cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.03.2013 Справа №5002-13/ 3482-2012 За позовом прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Мирнівської селищної ради
до товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс»
про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
Головуючий суддя Пукас А.Ю.
Судді Радвановська Ю.А.
Пєтухова Н.С.
Представники:
Прокурор Овсяннікова І.О., прокурор відділу прокуратури міста Сімферополя, посвідчення № 013074
Від позивача Кашин Ю.Г., юрисконсульт 1 категорії, довіреність 891/02-8 від 19.09.2012
Від відповідача не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: прокурор міста Євпаторії в інтересах держави в особі Мирнівської селищної ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» про розірвання договору оренди землі від 02.07.2007, зареєстрованого у Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.07.2007 за № 44 та про зобов'язання відповідача повернути Мирнівській селищній раді земельну ділянку загальною площею 17,1354 га, (кадастровий номер - 0110945600:01:002:0029), вартістю 8 531 715,66 грн., що розташована за адресою вул. Надії, 31, смт. Мирний,
м. Євпаторія, АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, що на думку прокурора є істотним порушенням умов договору та в свою чергу дає право орендодавцеві вимагати розірвати договору оренди землі та повернення земельної ділянки місцевій раді.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2012 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.10.2012.
29.10.2012 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що прокурором визначене малозначне порушення неналежного виконання зобов'язання як істотне порушення договору. Крім того, відповідач зазначив, що Закон України «Про прокуратуру» не наділяє прокуратуру повноваженнями щодо встановлення, зміни чи припинення правовідносин. Здійснювати представництво відповідно пункту 6 частини другої статті 20 Закону України «Про прокуратуру», звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави прокурор у межах своєї компетенції має право лише при виявлені порушень закону, а не при виявлені порушень договірних зобов'язань, у тому числі неналежного виконання грошових зобов'язань з боку орендарів, що витікають із договорів оренди землі. Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до статті 19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарської діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Мирнівська селищна рада, зазначена прокурором в якості позивача, не наділена законом повноваженнями органу виконавчої влади, а тому не є органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (т. 1, а.с. 65-67).
19.11.2012 представником Мирнівської селищної ради надано суду нормативно-правове обґрунтування позовної заяви прокурора. Так, позивач зазначив, що приписами статті 144 Земельного кодексу України передбачений порядок припинення права користування земельної ділянки, який використовується з порушенням земельного законодавства. Зокрема, даний порядок передбачає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування приймають рішення про припинення права користування земельною ділянкою. Проте, Мирнівською селищною радою рішення про припинення права користування земельною ділянкою, переданої в довгострокову оренду ТОВ «Шлюп Сервіс», не приймалось. Позивач акцентує на тому, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки відповідач зобов'язаний здійснити будівництво громадського центру багатофункціонального комплексу відпочинку. Селищна рада заінтересована не тільки у поповненні бюджету, але і в розвитку інфраструктури населеного пункту. Мирнівська селищна рада, як орендодавець по договору оренди землі вважає, що розірвання зазначеного договору на даний час є передчасним (т.1, а.с.104-105).
28.11.2012 прокурором надані суду додаткові пояснення до позову з урахуванням відзиву відповідача, в яких прокурор зазначає, що звертаючись із даним позовом, він виходив з необхідності захисту інтересів держави, що полягають у здійсненні держаної політики в сфері регулювання земельних відносин. У якості уповноваженого державою органу прокурор визначив Мирнівську селищну раду, яка є стороною за договором, яка розраховувала на отримання орендної плати (т. 1, а.с. 107-108).
28.11.2012 представником відповідача надані суду пояснення, в яких відповідач зазначає, що відповідно чинного законодавства підстави для примусового розірвання договору оренди землі в судовому порядку, відсутні. Розірвання договору оренди землі з підстав, зазначених в пункті «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України вимагає відповідного волевиявлення орендодавця та наявності спору з цього приводу. Відповідач зазначає, що порушення інтересів держави неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного внесення орендної плати за землю - відсутні. Орендна плата за землю справляється до місцевого бюджету, який є самостійним і не входить до складу державного бюджету відповідно до частини шостої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (т. 1, а.с. 121).
На вимогу суду, в судовому засіданні 10.12.2012 прокурором наданий розрахунок суми заборгованості ТОВ «Шлюп Сервіс» з листопада 2011 по жовтень 2012 рік, наданий Державною податковою інспекцією у м. Євпаторії АР Крим ДПС (т. 1 а.с. 128-129).
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 строк розгляду справи продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України до 27.12.2012 (т. 1, а.с. 145-146).
26.12.2012 ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду даної справи призначена колегія у складі трьох суддів. Склад колегії вирішено визначити за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (т. 2, а.с. 10-11)
За результатами автоматичного розподілу членами колегії визначені суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А. та суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Янюк О.С.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2012 призначене судове засідання на 29.01.2013 (т. 2, а.с. 12-13).
