Постанова

від 19.03.2013 по справі 5017/3372/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р.Справа № 5017/3372/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Моісєєв Д.А. - за дорученням

від відповідача: Гайдай О.В. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Облснабпром-Од"

на рішення господарського суду Одеської області

від 05 лютого 2013 року

у справі № 5017/3372/2012

за позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Облснабпром-Од"

про стягнення 7.445 грн. 03 коп.

Склад колегії суддів змінювався згідно розпоряджень голови Одеського апеляційного господарського суду № 128 від 26.02.2013 р., № 199 та № 200 від 18.03.2013 р.

ВСТАНОВИЛА:

21.11.2012 р. Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" (далі позивач, Порт) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Облснабпром-Од" (далі відповідач, ТОВ) про стягнення грошових коштів у сумі 7.445 грн. 03 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 607-ОТ від 05.08.2011 р. та допустив прострочення строку поставки товару: миючих засобів, внаслідок чого повинний сплатити позивачеві:

- за період з 15.09.2012 р. по 13.11.2012 р.: 1626 грн. 73 коп. - пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від вартості заявленого товару та 1897 грн. 85 коп. - штрафу у розмірі 7% від вартості заявленого товару,

- за період з 17.09.2012 р. по 13.11.2012 р.: 1776 грн. 45 коп. - пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від вартості заявленого товару та 2144 грн. - штрафу у розмірі 7% від вартості заявленого товару, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 1609 грн. 50 коп. - на сплату судового збору за подання позову.

Заявою від 24.12.2012 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на свою користь ще 54 грн. 22 коп. - пені за період з 14.11.2012 р. по 15.11.2012 р. та 1133 грн. 25 коп. пені за період з 14.11.2012 р. по 20.12.2012 р. (а.с. 78 т.1).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги Порту не визнавав, посилаючись на те, що поставка товару ТОВ відбулася в передбачений договором 10-ий строк, оскільки заявки на поставку товару отриманні відповідачем лише 26.10.2012 р., у зв'язку з чим підстави для задоволення позову -відсутні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.02.2013 р. (суддя Власова С.Г.) позовні вимоги Порту задоволені у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання укладеним між сторонами у справі договором № 607-ОТ від 05.08.2011 р. та допустив прострочення строку поставки товару: миючих засобів, внаслідок чого повинний сплатити позивачеві: 4590 грн. 65 коп. - пені, 4041 грн. 85 коп. - штрафу, а також 1609 грн. 50 коп. - понесених витрат на сплату судового збору за подання позову.

В апеляційній скарзі ТОВ просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 05.08.2011 р. між сторонами у справі укладено договір № 607-ОТ за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачеві мило та миючі засоби в асортименті, обсязі та за цінами, вказаними в Специфікації, а останній прийняти цей товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно п. 8.11 договір набирає чинності з моменту його підписання та дії до 30.06.2013 р., а в частині невиконання зобов'язань - до повного їх виконання.

У пунктах 3.1-3.3 договору сторонами погоджено, що ціна за одиницю, терміни оплати та загальна вартість товару зазначаються у специфікаціях. Замовник сплачує рахунок постачальника, виставлений по факту поставки товару протягом 30 банківських днів від дати поставки товару на склад замовника на підставі рахунку постачальника.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDR згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС- 2000 р., з урахуванням особливостей внутрішнього характеру поставки на склад замовника, за адресою, вказаною замовником у заявці на поставку партії товару.

Згідно п. 2.2 договору конкретна партія товару повинна бути поставлена Постачальником протягом 10 днів з дня отримання заявки Замовника з зазначенням асортименту та обсягу товарної партії. Заявка направляється постачальникові на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення і описом вмісту конверту, або вручається уповноваженому представнику постачальника під особистий розпис представника на другому екземплярі заявки за умовою засвідчення розпису печаткою постачальника.

На підставі п. 4.1. договору датою поставки вважається день підписання сторонами товаро-транспорної накладної.

Згідно п. 6.2 договору за порушення: строків поставки товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від вартості заявленого товару, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф, у розмірі 7 % від вартості товару. Поставка некомплектної партії (не у повному обсязі, що визначена в заявці замовника) вважається простроченням поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач у відповідності до п. 2.2. договору надав уповноваженому представнику постачальника:

- 04.09.2012 р. заявку на поставку мила та миючих засобів № 829/07.4-11.1, а саме: мило туалетне 200 гр. у кількості 4000 одиниць, мило господарче 200 гр. у кількості 1600 одиниць, мило дитяче у кількості 250 одиниць (а.с. 15 т.1),

- 06.09.2012 р. заявку на поставку мила та миючих засобів № 834/07.4-11.1, а саме: засіб «Фері» у кількості 110 одиниць, засіб миючий «Гала» у кількості 530 одиниць, засіб для чистки «Гала» у кількості 570 одиниць, «білизна» у кількості 236 одиниць, засіб для миття вікон «Кристал» у кількості 216 одиниць, порошок «Аріель» у кількості 105 одиниць, засіб антижир «Домолюкс» у кількості 162 одиниці, порошок пральний «Лотос-М» у кількості 280 одиниць (а.с. 16 т.1).

При цьому, на вказаних заявках замовника представник постачальника не зазначив дату їх отримання, тобто фактично визнав та не спростував доводи позивача про те, що його заявки від 04.09.2012 р. та 06.09.2012 р. були ним вручені в ці же дні уповноваженому представнику постачальника під особистий розпис та цей розпис був засвідчений мокрою печаткою постачальника, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне не прийняв до уваги ствердження скаржника про те, що ці заявки були отримані постачальником 26.10.2012 р., так як на своїх екземплярах цих заявок відповідач мав можливість зазначити будь-яку дату їх отримання на свій розсуд та здійснити їх реєстрацію в особистому журналі реєстрації вхідної кореспонденції з метою уникнення відповідальності за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань за договором, яким чітко визначений порядок отримання відповідачем заявок Порту та цей порядок повністю виконаний належним чином останнім.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач повинний був здійснити поставку товару протягом десяти календарних днів по кожній заявці, а саме за заявкою від 04.09.2012 р. відповідач повинен був поставити товар у строк до 14.09.2012 р. та за заявкою від 06.09.2012 р. у строк до 16.09.2012 р. відповідно, у зв'язку з чим протилежні доводи скаржника не можуть бути прийнятими до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи 16.11.2012 р. за накладною від 16.11.2012 р. та товарно-транспортною накладною № 24, яка підписана та скріплена печатками обох сторін, відповідач поставив позивачеві товар згідно заявки від 04.09.2012 р., а саме: мило туалетне у кількості 4000 одиниць, мило господарче у кількості 1600 одиниць, мило дитяче у кількості 250 одиниць, тобто з простроченням 62 днів, оскільки товар повинен бути поставлений до 14.09.2012 р.

Доказів, які б свідчили про своєчасне та належне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару - мила та миючих засобів за заявкою від 04.09.2012 р. матеріали справи не містять та в порушення ст. 33 ГПК України скаржником суду не надано, у зв'язку з чим місцевий суд підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України та п. 6.2 договору стягнув з відповідача на користь позивача 1680 грн. 95 коп. пені за період з 14.09.2012 р. по 16.11.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заявки від 06.09.2012 р. відповідач повинен поставити засіб «Фері» у кількості 110 одиниць, засіб миючий «Гала» у кількості 530 одиниць, засіб для чистки «Гала» у кількості 570 одиниць, «білизна» у кількості 236 одиниць, засіб для миття вікон «Кристал» у кількості 216 одиниць, порошок «Аріель» у кількості 105 одиниць, засіб анти жир «Домолюкс» у кількості 162 одиниці, порошок пральний «Лотос-М» у кількості 280 одиниць.

Однак, матеріали справи беззаперечно свідчать про те, що відповідач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару з простроченням строку та не у повному обсязі.

Так, 08.11.2012 р. за накладною від 08.11.2012 р. та товарно-транспортною накладною №26, яка підписана та скріплена печатками обох сторін, відповідач поставив позивачеві засіб миючий «Гала» у кількості 750 одиниць, засіб для чистки «Гала» у кількості 570 одиниць, «білизна» у кількості 236 одиниць, засіб для миття вікон «Кристал» у кількості 216 одиниць, порошок «Аріель» у кількості 105 одиниць, засіб анти жир «Домолюкс» у кількості 162 одиниці, порошок пральний «Лотос-М» у кількості 279 одиниць, тобто з простроченням 52 дні, оскільки товар повинен бути поставлений до 16.09.2012 р. (включно)

16.11.2012 р. за накладною від 16.11.2012 р. та товарно-транспортною накладною № 25, яка підписана та скріплена печатками обох сторін, відповідач поставив позивачеві засіб анти жир «Домолюкс» у кількості 162 одиниць, тобто з простроченням 60 днів, оскільки товар повинен бути поставлений до 16.09.2012 р. (включно).

Вищенаведене свідчить про те, що відповідач за заявкою від 06.09.2012 р. поставив товар не лише з простроченням, а ще й у неповному обсязі, так як не поставив позивачеві взагалі порошок пральний «Лотос» у кількості 1 одиниці та засіб «Фері» у кількості 110 одиниць.

Відповідно до п. 6.2. договору поставка некомплектної партії (не повному обсязі, зазначеному в заявці Замовника) вважається простроченням поставки Товару.

Доказів, які б свідчили про належне виконання відповідачем свої зобов'язань по поставці товару - мила та миючих засобів за заявкою від 06.09.2012 р., матеріали справи не містять та в порушення ст. 33 ГПК України скаржником суду не надано у зв'язку з чим місцевий суд підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України та п. 6.2. договору стягнув з відповідача на користь позивача 2.909 грн. 70 коп. пені за період з 17.09.2012 р. по 20.12.2012 р.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача пеню у загальній сумі 4.590 грн. 65 коп.

Згідно п. 6.2 договору за порушення: строків поставки товару, постачальника сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від заявленого товару, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф, у розмірі 7 % від вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки, відповідно до положень ст. ст. 9, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні, або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання.

Враховуючи, що, позивач належить до державного сектора економіки, то місцевий суд дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач повинний сплатити позивачеві за прострочення понад 20 днів ще й штраф у розмірі 7% від вартості товару на підставі п. 6.2 договору та ч. 2 ст. 231 ГК України.

Так як, відповідач прострочив строк поставки товару позивачеві за заявкою від 04.09.2012 р. з 14.09.2012 р. по 16.11.2012 р. та за заявкою від 06.09.2012 р. з 16.09.2012 р. по 16.11.2012 р., тобто на 62 дні виходячи з суми боргу 27.112 грн. 20 коп. та на 58 днів, виходячи із суми боргу 30.628 грн. 50 коп., суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 4041 грн. 85 коп. штрафу у розмірі 7% від вартості товару, внаслідок чого протилежні доводи скаржника не можуть бути прийнятими до уваги.

Понесені позивачем судові витрати по справі, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, правомірно покладені судом першої інстанції на відповідача.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2013 року у справі № 5017/3372/2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Облснабпром-Од" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.03.2013 р.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Колоколов С.І.