Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2а-13016/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р.Справа № 2а-13016/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Бондаренко В.Ю., відповідача - Войчука В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Барвінківський машинобудівний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-13016/12/2070

за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Східного територіальне управління національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до Закритого акціонерного товариства "Барвінківський машинобудівний завод"

про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Східного територіального управління національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту - позивач, Управління) з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Барвінківський машинобудівний завод" (далі по тексту - ЗАТ «Барівнківський машинобудівний завод», відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача в дохід держбюджету штраф у сумі 17000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 р. по справі № 2а-13016/12/2070 адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто із Закритого акціонерного товариства "Барвінківський машинобудівний завод" (код 32414341, адреса: 64701, Харківська область, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Червонозаводська, 24) до Державного бюджету України штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. згідно постанови № 111-CX-1-E від 04.07.2012 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 р. по справі № 2а-13016/12/2070 про стягнення із ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод" код ЄДРПОУ 32414341, до Державного бюджету України штрафу в сумі 17000,00 грн. згідно постанови № 111-CX-1-E від 04.07.2012 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, всі судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на відсутність підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах державної установи, яка є повноправною юридичною особою та у змозі звернутись з даним позовом самостійно. Крім того, вважає, що наповнення бюджету та бюджетна політика не дає права прокурору звертатися до суду з позовами, тим більше, що в позовній заяві не наведено, в чому полягає захист інтересів держави. Стверджує, що органи новоствореної Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не мають права накладати штраф на підставі розпорядження, складеного Управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яку 23.11.2011 року було ліквідовано без правонаступництва. Наполягає на тому, що судом першої інстанції, в порушення норм процесуального права, не досліджено законності винесення Національною КзЦПФР постанови № 111-СХ-1-Е від 04.07.2012 р. про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів. З огляду на викладене, вважає стягнення з відповідача коштів за позовом прокурора в інтересах СТУ НКзЦПФР безпідставним, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - такою, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 р. по справі № 2а-13016/12/2070, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в наданих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що постановою позивача від 04.07.2012 року №111-СХ-1-Е на відповідача накладено штрафну санкцію за невиконання розпорядження від 06.07.2011 року № 179-ХА Харківського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Враховуючи, що відповідач в установлений законом термін постанову про накладення штрафної санкції не оскаржив, а штраф у добровільному порядку не сплатив, наявні підстави для стягнення суми штрафу в судовому порядку.

Прокурор в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що прокурор належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі прокурора.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 липня 2011 року відносно ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» Уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, т.в.о. начальника Харківського територіального управління, винесено розпорядження № 179-ХА щодо усунення порушень законодавства про цінні папери (а.с.18).

Відповідно до зазначеного розпорядження відповідач мав у термін до 06 січня 2012 року усунути порушення законодавства про цінні папери, а саме: перевести випуск акцій товариства, здійснений у документарній формі існування, у бездокументарну форму та письмово повідомити уповноважену особу Комісії про виконання даного розпорядження з наданням завіреної належним чином копії свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування.

Розпорядження № 179-ХА відповідачем виконано не було, у зв'язку з чим постановою СТУ НКзЦПФР від 07.06.2012 року відносно ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с.15).

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, за невиконання розпорядження № 179-ХА від 06.07.2011 року щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів, постановою від 04.07.2012 року № 111-СХ-1-Е на відповідача накладено штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень (а.с.7).

Вказана постанова направлена на адресу ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» 04.07.2012 року (відповідно до реєстру згрупованих поштових відправлень та чеку) (а.с.8-10).

Відповідач у добровільному порядку штраф, накладений згідно постанови від 04.07.2012 р., не сплатив, що слугувало підставою для звернення прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі СТУ НКзЦПФР до суду з даним позовом про стягнення штрафу в примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки постанова про накладення штрафу, яка не була оскаржена та підлягала виконанню, не була виконана відповідачем в добровільному порядку, що потягло не сплату штрафу у встановлений законодавством строк.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як встановлено положеннями абзацу 7 статті 3 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, у формі контролю за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією.

Згідно ст. 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Пунктом 10 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку надано право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 06.07.2011 року Уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - т.в.о. начальника Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Потьомкіним Ю.С. складено розпорядження № 179-ХА про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Отримання вказаного розпорядження не заперечується відповідачем по справі та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, на якому проставлено штамп відділення поштового зв'язку з відміткою дати - 07.07.2011 р. (а.с.20).

Відповідачем по справі також не заперечується, що вимоги вказаного розпорядження, які полягали у переведенні акцій підприємства у без документарну форму існування, у відповідності до ч.2 ст.20 Закону України «Про акціонерні товариства», ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» виконані не були, жодної інформації щодо виконання розпорядження відповідачем позивачеві не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою СТУ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 10/01/03/793 від 07.06.202 року відносно ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів, якою запрошено представника Товариства на підписання акту про правопорушення на 19.06.2012 року (а.с.15).

Зазначена постанова була направлена на адресу відповідача 07.06.2012 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії списку згрупованих поштових відправлень та реєстру, а також поштового чеку (а.с.16-17).

Актом № 111-СХ-1-Е від 19.06.2012 року, складеним Уповноваженою особою позивача - начальником контрольно-правового відділу Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Сичовою О.О., зафіксовано невиконання ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (а.с.14).

У зв'язку з неявкою представника ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» для підписання акту, примірник останнього було направлено відповідачеві поштою.

Постановою позивача від 19.06.2012 р. № 10/01/03/908 розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» призначено на 04.07.2012 року (а.с.11).

Постанову від 19.06.2012 року направлено на адресу відповідача 20.06.2012 р. (а.с.12-13).

Колегія суддів зазначає, що розгляд справ про правопорушення на ринку цінних паперів та накладення санкцій за порушення у сфері обігу цінних паперів, на час спірних правовідносин, було врегульовано Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими Рішенням НКЦПФР від 11.12.2007 р. № 2272 (далі по тексту - Правила).

Пунктом 16 розділу І Правил встановлено, що постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акт про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанова по справі про адміністративне правопорушення), постанова про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про виправлення описок вважаються надісланими (врученими) юридичній особі (посадовій особі чи громадянину), яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендованим листом.

Доказом надіслання постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акта про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанови по справі про адміністративне правопорушення), постанови про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанову про виправлення описок є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відбиток календарного штемпелю та касовий чек.

Пунктами 1, 2 розділу VІ Правил передбачено, що справа про правопорушення щодо юридичної особи розглядається у присутності керівника та/або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності.

Повноваження представника юридичної особи, що притягується до відповідальності, засвідчуються довіреністю, оригінал або копія якої залучається до матеріалів справи.

У разі відсутності керівника або представника юридичної особи справа про правопорушення розглядається за умови своєчасного повідомлення юридичної особи про місце і час розгляду справи згідно з вимогами пункту 4 розділу V цих Правил.

Керівник або представник юридичної особи має право: бути заслуханим, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, оскаржити рішення уповноваженої особи за справою.

Матеріалами справи підтверджено, що постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів відносно ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» своєчасно направлена відповідачеві, отже, останній є таким, що повідомлений про розгляд справи, однак, правом участі представника у розгляді справи та надання пояснень з приводу допущеного порушення, не скористався.

Оскільки відповідачем не було направлено свого представника для участі в розгляді справи про правопорушення на ринку цінних паперів, розгляд зазначеної справи, у відповідності до п.4 розділу V ПАравил, було проведено за відсутності представника ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод».

У відповідності до п.1. розділу VІІ Правил, розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення за справою. Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови.

Відповідно до п.14 ст.8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Як встановлено пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень Уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2012 року на підставі пункту 8 статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Уповноваженою особою СТУ Національної комісії ЦКПФР було прийнято постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 111-СХ-1-Е (а.с.7).

Зазначена постанова направлена на адресу відповідача рекомендованим листом 04.07.2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія списку та реєстру згрупованих поштових відправлень (а.с.9-10).

Слід відмітити, що правом оскарження постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 111-СХ-1-Е в адміністративному або судовому порядку, наданим пунктом 2 розділу V Правил, відповідач не скористався, вищевказана постанова є чинною та підлягала виконанню.

Згідно Розділу XVIII Правил накладений штраф має бути сплачений юридичною особою не пізніше як через 15 днів з дати отримання ним постанови. Сплачують штрафи юридичні особи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету.

При цьому документ, який підтверджує сплату штрафу, протягом п'яти робочих днів надсилається до уповноваженого підрозділу центрального апарату Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (відповідного підрозділу територіального органу Комісії).

У разі ж несплати штрафу юридичною особою протягом вищезазначеного строку, штраф стягується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем по справі, штраф у сумі 17000,00 грн., накладений згідно постанови СТУ НКЦПФР від 04.07.2012 року, ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» не сплачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення зазначеної суми з відповідача на користь Державного бюджету України.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у відповідача обов'язку сплати штрафу згідно постанови СТУ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.07.2012 р. за невиконання розпорядження, прийнятого органом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яку на час накладення штрафу було ліквідовано, з наступних підстав.

Згідно частини другої статті 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно Указу Президента України від 23.11.2011 року № 1061/2011 "Про ліквідацію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку" Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку ліквідовано.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 23.11.2011 року № 1061/2011 "Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку" постановлено утворити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Як встановлено положеннями абзацу 2 пункту 12 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2011 року № 174, орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Президента України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Президентом сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

Наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1103 від 05.12.2011 року ліквідовано Харківське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

На підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 76 від 12.01.2012 року "Щодо забезпечення виконання функцій та повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку набула правомочність та приступила до виконання функцій та повноважень, визначених Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1063/2011 та іншими актами законодавства.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 175 від 26.01.2012 року створено Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з центром розміщення у Харкові, повноваження якого поширюються на Харківську та Сумську області.

Наказом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 202 від 05.03.2012 року Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку зобов'язано приступити з 01.03.2012 року до виконання функцій та повноважень у зв'язку з набуттям правомочності. Згідно пункту 3 цього наказу Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає до розгляду всі документи, які знаходилися на опрацюванні у Харківському та Сумському територіальних управліннях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в межах виконання функцій та повноважень відповідно до свого положення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року N 6-зп "Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України" частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді. Такі скарги підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що прийнятим раніше законом міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до органу, посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової особи, що прийняли рішення, вчинили дії або допустили бездіяльність).

Положеннями статті 55 КАС України передбачено, що в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником.

При визначенні процесуального правонаступництва слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Виходячи з положень статей 55, 56 Конституції України у будь-якому разі в названих вище випадках спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому закриття провадження у цій справі з підстав ліквідації (припинення діяльності, позбавлення частини повноважень, звільнення з посади, скорочення посади) суб'єкта владних повноважень є неприпустимим.

Вищевказана правова позиція узгоджується з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду, від 06.03.2008, № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".

Отже, враховуючи спеціальний порядок утворення та ліквідації державних органів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в зв'язку з ліквідацією Державної комісії та її територіальних органів, обов'язок забезпечити виконання повноважень та функцій в сфері державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні згідно з Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" покладено на новоутворену Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та її новоутворені територіальні управління, які у спірних правовідносинах є правонаступниками Державної комісії та її територіальних органів.

Таким чином, прийняття постанови про накладення штрафної санкції територіальним управлінням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за невиконання розпорядження територіального органу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, є законним та обґрунтованим, а отже зобов'язання відповідача зі сплати штрафу є чинними.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність підстав для звернення прокурора Дзержинського району м. Харкова до суду з даним позовом, з огляду на таке.

Так, Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.1999, № 3-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)") зазначив наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частина друга статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України містить поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах". З огляду на це його необхідно тлумачити саме у такій редакції, а не відокремлювати поняття "орган, уповноважений державою" і "відповідні функції у спірних відносинах", як це просить зробити Генеральна прокуратура України.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.

Представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Отже, за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Арбітражного процесуального кодексу України під представництвом інтересів держави в арбітражному суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє в суді процесуальні дії. Ці дії згідно з частинами першою та другою статті 29 Арбітражного процесуального кодексу України включають звернення прокурора до арбітражного суду з позовною заявою, участь у справах, порушених за його заявою, у разі коли це передбачено законом або визнано за необхідне арбітражним судом, або за ініціативою прокурора, якщо цього вимагає захист інтересів держави.

З урахуванням викладеного, Конституційний Суд України вирішив, зокрема, що Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Арбітражного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Ці дії включають подання прокурором до арбітражного суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, а отже, відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України та статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", наявні підстави для вжиття заходів представницького характеру шляхом звернення прокурора з відповідною позовною заявою в інтересах державного органу.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі СТУ НКЦПФР про стягнення коштів на користь Державного бюджету України із ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод» з посиланням на те, що ненадходження коштів до бюджету внаслідок несплати відповідачем до бюджету санкцій, накладених за правопорушення на ринку цінних паперів, перешкоджає виконанню бюджетної політики держави, а відтак, порушує інтереси держави.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Барвінківський машинобудівний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-13016/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 19.03.2013 р.