Постанова

від 12.03.2013 по справі 810/481/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року місто Київ № 810/481/13-а

13.13

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: Шкабрій М.П.,

відповідача: Маренич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Філін» (представник Шкабрій Михайло Петрович) доКиївської обласної митниці провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Доктор Філін» (представник Шкабрій Михайло Петрович), звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської обласної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 28.11.2012 року № 85 від 16.01.2013 року № 10 є протиправними, такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Надав суду додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доктор Філін» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 36484040.

З матеріалів справи встановлено, що 25.07.2012 року Київською обласною митницею було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № н/19/12/125000000/36484040 невиїзної документальної перевірки відомостей, заявлених при митному оформленні товарів Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Філін» (код за ЄДРПОУ: 36484040) за вантажною митною декларацією від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071.

Вказаною вище перевіркою встановлено наступні порушення позивачем вимог митного та податкового законодавства, а саме:

- частини першої статті 81 Митного кодексу України в частині нез'явлення точних відомостей про задекларований товар в частині надання точних відомостей про товари і транспортні засоби, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення;

- Закону України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» (Основні правила інтерпретації УКТЗЕД 1, 6);

- Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 Закону та пункту 2.1. б) Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 27.09.2006 року № 821.

Податкові зобов'язання позивача по сплаті ПДВ, визначені за результатами перевірки, становлять 16 799, 37 гривень.

На підставі Акта перевірки від 25.07.2012 року № н/19/12/125000000/36484040, Київською обласною митницею було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.08.2012 року № 52 на суму податкового зобов'язання за основним платежем - 16 799, 37 гривень та за штрафними санкціями - 20 999, 21 гривень.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.08.2012 року № 52 було скасовано Рішенням Державної митної служби України від 14.09.2012 року № 11.1/2-15.1/10399.

06.11.2012 року Київською обласною митницею було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № н/34/12/125000000/36484040 документальної невиїзної перевірки даних щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України Товариством з обмеженою відповідальністю «Доктор Філін» (код за ЄДРПОУ: 36484040) за вантажною митною декларацією від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення позивачем вимог митного та податкового законодавства, а саме:

- частини першої статті 81 Митного кодексу України у частині нез'явлення точних відомостей про задекларований товар в частині надання точних відомостей про товари і транспортні засоби, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення;

- Закону України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» (Основні правила інтерпретації УКТЗЕД 1, 6);

- Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 Закону та пункту 2.1. б) Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 27.09.2006 року № 821.

Податкові зобов'язання позивача по сплаті ПДВ, визначені за результатами перевірки, становлять 16 799, 37 гривень.

На підставі Акта перевірки від 06.11.2012 року № н/34/12/125000000/36484040, Київською обласною митницею було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.11.2012 року № 85 на суму податкового зобов'язання за основним платежем - 16 799, 37 гривень та за штрафними санкціями - 20 999, 21 гривень.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.11.2012 року № 85 було частково скасовано Рішенням Державної митної служби України від 27.12.2012 року № 11.1/1.2-15.1/14430, а саме сума нарахованих підприємству штрафних санкцій зменшено на суму, нараховану відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Так, за результатами розгляду скарги позивача та частковим її задоволенням згідно Рішенням Державної митної служби України від 27.12.2012 року № 11.1/1.2-15.1/14430, Київською обласною митницею було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2013 року № 10 на суму податкового зобов'язання за основним платежем - 16 799, 37 гривень та за штрафними санкціями - 4199, 84 гривень.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» від 28.11.2012 року № 85 від 16.01.2013 року № 10, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати їх протиправними та скасувати, що і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, слід зазначити наступне.

Спірні правовідносини у даній справі охоплюють період, упродовж якого законодавче регулювання порядку митного оформлення товару та сплати податку на додану вартітсь визначалось Митним кодексом України від 11.07.2002 року № 92-IV, Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-III, Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні до 01.06.2012 року визначалися Митним кодексом України від 11.07.2002 року № 92-ІV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а починаючи з 01.06.2012 року набрав чинності Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VІ.

Виходячи з вищенаведеного, усі питання, пов'язані зі здійсненням заходів митного контролю щодо товарів, ввезених позивачем за ВМД від 19.02.2012 року № 122000113/2010/003071, розпочаті та не завершені до дня набрання чинності новим Митним кодексом України, регулюються законодавством, яке діяло до прийняття Митного кодексу України, який набрав чинності 01.06.2012 року.

Пунктом 19 статті 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV передбачено, що митними процедурами вважаються операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно зі статтею 42 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, митні органи під час проведення митного контролю самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Статтею 45 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV встановлено, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

На момент виникнення спірних правовідносин Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 року № 80. До таких документів, належать, зокрема, митна декларація та документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Статтею 54 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при декларуванні товарів і транспортних засобів.

Відповідно до статті 81 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Декларування товарів і транспортних засобів здійснюється декларантами - юридичними чи фізичними особами, які в силу частини другої статті 88 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV зобов'язані здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 (чинною до 01.06.2012 року) затверджено Положення про вантажну митну декларацію. Згідно з пунктом 2 цього Положення, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

У графі 33 ВМД зазначається код товару згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до статті 86 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314 (який діяв на момент митного оформлення товару позивача), під час прийняття ВМД до оформлення здійснюється, зокрема, перевірка за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення декларантом ВМД відповідно до вимог, встановлених Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574.

При здійсненні митного контролю проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами), перевірка правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

Таким чином, митний контроль здійснюється на стадії декларування товару і саме митний орган на цій стадії здійснює перевірку класифікації та кодування товару.

Митне оформлення ВМД від 19.02.2012 року № 122000113/2010/003071 здійснювалося у лютому 2010 року.

За вищевказаною ВМД позивачем задекларовано «фотоплівки в аркушах для медичних потреб типу DRYSTAR DT 2 B для принтерів DRYSTAR, 5000 аркушів розміром 0, 35х0, 43 см., країна виробництва: Бельгія, торгівельна марка та виробник AGFA HealtCare N.V.».

Під час оформлення ВМД нараховане та сплачено мито в розмірі 6, 5 % та нараховане, але не сплачено ПДВ з підстав наявності преференції по сплаті ПДВ (000000202) вказане у графі 36 ВМД.

При здійсненні митного оформлення ВМД від 19.02.2012 року № 122000113/2010/003071 позивачем було виконано в повному обсязі вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації». Надаючи митному органу для перевірки та випуску у вільний обіг товар, вказаний у графі 31 ВМД, позивачем на підставі Закону України від 05.02.1992 року № 2097-XII «Про Єдиний митний тариф», було застосовано ставку ввізного мита в розмірі 6, 5 % та умовно нараховано ПДВ з урахуванням права на звільнення від сплати цього податку відповідно до пункту 5.1.7 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, посадові особи Київської обласної митниці, після завершення встановленої процедури митного контролю та митного оформлення ВМД, яка, в тому числі, передбачає перевірку правильності класифікації та кодування товарів, відповідно до наданих товаросупровідних документів та перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), - проставили на ВМД відмітку, якою підтвердили правильність нарахування та сплати мита та ПДВ.

Таким чином, оформлення відповідачем ВМД у лютому 2010 року свідчить про надання суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності - ТОВ «Доктор Філін» права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує його права та обов`язки щодо здійснення ним відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з абзацом 1 статті 3 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до статті 70 цього Кодексу, метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.

В силу статті 72 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Пунктом 12 статті 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV передбачено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

При цьому, згідно з пунктом 14 статті 1 цього Кодексу, митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до пункту 12 статті 1, статті 81 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Таким чином, митна декларація жодних податкових зобов'язань не визначає, а є лише підставою для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики та подальшого нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV (чинного на момент здійснення митного оформлення спірного товару) митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Таким чином, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, є виключно компетенцією митних органів.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 (чинного на час переміщення спірного товару через митний кордон України) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно з пунктом 10.4 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 2.2.1 пункту 2.2 статті 2 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Таким спільним Рішенням є Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками ПДВ та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затверджений спільним наказом ДПА України та ДМС України за № 109/188 від 16.03.2001 року (далі - Порядок № 109/188).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку № 109/188, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (чинного на момент виникнення частини спірних відносин), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на вищевикладене, відповідно до підпункту «б» пункту 10.1 статті 10 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість», особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.

Таким чином, якщо посадові особи митного органу, приймаючи ВМД від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071 та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо визначення коду товару, зазначеного позивачем як імпортером, то у відповідності до пункту 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість» та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» посадові особи митного органу не мали правових підстав для визначення іншого коду товару, ніж того, який зазначений у ВМД від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071 та, відповідно, робити висновок щодо порушення товариством митного законодавства, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ.

Крім того, у своїх узагальненнях «Про практику розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами»від 01.01.2010 Верховний Суд України дійшов чіткого висновку, що, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону № 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Таким чином, судова практика Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що відповідач не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, якщо мав місце факт згоди Митного органу з відомостями щодо ставки ввізного мита чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної позивачем, під час прийняття вантажно-митних декларацій та пропуску товару на митну територію України.

Щодо безпосередньо визначення коду класифікації товару, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось судом вище, митний орган здійснив розмитнення товару на підставі ВМД від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071 згідно з УКТЗЕД.

З матеріалів справи встановлено, що митне оформлення здійснювалось відповідно до опису графи 31 ВМД від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071 за кодом згідно з УКТЗЕД 3701101000 (графа 33) для товару «фотоплівки рентгенівські в аркушах для медичних потреб типу DRYSTAR DT 2 В, термографічна плівка для принтерів DRYSTAR - 5000 аркушів, розмір 0,35x0,43 см. Країна виробництва - BE. Торгівельна марка та виробник «AGFA HealthCare N.V.»».

Згідно з контрактом від 02.02.2010 року № 2-02/10-MF та інвойсом від 02.02.2010 року № А02022010 предметом контракту є постачання товару «Dry medical film DRYSTAR DT 2 В», «медичні рентгенівські плівки в аркушах DRYSTAR DT 2 В термографічна плівка для принтерів Drystar. Виробник: AGFA HEALTHCARE NV (Belgium)».

Відповідно до Закону України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» для товарів, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 3701101000 застосовуються ставки ввізного мита в розмірі 6, 5 %.

Оформлені позивачем товари внесені до Державного реєстру медичних виробів і дозволені для застосування в медичній практиці. Це підтверджується наданим до митного оформлення листом Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції у системі охорони здоров'я МОЗ України від 13.02.2010 року № 18.984/16-06 «Підтвердження про Державну реєстрацію медичних виробів» та Свідоцтвом про державну реєстрацію медичних рентгенівських плівок в аркушах «Medical X-ray films», затвердженого наказом Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 21.12.2007 року № 141. У додатку до свідоцтва про державну реєстрацію визначено «DRYSTAR DT 2 В термографічна плівка для принтерів Drystar».

Надаючи митному органу для перевірки та випуску у вільний обіг зазначену ВМД від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071, позивач у графі 33 «Код товару» зазначив для товару: Фотоплівки рентгенівські в аркушах для медичних потреб код УКТЗЕД 3701101000, що, відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), класифікується за ставкою мита - 6, 5 %, про що зазначалося вище. При цьому, посадовими особами відповідача, після завершення встановленої процедури митного контролю та митного оформлення ВМД, яка, в тому числі, передбачає перевірку правильності класифікації та кодування товарів, відповідно до наданих товаросупровідних документів та перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), - проставили цій ВМД відмітки, які підтвердили правильність нарахування та сплату мита та ПДВ.

Відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість» від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. При митному оформленні товарів за ВМД від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071 позивач використав право на податкову пільгу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 року № 1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» (зі змінами і доповненнями) затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість. При цьому, митне оформлення виробів медичного призначення зі звільненням від оподаткування ПДВ здійснюється за умови відповідності коду згідно УКТЗЕД. Фотопластинки та фотоплівки плоскі, сенсибілізовані, рентгенівські, а також фотоплівка в рулонах для медичних, стоматологічних потреб - код УКТЗЕД 3701101000.

Визначення посадовими особами відповідача, які здійснювали перевірку правильності нарахування податків і зборів за ВМД від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071, включених спеціальним органом з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, які було ввезено в Україну позивачем до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України за кодом УКТЗЕД 3921 90 19 00, що відповідає тестовому опису, - «інші вироби з пластмас» свідчить про невідповідність завезеного товару класифікації товарів.

Перелік виробів медичного призначення складається на підставі Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, який в свою чергу складено на підставі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 22.06.2006 року № 514 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), затверджено Порядок подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України. Вказаним порядком визначено, що для надання пільг по оподаткуванню при ввезенні на митну територію України виробів медичного призначення необхідно підтвердити документально:

- наявність лікарського засобу в міжвідомчій базі даних, зареєстрованих в Україні лікарських засобів та/або виробів медичного призначення;

- підтвердити виробника лікарських засобів (згідно з товаросупровідними документами).

Крім того, відповідно до наказу Держлікінспекції МОЗ України від 21.12.2007 року № 141, медичні рентгенівські плівки в аркушах виробництва AGFA HEALTHCARE NV (Бельгія) та AGFA-GEVAERT Health CARE GmbH (Німеччина), код товару УКТЗЕД 3701 10 1000 внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування у медичній практиці.

Згідно з положеннями статті 311 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизначного цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України», до товарної позиції 3701, товарної підпозиції 3701 10 та товарної підкатегорії 3701 10 1000 відповідно віднесено:

- 3701 (товарна позиція) - Фотопластинки та фотоплівка, плоскі, сенсибілізовані, неекспоновані, з будь-яких матеріалів, крім паперу, картону чи тканини; плівка плоска для моментальної фотографії, сенсибілізована, неекспонована, в упаковках або без них;

- 3701 10 (товарна позиція) - рентгенівські (однодефісний рівень);

- 3701 10 1000 (товарна підкатегорія) - для медичних, стоматологічних або ветеринарних цілей (дводефісний рівень).

Крім того, зазначена товарна підпозиція 3701 10 містить у своєму складі ще дві наступні товарні підкатегорії:

- 3701 10 90 00 (товарна підкатегорія) - інші (дводефісний рівень);

- 3701 20 00 00 (товарна підкатегорія) - для моментальної фотографії (однодефісний рівень).

У той же час, до товарної підкатегорії 3921 90 19 00, код якої визначено митницею на придбаний позивачем товар, віднесено: «інші вироби з пластмас».

У додатку до Закону України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» визначено основні правила інтерпретації УКТЗЕД (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1 Правил назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Відповідно до пункту 6 Правил для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Під час порівняльного аналізу двох чи більше підпозицій з одним дефісом у межах однієї товарної позиції за Правилом 3 (а) можливість віднесення товару до однієї з них повинна визначатися лише за описом товару в цих підпозиціях з одним дефісом.

Після того як підпозиція з одним дефісом, що дає найбільш конкретний опис товару, обрана і якщо сама підпозиція поділяється, тоді і тільки тоді береться до уваги опис на рівні підпозицій з двома дефісами і вибирається одна з них.

Порівняльний аналіз опису товарів товарної позиції 3701 УКТЗЕД на рівні одного дефісу (1-рентгенівські; 2- для моментальної фотографії; 3-інші платівки та плівка, довжина будь-якої із сторін яких більш як 255 мм) показує, що їх класифікація, в першу чергу, залежить від призначення товару.

В контексті наведеного в оглядовому листі Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008 року «Про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства» зазначено, що критеріями розмежування товарних позицій за УКТЗЕД є не тільки матеріал, з якого виготовлений товар, а й функції, що виконує товар, спосіб виробництва, зовнішній вигляд, тощо; код товару, зазначений у будь-яких документах не є визначальним для класифікації при митному оформленні товарів, а носить інформативний (довідковий) характер.

Слід зазначити, що до товарної підкатегорії за кодом 3921 90 19 00 відносяться «інші вироби з пластмас», що, відповідно, не включає плівки, які за своїми властивостями, характеристиками та призначенням не описані вище у структурі опису товарів за товарною позицією 3701, тобто ці «інші вироби з пластмас» не включаються по своєму опису до товарів, призначених для використання у медичних цілях.

Враховуючи наведене, беручи до уваги опис та призначення представленого позивачем до митного оформлення товару, який використовується за принципом відтворення видимих зображень на плівці, виходячи з того, що рентгенівські плівки за кодом 3701 10 10 00 мають подібний/схожий принцип відтворення і застосування із товаром, що ввозиться, підпозицією з одним дефісом, яка найбільш відповідає опису товару, який ввозиться позивачем, в даному випадку, з урахуванням опису товарної позиції 3710 та примітки 2 до групи 37, є підпозиція 3701 10 («-рентгенівські:»).

В даному випадку, відповідач, помилково виходив з того, що дані плівки відрізняються від традиційних рентгенівських тим, що вони є чутливими (сенсибілізованими) до інфрачервоного випромінювання (ІЧ-випромінювання) або до нагріву, тобто цифрові плівки не є чутливими до рентгенівського випромінювання, оскільки наведений процес є способом дії на плівку, у той же час призначенням плівки в даному випадку є її застосування як медичного виробу у медичних цілях, - для відображення на плівці рентгенівських знімків.

З матеріалів справи вбачається, що Генеральний Директорат з тарифів та митного союзу ЄС у відповідь на Лист Державної митної служби України від 28.04.2012 р. №111/2-16.2/5017 повідомив, що виробник Agfa надав додаткову інформацію про товари не описані на веб-сторінці, яка підтверджує, що товар DRYSTAR 2 B призначений для загального радіологічного застосування (у технічному паспорті зазначено, що відбивний шар на срібній основі є більш чутливим до температур, ніж до світла), а тому рекомендовано класифікувати DRYSTAR DT 2 B за кодом 3701.

У листі вказано, що примітка 2 до глави 37 Пояснень до УКДЗЕД повинна бути взята до уваги, оскільки слово «фотографічний» відноситься до процесу в якому формується видимі зображення безпосередньо або не безпосередньо під дією світла або інших видів випромінювання на світлочутливій поверхні.

Враховуючи, що «інші види випромінювання» є, приміром, інфрачервоним або ультрафіолетовим світлом (як цим є електромагнітне випромінювання) і рентгенівські промені як найбільш яскравий приклад, то висловлена рекомендація класифікувати продукт DRYSTAR DT 2 B як продукт, який є тільки термочутливий, а й світлочутливий.

Відповідно до частини першої статті 2, частини першої, другої статті 11 Протоколу про надання адміністративним органам взаємної допомоги у вирішенні митних питань до Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною від 14.06.1994 року, сторони надають допомогу одна одній в межах їхньої компетенції, відповідно до характеру та умов, викладених у цьому Протоколі, забезпечуючи вірне застосування митного законодавства, зокрема шляхом запобігання, виявлення та розслідування порушень цього законодавства. Одержана інформація використовується виключно для цілей цього Протоколу і може бути використана кожною Стороною з іншою метою лише за попередньою письмовою згодою адміністративного органу, який надає цю інформацію, і ця Сторона дотримується всіх обмежень, встановлених цим органом. Пункт 1 не перешкоджає використанню інформації у будь-яких судових та адміністративних розглядах, розпочатих з причин невиконання митного законодавства.

Тим більше, слід зазначити, що з висновків відповідача можна встановити, що фактично під класифікацію товару за кодом 370101010 жоден з товарів не може підпадати, враховуючи, що медицина знаходиться вже на такій стадії розвитку, що не використовуються такі рентгенівські плівки, які б відповідали характеристикам, визначеним митним органом, а саме - опромінення рентгенівськими променями для отримання зображення, чутливість до світла.

Тим більше, виходячи з видів діяльності позивача та цілей використання завезеного товару - медичні цілі, суд дійшов висновку про неможливість кваліфікувати ввезений товар як «інші вироби з пластмас».

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач помилково прийшов до висновку, що рентгенівські плівки DRYSTAR DT 2 B виробника Agfa HealthCare N.V.(Бельгія) необхідно класифікувати за кодом згідно з УКТЗЕД 3921901900, оскільки даний товар слід класифікувати за кодом 3701101000 УКТЗЕД.

Отже, посадові особи відповідача, які здійснювали перевірку та складали Акт перевірки не мали правових підстав для визнання неправомірним застосування до товарів, імпортованих в Україну позивачем за ВМД від 19.02.2010 року № 122000113/2010/003071 преференції по ПДВ, посилаючись на порушення Законів України «Про Митний тариф України» та «Про податок на додану вартість», застосування якого, по-перше, визнано правомірним посадовими особами митного органу під час митного оформлення зазначеної ВМД, по друге, відсутні підстави вважати, що вказаний товар не можливо класифікувати за кодом 3701101000 УКТЗЕД.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем в супереч норм чинного законодавства було винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці форми «Р» від 16.01.2013 року № 10.

Щодо податкового повідомлення-рішення Київської обласної митниці форми «Р» від 28.11.2012 року № 85, яке є предметом розгляду даної адміністративної справи, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, про що також зазначалося вище, податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці форми «Р» від 28.11.2012 року № 85 було частково скасовано Рішенням Державної митної служби України від 27.12.2012 року № 11.1/1.2-15.1/14430, а саме сума нарахованих підприємству штрафних санкцій зменшено на суму, нараховану відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Таким чином, у зв'язку з направленням відповідачем податкового повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов'язання, а саме податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2013 року № 10 на суму податкового зобов'язання за основним платежем - 16 799, 37 гривень та за штрафними санкціями - 4199, 84 гривень, то на підставі пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.11.2012 року № 85 - вважається відкликаним.

Відповідно до пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Отже, у зв'язку з тим, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.11.2012 року № 85 відкликано на підставі винесеного відповідачем на зменшену суму грошового зобов'язання податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2013 року № 10, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 28.11.2012 року № 85 слід відмовити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Київської обласної митниці форми «Р» від 16.01.2013 року № 10.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці форми «Р» від 16.01.2013 року № 10.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Філін» понесені ним судові витрати в розмірі 209 (двісті дев'ять) гривень 99 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 березня 2013 р.