cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 11» березня 2013 р. Справа №5023/5670/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Ісаєвій А.Ю.,
за участю прокурора - не з*явився,
за участю представників сторін
1-го позивача - не з*явився,
2-го позивача - предст. Яновська В.С. за довіреністю № 38-1871 від 28.05.2010 р.,
відповідача предст.Каплунов Г.Г. за довіреністю № 4/10/38-007 від 26.02.2013 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Державного підприємства «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області», м. Харків, (вх. № 546Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2013 у справі № 5023/5670/12,
до Державного підприємства «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області», м. Харків,
про стягнення 181 586,43 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області» на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 181 586,43 грн. основного боргу та на користь державного бюджету України 3 631,73 грн. судового збору.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства.
Апелянт вважає, що судове рішення прийнято внаслідок неправильного застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1 ч.1 ст. 77, ч. ч.1-4 ст. 28, 12, п.5 ч.2 ст. 54 ГПК України, статті 6 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст. 110, 105 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 60, 91 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Щодо порушення норм процесуального права апелянт вказує на те, що суд e порушення статей 69 та 77 ГПК України не відклав розгляд справи №5023/5670/12, а прийняв оскаржуване рішення у відсутності представника відповідача, тоді як неявка останнього, на його думку, була поважною. Про відсутність об*єктивної можливості забезпечити присутність представника ДП «УЕАПО» у судовому засіданні 24.01.2013 року по даній справі, підприємством завчасно - 23.01.2013 року повідомлено суд шляхом надання клопотання про відкладення розгляду справи.
Окрім того, апелянт повідомляє, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо ДП «УЕАПО» 28.09.2012 року внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.
На теперішній час на підприємстві лічиться лише 1 особа - Каплунов Г.Г., яка згідно довіреності, виданої йому головою ліквідаційної комісії ДП «УЕАПО», є особою, уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами та має право вчиняти дії від імені юридичної особи.
Керівником ДП «УЕАПО» - головою ліквідаційної комісії є Кизима Володимир Володимирович, який відповідно до наказу ДПС у Харківській області від 10.01.2013 року № 8-в «Про надання частини відпустки» знаходився у щорічній відпустці тривалістю 22 календарних дні з 14.01.2013 року по 04.02.2013 року.
Каплунов Г.Г., особа, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами та має право вчиняти дії від імені юридичної особи, згідно наказу ДП «УЕАПО» від 23.01.2013 року № 14, станом на 24.01.2013 року знаходився у відпустці без збереження заробітної плати.
Також, ДП «УЕАПО» не погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній постанові, щодо не надання до суду документів, витребуваних ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2012 року про порушення провадження у справі № 5023/5670/12, оскільки, по - перше, вказаною ухвалою було витребувано лише відзив на позов, а , по-друге, його було надано 29.01.2013 року.
Щодо порушення норм матеріального права апелянт зазначає наступне.
Між ДП «УЕАПО» та КП «Харківські теплові мережі» укладено тимчасовий договір від 01.04.2004 р. № 7132 про постачання теплової енергії. Вимоги про сплату заборгованості в порядку, встановленому договором та чинним законодавством, відповідачу не заявлялись. Відповідно до п.8.3 договору сторони домовились про обов'язкове застосування претензійного порядку досудового врегулювання спору . Проте, від КП «Харківські теплові мережі» претензії щодо виконання умов спірного договору не надходили. Позовна заява прокурора Жовтневого району м. Харкова не відповідає вимогам процесуального законодавства, так як крім посилання на укладений договір не містить жодних відомостей щодо його фактичного виконання сторонами.
Також, апелянт повідомляє, що він прийняв рішення про ліквідацію підприємства та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28.09.2012 року направив відповідні документи щодо прийняття зазначеного рішення, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Публікація оголошення відбулась 09.10.2012 року. Таким чином, вважає апелянт, ним вчинено всі передбачені чинним законодавством заходи щодо прийняття рішення про ліквідацію підприємства, належної реєстрації вказаного рішення в ЄДР та щодо публікації відомостей про вказані дії у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Проте, вимоги КП «ХТМ» у спосіб, передбачений чинним законодавством, до теперішнього часу не заявлено.
Позивач - КП «Харківські теплові мережі», надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - в силі.
В обґрунтування своїх заперечень підприємство посилається на те, що, по - перше, відповідач за відсутності можливості бути присутнім у судових засіданнях в особі саме виконуючого обов'язки начальника ДП «УЕАПО» мав право брати участь у судових засіданнях через іншого свого повноважного представника, по-друге, незважаючи на диспозитивність норми про надіслання відзиву, господарський суд може зобов'язати відповідача надати відзив на позовну заяву та встановити строк для надання відзиву, що в даному випадку й відбулося, тому право надання відзиву змінилося обов'язком; по-третє, твердження відповідача, що вимоги про сплату заборгованості йому не заявлялися, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, останній одночасно з актами виконаних робіт отримав й рахунки - фактури.