У зв'язку з відпусткою члена колегії, за розпорядженням керівника апарату суду № 15 від 25.02.2013, визначено здійснити заміну судді Янюк О.С. за допомогою автоматизованої системи.
За результатами автоматичного розподілу замість члену колегії - судді Янюк О.С. визначена суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Пєтухова Н.С.
Ухвалою суду від 25.02.2013 розгляд справи відкладений на 18.03.2013 (т. 2, а.с. 27-28).
В судовому засіданні 18.03.2013 представник позивача, Мирнівської селищної ради, зазначив, що заборгованість відповідача за договором станом на день даного судового засідання не погашена, на думку позивача, в діях відповідача наявні ознаки порушення обов'язків передбачених договором.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час ті місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить штамп канцелярії суду на зворотному боці ухвали від 26.02.2013.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття відповідача в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача та думку прокурора, який підтримав позовні вимоги, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням 18-ої (позачергової ) сесії Мирнівської селищної ради 5-го скликання «Про передачу ТОВ «Шлюп Сервіс» земельної ділянки площею 17,1354 га по вул. Надії, 31,
смт. Мирний в довгострокову оренду строком на 49 років для проектування та будівництва міжнародного яхт-клубу» від 15.06.2007 № V/18-12 затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки та передано суб'єкту підприємницької діяльності - юридичній особі товариству з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» в довгострокову оренду строком на 49 років, тобто до 15.06.2056 для проектування та будівництва міжнародного яхт-клубу, земельну ділянку площею 17,1354 га (кадастровий номер - 0110945600:01:002:0029) по вул. Надії, 31, смт. Мирний, у тому числі по угіддям: забудовані землі, у тому числі землі, які використовуються для відпочинку або проведення відпусток (по ф. № 6-зем, гр. 57) -
17,1354 га, за рахунок земель, не переданих у власність або користування (по ф. 6-зем,
№ стр. 12.3, шифр стр. 96), у тому числі по угіддям: забудовані землі, у тому числі землі змішаного використання (по ф. 6-зем, гр. 44). Код цільового використання - 1.17.
Пунктом 3 рішення товариству з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» за взаємною згодою встановлено орендну плату за орендовану земельну ділянку в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі строком на 3 роки з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки на період будівництва. Через 3 роки встановлено орендну плату в розмірі 10% від грошової оцінки орендованої земельної ділянки.
Крім того, зобов'язано в місячний строк замовити в Мирнівській селищній раді виготовити договір довгострокової оренди, провести державну реєстрацію договору оренди землі у відповідність з діючим законодавством (т. 1, а.с. 25).
На підставі зазначеного рішення між Мирнівською селищною радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» (орендар) укладено договір оренди землі від 02.07.2007 (далі - Договір), зареєстрований в Кримському регіональному державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 26.07.2007 № 44 (т. 1, а.с. 12-15).
Відповідно до пунктів 1, 2 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 17,1354 га (кадастровий номер - 0110945600:01:002:0029), у тому числі по угіддям: забудовані землі, у тому числі землі, які використовуються для відпочинку або проведення відпусток (по ф. № 6-зем, гр. 57) - 17,1354 га, за рахунок земель, не переданих у власність або користування (по ф. 6-зем, № стр. 12.3, шифр стр. 96), у тому числі по угіддям: забудовані землі, у тому числі землі змішаного використання (по ф. 6-зем, гр. 44) для проектування та будівництва міжнародного яхт-клубу, яка знаходиться за адресою: 97492, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний,
вул. Надії, 31.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2007 становить 2 762 226,48 грн. (пункт 5 Договору).
Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі:
- 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки строком на 3 роки з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки на період будівництва пляжного комплексу із супутньою інфраструктурою та становить 138 111,32 грн. на рік;
- 10% від грошової оцінки орендованої земельної ділянки через три роки та становить 276 222,65 грн. на рік.
Пунктом 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа наступного за звітним.
Договір укладено на 49 років, тобто до 15.06.2056 (пункт 8 Договору).
25.12.2009 на підставі рішення Мирнівської селищної ради від 11.12.2009 № V/42-15 «Про порядок внесення орендної плати за земельну ділянку, яку орендує ТОВ «Шлюп Сервіс», укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 02.07.2007, відповідно до умов якої орендна плата сплачується з 01.01.2010 по 30.06.2010 у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; з 01.07.2010 по 31.12.2010 у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т. 1, а.с. 84).
01.02.2011 на підставі рішення Мирнівської селищної ради від 26.01.2011 № VI/05-6 «Про встановлення розміру орендної плати земельної ділянки площею 17,1354 га, яку орендує товариство з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 02.07.2007, якою встановлений порядок внесення орендної плати за спірну земельну ділянку (т. 1, а.с. 17).
