Ухвала

від 14.03.2013 по справі 812/1017/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мирончук Н.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року справа №812/1017/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Юрченко В.П., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродний Завод Індустрія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 р. у справі № 812/1017/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродний Завод Індустрія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0001182310, про донарахування орендної плати за землю, в сумі 18251,73 грн. та штрафних санкцій в сумі 3260,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0001182310, про донарахування орендної плати за землю, в сумі 18251,73 грн. та штрафних санкцій в сумі 3260,24 грн..

В обґрунтування позову зазначив, що актом перевірки № 770/22-108/30877611 від 14.12.2012 року встановлено порушення пп. 274.1 ст. 274, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого 28.12.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001182310, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем орендної плати за землю: за основним платежем - 18251,73 грн., за штрафними санкціями - 3260,24 грн.

З таким рішенням позивач не погоджується та вважає, що порушень вимог податкового законодавства зі сплати орендної плати за землю не було, а висновки акту перевірки суперечать законодавству, виходячи з нижченаведеного.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є однією із форм плати за землю, включена до переліку загальнодержавних податків і в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів.

Посилаючись на норми ст. 21 Закону України «Про оренду землі» позивач вказує, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Посилаючись на ст. 15 Закону України «Про оренду землі» позивач зазначає, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Є однією із істотних умов договору оренди землі.

Підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, який укладається сторонами - орендодавцем та орендарем.

Посилаючись на п. 286.2 ст. 286 ПК України, позивач вказує, що платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПК України, з розбивкою річної суми, рівними частками за місяцями.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

05.05.2004 року між позивачем та Луганської міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, п. 11 якого було передбачено, що розмір орендної плати переглядається один разах на рік, у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації та інших випадках, передбачених законом. Відповідно до договору, зміни умов цього договору можливі тільки за згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Позивачем відповідачу було подано відповідну декларацію, та орендна плата розрахована, виходячи з умов договору та даних земельного кадастру.

На думку позивача, таким чином ним було дотримано вимоги законодавства в частині нарахування орендної плати. В подальшому орендна плата здійснюється щомісячно.

Проте на думку позивача, відповідач, визначаючи зобов'язання позивача з плати за землю, не обумовленої договором оренди, укладеного між позивачем та Луганською міською радою від 05.05.2004 року, а також із застосуванням розміру орендної плати, не встановленою цим договором, діяв неправомірно, оскільки відповідно до положень Закону України «Про плату за землю» та Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку такої земельної ділянки.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 р. у справі № 812/1017/13-а в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «ЕЗ «Індустрія», згідно Статуту, зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.05.2008 року № 13821450000014940 (а.с. 40-50).

Відповідно до Свідоцтва про Державну реєстрацію, ідентифікаційний код «ЕЗ «Індустрія», за ЄДРПОУ: 30877611. Місцезнаходження TOB «ЕЗ» Індустрія»: м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, буд.38. (а.с. 39).

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.04.2000 року. (а.с. 51). Станом на 14.12.2012 року перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську ДПС.

26 травня 2004 року між позивачем та Луганською міськрадою було укладено договір Оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5545 га. Строк оренди складає сорок дев'ять років. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі земельного податку, який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5. Крім того, пунктом 4 укладеного договору було зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 811139,24 грн.; пунктом 12 укладеного договору було передбачено, що розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік, у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації та інших випадках, передбачених законом. (а.с. 59-60).

Відповідно до довідки № 2692 від 20.01.2011 року про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2011 рік, розрахунок орендної плати здійснено на підставі даних нормативної грошової оцінки х 1% х на площу земельної ділянки х на договірний коефіцієнт. (а.с. 54).

Згідно Відомостей з договору оренди землі: нормативна грошова оцінка землі - 3761779,33 грн., розмір орендної плати за 2011 рік - 52147,68 грн. (а.с. 53).

28.01.2011 року позивачем подано до податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, згідно з якою відповідачем задекларовані податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки на 2011 рік у розмірі 52147,68 гривень з щомісячним платежем по 4345,64 гривень. (а.с. 52).

Відповідно до довідки № 2835 від 26.01.2012 року про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2012 рік, розрахунок орендної плати здійснено на підставі даних нормативної грошової оцінки х 1% х на площу земельної ділянки х на договірний коефіцієнт. (а.с. 58).

03.02.2012 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), згідно з якою відповідачем задекларовані податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки на 2012 рік у розмірі 52147,68 гривень з щомісячним платежем по 4345,64 гривень (а.с. 55-56).

Згідно Відомостей про наявність земельних ділянок від 03.02.2012 року: розмір річної орендної плати на 05.05.2004 року складає - 20278,48 грн.; нормативна грошова оцінка землі - 3761779,33 грн.; розмір орендної плати за 2011 рік - 52147,68 грн. (а.с. 57).

З 19.11.2012 року по 07.12.2012 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродний завод «Індустрія», код за ЄДРПОУ 30877611, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 770/22-108/30877611 від 14.12.2012 року (а.с. 6-37).

Зазначеним актом було встановлено порушення п. 274.1, ст. 274, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників орендної плати за землю на загальну суму 18 251,73 грн. числі по періодах: січень 2011 року - у сумі 869,13 грн.; лютий 2011 року - у сумі 869,13 грн.; березень 2011 року - у сумі 869,13 грн.; квітень 2011 року - у сумі 869,13 грн.; травень 2011 року - у сумі 869,13 грн.; червень 2011 року - у сумі 869,13 грн.; липень 201І року - у сумі 869,13 грн.; серпень 2011 року - у сумі 869,13 грн.; вересень 2011 року - у сумі 869,13 грн.; жовтень 2011 року - у сумі 869,13 грн.; листопад 2011 року - у сумі 869,13грн.; грудень 2011 року - у сумі 869,13 грн.; січень 2012 року - у сумі 869,13 грн.; лютий 2012 року - у сумі 869,13 грн.; березень 2012 року - у сумі 869,13 грн.; квітень 2012 року - у сумі 869,13 грн.; травень 2012 року - у сумі 869,13 грн.; червень 2012 року - у сумі 869,13 грн.; липень 2012 року - у сумі 869,13 грн.; серпень 2012 року - у сумі 869,13 грн.; вересень 2012 року - у сумі 869,13 грн.(а.с. 36).

На підставі вищезазначеного акту перевірки Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0001182310, про донарахування позивачу орендної плати за землю, в сумі 18251,73 грн. та штрафних санкцій в сумі 3260,24 грн. (а.с. 38).

Отже, фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок податкового органу про те, що орендна плата за договорами оренди земельної ділянки державної та комунальної власності у зазначений вище період, позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 2,5% від грошової оцінки землі, замість встановлених законодавством 3% від грошової оцінки землі.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII «Плата за землю» Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України, плата за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.п. 14.1.72, п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України), можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

Згідно з статтею 288 Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього ж Закону, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Нормами Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування.

Річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору, законодавству.

Відповідно до абзацу першого пункту 286.1 статті 286 ПКУ, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Отже, згідно статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Суд першої інстанції вірно не погодився зі ствердженням позивача про те, що розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, оскільки, у даному випадку, орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, відноситься до сплати обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю, а тому, не може залежати від умов договору.

Крім того, відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.

З аналізу наведених правових норм та умов договору оренди слідує, що, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то у позивача виникла необхідність сплати земельного податку у новому розмірі.

Отже, позивач в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договору оренди землі в розмірах менших, ніж встановлений Законом, тому висновок перевірки про заниження позивачем у зазначеному періоді суми орендної плати за землю є законним та обґрунтованим.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0001182310 про донарахування позивачу орендної плати за землю, в сумі 18251,73 грн. та штрафних санкцій в сумі 3260,24 грн., Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби прийнято на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Крім того, аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищим адміністративним судом України від 07.11.2012 року у справі К/9991/42672/12, К/9991/58966/12 від 12.11.2012 року, К/9991/52059/12 від 08.10.2012 року з аналогічних правовідносин.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродний Завод Індустрія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 р. у справі № 812/1017/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 р. у справі № 812/1017/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко