Рішення

від 12.03.2013 по справі 904/361/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.13р. Справа № 904/361/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоллер Арка Системс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроднепр", смт. Ювілейне Дніпропетровський район

про стягнення 334 671 грн. 41 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Білецький Р.С. - представник, довіреність № б/н від 03.01.2013 року;

від відповідача: Пухова К.В. - представник, довіреність № 25/12/12 від 25.12.2012 року;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шоллер Арка Системс" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроднепр" заборгованість за Договором у розмірі 334 671 грн. 41 коп., з яких 323 475 грн. 58 - основний борг, 9 7 22 грн. 31 коп., - пеня, 1 473 грн. 52 коп. - 3 % річних. Також Позивач просить суд стягнути суму судового збору у розмірі 6 693 грн. 43 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем Договору №СМХР-160512 від 16.05.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2013 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.01.2013 року.

У судове засідання 30.01.2013 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.43).

Ухвалою господарського суду від 30.01.2013 року розгляд справи відкладено на 18.02.13 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання.

18.02.2013 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроднепр" надійшов до господарського суду відзив на позовну заяву (а. с. 45-49), в якому Відповідач визнає позов частково у розмірі 300 851 грн. 85 коп. та просить суд призначити судову експертизу, оскільки Відповідач посилається на те, що поставлений товар в певній частині був не якісний.

У судовому засіданні 18.02.2013 року оголошувалась перерва до 25.02.2013 року.

У судовому засіданні 25.02.2013 року представник Відповідача заявив письмове клопотання про витребування доказів (а. с. 83-84). Представник позивача заперечує. Суд відхилив клопотання про витребування доказів та про призначення судової експертизи, оскільки даний спір між сторонами виник на основі оплати боргу за поставлений товар, тоді як Відповідач просить визначити якість товару, таким чином, прохання Відповідача не стосується суті даного спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

Встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоллер Арка Системс" (далі - Позивач/Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евроднепр" (далі - Відповідач/Покупець) укладено Договір поставки №СМХР - 160512 від 15.06.2012 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність Покупця тару полімерну (далі - Продукція), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриману Продукцію.

Відповідно до п. 1.2 Договору, кількість та асортимент та вартість Продукції, що передається вказується у відповідних специфікаціях на кожну партію поставки Продукції, які становлять невід'ємну частину даного Договору.

Покупець зобов'язується оплачувати замовлену партію Продукції на підставі Специфікації до Договору у розмірі 100% його вартості на умовах перерахування платежів у наступному порядку:

- 100 % від суми замовленої партії Продукції - передплата протягом 5 - ти банківських днів від дати підписання Специфікації до даного Договору, якщо інше не передбачено Специфікацією.

Згідно п. 3.2 Договору, строк поставки Продукції на інші умови, зазначаються Сторонами у специфікації до даного Договору.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що Договір вступає в дію з моменту підписання Сторонами та діє до 31.12.2012 року, але в будь - якому випадку залишатиметься чинним до моменту, коли Сторонами будуть повністю виконанні всі зобов'язання, що повинні бути виконанні відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до наданих видаткових накладних: РН - 0000261 від 15.06.2012 року, РН - 0000262 від 15.06.2012 року, РН - 0000273 від 22.06.2012 року, РН - 0000274від 22.06.2012 року, РН - 0000275 від 22.06.2012 року, РН - 0000293 від 27.06.2012 року, РН - 0000294 від 27.06.2012 року, РН - 0000372 від 30.08.2012 року, РН - 0000373 від 30.08.2012 року, РН - 0000374 від 30.08.2012 року, РН - 0000376 від 31.08.2012 року (а. с. 19-29) Позивачем поставлено продукцію на загальну суму 1 270 317 грн. 38 коп.

У позовній заяві Позивач стверджує, що Відповідач зобов'язання по оплаті поставленої Продукції виконані не повному обсязі, оплата відповідачем здійснена лише частково у розмірі 946 841 грн. 80 коп.

Неоплачені залишаються наступні накладні: РН - 0000372 від 30.08.2012 року на суму 142 999 грн. 58 коп., РН - 0000373 від 30.08.2012 року на суму 150 976 грн. 80 коп., РН - 0000374 від 30.08.2012 року на загальну суму 3500 грн. 00 коп. (загальна суму складає 323 475 гр. 58 коп.).

Пунктом 2.2. Договору, Покупець зобов'язується оплачувати замовлену партію Продукції на підставі Специфікації до Договору у розмірі 100% його вартості на умовах перерахування платежів у наступному порядку: - 100 % від суми замовленої партії Продукції - передплата протягом 5 - ти банківських днів від дати підписання Специфікації до даного Договору, якщо інше не передбачено Специфікацією.

У відповідності зі специфікацією № 4 від 03 серпня 2012 року накладна № РН-0000374 на суму 25999,20 грн. повинна бути оплаченою до 25 вересня 2012 року (а.с. 16);

У відповідності зі специфікацією № 6 від 03 серпня 2012 року накладна РН-0000373 на суму 150976,80 грн. повинна бути оплаченою до 25 вересня 2012 року (а.с.18);

У відповідності зі специфікацією № 5 від 03 серпня 2012 року накладна № РН-0000372 на суму 142999,58 грн. повинна бути оплачена до 25 вересня 2012 року частково в сумі 92999,58 грн. і до 25 жовтня 2012 року в сумі 50000,00 грн. (а.с. 17).

Специфікація до видаткової накладної РН-0000376 на суму 3500 грн. 00 коп. (а.с.29) сторонами не підписувалась, тому Позивач застосовував положення, передбачені ч. 2. ст. 530 Цивільного кодексу України.

Позивач у позовній заяві стверджує, що 09 вересня 2012 року Позивач, відповідаючи на лист Відповідача № 149 від 05.10.12 р. своїм листом № 68 (в листі № 68 помилково вказаний місяць вересень замість жовтня) пред'явив вимогу щодо погашення загальної заборгованості в сумі 273475 грн. 58 коп. в тому числі 3500 грн. за накладною № РН-0000376 від 31 серпня 2012 року. Отже, вказана накладна повинна бути оплаченою через 7 днів з моменту пред'явлення вимоги, тобто до 16 жовтня 2012 року.

Таким чином, на день розгляду справи сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 323 475 грн. 58 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою і другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З огляду на таке, накладна № РН-0000376 від 31 серпня 2012 року підлягає оплаті з наступного дня від дати отримання товару.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 323 475 грн. 58 коп.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.7 Договору, за прострочення оплати Продукції, Покупець за вимогою Продавця зобов'язаний сплати штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Продукції, що не була сплачена вчасно за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.7 Договору Позивач нарахував пеню у сумі 2 329 грн. 93 коп. за період з 26.09.2012 року по 16.10.2012 року, у сумі 1011 грн. 49 коп. за період з 17.10.2012 року по 25.10.2012 року, у сумі 6 380 грн. 89 коп. за період з 26.10.2012 року по 12.12.2012 року, загальний розмір 9 722 грн. 31 коп. (розрахунок а. с. 93-94).

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме 9 722 грн. 31 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вищевказаної норми Позивач нарахував 3 % річних у сумі 464 грн. 73 коп. за період з 26.09.2012 року по 16.10.2012 року, у сумі 201 грн. 74 коп. за період з 17.10.2012 року по 25.10.2012 року, у сумі 1 271 грн. 78 коп. за період з 26.10.2012 року по 12.12.2012 року, загальний розмір становить 1 473 грн. 52 коп. (розрахунок а. с. а. с. 92-93).

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних у розмірі 1 473 грн. 78 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення Відповідача щодо неналежної якості товару, суд відхиляє з наступних підстав. По - перше: з гідно умов 2.2. Договору оплата товару здійснює в порядку переплати протягом п'яти банківських днів від дати підписання специфікації, згідно умов специфікації оплата проводиться до певного строку встановленого конкретною специфікацією. По друге: встановлюючи обставини справи судом було встановлено з пояснень сторін, що не можливо встановити з якої конкретної партії поставки було відібрано неякісні зразки. Тобто, предметом спору є остання партія товару, а неякісні зразки на які вказує відповідач відносяться не лише до тієї партії товару по якій виникла заборгованість. По - третє: Відповідач не звертався із зустрічним позовом з приводу неякісного товару. Таким чином, суд не може виходити за межі позовних вимог та з'ясовувати обставини, що не мають відношення до предмету спору.

Також, суд звертає увагу сторін на умови ч. 2 статті 678 ЦК України. З огляду на встановленні ст. 678 ЦК України правила покупець якому передано товар неналежної якості має визначитись із своїми вимогами до продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни, 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Відповідач, за матеріалами справи, не визначив своєї вимоги та не надав до суду доказів звернення із такою вимогою до відповідача. Акти від 04.10.2012 року та 25.10.2011 року (а.с. 51-55) не містять вимог покупця до продавця в розумінні ст. 678 ЦК України.

Відповідач станом на час розгляду справи наведених позивачем обставин не спростував, докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне заначити, що Відповідач не позбавлений права звернутись за захистом порушених прав в порядку передбаченому законодавством із відповідним позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та наведені приписи законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроднепр" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вулиця Радгоспна, 98, код ЄДРПОУ 33882818) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоллер Арка Системс" (02088, м. Київ, провулок Геофізиків, 12, код ЄДРПОУ ) 323 475 грн. 58 коп. - основної заборгованості, 9 722 грн. 31 коп. - пені, 1 473 грн. 52 коп. - 3 % річних, та 6 693 грн. 43 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 18.03.2013 року.