко Г.Б.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Калініченко Г.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні