Постанова

від 28.02.2013 по справі 801/1106/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2013 р. Справа №801/1106/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Латиніна Ю.А., при секретарі судового засідання Захарової М.В., за участю

представника позивача - Рудька Р.І.,

представника відповідача - Коверко І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Фора-Строй"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.12 № 0002062301 та № 0002092301. Поданий позов мотивовано тим, що відповідачем прийнято спірні повідомлення-рішення без обґрунтування причин та з порушенням норм чинного законодавства.

Помилковість висновків відповідача, зазначених в акті перевірки № 1759/22-0/32002889 від 12.10.2012р., покладено в основу спірних податкових повідомлень-рішень про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях придбання товарів (робіт, послуг) у сумнівних контрагентів, укладені правочини з якими є "нікчемними", а господарські операції мають ознаки "безтоварності".

Зокрема, відповідачем не надано оцінки первинним документам, які були йому надані на підтвердження реальності операцій періоду, що перевірявся. Незаконність дій виражена у здійсненні відповідачем донарахування податкових зобов'язань з урахуванням недійсних відомостей вказаних в акті перевірки про нікчемність угод, відсутність постачання товарів і ненадання послуг. При цьому, при викладенні висновків в акті та визначенні порушень відповідачем не прийнято до уваги конституційні принципи, закріплені статтею 61, за змістом якої юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позов, надав пояснення по суті справи, зазначив, що господарські операції, про які вказано в акті перевірки, виконані реально, оформлені усі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, висновки податкового органу безпідставно базуються лише на даних актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, надавши суду письмові заперечення проти позову. У своїх доводах зауважив, що перевіркою встановлено заниження задекларованого позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, правочини позивача з контрагентами є нікчемними, а усі операції з постачання товарів (робіт, послуг) не спричиняють реального настання правових наслідків.

Заслухав доводи та заперечення представника позивача, розглянув матеріали справи, дослідив докази, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фора-Строй", ідентифікаційний код юридичної особи 3200289, зареєстровано юридичною особою Сімферопольською районною державною адміністрацією в Автономній Республіці Крим з 08.05.2002, перебуває на обліку в Сімферопольській МДПІ, узято на податковий облік в органах державної податкової служби з 31.05.2002 № 1344, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 320028801249, відповідно до довідки видами діяльності за КВЕД є будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу, роздрібна торгівля з лотків та на ринках, оптова торгівля будівельними матеріалами (т.1 а.с.10-13).

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, територіальним органом у системі органів Державної податкової служби України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері. У своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра фінансів України, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня.

Приписами статті 19-1 Податкового кодексу України на органи державної податкової служби покладено обов'язок із виконання функцій із здійснення: контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість; контролю за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів, а також виконання інших функцій, визначених цим кодексом і законами України.

У період з 01.10.2012р. по 05.10.2012р. Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС на підставі Наказу від 28.09.2012 № 717 та повідомлення від 28.09.2012 № 157 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Фора-Строй" (ЄДРПОУ 32002889) з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ 36165656), ПП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ 35941644), ПП «Гранд-М» (код ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 37070617), ТОВ «Бренд-Строй» (код ЄДРПОУ 33165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скіпер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре місто» (код ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімідж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ БК «Акрополь» (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ 34836406), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітель плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ 37081991), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 55096833), ПП «Мастерторг» (код ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., за результатами якої складено акт від 12.10.2012р. № 1759/22-0/32002889.

Відповідно до висновків названого акту, перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.97р. № 287/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в загальній сумі 26 157 грн., в тому числі: в 4 кварталі 2009 року - 26157 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в розділі 3 акта перевірки;

- пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 всього в сумі 67 309,00 грн., у тому числі: в листопаді 2009 року - 9 185 грн., в грудні 2009 року - 11 741 грн., в березні 2010 року - 9 880 грн., в серпні 2010 року - 22 258 грн., в вересні 2010 року - 10 468 грн., в жовтні 2010 року - 3 777 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в пп. 3.1.2 та п. 3.2.2 розділу 3 акта перевірки. (т. 1 а.с.14-39).

На підставі акта перевірки від 12.10.2012 № 1759/22-0/32002889 Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС податковим повідомлення-рішенням від 27 листопада 2012 року № 0002062301 повідомлено Приватне підприємство "Фора-Строй" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 3011021000, на 32 696,00 грн., з яких: 26 157 грн. - сума грошових зобов'язань за основним платежем, 6 539 грн. - сума грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а також податковим повідомленням-рішенням від 27 листопада 2012 року № 0002092301 повідомлено Приватне підприємство "Фора-Строй" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем:податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 3014010100, на 84 136,00 грн., з яких: 67 309 грн. - сума грошових зобов'язань за основним платежем, 16 827 грн. - сума грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.40-41).

Як убачається із змісту Розділу 3 акта перевірки від 12.10.2012 № 1759/22-0/32002889 відповідно до поданих ПП "Фора-Строй" податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, Додатків № 5 до даних Декларації за відповідні періоди, проведеним аналізом АРМу "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів", встановлено, що ПП "Фора-Строй" протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з контрагентами: ПП "ПАН БУД" (код ЄДРПОУ 37081614), ТОВ БВП "Строитель-плюс" (код ЄДРПОУ 31263808).

Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платників податків в актах перевірок від 11.04.2012 № 37/22/31263808 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БВП "Строитель Плюс", код за ЄДРПОУ 31263808, та від 06.04.2012 № 21/22/37081614 "Про неможливість проведення зустрічної звірки з ПП "ПАН БУД" (код за ЄДРПОУ 37081614), встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

Відповідно до отриманої інформації УПМ АР Крим складеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, встановлено за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП "Строитель-Плюс" ОСОБА_3, фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 рр., на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на "підставних" осіб, зокрема: ПП "Ротонда Торг" (код ЄДРПОУ 36165656), ПП "Габарит-груп" (код ЄДРПОУ 35941644) та "транзитне" підприємство - ТОВ БВП "Строитель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808), директором і головним бухгалтером якого являється ОСОБА_3, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Також, в ході судового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП "Гранд-М" (ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (ЄДРПОУ 34946788), ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 55096833), ТОВ "ВТК "Окнополь" (ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "БрендСтрой" (ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре Місто" (ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766), ПП "Мобкримторг" (ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімидж" (ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (ЄДРПОУ 36693415), ПП "Мастер Торг" (ЄДРПОУ 37196250), ПП "Кримспецтехнолоджи" (ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройіндустрія" (ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (ЄДРПОУ 32836776), ПП "Евроградстрой" (ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима Торг" (ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель Плюс" (ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182), ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (ЄДРПОУ 37081991), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2, ст. 205 ч. 2 КК України.

З урахуванням актів звірок, висновків УПМ ДПС в АР Крим та проведеної виїзної позапланової перевірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року свідчать, що зазначені операції з поставки товарів (послуг) в адресу ПП "Фора-Строй" мають ознаки "нікчемних", - операція з надання вище перелічених послуг має ознаки "безтоварних", що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, - право на податкових кредит з податку на додану вартість та віднесення до валових витрат ПП "Фора-Строй" не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97, п 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/97-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР.

Таким, чином на порушення п 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 встановлено його заниження всього в сумі 26 157 грн., а також на порушення пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", перевіркою достовірності відображення показників податкового кредиту у поданих деклараціях з ПП "Фора-Строй" встановлено його завищення всього у сумі 67 309 грн.

Будучи не згодним з прийнятими суб'єктом владних повноважень рішенням за вказаними висновками, платник податків, скориставшись правом захисту порушеного права суб'єктом владних повноважень у публічно-правових відносинах, оскаржив до суду прийняті рішення, що безпосередньо змінюють склад належного йому майна, з метою його збереження.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС від 27.11.2012 № 0002062301, № 0002092301, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

З акта перевірки судом встановлено, що порушення допущені позивачем при нарахуванні та сплаті податку на прибуток є суміжним порушенням, допущеним ним при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість. Тобто, підставою для самостійного визначення податковим органом зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток слугували порушення, вчинені ПП "Фора-Строй" під час фінансово-господарської діяльності, поставки товарів (послуг) на адресу ПП "Фора-Строй", які мають ознаки "нікчемних", а операції з надання послуг мають ознаки "безтоварних", про що зазначено в розділі 3 акта перевірки.

