Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-1670/8080/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р.Справа № 2а-1670/8080/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2013р. по справі № 2а-1670/8080/12

за позовом Приватного підприємства "Олвін"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

21 грудня 2012 року Приватне підприємство "Олвін" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0011862301/1196 від 16.08.2012 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 р. адміністративний позов приватного підприємства "Олвін" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної ДПІ Полтавської області ДПС від 16 серпня 2012 року № 0011862301/1196. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Олвін" (код ЄДРПОУ 32190909) витрати зі сплати судового збору в розмірі 113 (сто тринадцять) гривень 00 копійок.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, позивачем надана заява про розгляд справи за відсутності свого представника.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Олвін" (ідентифікаційний код 32190909) зареєстроване як юридична особа розпорядженням виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів 08.10.2002 № 1278-Р. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та з 24.10.2002 є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23698792 , копія якого наявна в матеріалах справи.

У зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області Сєрякова О.А. від 12.06.2012 про призначення позапланової документальної перевірки ПП "Олвін", а також на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 17.07.2012 № 1557 про проведення позапланової перевірки та направлень на перевірку від 17.07.2012 № 3209/003209, 3210/003210, 3211/003211 посадовими особами відповідача у період з 18.07.2012 по 24.07.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Олвін" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2012.

За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено Акт від 31 липня 2012 року № 2572/23-309/32190909, згідно із висновками якого встановлено, зокрема порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 3 022,00 грн. за серпень 2012 року.

На підставі висновків Акта перевірки від 31 липня 2012 року № 2572/23-309/32190909, відповідачем 16 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011862301/1196, яким ПП "Олвін" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 3 777,00 грн., в тому числі основний платіж - + 3 022,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 755,00 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, ПП "Олвін"оскаржило його в адміністративному порядку.

За результатом розгляду скарг на вище зазначене податкове повідомлення - рішення:

- ДПА у Полтавській області винесено рішення від 19.10.2012 № 2666/10/10-215 про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення - рішення від 16 серпня 2012 року № 0011862301/1196 залишено без змін, а скаргу без задоволення;

- ДПС України винесено рішення від 19.11.2012 № 5573/0/61-12/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення -рішення від 16 серпня 2012 року № 0011862301/1196 залишено без змін, а повторну скаргу без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що посадові особи Кременчуцької ОДПІ під час проведення перевірки та складання акту допустили помилку при визначенні порушення з боку позивача, що було визнано представником відповідача в судовому засіданні.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 31 липня 2012 року № 2572/23-309/32190909, підставами для висновку про заниження податку на додану вартість став висновок податкового органу про те, що при перевірці податкових накладних, отриманих ПП "Олвін" від ТОВ "Українські торгівельні шляхи" встановлено, що при заповненні реквізитів постачальником податкових накладних зазначено місцезнаходження продавця - ТОВ "Українські торгівельні шляхи": м. Суми, вул. Павлова, 8/45, але підприємство за зазначеною адресою не знаходиться. Товаросупроводні документи та сертифікати якості для перевірки не надані.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 01 серпня 2011 року між ПП "Олвін" (Покупець) та ТОВ "Українські торгівельні шляхи" (Постачальник) укладено договір постачання товару № 1081 (далі -Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця визначений товар, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно провести оплату його вартості на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем надані рахунок-фактури № 010810 від 01 серпня 2011 року, податкову накладну №30 від 01.08.2011, видаткову накладну № 30 від 01.08.2011, платіжне доручення від 08.08.2012 №1360 та товаро-транспортну накладну від 01.08.2011.

На підтвердження використання придбаних у ТОВ "Українські торгівельні шляхи" товарів в подальшій господарській діяльності, а саме: подальшої їх реалізації, позивачем надано:

- стосовно ТОВ «Укртекстиль»: договір № 7 купівлі-продажу від 10 січня 2011 року, рахунок-фактура № СФ-0000178 від 01 серпня 2011 року, податкову накладну № 1 від 01 серпня 2011 року, видаткову накладну № РН-0000175 від 01 серпня 2011 року, довіреність № 2703 від 01 серпня 2011 року (через ОСОБА_2), платіжне доручення № 1679 від 04 серпня 2011 року на суму 4 644,00 грн;

- стосовно ТОВ «ВО «Авто-Холдінг»: договір поставки № 8 від 01 червня 2010 року, рахунок-фактура № СФ-0000179 від 02 серпня 2011 року, податкову накладну № 5 від 04 серпня 2011 року, видаткову накладну № РН-0000179 від 04 серпня 2011року, довіреність № 329 від 01 серпня 2011 року (через ОСОБА_3), платіжне доручення № 3457 від 08 серпня 2011 року на суму 12 102,00 грн;

- стосовно ЗАТ «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц»: договір № ЗО купівлі-продажу від 18 січня 2010 року та додаткову угоду № 1 від 01 грудня 2010 року, рахунок-фактура № СФ-0000170 від 19 липня 2011 року, податкова накладна № 2 від 01 серпня 2011 року, видаткова накладна № РН-0000176 від 02 серпня 2011 року, довіренісь № 696 від 01 серпня 2011 року (через ОСОБА_1), платіжне доручення № 2385 від 01 серпня 2011 року на суму 13 968,00 грн.

Суд апеляційної інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, контрагентом на адресу позивача були видана податкова накладна, яка, як зазначає відповідач, виписана з порушенням її заповнення, а саме при заповненні реквізитів постачальником податкових накладних зазначено місцезнаходження продавця - ТОВ "Українські торгівельні шляхи": м. Суми, вул. Павлова, 8/45, але підприємство за зазначеною адресою не знаходиться

Колегія судів зазначає, що судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що у податкові накладній від 01.08.2011 № 30, яка є в наявності в матеріалах справи, в графі "місцезнаходження продавця" зазначено "вул. Охтирська, 18, м. Суми, Україна, 40000" /а. с. 94/.

Також, з наданих позивачем належним чином посвідчених копій свідоцтва № 184379 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Українські торгівельні шляхи", свідоцтва № 100290714 про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідки від 24.06.2010 № 40703 про взяття ТОВ "Українські торгівельні шляхи" на облік платника податків та довідку АА № 309295 з ЄДРПОУ вбачається, що зазначена в первинних документах (у податковій накладній від 01.08.2011 № 30) адреса контрагента позивача відповідає адресі вказаній в реєстраційних документах ТОВ "Українські торгівельні шляхи", а саме: м. Суми, вул. Охтирська, 18.

Тобто судом першої інстанції було вірно зазначено, що дана обставина свідчить про факт того, що посадові особи Кременчуцької ОДПІ під час проведення перевірки та складання акту допустили помилку при визначенні порушення з боку позивача, що було визнано представником відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Згідно акту перевірки ПП "Олвін" від 31 липня 2012 року № 2572/23-309/32190909 ПП "Олвін" на час виникнення та дії спірних правовідносин було зареєстрованим юридичною особою та платником ПДВ.

Крім того колегія судів зазначає, що відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2013р. по справі № 2а-1670/8080/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П’янова Я.В.