Ухвала

від 18.03.2013 по справі 639/399/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/2166/13

Справа № 639/399/13-ц Головуючий 1 інстанції Труханович В.В.

Категорія: трудові Доповідач: Овсяннікова А.І.

.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітка В.М., Коровіна С.Г.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 04 лютого 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської обласної дезінфекційної станції про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської обласної дезінфекційної станції про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову вказала, що 09.08.2010 року вона була прийнята на роботу в Харківську обласну дезінфекційну станцію на посаду бухгалтера 2 категорії.

У зв'язку з вагітністю 05 вересня 2012 року був оформлений лікарняний лист, який вона передала керівництву організації і з цього часу знаходилась на лікарняному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину.

Вказує, що на роботу вона мала вийти 09 січня 2013 року.

Однак , 21 грудня 2012 року робітниця кадрового апарату Харківської обласної дезінфекцій станції ознайомила її з витягом з наказу Харківської обласної дезінфекційної станції №213-к від 21 грудня 2012 року про її звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку ліквідацією підприємства та вручила їй трудову книжку.

Вважає, що ліквідаційна комісія своїми діями порушила її права, оскільки звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Зазначає, що відповідач не здійснив заходи щодо її працевлаштування на інше підприємство та звільнив її з порушенням вимог закону.

З метою захисту своїх порушених прав вона звернулася до суду.

Просить поновити її на роботі на посаді бухгалтера 2 категорії в Харківській обласній дезінфекційній станції, зобов'язати голову ліквідаційної комісії негайно виконати рішення і поновити її на роботі та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 січня 2013 року по день вирішення спору по суті.

Представник відповідача - Харківської обласної дезінфекційної станції в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав.

Свої заперечення мотивував тим, що звільнення позивача із займаної посади було пов'язано з припиненням діяльності Харківської обласної дезінфекційної станції шляхом ліквідації.

Звільнення працівників було проведено у відповідності до вимог КЗпП України.

Відповідно до наказу від 21.09.2012 року №176-0, Міністерством охорони здоров'я прийнято рішення про ліквідацію державних закладів, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України.

На даний час підприємство фактично ліквідоване, перевід позивача на іншу роботу не можливий.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 04 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги про поновлення на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу посилаючись на те, що відповідачем порушене її право, оскільки її не працевлаштовано.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 з 09 серпня 2010 року працювала на посаді бухгалтера в Харківській обласній дезінфекційній станції .

Згідно наказу № 176-0 від 21 вересня 2012 року Міністерством охорони здоров'я України прийнято рішення про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій , що належать до сфери управління МОЗ України, у тому числі і Харківської обласної дезінфекційної станції (а.с.60).

На виконання даного наказу 02 жовтня 2012 року Харківською обласною дезінфекційною станцією прийнято рішення про ліквідацію станції з попередженням всіх працівників про звільнення (а.с.34), що відповідає вимогам ст. 49 2 КЗпроП України.

02 жовтня 2012 року про таке звільнення попереджена і ОСОБА_1, що нею і не оспорюється (а.с. 36).

21 грудня 2012 року ОСОБА_1 була звільнена по п.1 ст. 40 КЗпроП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, проведено розрахунок та вручена трудова книжка.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 40 КЗпроП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Отже, при звільнені позивачки були дотримані всі вимоги закону, які регулюють таке звільнення.

Заперечення ОСОБА_1 щодо порушення її прав, оскільки в порушення вимог ст. 184 КЗпроП України її як особу, яка має дитину до трьох років, не працевлаштовано, обгрунтовано не прийнято судом першої інстанції і не приймається судовою колегією.

Відповідно до вимог ст. 184 КЗпроП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років -частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Позивачка дійсно має дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

На виконання вимог закону щодо обов'язкового працевлаштування осіб, які мають дітей до трьох років, у тому числі і ОСОБА_1, головним лікарем - головою ліквідаційної комісії станції направлялися листи начальнику Головного управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації, директору Харківського міського центру зайнятості (а.с. 26-29,31).

Тобто, міри по працевлаштуванню позивачки відповідачем приймалися.

Що стосується інших заперечень, то вони також судовою колегією не приймаються.

З наказу № 176-0 від 21 вересня 2012 року МОЗ України про ліквідацію вбачається, що ці установи ліквідуються без правонаступників.

З наданих додаткових документів представником позивача вбачається, що рішенням Харківської обласної ради № 543-VІ від 15 листопада 2012 року створено Комунальне підприємство Харківської обласної ради «Профдезінфекція».

Однак, жодних даних, що ця організація є правонаступником ХОДС немає і позивачкою таких доказів не надано.

Той факт, що ця організація знаходиться за адресою відповідача не може свідчити про правонаступництво.

Не є підставою для поновлення на роботі і та обставина, що до цього часу ХОДС не виключена з Єдиного реєстру юридичних осіб.

Ліквідаційна процедура триває певний час і тільки після вирішення всіх питань, які передбачені при цьому , проводиться виключення з реєстру.

Як вказує ОСОБА_2 на даний час врегульовуються боргові питання установи і після цього підприємство буде виключене з реєстру.

Не приймається пояснення представника позивача і відносно того, що ХОДС є структурним підрозділом, а ліквідація структурного підрозділу не є ліквідацією підприємства.

Харківська обласна дезінфекційна станція є юридичною особою, а не структурним підрозділом, що підтверджується і додатком до наказу № 176-0 МОЗ України, де Харківська обласна дезінфекційна станція вказана як юридична особа з окремим кодом згідно ЄДРПОУ.

З запису в трудовій книжці позивачки також вбачається, що вона прийнята на роботу не в структурний підрозділ, а до юридичної особи.

При цьому позивачем не надано жодного доказу, що Харківська обласна дезінфекційна станція не є юридичною особою.

Отже, рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 04 лютого 2013 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: