Ухвала

від 12.03.2013 по справі 2а/1270/9926/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року справа №2а/1270/9926/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєва І. А., Казначеєв Е.Г. , Яманко В.Г.,

Секретар судового засідання Братченко О.В.

За участі представників позивача Труфанова І.А., Субботіна В.В., Яновської Н.О.,

Бороздіної І.В. (на підставі довіреностей)

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи (поштове повідомлення в матеріалах справи)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9926/2012 (головуючий І інстанції Ушаков Т.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТР" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000322201 від 04.12.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТР" ( надалі позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 року № № 0000322201.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТР" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 року задовлені, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000322201 від 04.12.2012 Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції.

Не погодившись з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 року Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду в якій зазначили на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та висноки зробліне в акті перевірки ТОВ «АСТР» щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 36 1970 гривень.

В судове засідання преставник апелянта не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи (поштове повідомлення в матеріалах справи).

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, надавши письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скрги, судова колегія встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТР» (далі - ТОВ «АСТР»), ідентифікаційний код 21821439, зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області.

ТОВ «АСТР» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 16492895 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.09.1998.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 07.11.2012 по 13.11.2012 на підставі службового посвідчення серії ЛГ № 075818 від 21.03.2012, виданого Первомайською ОДПІ в Луганській області ДПС, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю Первомайської ОДПІ в Луганській області ДПС, Меркуловою О.Л., згідно із п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, та відповідно до наказу Первомайської ОДПІ від 06.11.2012 № 223, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АСТР» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «СВ Кароліна» код за ЄДРПОУ 36983731.

За результатами перевірки складено акт № 506/22/21821439 від 20.11.2012, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «АСТР»:

1. п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІV, із змінами та доповненнями, в результаті чого за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 завищено податковий кредит в сумі 36 197,00 грн., в тому числі за:

- вересень 2011 року - 36 197,00 грн.;

2. Згідно п. 1, п. 5 ст. 203, п.1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст.655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (зі змінами та доповненнями) встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг).

Господарські операції щодо придбання ТОВ «АСТР» товарів (робіт, послуг) не підтверджується у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткуання ТОВ «СВ Кароліна» при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22 та ст. 185 Податкового кодексу України.

04.12.2012 Первомайською ОДПІ Луганської області ДПС на підставі вищевказаного акту перевірки від 20.11.2012 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000322201, яким ТОВ «АСТР» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 54 295,50 грн., з яких за основним платежем - 36 197,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 098,50 грн.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Спірним у даній справі є питання реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «СВ Кароліна».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «АСТР» є будівництво, роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами.

Матеріалами справи підтверджено, що 26.09.2011 між ТОВ «СВ Кароліна» (Продавець) та ТОВ «АСТР» (Покупець) укладено договір № 9-122К купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар) відповідно до умов цього договору й додатків до нього. Додатки до Договору є його невід'ємною частиною. Загальна сума договору складає 12 000 000,00 грн.

Фактичне виконання умов вищевказаного договору сторонами у вересні 2011 року підтверджується видатковою накладною від 27.09.2011 № РН-0000176, податковою накладною від 27.09.2011 № 35, товарно-транспортною накладною від 27.09.2011 №РН149, платіжними дорученнями від 28.09.2011 на суму 50 000,00 грн., від 30.09.2011 на суму 100 000,00 грн., від 03.10.2011 на суму 40 000,00 грн. Подальша реалізація придбаного позивачем у ТОВ «СВ Кароліна» товару підтверджується відповідними договорами про відпуск нафтопродуктів споживачам, видатковими накладними, довіреностями, копії яких знаходяться в матеріалах справи та зміст яких не спростовувався відповідачем у справі.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України.

Щодо доводів апелянта про нікчемність укладеної угоди між позивачем та ТОВ «Кароліна», судова колегія має зазначити наступне.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року роз'яснено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угода порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямована на заволодіння майном держави.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції була надана належна оцінка доказам, зібраним у справі з достатньою всебічністю, тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9926/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9926/2012 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 18 березня 2013 року.

Головуючий: І.А. Васильєва

Судді: В.Г.Яманко

Е.Г.Казначеєв