Постанова

від 13.03.2013 по справі 5008/795/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Справа № 5008/795/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді Бойко С.М.,

суддів: Марко Р.І.

Бонк Т.Б.

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача не з'явився,

від третьої особи з'явився,

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Мукачево б/н від 02.10.2012

на рішення господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 р. (суддя Руснак В. С.)

у справі № 5008/795/2012

за позовом ОСОБА_3, м. Клячаново, Закарпатська область

до відповідача-1 ТОВ "Мукачівський райсількомбінат", смт. Кольчино, Закарпатська область

до відповідача-2 Державного реєстратора Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м.Мукачево

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, м. Мукачево

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 4 від 24.07.2007 р., та скасування державної реєстрації статуту ТОВ "Мукачівський райсількомбінат" в новій редакції, затвердженого протоколом № 4 від 24.07.2007 р., зареєстрованого 27.08.2007 р. державним реєстратором Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю та визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ „Мукачівський райсількомбінат", оформлене протоколом №4 від 24.07.2007р. та скасовано державну реєстрацію статуту ТзОВ „Мукачівський райсількомбінат" в новій редакції, затверджену протоколом №4 від 24.07.2007р., зареєстровану 27.08.2007 р. за №13151050003000207 державним реєстратором Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області.

Рішення суду мотивоване тим, що оскаржуване рішення зборів проведено без повідомлення учасників товариства, без наявності кворуму, без дотримання принципу пропорційності розподілу голосів учасників при зміні їх кількісного складу та без підписання статуту товариства усіма учасниками товариства, що є безумовною підставою для визнання рішення зборів недійсним та скасування державної реєстрації статуту товариства в новій редакції на вимогу учасника.

В апеляційній скарзі скаржник (ОСОБА_2) просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з неправильним застосуванням місцевим судом норм матеріального та процесуального права, обґрунтовуючи своє порушене право тим, що рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом №4 від 24.07.2007 р., яке оспорюється у даній справі, його виключено з числа засновників товариства, а отже це впливає на його права, зокрема на виплату компенсації.

Скаржник покликається на те, що судом першої інстанції не досліджувалось питання про строк позовної давності, оскільки позивач звернувся з позовом більше ніж через п'ять років з моменту винесення спірного рішення.

Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не доведено яким чином порушене право позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, мотивуючи тим, що позивач про існування спірного рішення загальних зборів та статуту товариства дізналась лише в серпні 2012 року, коли звернулась до директора товариства з вимогою про надання для ознайомлення протоколів зборів та статутних документів. При цьому позивач зазначає, що статут товариства в редакції 2007 року був затверджений та зареєстрований без відома та без підпису позивача.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року залучено у справу скаржника ОСОБА_2 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки прийнятим рішенням суду, яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ „Мукачівський райсількомбінат", оформленого протоколом №4 від 24.07.2007р. порушено його права на одержання компенсації учасника, що вибув з товариства.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду №196 від 03.12.2012 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ справа за №5008/795/2012 розподілена до розгляду судді-доповідачу Бойко С.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року залучено до участі в справі відповідача-2 - державного реєстратора Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області та задоволено клопотання скаржника про витребування з Мукачівської районної прокуратури копії матеріалів справи про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 щодо підробки протоколу №4 від 24.07.2007 року.

В судове засідання позивач та відповідач не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявних в справі документів про права і обов'язки сторін.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення представника третьої особи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до статуту від 05.10.2005 р., затвердженого протоколом №4 від 12.07.2005 р. ТзОВ „Мукачівський райсількомбінат" є правонаступником Мукачівського колективного підприємства „Райсількомбінат".

Згідно з статутом ТзОВ „Мукачівський райсількомбінат" статутний фонд товариства створений за рахунок дольових внесків учасників товариства в сумі 524988,01 грн. Позивач є учасником ТзОВ „Мукачівський райсількомбінат".

24.07.2007 року проводились загальні збори товариства на яких було прийняте рішення про зміну складу засновників, перерозподіл часток та реєстрацію нової редакції статуту товариства. Зазначені рішення оформлені протоколом №4 від 24.07.2007 року.

Вказане рішення зборів є предметом оскарження в даній справі з підстав скликання, підготовки та проведення зборів з порушенням встановленого діючим законодавством порядку; зокрема, з порушенням порядку повідомлення учасників (позивача) про проведення загальних зборів, недотримання кворуму при прийнятті рішення та порушення права позивача на участь в управлінні, участі в перерозподілі часток, що є підставою для визнання їх недійсними.

Відповідно до ст.116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. Права учасника господарського товариства також передбачено ст.88 ГК України та ст.10 Закону України «Про господарські товариства», за змістом яких встановлено також право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди), при цьому право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства (на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів); здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом; інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст.58 зазначеного закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Порядок скликання загальних зборів товариства передбачено у ст.61 Закону України «Про господарські товариства», згідно якої про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Будь-які докази визначення порядку денного, направлення позивачу повідомлення про скликання загальних зборів з порядком денного в матеріалах справи відсутні.

В протоколі №4 від 24.07.07 відсутні відомості про кворум, не зазначено персональний склад учасників, які беруть участь у зборах, ні кількість їхніх голосів, ні відомості про голосування по питаннях порядку денного. Протокол підписаний тільки головою загальних зборів ОСОБА_5 Вищезазначене не дає змоги встановити, які учасники товариства брали участь у зборах, як розподілились голоси при голосуванні по питаннях порядку денного та чи взагалі збори були повноважними приймати будь-які рішення. Про що правильного висновку прийшов місцевий господарський суд.

В матеріалах справи міститься копія списку присутніх (оригінал відсутній), в якому є виправлення в числі та в році, дані виправленні належним чином не застережені. Окрім того, даний список не вміщує вказівки, що це є реєстр учасників для проведення саме спірних зборів. А тому пояснення відповідача щодо відсутності ведення реєстру явки учасників на спірних зборах відповідає встановленим обставинам по справі. А твердження скаржника про дотримання кворуму при проведенні зборів не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 №13 безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття ними рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення. Оскільки в протоколі зборів №4 від 24.07.2007р. не зазначено кількості присутніх учасників, а також не вказано кількості голосів за прийняття рішення на зборах, а тому висновок суду першої інстанції про недотримання кворуму відповідає вимогам законодавства і встановленим обставинам по справі.

Відсутність кворуму на зборах підтверджує також і та обставина, що статут товариства в новій редакції, який був затверджений протоколом №4 від 24.07.2007 року, в порушення вимог Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" не підписаний всіма учасниками товариства, а лише головою зборів - ОСОБА_5

Крім того, оскаржуваним рішенням затверджено статут товариства в новій редакції, в якій не зрозуміло яким чином і на якій підставі змінена кількість голосів учасників товариства. При цьому, кількість голосів учасників змінена не пропорційно.

Подання скаржником копії повідомлення про проведення зборів від 24.07.2007 р. та доказів вручення чи надіслання позивачеві без порядку денного не спростовує висновку суду про недійсність рішення спірних зборів при відсутності доказів дотримання кворуму при прийнятті рішення товариства.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2, не був учасником процесу в суді першої інстанції за його клопотанням витребовувлися додаткові докази. Відповідно до вимог ст.101 ГПК України додаткові докази прийняті апеляційним судом, оскільки скаржник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Згідно оглянутих відмовних матеріалів по заяві громадянина ОСОБА_2(скаржника) (ЖРЗПЗ №4450 від 15.10.2012 року), що витребовувалися Львівським апеляційним господарським судом з прокуратури Закарпатської області та за даними пояснень позивача вбачається, що остання на зборах не була, участі не приймала та протоколу і змін до статуту не підписувала. Згідно пояснення голови зборів ОСОБА_5, які містяться у відмовному матеріалі, вбачається, що його було обрано головою зборів, однак протокол зборів особисто ним не складався, але підписаний останнім як головою зборів. Тобто дані додаткові докази по справі не спростовують висновків суду першої інстанції та вище встановлених обставин по справі.

Доводи скаржника про пропуск позивачем строку позовної давності не знайшли підтвердження в судовому засіданні, оскільки згідно відмовного матеріалу (ЖРЗПЗ №4450 від 15.10.2012 року) доводиться той факт, що позивач на зборах учасників товариства від 27.07.2007 року присутня не була та не знала про факт існування прийнятих рішень, оформлених протоколом №4, яким порушилися її корпоративні права. Окрім того, не доводить цю обставину і рішення апеляційного суду Закарпатської області від 12.02.2009 року у справі №22-49/08, яке долучено скаржником до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів місцевий суд прийшов до правильного висновку про відсутність в спірному випадку доказів повідомлення учасників товариства про час та місце скликання спірних зборів у встановленому діючим законодавством порядку та відсутності кворуму на зборах.

Згідно п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, оскаржувані рішення зборів учасників проведено без наявності кворуму, без дотримання принципу пропорційності розподілу голосів учасників при зміні їх кількісного складу та без підписання статуту товариства усіма учасниками товариства, що є безумовною підставою для визнання рішення зборів недійсним та скасування державної реєстрації статуту товариства в новій редакції.

Зважаючи на вищевикладене, порушено право позивача на участь у зборах, приймати участь у голосуванні, вносити зміни чи доповнення до порядку денного, бути обраним головою зборів, тобто порушено його корпоративне право на управління справами товариства. Окрім того даним рішенням відбулася зміна часток в статутному фонді товариства.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 (з наступними змінами) встановлено, що з урахуванням припису ч. 2 ст.104 ГПК України не підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в разі незалучення ним до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо це не призвело до неприйняття неправильного рішення. У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції є правильне, то не залучення до участі ОСОБА_2 не є підставою для його скасування.

Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації статуту є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів (корпоративний спір), то апеляційний суд приходить до висновку, що даний спір правильно розглядається в порядку господарського судочинства.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, залишаються на скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

рішення господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 року у справі №5008/795/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: Бойко С.М.

Судді: Бонк Т.Б.

Марко Р.І.

Повний текст постанови

виготовлено 18.03.2013р.