Ухвала

від 13.03.2013 по справі 2а-6479/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6479/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судових засідань:Валяєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі -позивач) пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001122653 від 25 квітня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0001122653 від 25 квітня 2012 року в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 245 399, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 56 743, 00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (код ЄДРПОУ 04737111) зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 16.06.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 16.06.1992 р. № 324564, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

До складу ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» входить 31 відокремлений підрозділ, в тому числі філія «Укрпромтранспостач» та Сімферопольська філія.

У період з 10.02.2012 року по 23.03.2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої було складено акт № 425/22-222-04737111 від 06.04.2012 року (далі по тексту -Акт перевірки, Акт).

За наслідками перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п.1, 4, пп. «а», пп. «б», пп. «в»п.6.4 ст. 6 , пп. «а», пп. «в» п.6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 , п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 382 590,00 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених положень законів, ґрунтуються на встановлених в ході перевірки філії позивача «Укрпромтранспостач» даних про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між філією та ТОВ «Пікет-7» і ТОВ «Будівельний Олімп». Такий висновок ДПІ у Дніпровському районі м. Києва обґрунтовується актами проведених перевірок вказаних підприємств.

Актом перевірки встановлено завищення Сімферопольською філією ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року у сумі 1 564,00 грн., у зв'язку із наданням до перевірки факсимільної копії податкової накладної № 198 від 29.12.2011 р., отриманої від ТОВ «Херсонське обласне паливнопостачальне підприємство «Херсоноблпаливо»(том VI, а.с. 173).

25 квітня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва були прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001122653, яким позивачу за порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 304 097,00 грн., з яких 246 963,00 грн. -основний платіж та 57 134,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з прийнятим ДПІ у Дніпровському районі м. Києва рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство залізничного транспорту»в особі Філії «Укрпромтранспостач» (Замовник) та ТОВ «Пікет 7» (Постачальник) було укладено Договір № 38/3-11 від 24 березня 2011 року, відповідно до якого постачальник поставляє у 2011 році замовнику матеріали верхньої будови колії згідно з додатком, який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник приймає товар та оплачує його - ціна договору складає 1 360 000,00 грн. (п.3.3); Договір № 20/2-11 від 14 липня 2011 року, відповідно до якого постачальник поставляє замовнику вузли, деталі, комплектуючі та запасні частини для локомотивів ТГМ-4, ТГМ-6 та ТЕМ-2, а замовник приймає товар та оплачує його - ціна договору складає 2 300 000,00 грн.; Договір № 56/2-11 від 02 серпня 2011 року, відповідно до якого постачальник поставляє у 2011 році замовнику матеріали верхньої будови колії, а замовник приймає товар та оплачує його (п.1.1); товар закуповується в кількості, визначеній виробничою необхідністю замовника в межах асортименту та за цінами, вказаними у додатку до договору (п.1.2) - ціна договору складає 1 500 000,00 грн.

Поставка товарів, визначених умовами договорів, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних , податковими накладними та актами приймання-передачі товару.

За наслідками проведених поставок ТОВ «Будівельний Олімп»протягом серпня 2011 року виписало на адресу позивача податкові накладні від 02.08.2011 р. № 1 на суму ПДВ -99 916,80 грн., від 03.08.2011 р. № 2 на суму ПДВ -17 920,00 грн., від 22.08.2011р. № 3 на суму ПДВ -91 205,12 грн., від 23.08.2011 р. №4 на суму ПДВ -17 924,16 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (том VI, а. с. 157, 159, 161, 163).

Оплата товарів, отриманих від ТОВ «Пікет-7»та ТОВ «Будівельний Олімп», підтверджується виписками банку по рахунку позивача, наявними у матеріалах справи (том І а.с. 212-250).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту у загальному розмірі 226 966,08 грн. за серпень 2011 року та відображені в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкової декларації з ПДВ за відповідний податковий період.

Правомірність формування податкового кредиту за вказаними операціями відповідачем не визнається.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу наведених норм права та обставин справи колегія суддів зазначає, що достатніми підставами для включення ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що Філія позивача «Укрпромтранспостач» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Пікет-7» та ТОВ «Будівельний Олімп», які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням (оплатою) товарів.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Оскільки податкові накладні на користь Філії позивача «Укрпромтранспостач» були виписані в червні, серпні 2011 року, поставка товарів відбулась у тих же періодах, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, то в силу приписів п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту виникло, відповідно, у цих же періодах.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України ).

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача -ТОВ «Пікет-7 »та ТОВ «Будівельний Олімп» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтв № 100057948 від 09.08.2007 року та № 100298546 від 18.08.2010 р. відповідно (том І а.с.144, 156).

З вказаного вбачається, що на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Пікет-7» та ТОВ «Будівельний Олімп» були чинними і вказані суб'єкти господарювання мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, філією позивача «Укрпромтранспостач» було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Будівельний Олімп»було подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року разом із Додатком № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», де було відображено податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з позивачем у сумі 226 966,00 грн. ПДВ (том І а.с. 160), що повністю відповідає задекларованій позивачем сумі податкового кредиту.

Аналогічна ситуація склалася з ТОВ «Пікет-7», яке у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, поданій до Криворізької центральної міжрайонної ДПІ, відобразило податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з позивачем у сумі 191 569,76 грн. (том І, а.с. 137), що включає в себе також задекларовані позивачем суми податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість , покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Тобто, станом на момент проведення господарських операцій з позивачем ТОВ «Пікет-7» та ТОВ «Будівельний Олімп»не були ліквідовані, діяльність їх в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємства не виключені.

Відтак, контрагенти позивача не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність вчинення господарських операцій з поставки товарів ТОВ «Пікет-7»та ТОВ «Будівельний Олімп»на користь позивача, а також придбання позивачем таких товарів, робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, слід зазначити наступне.

Як вбачається з довідки АБ № 156681 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача є діяльність вантажного залізничного транспорту (код КВЕД 60.10.2), посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 51.19.0), організація перевезення вантажів (код КВЕД 63.40.0), дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки (код КВЕД 74.13.0), консультування з питань комерційної діяльності та управління (код КВЕД 74.14.0), надання інших комерційних послуг (код КВЕД 74.87.0) -том І а.с.41.

У період, що перевірявся, позивачем здійснювалась діяльність по наданню послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом. Право на здійснення вказаної діяльності підтверджується ліцензією Міністерства інфраструктури України серії АВ № 548933 (том VI, а.с. 124).

В свою чергу, до основних видів діяльності ТОВ «Пікет-7»за даними витягу з Єдиного державного реєстру належать: «Будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд» (код КВЕД 45.23.0), «Діяльність у сфері інжинірингу» (код КВЕД 74.20.1), «Монтаж іншого електричного устаткування» (код КВЕД 31.62.4), «Інші види оптової торгівлі»(код КВЕД 51.90.0) та ін. (том ІІІ, а.с. 126).

За даними витягу з Єдиного державного реєстру до основних видів діяльності ТОВ «Будівельний Олімп»належать: «Будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд» (код КВЕД 45.23.0), «Діяльність у сфері інжинірингу» (код КВЕД 74.20.1), «Оптова торгівля іншими машинами та устаткування» (код КВЕД 51.87.0), «Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту»(код КВЕД 51.19.0), «Інші види оптової торгівлі» (код КВЕД 51.90.0) - том ІІІ, а.с. 123).

З наявної у матеріалах справи документації вбачається, що ТОВ «Пікет-7» та ТОВ «Будівельний Олімп» залучались філією позивача у якості постачальників матеріалів для ремонту залізничних колій, а також комплектуючих для локомотивів ТГМ-4, ТГМ-6 та ТЕМ-2, що використовуються у господарській діяльності філії та прямо пов'язано з господарською діяльністю останньої.

У подальшому придбані у ТОВ «Пікет-7» товари було використано для облаштування та ремонту колій підприємства. Комплектуючі, придбані у ТОВ «Будівельний Олімп», було передано іншим філіям позивача з метою ремонту рухомого складу залізничного транспорту. Вказана обставина підтверджується актами на списання матеріалів, інструменту, актами на витрачені при ремонті матеріали, видатковими накладними, наявними в матеріалах справи (том ІІ а.с.16-55, том ІІІ, а.с. 33-250, том ІV, а.с. 79-123, том V, а.с. 84-250).

Таким чином, придбання товарів у ТОВ «Пікет-7» та ТОВ «Будівельний Олімп» здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної господарської діяльності.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновку контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ «Пікет-7»та ТОВ «Будівельний олімп»трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання слугувала лише податкова звітність цих підприємств, використана податковими органами за місцем обліку останніх.

Колегія суддів вважає, що подана до податкового органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Окрім того, з наданої ДПІ у Криворізькій центральній міжрайонній ДПІ Дніпропетровської області ДПС інформації відносно ТОВ «Пікет-7»вбачається, що у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податків за Ф №1-ДФ до податкової інспекції району за ІІ квартал 2011 року кількість працівників на вказаному підприємстві складала 4 особи, яким нараховувалась та виплачувалась заробітна плата (том І, а.с. 134).

Також, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС надало інформацію стосовно ТОВ «Будівельний Олімп», з якої встановлено, що у ІІІ кварталі 2011 року кількість працюючих на підприємстві склала 4 особи (том І, а.с.154).

Отже, вказані підприємства мали в своєму розпорядженні достатній трудовий ресурс, необхідний для виконання покладених на них договірних обов'язків з поставки товарів, а відтак висновки відповідача в цій частині спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, придбання товарів у ТОВ «Пікет-7»та ТОВ «Будівельний Олімп»здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної для нього господарської діяльності, пов'язаної з здійсненням залізничних перевезень, яка спрямована на отримання доходу.

Викладені вище обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Пікет-7» та ТОВ «Будівельний Олімп»є реальними та підтверджуються необхідними документами, товари, послуги (роботи), що надавалися позивачу були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З приводу висновків акту перевірки про порушення податкового законодавства контрагентами філії -ТОВ «Пікет-7» та ТОВ «Будівельний Олімп»: незнаходження за податковою адресою, проведення операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, слід зазначити наступне.

Чинним законодавством України виникнення у платника податку на додану вартість права на формування податкового кредиту та відображення його у податковій звітності не ставиться у залежність від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Колегія суддів вважає, що наведені в акті перевірки обставини діяльності вищезазначених постачальників позивача у другому, третьому та наступних ланцюгах поставок не можуть бути причинами для зменшення заявлених позивачем сум податкового кредиту.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарських операції за участю ТОВ «Пікет-7» та ТОВ «Будівельний Олімп», наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (матеріалів для ремонту залізничних колій, комплектуючих для локомотивів) та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Пікет-7» та ТОВ «Будівельний Олімп», а висновки Акту перевірки про порушення позивачем п. 198.3, п.198.6 ст. 198 , п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в даній частині є помилковими. Відтак донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 245 399,00 грн. є протиправним. Відповідно і накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 56 743,00 грн. також є протиправним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.