Ухвала

від 13.06.2013 по справі 801/1106/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1106/13-а

13.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

при секретарі судового засідання Гоголевої І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Фора-Строй"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- Лук'янець Олена Юріївна, довіреність № 27/10.25 від 25.04.13

розглянувши матеріали справи № 801/1106/13-а за апеляційною скаргою Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 28.02.13

за позовом Приватного підприємства "Фора-Строй" (вул. Ботанічна, буд.1,смт.Гвардійське,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97513)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.12 № 0002062301 та № 0002092301.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.13 у справі № 801/1106/13-а позовні вимоги Приватного підприємства "Фора-Строй" - задоволені.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 27 листопада 2012 року № 0002062301 та № 0002092301.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.10.2012р. по 05.10.2012р. Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС на підставі Наказу від 28.09.2012 № 717 та повідомлення від 28.09.2012 № 157 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Фора-Строй" (ЄДРПОУ 32002889) з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., за результатами якої складено акт від 12.10.2012р. № 1759/22-0/32002889.

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.97р. № 287/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в загальній сумі 26 157 грн., в тому числі: в 4 кварталі 2009 року - 26157 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в розділі 3 акта перевірки;

- пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 всього в сумі 67 309,00 грн., у тому числі: в листопаді 2009 року - 9 185 грн., в грудні 2009 року - 11 741 грн., в березні 2010 року - 9 880 грн., в серпні 2010 року - 22 258 грн., в вересні 2010 року - 10 468 грн., в жовтні 2010 року - 3 777 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в пп. 3.1.2 та п. 3.2.2 розділу 3 акта перевірки. (т. 1 а.с.14-39).

На підставі акта перевірки від 12.10.2012 № 1759/22-0/32002889 Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС прийняті податкові повідомлення-рішенням від 27 листопада 2012 року № 0002062301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 32 696,00 грн., з яких: 26 157 грн. - сума грошових зобов'язань за основним платежем, 6 539 грн. - сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та № 0002092301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 84136,00 грн., з яких: 67 309 грн. - сума грошових зобов'язань за основним платежем та 16827 грн. - сума грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та переліченими вище контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для самостійного визначення податковим органом зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток слугувало те, що, на думку податкового органу, що угоди позивача з його контрагентами мають ознаки "нікчемних", а господарські операції за цими договорами мають ознаки "безтоварних".

З такими висновками неможливо погодитися з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5.1 статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п. 5.3 ст. 5 "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивач був платником податку на прибуток на загальних підставах. З 01.01.2010 позивач не є платником податку на прибуток тому, що є платником єдиного податку юридичних осіб.

За період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачем задекларовано скореговані валові витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування всього у сумі 333 787,00 грн.

Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинах з ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614) та БВП "Строитель-плюс" (ЄДРПОУ 31263808) всього в сумі 104 629,00 грн., в тому числі в 4 кварталі 2009 року в сумі 104 629,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 26 157,00 грн.

На відміну від тверджень акту перевірки, ПП "Фора-Строй" в період з 01.01.2009 по 31.12.2009 не мало господарських взаємовідносин з ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614), з огляду на що посилання відповідача на завищення позивачем валових витрат у 4 кварталі 2009 року та про відповідне заниження податку на прибуток за 4 квартал 2009 року за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614) є безпідставними.

Відхилення за Актом перевірки виникло за рахунок того, що податковим органом не прийнято до складу валових витрат витрати по взаєморозрахункам з БВП "Строитель-плюс" (ЄДРПОУ 31263808), які позивачем підтверджені документально та використовувались у його господарській діяльності.

Так, у 4 кварталі 2009 року позивач мав правовідносини з БВП "Строитель-плюс", з яким уклав Договір підряду № 2500 від 02.11.2009р., на виконання робіт на об'єкті "ремонт приміщень адміністративного корпусу Донузлавської ВЕС в м. Сімферополі". Намір отримання сторонами реальних наслідків укладеного правочину підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, договірною ціною, локальним кошторисом, відомістю ресурсів до локального кошторису та дефектним актом.

Зазначені в договорі роботи здійснено відповідно до наявної у БВП "Строитель-плюс" ліцензії серії АВ № 195347 на здійснення будівельної діяльності. На виконання умов укладеного договору контрагентом здійснено на користь позивача роботи у повному обсязі, що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 30.11.2009 та відомістю ресурсів до нього. Оплату виконаних робіт позивачем здійснено згідно виставленого рахунку № 5336 від 30.11.2009 платіжним дорученням № 108 від 28.01.2010, отримано позивачем податкову накладну від 30.11.2009 № 5500.

Виконані БВП "Строитель-плюс" роботи використані позивачем при виконанні своїх зобов'язань за договором від 12.10.2009 №12 з ОП "Донузлавська ВЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" з договірною ціною, локальним кошторисом, зведеною відомістю ресурсів, дефектним актом, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за листопад 2009 року. Факт виконання позивачем робіт з "ремонту приміщень адміністративного корпусу Донузлавської ВЕС в м.Сімферополі" підтверджується також Довідкою зустрічної звірки Контрольно-ревізійного управління в АР Крим № 05-21/61.

У цьому ж періоді по взаємовідносинах з БВП "Строитель-плюс" позивачем укладено договір підряду від 10.12.2009 № 2433 на виконання робіт на об'єкті "капітальний ремонт гуртожитку Білогірського ПТУ СХП". Намір отримання сторонами реальних наслідків укладеного правочину підтверджується додатково підписаним зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва та договірною ціною.

На виконання укладеного правочину БВП "Строитель-плюс" на користь позивача виконані роботи у повному обсязі, що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 28.12.2009р. та відомістю ресурсів до нього.

Оплату виконаних робіт позивачем здійснено згідно виставленого рахунку № сф-6211 від 28.12.2009р. платіжним дорученням № 94 від 15.01.2010р., отримано податкову накладну від 28.12.2009 № 6021/1.

Результати виконання укладеного правочину використані позивачем у своїй господарській діяльності при виконанні договору № 4 від 10.12.2009р. з КРПТУЗ Білогірське ПТУ СХП з договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, дефектним актом, Актом дослідження технічного стану приміщень, експертизою кошторисної документації, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за грудень 2009 року на суму 105 000,00 грн. Факт виконання позивачем зобов'язань за договором з КРПТУЗ Білогірське ПТУ СХП підтверджується також підписаним сторонами договору актом звірки взаєморозрахунків за грудень 2009 року.

Судова колегія, враховуючи матеріали справи, приходить до висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача відповідають чинному законодавству щодо вимог, встановлених до цих документів.

Отже, скориговані валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток та відображені позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік на загальну суму 104 629,00 грн. без ПДВ, у тому числі у 4 кварталі 2009 року у сумі 104 629,00 грн. підтверджені документально, а висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток у сумі 26 157,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року у сумі 26 157,00 грн. в результаті завищення скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 104 629,00 грн. є безпідставними.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу стосовно заниження податку на прибуток у сумі 26157,00 грн. в результаті завищення скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 104 629,00 грн. є безпідставними.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначались в Законі України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинного до 31.12.10.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

З положень пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 названого Закону об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

На вимогу пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), з положень пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

На вимогу пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 згаданого Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Як убачається з акту перевірки, на думку податкового органу, платником податків неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за період: листопад 2009 року - 9 185 грн., грудень 2009 року - 11 741 грн., березень 2010 року - 9 880 грн., серпень 2010 року - 22 258 грн., вересень 2010 року - 10 468 грн., жовтень 2010 року - 3 777 грн.