Також позивач вважає, що суд не праві відмовити особі в прийняття позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Статтею 55 Конституції України кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності і органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийняття чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи із власних інтересів, його використовує.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 755-1У від 15.05.2003 року юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Таким чином, оскільки відповідач існує як юридична особа і до ЄДР не внесено запис щодо припинення даної юридичної особи, позивач вважає, що позов пред*явлено правомірно і спір підсудний господарському суду Харківської області.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та, повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до вимог статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.
Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурора, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України встановлена форма і зміст позовної заяви, зокрема позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся; законодавство, на підставі якого подається позов; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Як убачається з матеріалів справи, 10.12.2012 року до господарського суду Харківської області звернувся прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Державного підприємства «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області» заборгованість за невиконання договірних зобов'язань у сумі 181 586,43 грн.
Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що КП «ХТМ» на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2011-2012 р.р. та договору про постачання теплової енергії № 7132 від 01.04.2004 року, здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень будівель відповідача за адресами: м. Харків, вул. Карла Маркса, 30; пр. Московський, 250- Б; вул. Б. Хмельницького, 17. На підставі зазначеного відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Проте, відповідач сплачує рахунки, але не в повному обсязі. Станом на 30.11.2012 року заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань складає 181 586,43 грн., яка утворилась за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року. Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення теплової енергії у приміщення відповідача. Акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками повноважних представників КП «ХТМ».
Ухвалою господарського суду від 11.12.2012 року прийнято заяву прокурора до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.12.2012 року.
З урахуванням неповноти змісту позовної заяви, зобов'язано прокурора та позивача надати суду належну копію рахунків на оплату за поставлену теплову енергію за березень, квітень 2012 року; докази направлення відповідачу рахунків на оплату за поставлену теплову енергію; докази часткових оплат відповідачем поставленої теплової енергії за спірний період за договором № 7132 про постачання теплової енергії від 01.04.2004 р.; акти на включення та відключення теплової енергії до приміщень відповідача у спірний період; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджує знаходження у Єдиному державному реєстрі на момент розгляду справи позивача та відповідача , оригінали документів, що додані до позовної заяви в копіях для огляду в судовому засіданні. Якщо адреси учасників судового процесу, вказані у виписці , є відмінними від адрес, вказаних у позовній заяві - зобов*язано позивача повторно направити копію позовної заяви та доданих до неї документів, а також цієї ухвали за адресами, вказаними у виписці. Зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов, його правове обґрунтування.
24.12.2012 року на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2012 року КП «ХТМ» надано суду банківські виписки щодо часткових сплат; двосторонній акт звіряння із зазначенням суми боргу.
У судове засідання 24.12.2012 року відповідач не з*явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і в установлений законом строк, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення про вручення йому ухвали господарського суду від 11.12.2012 року ( а.с.42).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2012 року розгляд справи відкладено на 24.01.2013 року. Зобов'язано прокурора, позивача та відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі в повному обсязі.
26.12.2012 року до господарського суду від першого позивача - Харківської міської ради надійшли пояснення, в яких останній просив суд задовольнити позов прокурора Жовтневого району в. Харкова в інтересах держави в особі в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення з Державного підприємства «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області» заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у сумі 181 586,43 грн. Справу розглянути без участі його представника за наявними матеріалами.
16.01.2013 року на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2012 року КП «ХТМ» надіслало до господарського суду копії рахунків за березень, квітень 2012 року та акти підключення та відключення теплової енергії.
Тобто, вимоги ухвали суду від 11.12.2012 року прокурор та другий позивач виконали частково, а саме, не надали суду : докази направлення відповідачу рахунків на оплату за поставлену теплову енергію; докази часткових оплат відповідачем поставленої теплової енергії за спірний період за договором № 7132 про постачання теплової енергії від 01.04.2004 р.; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджує знаходження у Єдиному державному реєстрі на момент розгляду справи позивача та відповідача.
Відповідач також не виконав вимоги суду, не надав відзив на позовну заяву.
23.01.2013 р. відповідач надіслав до господарського суду клопотання про відкладення розгляду даної справи, у зв'язку з тим, що в.о.начальника ДП «УЕАПО» Каплунов Г.Г. станом на 24.01.2013 року знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати з 24.01.2013 р. по 25.01.2013 р., додавши до клопотання наказ.
24.01.2013 року місцевим господарським судом постановлено оскаржуване судове рішення. При цьому, задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд виходив з того, що наявність заборгованості на суму 181 586,43 грн. підтверджується документально належними доказами, яка на даний час є не сплаченою, відповідач, в свою чергу, не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед КП «ХТМ» в оспорюваній сумі.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Згідно зі статтями 4,43 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Результат оцінки доказів наводиться в судовому рішенні. Результат оцінки доказів полягає в мотивації прийняття чи відмови у прийнятті доказів, що подані особами, які беруть участь у справі, з метою обґрунтування своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 84 ГПК України у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін; законодавство, яким господарський суд керувався при прийнятті рішення.
Як свідчать матеріали справи, господарським судом не дотримано вимог вищевказаних норм права; у рішенні відсутні докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими суд задовольнив позов; судом не здійснено повноту оцінки доказів; суд не дослідив й не оцінив зібрані у справі докази, які є допустимими; не з'ясував, що зібраних у справі доказів недостатньо для прийняття рішення, зокрема, суд не витребував у відповідача докази направлення відповідачу рахунків на оплату за поставлену теплову енергію; докази часткових оплат відповідачем поставленої теплової енергії за спірний період за договором № 7132 про постачання теплової енергії від 01.04.2004 р.; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджує знаходження у Єдиному державному реєстрі на момент розгляду справи позивача та відповідача.
Переглянувши позовні вимоги прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» по суті, колегія суддів зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи, 01.04.2004 року між КП «Харківські теплові мережі» та Державним підприємством «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області» укладено тимчасовий договір № 7132 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 6.3 договору відповідач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує КП «ХТМ» вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснює не пізніше як в термін п'яти банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.
Оскільки станом на 30.11.2012 року у відповідача утворилася заборгованість у сумі 181 586,43 грн. за неналежне виконання договірних зобов'язань за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року, 10.12.2012 року прокурор звернувся з позовом до суду, який є предметом цього спору.
Разом з тим, колегія суддів встановила, що ДП «УЕАПО» прийняло рішення про ліквідацію підприємства.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відображається інформація, що юридична особа - Державне підприємство «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області», код 32133278, 28.09.2012 року здійснило останню реєстраційну дію про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи. Згідно даних підприємство знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 10.12.2012 року. Публікація оголошення відбулась 09.10.2012 року.
Тобто, звернення прокурора з даним позовом здійснено після закінчення строку звернення з кредиторськими вимогами до ДП «УЕАПО», у зв'язку з його самоліквідацією.
У судовому засіданні 11.03.2013 року представник КП «ХТМ» пояснила апеляційному суду, що підприємство було інформовано про рішення засновників відповідача, але вважає, що має право на подачу даного позову у судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
В статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженому ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Також, згідно частини 3 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб*єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.
Відповідно до частини 3 статті 91 Господарського кодексу України з дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами господарського товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського товариства і здійснює інші дії відповідно до вимог статей 58-61 цього Кодексу та інших законів.
Згідно пунктів 3,5 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Також, відповідно до частини 2 статті 60 Господарського кодексу України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб*єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.
Таким чином, інформація про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи та про порядок і строки заяви кредиторами претензій є загальною доступною інформацією, якою, володія, КП «ХТМ» не скористався.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державноу реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами свої вимог.
Отже, відповідачем вчинено всі передбачені чинним законодавством заходи щодо прийняття рішення про ліквідацію підприємства, належної реєстрації вказаного рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та щодо публікації відомостей про вказані дії у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред*явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнання його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, з огляду на наведені норми права і обставини справи, ані прокурор, ані позивач - КП «ХТМ» не довели апеляційному суду про звернення останнього до відповідача з вимогами у спосіб, передбачений чинним законодавством.
За таких обставин, при наявності прийнятого рішення про ліквідацію ДП «УЕАПО» та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, направлення до суду позовної заяви про стягнення не є належним засобом захисту порушеного права, оскільки у випадку ліквідації юридичної особи чинним законодавством чітко передбачено інший порядок дій для заявлення кредитором своїх вимог до боржника.
Згідно приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб*єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення винесене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з*ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року у справі № 5023/5670/12 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2) ч.1 ст. 103, п. п.1,4 ч.1 ст.104, ст. 105, Харківський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Харківської області» задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року у справі №5023/5670/12 скасувати та прийняти нове рішення.
У позові відмовити повністю.
Повний текст постанови складено 14.03.2013 р.
Головуючий суддя О.А.Пуль
суддя Я.О.Білоусова
суддя В.С.Хачатрян
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2013 |
Оприлюднено | 20.03.2013 |
Номер документу | 30050928 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Пуль О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні