Рішення

від 14.03.2013 по справі 369/275/13- ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/275/13- ц

РІШЕННЯ

іменем України

14.03.2013 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.

при секретарі Дідур М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 9 вересня 2008 року між фізичною особою ОСОБА_1 (Позивачем) та фізичною особою ОСОБА_2 (Відповідач) було укладено Договір позики .

Як визначено умовами даного договору, ОСОБА_2 отримав у кредит від ОСОБА_1 2 000 000 (два мільйони) гривень на строк з 01.10.2008 по 01.04.2009 року.

При цьому, ОСОБА_2 зобов'язувався повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3 000 000 (три мільйони) гривень, тобто суму боргу та 1 000 000 (один мільйон) гривень за користування позикою у вказаний вище строк.

Погашення позики ОСОБА_2 мало здійснюватись щомісячно рівними частками від чистого прибутку за результатами діяльності спільно інвестованого об'єкту, до повного погашення заборгованості (частки: 80% - ОСОБА_1, 20 % - ОСОБА_2.). Надалі - за інвестиційним договором, 50 % - 50 %.

Всі вказані вище умови першого договору позики були погоджені сторонами та викладені у розписці, яку власноручно підписав ОСОБА_2, вказавши дату її підписання - 29.09.2008 року .

На виконання досягнутих домовленостей, ОСОБА_1 передав на користь ОСОБА_2 окремими частинами грошові кошти, на загальну суму 300 000 доларів США у період з 01.10.2008 року по 01.04.2009 року, що підтверджується графіком отримання грошових коштів, який сторони склали на зворотній стороні розписки від 29.09.2008 року.

Передання кожної частини від загальної суми грошових коштів, сторони засвідчували особистими підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, із вказаним дати такої передачі та розміру переданої суми коштів.

Крім того, додатково у даному графіку містяться записи про передання грошових коштів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у сумі 20 000 доларів США від 30.04.2009 року, та у сумі 30 000 доларів США від 17.06.2009 року. Отже, фактично мав місце ще один Договір позики (далі - другий договір), умови якого не були передбачені у розписці від 30.04.2009 року на загальну суму - 50 000 доларів США.

Таким чином, у період з 01.10.2008 року по 01.04.2009 року ОСОБА_1 на виконання укладеного договору позики було передано на користь ОСОБА_2 суму грошових коштів у загальному розмірі 300 000 доларів СІЛА, що у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України, на момент передання кожної із частин загальної суми грошових коштів, складає 2 0 83 400 (два мільйона вісімдесят три тисячі чотириста) гривень.

Офіційний курс Національного банку України станом на:

- 01.10.2008 р. складав 5,7604 гривень за 1 долар США,

- станом на 01.11.2008 р. складав 6,7418 гривень за 1 долар США,

- станом на 01.09.2008 р., 16.12.2008 р., 31.12.2008 р., 02.02.2009 р. та 04.03.2009 р. складав 7,70 гривень за 1 долар СЛІА,

У період з 30.04.2009 по 17.06.2009 року ОСОБА_1 на виконання умов другого договору позики передав на користь ОСОБА_2 суму грошових коштів у загальному розмірі 50 000 доларів США, що у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України, на момент передання кожної із частин загальної суми грошових коштів, складає 382 300 (триста вісімдесят дві тисячі триста) гривень.

Офіційний курс Національного банку України станом на:

- станом на 30.04.2009 р. складав 7,70 гривень за 1 долар США,

- станом на 17.06.2009 р. складав 7,6114 гривень за 1 долар США.

Таким чином, ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов'язання щодо передачі грошових коштів на користь ОСОБА_2 за першим договором позики, передавши на користь останнього грошові кошти у сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США, що складало еквівалент 2 083 400 (два мільйони вісімдесят три тисячі чотириста тисяч) гривень та за другим договором позики, передавши на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, що в гривневому еквіваленті складає, 382 300 (три вісімдесят дві тисячі триста) гривень, на момент передачі коштів, що підтверджується належними письмовими доказами.

За наявною у Позивача інформацією, ОСОБА_2 інвестував кошти отримані від ОСОБА_1, або їх частину, у будівництво торговельного-побутового центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 Договір про спільну діяльність, або інші договори між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не укладались.

При цьому, повернення вказаних грошових коштів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було здійснено не у повному обсязі.

Зокрема, ОСОБА_2, до моменту подання даної позовної заяви, повернув ОСОБА_1 (шляхом передачі дружині ОСОБА_1 ОСОБА_3.) за вказаним вище першим договором позики суму грошових коштів в розмірі 99 545 доларів США (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) доларів США.

Даний факт підтверджується копією розписки з графіком погашення боргу, засвідченим підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, із зазначенням дат та розміру повернутої заборгованості.

Таким чином, у ОСОБА_2 на момент подання даної позовної заяви існує значна заборгованість перед ОСОБА_1, розмір якої розраховується наступним чином.

Проценти за першим договором позики: 56 800, 16 дол США.

Індекс інфляції та 3 % річних за користування першою позикою: 22720,06 дол США

Іфляційні втрати: 38 086,45 дол США.

Плата за користування першою позикою: 1000000 грн.

Разом за першим договором позики - 318 061, 67 (триста вісімнадцять тисяч шістдесят один) долар США 67 центів та 1 000 000 гривень, крім цього за другим договором позики - 50 000 доларів США.

Просив стягнути з ОСОБА_2 (08132, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (08132, АДРЕСА_2), за першим договором позики від 29.09.2008 року, заборгованість у розмірі 200 455 доларів США (основний борг), 56 800, 16 доларів США (відсотки за користування позикою у розмірі облікової ставки НБУ), 22 720, 06 доларів США (З % річних від простроченої суми), 38 086, 45 доларів США (інфляція за час прострочення), 1 000 000 гривень (плата за користування позикою, встановлена договором), що разом складає 318 061,67 (триста вісімнадцять тисяч шістдесят один) долар США 67 центів та 1 000 000 (один мільйон) гривень; за другим договором позики від 30.04.2009 року, у розмірі 50 000 доларів США (основний борг).

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, просив у позові відмовити у повному обсязі, а також застосувати до даного позову строки позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підставі.

Виходячи зі змісту позовних вимог, а також матеріалів справи, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні норми законодавства.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільно-го законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як встановлено у судовому засіданні 9 вересня 2008 року між фізичною особою ОСОБА_1 (Позивачем) та фізичною особою ОСОБА_2 (Відповідач) було укладено Договір позики .

Як визначено умовами даної розписки, ОСОБА_2 отримав у кредит від ОСОБА_1 2 000 000 (два мільйони) гривень на строк з 01.10.2008 по 01.04.2009 року.

При цьому, ОСОБА_2 зобов'язувався повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3 000 000 (три мільйони) гривень, тобто суму боргу та 1 000 000 (один мільйон) гривень за користування позикою у вказаний вище строк.

Погашення позики ОСОБА_2 мало здійснюватись щомісячно рівними частками від чистого прибутку за результатами діяльності спільно інвестованого об'єкту, до повного погашення заборгованості (частки: 80% - ОСОБА_1, 20 % - ОСОБА_2.). Надалі - за інвестиційним договором, 50 % - 50 %.

Всі вказані вище умови першого договору позики були погоджені сторонами та викладені у розписці, яку власноручно підписав ОСОБА_2, вказавши дату її підписання - 29.09.2008 року .

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Тобто, суд, приходить до висновку що позивачем було пропущено строки позовної давності, а твердження представників позивача про те, що даний строк був пропущений позивачем з поважних причин, у звязку з тим що 24.12.2010 року згідно вироку Броварського міськрайонного суду Київської області, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Укрїани, і призначеному йому покарання у виді 10-ти років позбавлення волі, суд не примйає до уваги, оскільки перебування під вартою не позбавляло, відповідача звернутись до суду із даними позовом.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також суд знаходить, що не підлягають вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів за другим договром позики в розмірі від 30.04.2009 року, у розмірі 50 000 доларів США, оскільки позивачем в силу ст. 60 ЦПК України не доведено наявність даного договору позики, а також передачі коштів позивем відповідачу за даним договором.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови у позові у повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст.ст. 190, 203, 256, 257, 261, 331, 382, 526, 610, 1046, 1047, 1049 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 147, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.

Суддя: Дубас Т.В.