Постанова

від 15.02.2013 по справі 2а-13822/12/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2013 р. (10:25) Справа №2а-13822/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача - Мініна І.М., довіреність № 7 від 04.02.2013 року,

відповідача - Тарасенко О.В., довіреність № 6/10-0 від 01.03.2012 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НьюБер»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НьюБер» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003712204 від 12.09.2012 року

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу про відсутність у позивача права на податковий кредит внаслідок того, що на момент перевірки постачальниками не підтверджені суми податку на додану вартість податковими деклараціями. Проте, в акті перевірки не вказано, якими саме постачальниками не задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «НьюБер».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 15.02.2013 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові. Крім того, у судовому засіданні 14.02.2013 року представником позивача були надані додаткові пояснення, згідно яких ТОВ «НьюБер» не має можливості надати витребувані судом документи щодо формування податкового кредиту без податкових накладних. Також, представник позивача погодився з податковими зобов'язаннями, нарахованими згідно із оскаржуваним рішенням, в сумі 1740,00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що в ході проведеної перевірки позивача виявлені порушення вимог податкового законодавства внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не підтверджені контрагентами у Додатку 5 до декларації з ПДВ за відповідні звітні періоди.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Як свідчать матеріали справи, В.о. начальника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим видано наказ № 1481 від 27.07.2012 року про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ньюбер» у період з 14.08.2012 року тривалістю 10 робочих днів (а.с.33).

На проведення перевірки видані та оформленні направлення від 14.08.2012 року №№1604, 1605, 1606 та 1607 (а.с.30-31).

Перед початком проведення перевірки 31.07.2012 року наказ № 1481 від 27.07.2012 року та направлення на перевірку були вручені представнику позивача під розписку (а.с.32).

На підставі зазначеного вище, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС у період з 14.08.2012 року по 28.03.2012 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «НьюБер» (ЄДРПОУ 32318936) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, у тому числі п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 86564,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року в сумі 21493,00 грн., за травень 2010 року у сумі 42573,00 грн., за червень 2011 року у сумі 20758,00 грн., за квітень 2012 року у сумі 1740,00 грн.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 5313/22-1/32318936 від 04.09.2012 року (а.с.6-9).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 12.09.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003712204, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 87000,00 грн., у тому числі 86564,00 грн. за основним платежем та 436,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з названим вище податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року врегульовано нормами розділу V Податкового кодексу України.

Так, згідно із ст. 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідачем суду було надано копію Додатку 6 до акту перевірки ТОВ «НьюБер» № 5313/22-1/32318936 від 04.09.2012 року, в якому зафіксовані результати опрацювання відхилень сум податкових зобов'язань з ПДВ щодо операцій з поставки на митній території України, що підлягають оподаткування за ставкою 20 відсотків.

Зі змісту даного документу вбачається, що розбіжності між даними перевірки та даними платника щодо суми податкового кредиту в розмірі 86564,00 грн. виникли у наступних податкових періодах:

квітень 2011 року в сумі 21493,00 грн. (назва платника податку-постачальника - не визначено),

травень 2010 року у сумі 42573,00 грн. (назва платника податку-постачальника - не визначено),

червень 2011 року у сумі 20758,00 грн. (назва платника податку-постачальника - не визначено),

квітень 2012 року у сумі 1740,00 грн. (назва платника податку-постачальника - ТОВ «БАДМ»).

З донарахуванням податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1740,00 грн. за квітень 2012 року по контрагенту ТОВ «БАДМ» позивач погодився, у зв'язку з чим суд не розглядає висновки перевірки та податкове повідомлення-рішення №0003712204 від 12.09.2012 року в зазначеній частині.

Що стосується встановленого перевіркою завищення позивачем податкового кредиту за квітень, травень та червень 2011 року, то суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, у відповідності до положень п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Проте, Податковим кодексом України передбачені випадки формування податкового кредиту без отримання податкової накладеної.

Так, у відповідності до п.201.11 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Таким чином, до складу податкового кредиту також можуть бути віднесені суми податку без отримання податкових накладних та без визначення контрагента.

Проте, у такому випадку суми податку мають бути підтверджені належними документами (касовими чеками, транспортними квитками, рахунками тощо).

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Всупереч цьому, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, ним не були представлені суду належні докази на підтвердження правомірності формування податкового кредиту без отримання податкових накладних.

При цьому, суд зауважує, що належним доказом на підтвердження цих обставин, є первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача (касові чеки, транспортні квитки, рахунки тощо).

Таким чином, саме позивач правомочний надати суду відповідні докази. Однак, вказані докази суду представлені не були. У додаткових поясненнях на позовну заяву представник позивача вказав, що у товариства не має можливості надати документи, на підставі яких сформований податковий кредит без податкових накладних.

За таких умов, враховуючи те, що позивачем не надано доказів в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення та, як наслідок, необхідність відмови в адміністративному позові.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.02.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 20.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.