08.06.2011 сторони також уклали додаткову угоду, предметом якої є визначення строків використання орендованої земельної ділянки. Так, орендар зобов'язався розпочати цільове використання земельної ділянки згідно з графіком реалізації проекту «Міжнародний яхт-клуб» та письмово інформувати селищну раду про хід виконання кожного етапу проекту та будівництва об'єкту згідно з доданим графіком (т.1, а.с. 89-90).
За твердженням прокурора, відповідачем порушені умови договору оренди земельної ділянки, а саме - систематичне нездійснення платежів з орендної плати.
Так, за інформацією Державної податкової інспекції у м. Євпаторія за товариством з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» існує податкова заборгованість з орендної плати за землю, розмір якої станом на 30.08.2012 становить 245 031,92 грн.
З матеріалів справи вбачається, що з огляду на порушення відповідачем вимог податкового законодавства, Державна податкова інспекція у м. Євпаторія зверталась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» податкового боргу - заборгованості зі сплати орендної плати за землю.
Так, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2012 задоволені позові вимоги Державної податкової інспекції м. Євпаторії АР Крим до товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» про стягнення 14 434,10 грн. податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності (т. 1, а.с. 28-29).
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2012 у справі № 2а-1758/12/0170/2 відмовлено в задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції м. Євпаторії АР Крим до товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» про стягнення 43 302,30 грн. податкового боргу.
Однак, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 вищезазначена постанова у справі № 2а-1758/12/0170/2 скасована, позовні вимоги Державної податкової інспекції м. Євпаторії задоволені, з товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» стягнуто 43 302,30 грн. в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб.
Наведене, на думку прокурора, свідчить про систематичне ухилення товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» від сплати орендної плати за землю та невиконання обов'язків за договором оренди землі із здійснення платежів з орендної плати.
Порушення умов договору оренди земельної ділянки, що виразилось в несплаті орендної плати та, як наслідок, ненадходження до державного бюджету коштів стало підставою для звернення заступника прокурора міста Євпаторія в інтересах держави в особі Мирнівської селищної ради до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.
Правовідносини, що виникли у зв'язку порушенням умов договору оренди землі регулюються положеннями Податкового кодексу України, § 3 глави 58 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених § 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 93 Господарського кодексу України, відповідно до якої право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 21 вказаного закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Статтями 13 та 14 Закону України «Про плату за землю», в редакції на час укладення договору, встановлювалось, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
01.01.2011 року Закон України «Про плату за землю» втратив чинність у зв'язку з прийняттям та набранням чинності Податковим кодексом України.
Відповідно до статті 288.1 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (стаття 288.2 Податкового кодексу України).
Згідно зі статтею 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Пунктом 11 Договору оренди, укладеного між сторонами, передбачений обов'язок орендаря щомісячно не пізніше 30 числа наступного за звітнім вносити орендну плату за землю.
Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обов'язок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати факт встановлення розміру орендної плати договором, що, в свою чергу, свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього відповідного обов'язку.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор просив розірвати договір оренди, у зв'язку з невиконанням орендарем своїх обов'язків щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів та зобов'язати відповідача повернути Мирнівській селищній раді спірну земельну ділянку.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, сторони, в пункті 38 Договору домовилися, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 2, 3 статті 651 Цивільного кодексу України).
З огляду на наведене суд зазначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку.
Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим вищенаведеної норми закону.
Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, так і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Таким чином, для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору оренди принципового значення набуває дослідження обставин, які пов'язані із систематичним невиконанням орендарем зобов'язання із внесення орендної плати.
Наявність заборгованості сторони - орендаря перед Мирінвською селищною радою за період 2011 - 2012 років та розмір такої заборгованості станом на час звернення заступника прокурора м. Євпаторії з позовом до суду підтверджується розрахунком суми заборгованості з орендної плати товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» за договором оренди земельної ділянки від 02.07.2007, наданим Державною податковою інспекцією у
м. Євпаторія.
Крім того, відповідач в процесі розгляду даної справи не заперечував проти наявності у нього заборгованості перед позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Таким чином, враховуючи наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» перед Мирнівською селищною радою по сплаті орендної плати більше ніж за півтора року, суд вважає наявність систематичної несплати орендарем орендної плати.
Крім того, в постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 року у справі № 6-17цс11) зазначено, що у разі систематичного невиконання орендарем обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки, несплати орендної плати в установлений договором строк позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.
Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 2.23 Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди землі з підстав заборгованості з орендної плати потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначених прав орендодавця є своєчасне отримання орендної плати у встановленому розмірі.
Відповідних доказів, які б підтверджували оплату орендної плати відповідачем не надано.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що Верховний суд України, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спору) зазначив, що недотримання позивачем частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутись до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова № 8/32пд від 17.06.2008).
Пунктом 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Так, судом, при розгляді даної справи встановлені обставини, при яких позові вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо доводів відповідача про відсутність у прокурора права на звернення до суду із даним позовом в особі Мирнівської селищної ради, а також відсутності порушеного державного інтересу, у зв'язку із несплатою відповідачем орендної плати до місцевого бюджету, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі змісту статті 2 Господарського процесуального кодексу України слідує, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді і шляхом пред'явлення цього позову реалізуються зазначені повноваження. Здійснюючи вказані повноваження, прокурор згідно зі статтями 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Інтереси держави закріплюються як нормами основного закону, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності на господарювання тощо.
Міські ради та їх виконавчі комітети, є органами місцевого самоврядування, представляють територіальні громади і «здійснюють від імені, і в інтересах, функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені і в інтересах територіальних громад у відповідності з законом здійснюють правовідносини по володінню, використанню та розпорядженню об'єктами права комунальної власності, у тому числі виконують всі майнові операції.
Відповідно статті 13 Конституції України земля та інші природні ресурси, які знаходяться на території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу право власника здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування.
Відповідно пункту 12 абзацу 1 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність,та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
З урахуванням наведених положень пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, встановлено тимчасове право (до розмежування земель державної та комунальної власності) розпорядження землями в межах населених пунктів відповідним місцевим радам.
Слідує також зауважити, що орендна плата поступає до місцевого бюджету, від наповнення якого залежить нормальна життєдіяльність та функціонування адміністративно-територіальної одиниці, несплата якого є порушенням державного інтересу у сфері фінансування у відповідному районі та є підставою у розумінні діючого законодавства для звернення прокурора із відповідним позовом до суду.
Враховуючи наведене, у якості уповноваженого державою органу прокурором
м. Євпаторії визначено Мирнівську селищну раду, як орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах. Отже, з урахуванням викладених норм законодавства, суд вважає, що прокурор міста Євпаторії правомірно звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Мирнівської селищної ради.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що рішенням 25-ої сесії Мирнівської селищної ради 6-го скликання «Про юридичних особі, які мають заборгованість по орендній платі за землю» від 19.10.2012 № VI/25-04», яким вирішено ТОВ «Шлюп Сервіс» погасити заборгованість з орендної плати за орендовану земельну ділянку до 25.10.2012 та не розривати укладений з ним договір оренди землі (т. 1, а.с. 92).
Однак, станом на березень 2013 року доказів погашення заборгованості з орендної плати відповідачем не надано.
Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).
Розміри ставок судового збору (статті 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Розміри мінімальної заробітної плати на 2012 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011. Станом на 01.01.2012 місячний розмір мінімальної заробітної плати становив 1 073,00 грн.
Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (постанова пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процессуального кодексу України»).
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічної точки зору притримується і Вищий господарський суд України, про що зазначено в постанові від 30.11.2012 по справі № 5011-45/1164-2012.
Предметом розгляду у даній справі є вимоги як майнового, так і немайнового характеру спору.
Таким чином, за вимогу майнового характеру розмір судового збору становить
64 380,00 грн. (виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає поверненню позивачеві - 2% від ціни позову, але не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат) та за позовну вимогу немайнового характеру - 1 073,00 грн.
В судовому засіданні 18.03.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 20.03.2013.
Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Розірвати договір оренди землі від 02.07.2007, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» (вул. Сирнікова, 7А, смт. Мирній, м. Євпаторія, АР Крим, 97492, ЄДРПОУ 34671054) та Мирнівською селищною радою (вул. Сирнікова, 25-А, смт. Мирній, м. Євпаторія, 97492), зареєстрований в Кримський регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.07.2007 за № 44.
3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» (вул. Сирнікова, 7А, смт. Мирній, м. Євпаторія, АР Крим, 97492, ЄДРПОУ 34671054) повернути Мирнівській селищній раді (вул. Сирнікова, 25-А, смт. Мирній, м. Євпаторія, 97492), земельну ділянку загальною площею 17,1354 га (кадастровий номер 01100945600:01:002:0029), вартістю 8 531 715,66 грн., що розташована за адресою: 97495, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Надії, 31.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шлюп Сервіс» (вул. Сирнікова, 7А, смт. Мирній, м. Євпаторія, АР Крим, 97492, ЄДРПОУ 34671054) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31211206783002, отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) 65 453,00 грн. судового збору.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя Пукас А.Ю.
Судді Радвановська Ю.А.
Пєтухова Н.С.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2013 |
Оприлюднено | 20.03.2013 |
Номер документу | 30039701 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
А.Ю. Пукас
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні