Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-17348/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17348/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Раченко Д.Г.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф» заборгованість із податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств в розмірі 96 616,42 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Вольф» зареєстроване Подільською районною у м.Києві державною адміністрацією 19.04.1995 року за № 10711070001002007, код ЄДРПОУ 23395449 та взяте на облік в органах державної податкової служби від 10.10.2003 року № 6396 за адресою: 04073, м.Київ, вул.Сирецька, буд.28/2 (а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду спору судом у ТОВ «Вольф» існує заборгованість перед бюджетом у сумі 96 616, 42 грн. (а.с.7).

Зокрема заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств перед бюджетом виникла з наступного.

Станом на 14.12.2012 року за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість на загальну суму 96 616,42 грн. (а.с.7, 8).

Так, відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за II квартал 2012 року № 9047201431 від 07.08.2012 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в сумі 1001,00 грн. (а.с.9-10).

ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС нарахована пеня з податку на прибуток в розмірі 39,67 грн. (а.с.8).

Також, відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року № 9042048650 від 19.07.2012 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в сумі 30 943,00 грн., за липень 2012 року № 9050556420 від 20.08.2012 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в сумі 16 361,00 грн., за серпень 2012 року № 9057568640 від 20.09.2012 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в сумі 8 885,00 грн., за вересень 2012 року № 9064575568 від 19.10.2012 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в сумі 37 680,00 грн. Вказана самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання платником не сплачується (а.с.11-12, 13-14, 15-16, 17-18).

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС нарахована пеня з податку на додану вартість в розмірі 1 706,75 грн. (а.с.8).

Так, станом на 14.12.2012 року зазначені вище узгоджені податкові зобов'язання перед бюджетом становили 96 616,42 грн., та оскільки відповідачем добровільно сплачені не були, позивач звернувся до суду про їх стягнення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач доказів в спростування існування податкового боргу чи то доказів сплати суми заборгованості суду не надав, а тому позовні вимоги є правомірними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає.

У відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків.

Сума грошового зобов'язання визначена у вказаних вище податкових деклараціях, вважається узгодженою та підлягає сплаті у встановлений строк.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3. цієї ж статті).

Колегія судів зазначає, що докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, згідно із даними облікової картки платника податків ТОВ «Вольф» заборгованість по податку з прибутку підприємств та по податку на додану вартість складає 96 616,42 грн.

Згідно з п. 20.1.18. ст. 20 Податкового Кодексу України , органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України , орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п.п.95.3., 95.4. ст. 95 Податкового Кодексу України , стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В своїй апеляційній скарзі відповідач не заперечує факт податкового боргу перед державою, однак вказує на те, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-12614/12/2670 було задоволено позов прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф» про стягнення коштів, відповідно до якого стягнуто заборгованість по податку на додану вартість згідно податкової декларації за червень 2012 року.

Однак, колегія суддів зазначає, що позивачем 04.03.2013 року до Київського апеляційного адміністративного суду було подано заперечення на апеляційну скаргу (вх.5819 від 04.03.2013 року). Так, з заперечень вбачається, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби до Окружного адміністративного суду міста Києва було подано заяву про виправлення описки в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2012 року у справі № 2а-12614/12/2670 за позовом Прокурора Подільського району міста Києва Севрука Ю.Г. в інтересах держави в особі ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС до ТОВ «Вольф» про стягнення заборгованості в розмірі 138 542, 51 грн., в частині зазначення декларацій по яким виникла заборгованість з податку на додану вартість, а саме березень, квітень, травень 2012 року. Тобто, з вказаної постанови від 29.11.2012 року вбачається, що суму податкового боргу по декларації за місяць червень 2012 року в сумі 30 943, 00 грн. фактично стягнуто не було.

Доказів, які б спростовували доводи податкового органу про наявність податкового боргу за період з червня по вересень 2012 року в сумі 96 616 грн. 42 коп. згідно задекларованих платником податків і не сплачених сум грошових зобов'язань колегії суддів не надано.

Посилання відповідача в своїй апеляційній скарзі на факт неотримання ним судової повістки про час та місце розгляду вказаної справи, спростовується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Також, як вбачається, з поданих до податкового органу, декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольф» самостійно зазначено місцезнаходження платника податку: вул. Сирецька, 28/2, м. Київ, 04073 (а.с.22).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 198, 200, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.