"Нікчемність" правочинів та "сумнівність" операцій позивача з його контрагентами, податковий орган пов'язує із наявністю актів про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами з метою встановлення факту реальності проведення взаємовідносин: від 11.04.2012 № 37/22/31263808 з БВП "Строитель-плюс" (ЄДРПОУ 31263808), та від 11.04.2012 № 21/22/37081614 з ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ37081614), отриманої інформації з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АРМ "Аудит", пошуково-довідкової системи ДПА України "Картка платника", АРМ "Облік податків і платежів", АРМ "Звіт", АРМ "Облік", даних з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

Окрім цього, податковим органом в акті перевірки наведено зміст статей 3, 42, 55, 173, 174, 207, 208 Господарського кодексу України, статей 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, статей 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", приписи п. 2.4 п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, приписи статей Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" та інших законодавчих актів, з посиланням на які зазначено, що операції позивача з зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, отже є нікчемними, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Проте, будь-яких доказів на обґрунтування вказаних обставин податковим органом не наведено та до матеріалів перевірки не долучено.

Такі твердження відповідача суд знаходить безпідставним, такими що суперечать нормам діючого законодавства, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини відповідно до періоду їх виникнення, врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких і застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Господарською діяльністю, згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Із змісту п. 1.29 ст. 1 названого Закону убачається, що до податку на прибуток підприємств, оподаткування прибутку підприємств, платник податку на прибуток підприємств віднесено визначені в цьому Законі, яким, зокрема, є податки, визначені статтею 13 цього Закону, а також податок на виплату виграшів, доходи від страхової діяльності, інші податки, які утримуються при виплаті доходів (прибутків), є видами податку на прибуток і не вважаються нововведеними податками.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону ; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті названого Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п. 5.3 ст. 5 "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивач був платником податку на прибуток на загальних підставах. З 01.01.2010 позивач не є платником податку на прибуток тому, що є платником єдиного податку юридичних осіб.

За період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачем задекларовано скореговані валові витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування всього у сумі 333 787,00 грн.

Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинах з ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614) та БВП "Строитель-плюс" (ЄДРПОУ 31263808) всього в сумі 104 629,00 грн., в тому числі в 4 кварталі 2009 року в сумі 104 629,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 26 157,00 грн.

Судом встановлено, що на відміну від тверджень акту перевірки, ПП "Фора-Строй" в період з 01.01.2009 по 31.12.2009 не мало господарських взаємовідносин з ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614), з огляду на що посилання відповідача на завищення позивачем валових витрат у 4 кварталі 2009 року та про відповідне заниження податку на прибуток за 4 квартал 2009 року за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614) є безпідставними.

Відхилення за Актом перевірки виникло за рахунок того, що податковим органом не прийнято до складу валових витрат витрати по взаєморозрахункам з БВП "Строитель-плюс" (ЄДРПОУ 31263808), які позивачем підтверджені документально та використовувались у його господарській діяльності.

Так, у 4 кварталі 2009 року позивач мав правовідносини з БВП "Строитель-плюс", з яким уклав Договір підряду № 2500 від 02.11.2009р., на виконання робіт на об'єкті "ремонт приміщень адміністративного корпусу Донузлавської ВЕС в м. Сімферополі". Намір отримання сторонами реальних наслідків укладеного правочину підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, договірною ціною, локальним кошторисом, відомістю ресурсів до локального кошторису та дефектним актом.

Зазначені в договорі роботи здійснено відповідно до наявної у БВП "Строитель-плюс" ліцензії серії АВ № 195347 на здійснення будівельної діяльності. На виконання умов укладеного договору контрагентом здійснено на користь позивача роботи у повному обсязі, що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 30.11.2009 та відомістю ресурсів до нього. Оплату виконаних робіт позивачем здійснено згідно виставленого рахунку № 5336 від 30.11.2009 платіжним дорученням № 108 від 28.01.2010, отримано позивачем податкову накладну від 30.11.2009 № 5500.

Виконані БВП "Строитель-плюс" роботи використані позивачем при виконанні своїх зобов'язань за договором від 12.10.2009 № 12 з ОП "Донузлавська ВЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" з договірною ціною, локальним кошторисом, зведеною відомістю ресурсів, дефектним актом, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за листопад 2009 року. Факт виконання позивачем робіт з "ремонту приміщень адміністративного корпусу Донузлавської ВЕС в м.Сімферополі" підтверджується також Довідкою зустрічної звірки Контрольно-ревізійного управління в АР Крим № 05-21/61.

У цьому ж періоді по взаємовідносинах з БВП "Строитель-плюс" позивачем укладено договір підряду від 10.12.2009 № 2433 на виконання робіт на об'єкті "капітальний ремонт гуртожитку Білогірського ПТУ СХП". Намір отримання сторонами реальних наслідків укладеного правочину підтверджується додатково підписаним зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва та договірною ціною.

На виконання укладеного правочину БВП "Строитель-плюс" на користь позивача виконані роботи у повному обсязі, що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 28.12.2009р. та відомістю ресурсів до нього.

Оплату виконаних робіт позивачем здійснено згідно виставленого рахунку № сф-6211 від 28.12.2009р. платіжним дорученням № 94 від 15.01.2010р., отримано податкову накладну від 28.12.2009 № 6021/1.

Результати виконання укладеного правочину використані позивачем у своїй господарській діяльності при виконанні договору № 4 від 10.12.2009р. з КРПТУЗ Білогірське ПТУ СХП з договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, дефектним актом, Актом дослідження технічного стану приміщень, експертизою кошторисної документації, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за грудень 2009 року на суму 105 000,00 грн. Факт виконання позивачем зобов'язань за договором з КРПТУЗ Білогірське ПТУ СХП підтверджується також підписаним сторонами договору актом звірки взаєморозрахунків за грудень 2009 року.

Усі надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають чинному законодавству щодо вимог, встановлених до цих документів.

Отже, скориговані валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток та відображені позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік на загальну суму 104 629,00 грн. без ПДВ, у тому числі у 4 кварталі 2009 року у сумі 104 629,00 грн. підтверджені документально, а висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток у сумі 26 157,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року у сумі 26 157,00 грн. в результаті завищення скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 104 629,00 грн. є безпідставними.

За таких підстав, висновки податкового органу стосовно заниження податку на прибуток у сумі 26 157,00 грн. в результаті завищення скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 104 629,00 грн. суд вважає безпідставними.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначались в Законі України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинного до 31.12.10.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

З положень пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 названого Закону об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

На вимогу пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), з положень пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

На вимогу пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 згаданого Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Як убачається з акту перевірки, на думку податкового органу, платником податків неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за період: листопад 2009 року - 9 185 грн., грудень 2009 року - 11 741 грн., березень 2010 року - 9 880 грн., серпень 2010 року - 22 258 грн., вересень 2010 року - 10 468 грн., жовтень 2010 року - 3 777 грн.

Відповідно до тверджень податкового органу сума донарахованого податку на додану вартість у розмірі 67 309,00 грн. визначена у зв'язку з завищенням платником податків податкового кредиту, що був нарахований за нікчемними угодами та за відсутності належних первинних документів по операціях з "сумнівними" контрагентами, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже не пов'язані з господарською діяльністю позивача, спрямовані на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди з метою формування валових витрат та податкового кредиту.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за період: листопад 2009 року, грудень 2009 року, березень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року позивачем нараховано податковий кредит у сумі 67 309,00 грн., пов'язаний із придбанням робіт (товарів, послуг) по правовідносинам з БВП "Строитель-плюс", ПП "Пан Буд".

Відповідно до матеріалів справи позивач є платником податку на додану вартість, а також був ним у період, що перевірявся з 01.01.2009 по 31.03.2012, як і його контрагенти під час наявних господарських взаємовідносин були платниками податку на додану вартість: БВП "Строитель-плюс" - з 22.01.2002 по 15.05.2012, ПП "Пан Буд" - з 17.06.2010 по 11.05.2012.

Відповідно до вищевикладених обставин факт виконання робіт БВП "Строитель-плюс" у 2009 році на користь позивача підтверджено: довідками форми КБ-3, актами виконаних робіт форми КБ-2, відомостями ресурсів; платіжними документами. За датою виникнення податкових зобов'язань у 2009 році БВП "Строитель-плюс" видано податкові накладні від 30.11.2009р. № 5500 та від 28.12.2009р. № 6021/1.

Про наявність господарських взаємовідносин ПП "Фора-Строй" з БВБ "Строитель-плюс" та ПП "Пан Буд" у 2010 році свідчать:

- укладений договір підряду від 15.03.2010р. № 249 щодо виконання робіт з "поточного ремонту КРВУЗ Сімферопольського музичного училища ім. П.І. Чайковського". Вартість робіт визначена договірною ціною в сумі 59 280,00 грн. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 31.03.2010р. та відомістю ресурсів до нього. Позивачем здійснено оплату за виконані роботи згідно виставленого рахунку № 1326 від 31.03.2010р. платіжним дорученням № 151 від 13.04.2010р. та платіжним дорученням № 153 від 14.04.2010р., видано податкову накладну від 31.03.2010 № 1307. Придбані роботи використані позивачем у своїй господарській діяльності при виконанні умов договору № 14 від 15.03.2010р. з КРВУЗ Сімферопольське музичне училище ім. П.І. Чайковського з договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, дефектним актом, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за березень 2010 року на суму 95 000,00 грн. Факт виконання позивачем умов договору підтверджено також гарантійним листом замовника № 50 від 05.02.2013р. та почесною грамотою замовника по результатам виконаних робіт.

- укладеним договором підряду від 03.08.2010 № 914 на виконання робіт з "капітального ремонту системи опалення учбово-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору м.Сімферополя". Вартість робіт за вказаним договором визначена в сумі 181 181,00 грн., підтверджується договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва. Роботи за договором виконані БВП "Строитель-плюс" у повному обсязі з використанням матеріалів ПП "Фора-строй", що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 30.08.2010р. та відомістю ресурсів до нього. Оплату здійснено згідно виставленого рахунку № 4172 від 30.08.2010р. на суму 62 806,11 грн., платіжним дорученням № 216 від 09.09.2010р., виданою податковою накладною від 30.08.2010 № 4802. Також підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт з використанням матеріалів ПП "Фора-строй" форми КБ-2 від 27.09.2010р. та відомістю ресурсів до нього. Оплату здійснено згідно виставленого рахунку №й 4413 від 27.09.2010р. на суму 68 020,86 грн., платіжним дорученням № 235 від 28.09.2010р., виданою податковою накладною від 27.09.2010р. № 5030.

Здійснені згідно умов вказаного договору роботи використані позивачем при виконанні договору від 12.07.2010 № 5 з Управлінням освіти Сімферопольської міської ради з договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, дефектним актом, додатковою угодою до договору про проведення додаткових робіт з протоколом погодження, договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за серпень 2010 року на суму 88279,01 грн., довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за вересень 2010 року на суму 87970,63 грн., довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за вересень 2010 року на суму 22756,36 грн.

Факт виконання позивачем робіт за договором підтверджується також довідкою Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про проведення зустрічної звірки замовника від 28.01.2011р. № 22-21 з/006.

- укладеним договором підряду від 01.09.2010р. № 1029, згідно якого БВП "Строитель-плюс" виконав на користь позивача роботи з "капітального ремонту покрівлі учбово-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору м. Сімферополя". Намір сторін на реальне настання наслідків правочину підтверджується окремо складеною та підписаною договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва. Роботи виконані БВП "Строитель-плюс" у повному обсязі, що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 30.09.2010 та відомістю ресурсів до нього. Позивачем здійснено оплату за виконані роботи згідно виставленого рахунку від 30.09.2010 № 4801 на суму 65 531,65 грн., платіжним дорученням № 239 від 06.10.2010, виданою податковою накладною від 30.09.2010 № 5196.

Придбані роботи використані позивачем при виконанні договору від 14.07.2010 № 4 з Управлінням освіти Сімферопольської міської ради з договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, дефектним актом, додатковою угодою до договору про проведення додаткових робіт з протоколом погодження, договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за вересень 2010 року на суму 150 265,80 грн., довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за вересень 2010 року на суму 25 973,40 грн.

Факт виконання позивачем робіт за договором підтверджується довідкою Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про проведення зустрічної звірки замовника від 28.01.2011 № 22-21 з/006.

- придбаними у ПП "Пан Буд" згідно рахунку № 561 від 11.10.2010р. на суму 22 660,56 грн., накладної про отримання товару від 11.10.2010р., податкової накладної № 544 від 11.10.2010 та платіжного доручення № 252 від 11.11.2010, будівельних лісів розбірних інвентарних. Придбаний товар обліковано на балансі ПП "Фора-строй" з залишковою балансовою вартістю 16 669,44 грн. згідно бухгалтерської довідки, долученої до матеріалів справи.

Отримані податкові накладні відображені позивачем у Розділі І "Реєстру податкових накладних" на загальну суму ПДВ 67 309,00 грн. до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

Зважаючи на наявність у податкових накладних усіх обов'язкових реквізитів, передбачених пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", за датою отримання вказаних податкових накладних, платник податків відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону у періодах листопад 2009 року, грудень 2009 року, березень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, нарахував та відобразив у податковій звітності податковий кредит сумою 67 309,00 грн. Як вже зазначалось раніше, матеріали справи підтверджують використання позивачем отриманої роботи (послуг) в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Формування на підставі належно оформлених документів податкового та бухгалтерського обліку податкового кредиту сумою 67 309,00 грн., у відповідності із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", що встановлено судом з матеріалів справи, спростовує висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, та його доводи щодо заниження платником податків податкового кредиту на 67 309,00 грн.

Окрім цього, надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності висновків відповідача про фіктивність взаємовідносин, нікчемність правочинів та безтоварність отриманих робіт та послуг, суд виходить з того, що відповідачем без достатніх на то повноважень, передусім з їх перевищенням, надано правову оцінку господарським правовідносинам позивача з його контрагентами та укладеним правочинам, з огляду на наступне.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, зокрема ч. 1 ст. 204, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорюванні. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

Правосуддя в Україні з положень статті 124 Конституції України здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Укладені позивачем правочини не визнавались судом не дійсними та їх недійсність прямо не встановлена законом.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, чітко визначений статті 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Із нікчемного правочину повинно витікати, що його метою є одна з перелічених у статті 228 Цивільного кодексу України умов. При застосуванні цієї норми слід встановити, що правочин направлений на незаконне заволодіння майном держави, і саме після цього він стає нікчемним.

Виходячи з викладених норм, суд вказує, що визнанню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинне передувати відповідне рішення компетентного органу, яким встановлено, зокрема завдання шкоди державі, проте такі відомості в акті перевірки відсутні.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу. Суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Зазначеної правової позиції також додержується Вищий адміністративний суд України, про що вказано у постанові від 14.11.2012 року у справі № К/9991/50772/12.

Так, посилання в акті перевірки на постанову слідчого не є належним доказом, який приймається судом до уваги при розгляді справи. У даному випадку належним та допустимим доказом є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, що набрали законної сили, які відповідно до частини 4 статті 72 КАС України, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача та існування вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначений Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пп. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків врегульовані нормами "Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (надалі - Порядок № 1232).

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За приписами п. 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Вимоги до оформлення запиту визначені п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, і також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Із аналізу положення п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу, п. 6, п. 7 Порядку № 1232 вбачається, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У відповідності до п. 4.4 наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних перевірок", у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Згідно п. 4.6 зазначеного Наказу, за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка) (додаток 5) у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

З наведених положень випливає, що акт (або Довідка), складені за наслідками зустрічної звірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення такої звірки або неможливості її проведення і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, зі змісту вищенаведеного вбачається, що право на внесення певної інформації до акту про проведення зустрічної звірки виникає у податкового органу за наслідками її проведення, з урахуванням тих фактичних обставин, які встановлені в результаті проведення звірки.

Чинним законодавством не передбачено відображення міркувань посадових осіб в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, відображення в актах про неможливість проведення зустрічної звірки суджень податкового органу по суті усіх проведених платником податків господарських операцій суперечить закону, який не передбачає такого порядку дій суб'єкта владних повноважень.

Про обґрунтованість позиції позивача свідчить також той факт, що акти про неможливість проведення перевірки контрагентів складені вже після здійснення господарських операцій за перевіряємий період.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем, а податкове законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України, про що вказано в ухвалах від 24.01.2012 року № К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року № К-19705/10, від 25.04.2012 року № К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року № К-14542/08, від 22.08.2012 року № К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року № К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Окрім цього, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано доказів невиконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, тому висновки відповідача, що операції з виконання робіт позивача з зазначеними вище контрагентами, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ, не спричиняють реального настання правових наслідків позбавлені належного обґрунтування.

Для підтвердження права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Наявність у позивача мети використовувати придбані товари та результати робіт у межах власної господарської діяльності відповідачем не спростована. Більш того, судом встановлено й фактичне використання отриманих робіт (товарів, послуг) у межах господарської діяльності позивача.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав визначати позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій у податкових повідомленнях-рішеннях від 27.11.2012 року №0002092301 та №0002062301 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тож позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, де відповідачем є суб'єкт владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 1 168,32,00 грн. підлягає поверненню шляхом безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 05.03.2013 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 27 листопада 2012 року № 0002062301 та № 0002092301.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Фора-Строй" судові витрати сумою 1 168,00 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Латинін Ю.А.