Відповідно до тверджень податкового органу сума донарахованого податку на додану вартість у розмірі 67 309,00 грн. визначена у зв'язку з завищенням платником податків податкового кредиту, що був нарахований за нікчемними угодами та за відсутності належних первинних документів по операціях з "сумнівними" контрагентами, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже не пов'язані з господарською діяльністю позивача, спрямовані на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди з метою формування валових витрат та податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що за період: листопад 2009 року, грудень 2009 року, березень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року позивачем нараховано податковий кредит у сумі 67 309,00 грн., пов'язаний із придбанням робіт (товарів, послуг) по правовідносинам з БВП "Строитель-плюс", ПП "Пан Буд".

Відповідно до матеріалів справи позивач є платником податку на додану вартість, а також був ним у період, що перевірявся з 01.01.2009 по 31.03.2012, як і його контрагенти під час наявних господарських взаємовідносин були платниками податку на додану вартість: БВП "Строитель-плюс" - з 22.01.2002 по 15.05.2012, ПП "Пан Буд" - з 17.06.2010 по 11.05.2012.

Відповідно до вищевикладених обставин факт виконання робіт БВП "Строитель-плюс" у 2009 році на користь позивача підтверджено: довідками форми КБ-3, актами виконаних робіт форми КБ-2, відомостями ресурсів; платіжними документами. За датою виникнення податкових зобов'язань у 2009 році БВП "Строитель-плюс" видано податкові накладні від 30.11.2009р. № 5500 та від 28.12.2009р. № 6021/1.

Про наявність господарських взаємовідносин ПП "Фора-Строй" з БВБ "Строитель-плюс" та ПП "Пан Буд" у 2010 році свідчать:

- укладений договір підряду від 15.03.2010р. № 249 щодо виконання робіт з "поточного ремонту КРВУЗ Сімферопольського музичного училища ім. П.І. Чайковського". Вартість робіт визначена договірною ціною в сумі 59 280,00 грн. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 31.03.2010р. та відомістю ресурсів до нього. Позивачем здійснено оплату за виконані роботи згідно виставленого рахунку № 1326 від 31.03.2010р. платіжним дорученням № 151 від 13.04.2010р. та платіжним дорученням № 153 від 14.04.2010р., видано податкову накладну від 31.03.2010 № 1307. Придбані роботи використані позивачем у своїй господарській діяльності при виконанні умов договору № 14 від 15.03.2010р. з КРВУЗ Сімферопольське музичне училище ім. П.І. Чайковського з договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, дефектним актом, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за березень 2010 року на суму 95 000,00 грн. Факт виконання позивачем умов договору підтверджено також гарантійним листом замовника № 50 від 05.02.2013р. та почесною грамотою замовника по результатам виконаних робіт.

- укладеним договором підряду від 03.08.2010 № 914 на виконання робіт з "капітального ремонту системи опалення учбово-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору м.Сімферополя". Вартість робіт за вказаним договором визначена в сумі 181 181,00 грн., підтверджується договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва. Роботи за договором виконані БВП "Строитель-плюс" у повному обсязі з використанням матеріалів ПП "Фора-строй", що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 30.08.2010р. та відомістю ресурсів до нього. Оплату здійснено згідно виставленого рахунку № 4172 від 30.08.2010р. на суму 62 806,11 грн., платіжним дорученням № 216 від 09.09.2010р., виданою податковою накладною від 30.08.2010 № 4802. Також підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт з використанням матеріалів ПП "Фора-строй" форми КБ-2 від 27.09.2010р. та відомістю ресурсів до нього. Оплату здійснено згідно виставленого рахунку №й 4413 від 27.09.2010р. на суму 68 020,86 грн., платіжним дорученням № 235 від 28.09.2010р., виданою податковою накладною від 27.09.2010р. № 5030.

Здійснені згідно умов вказаного договору роботи використані позивачем при виконанні договору від 12.07.2010 № 5 з Управлінням освіти Сімферопольської міської ради з договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, дефектним актом, додатковою угодою до договору про проведення додаткових робіт з протоколом погодження, договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за серпень 2010 року на суму 88279,01 грн., довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за вересень 2010 року на суму 87970,63 грн., довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за вересень 2010 року на суму 22756,36 грн.

Факт виконання позивачем робіт за договором підтверджується також довідкою Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про проведення зустрічної звірки замовника від 28.01.2011р. № 22-21 з/006.

- укладеним договором підряду від 01.09.2010р. № 1029, згідно якого БВП "Строитель-плюс" виконав на користь позивача роботи з "капітального ремонту покрівлі учбово-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору м. Сімферополя". Намір сторін на реальне настання наслідків правочину підтверджується окремо складеною та підписаною договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва. Роботи виконані БВП "Строитель-плюс" у повному обсязі, що підтверджується довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 від 30.09.2010 та відомістю ресурсів до нього. Позивачем здійснено оплату за виконані роботи згідно виставленого рахунку від 30.09.2010 № 4801 на суму 65 531,65 грн., платіжним дорученням № 239 від 06.10.2010, виданою податковою накладною від 30.09.2010 № 5196.

Придбані роботи використані позивачем при виконанні договору від 14.07.2010 № 4 з Управлінням освіти Сімферопольської міської ради з договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, дефектним актом, додатковою угодою до договору про проведення додаткових робіт з протоколом погодження, договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, а також довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за вересень 2010 року на суму 150 265,80 грн., довідкою форми КБ-3, актом виконаних робіт форми КБ-2 за вересень 2010 року на суму 25 973,40 грн.

Факт виконання позивачем робіт за договором підтверджується довідкою Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про проведення зустрічної звірки замовника від 28.01.2011 № 22-21 з/006.

- придбаними у ПП "Пан Буд" згідно рахунку № 561 від 11.10.2010р. на суму 22 660,56 грн., накладної про отримання товару від 11.10.2010р., податкової накладної № 544 від 11.10.2010 та платіжного доручення № 252 від 11.11.2010, будівельних лісів розбірних інвентарних. Придбаний товар обліковано на балансі ПП "Фора-строй" з залишковою балансовою вартістю 16 669,44 грн. згідно бухгалтерської довідки, долученої до матеріалів справи.

Отримані податкові накладні відображені позивачем у Розділі І "Реєстру податкових накладних" на загальну суму ПДВ 67 309,00 грн. до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

Зважаючи на наявність у податкових накладних усіх обов'язкових реквізитів, передбачених пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", за датою отримання вказаних податкових накладних, платник податків відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону у періодах листопад 2009 року, грудень 2009 року, березень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, нарахував та відобразив у податковій звітності податковий кредит сумою 67 309,00 грн. Як вже зазначалось раніше, матеріали справи підтверджують використання позивачем отриманої роботи (послуг) в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

За таких підстав, враховуючи встановлені обставини, судова колегія приходить до висновку, що формування на підставі належно оформлених документів податкового та бухгалтерського обліку податкового кредиту сумою 67 309,00 грн., у відповідності із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", спростовує висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, та його доводи щодо заниження платником податків податкового кредиту на 67 309,00 грн.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідно до положень Цивільного кодексу України, зокрема ч. 1 ст. 204, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорюванні. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, чітко визначений статті 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Із нікчемного правочину повинно витікати, що його метою є одна з перелічених у статті 228 Цивільного кодексу України умов. При застосуванні цієї норми слід встановити, що правочин направлений на незаконне заволодіння майном держави, і саме після цього він стає нікчемним.

Визнанню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинне передувати відповідне рішення компетентного органу, яким встановлено, зокрема завдання шкоди державі, проте такі відомості в акті перевірки відсутні.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача та існування вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, по суті є витягом з акту перевірки, висновки за яким було досліджено судом першої інстанції та вірно надано правову оцінку обставинам справи.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.13 у справі № 801/1106/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна