Постанова

від 18.03.2013 по справі 5015/4739/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа № 5015/4739/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої суддя Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за № 36-вих-166 від 01.02.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р.

у справі № 5015/4739/12 (суддя - Козак І.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція з повернення боргів "Рубікон", м. Львів

до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Приватне підприємство "Будформат", м. Львів

про стягнення 404 994 грн. 46 коп. суми основної заборгованості, 12 977 грн. 96 коп. трьох відсотків річних, 32 687 грн. 04 коп. пені та стягнення судових витрат

за участю представників сторін:

від позивача: Кінаш В.В. - представник (довіреність від 09.11.2012 р.);

від відповідача: Томашук О.В. - представник (довіреність від 10.01.2012 р.);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р. у справі № 5015/4739/12 (суддя - Козак І.Б.) позов задоволено частково, стягнуто з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» 404994,46 грн. суми заборгованості, 12977,96 грн. трьох відсотків річних, 9286,30 грн. пені та 8545,17 грн. судового збору з розстрочкою виконання рішення рівними частинами на три місяці. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2000,01 грн. у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.02.2013 р. у справі № 5015/4739/12 доповнено та виправлено описку в мотивувальній та резолютивній частині рішення від 24.01.2013 р., зокрема, абзацом наступного змісту: за актом виконаних робіт за грудень 2011 р. б/н (з 09.01.2012 р. по 09.07.2012 р. ) на суму 263353,01 грн. *7,75%*74/365=4137,89 грн. та 263353,01 грн. *7,50*109/365=5898,39 грн., а також замість слів: « 9286,30 грн. пені та 8545,17 грн. судового збору» слід читати: « 19327,61 грн. пені та 8746,00 грн. судового збору».

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач не виконав зобов'язань по повній та своєчасній оплаті послуг з поточного ремонту прибудинкових, внутріквартальних територій ЛКП «Рясне - 403», ЛКП «Варшавське - 407», ЛКП «Під Голоско - 410», ЛКП «Північне - 411» в Шевченківському районі м. Львова на підставі укладеного із Приватним підприємством «Будформат» договору №4 від 09.03.2011 р., право вимоги за яким перейшло до позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон»») відповідно до договору відступлення права вимоги від 17.10.2012 р., а тому позовні вимоги підлягають до задоволення з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Позов в частині стягнення пені задоволив частково, на підставі здійсненого перерахунку.

Не погодившись з рішенням господарського суду Львівської області від 24.01.2013р., Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою за № 36-вих.-166 від 01.02.2013 р., в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 12977,96 грн., пені в сумі 32687,04 грн. та судового збору скасувати. Доводи апеляційної скарги вмотивовані ст. ст. 514, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 232 Господарського кодексу України, а також п.п. 4.4. та 4.5. договору № 4 від 09.03.2011 р., згідно яких у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються при отриманні бюджетного фінансування.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за № 36-вих.-166 від 01.02.2013 р. на рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р. у справі № 5015/4739/12 та призначено до розгляду в судове засідання на 18.02.2013 р. в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), Данко Л.С., Юрченка Я.О.

18 лютого 2013 р. представник відповідача через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подала заяву (від 15.02.2013 р. за № 36-вих.-239) про уточнення прохальної частини апеляційної скарги Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р., в якій просила оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення 12977,96 грн. - 3% річних, 19327,61 грн. - пені та судового збору в сумі 8545,17 грн.

12 лютого 2013 р. на розгляд Львівського апеляційного господарського суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» без номера від 07.02.2013 р. (вх. № суду 280) на рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р. у справі № 5015/4739/12, в якій просить переглянути оскаржуване рішення та змінити його в частині стягнення з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради пені передбаченої договором в розмірі однієї облікової ставки НБУ, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 19322,58 грн. (з розрахунку за 6 місяців) та здійснити перерахунок судових витрат. В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. прийнято дану апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 18.02.2013 р. в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), Данко Л.С., Юрченка Я.О.

В подальшому ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. об'єднано апеляційні скарги Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за № 36-вих-166 від 01.02.2013р. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція з повернення боргів "Рубікон" без номера від 07.02.2013р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 280 від 12.02.2013р.) на рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р. в одне апеляційне провадження, оскільки такі зв'язані між собою підставою виникнення. Розгляд справи відкладено в судове засідання на 04.03.2013 р.

26 лютого 2013 р. в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» подано заяву про відмову від апеляційної скарги без номера від 20.02.2013 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 1282) у справі № 5015/4739/12 у порядку статті 100 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» без номера від 20.02.2013 р. задоволено частково, прийнято відмову від апеляційної скарги та відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на 18.03.2013 р.

В судове засідання 18.03.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи та заперечення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи у сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

9 березня 2011 року Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради (надалі - відповідач, замовник) та Приватним підприємством "Будформат" (надалі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, виконавець) укладено договір №4, за умовами якого виконавець зобов'язувався надати у 2011 році послуги з поточного ремонту прибудинкових внутріквартальних територій, а саме послуг з поточного ремонту тротуарів на прибудинкових, внутріквартальних територіях ЛКП "Рясне-403", ЛКП "Варшавське-407", ЛКП "Під Голоско-410", ЛКП " Північне-411" в Шевченківському районі м. Львова згідно вартості та технічних вимог, визначених додатком №1 до договору.

Ціна договору складає 1000000 грн. в тому числі ПДВ (п. 3.1. договору). Розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку - фактури та актів наданих послуг, що підписувались обома сторонами на умовах відтермінування платежу 30 календарних днів (п. 4.1. договору). Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що послуги надаються з 01.04.2011 року по 31.10.2011 року.

Згідно п. 6.4.1. договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги. За несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року.

На виконання умов договору та згідно погодженого кошторису, Приватне підприємство «Будформат» виконало для відповідача погодженні ремонтні роботи на загальну суму 564994,46 грн., про що свідчать підписані та скріплені відтисками печаток юридичних осіб акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р., за жовтень 2011 р., за листопад 2011 р. та за грудень 2011 р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку в натурі.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як з'ясовано судом першої інстанції та не заперечується представниками сторін, відповідач умов договору щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав, сплативши лише 60000,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 504994, 46 грн.

17 жовтня 2012 року Приватне підприємство "Будформат" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція з повернення боргів "Рубікон" (надалі - позивач, новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги, на умовах якого Приватне підприємство "Будформат", як первісний кредитор, передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція з повернення боргів "Рубікон" - новому кредиторові право вимоги за зобов'язанням згідно договору від 09.03.2011 року №4, укладеного між Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради та Приватним підприємством "Будформат" про надання послуг з поточного ремонту прибудинкових внутріквартальних територій, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року та за грудень 2011 року.

У відповідності до п. 3.1 договору про відступлення права вимоги, Приватне підприємство "Будформат" - первісний кредитор передав позивачу - новому кредитору всі документи, що засвідчують права, які передаються за договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним зобов'язанням, у термін до 17 жовтня 2012 р. Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим дроговором в термін до 18 жовтня 2012 р. шляхом надіслання відповідного повідомлення рекомендованою кореспонденцією (п.3.2. договору).

17 жовтня 2012 р. первісним та новим кредиторами складено акт приймання - передачі права вимоги та документів, що його підтверджують до договору відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги, належне первісному кредитору за надані послуги з поточного ремонту прибудинкових, внутріквартальних територій та документи, що його підтверджують (а.с. 38-39).

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради стало відомо про наявність договору про відступлення права вимоги лише з тексту позовної заяви.

Згідно ч.2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимог нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитор.

Судова колегія зазначає, що законодавчо не визначено, що боржника про заміну кредитора у зобров'язанні повідомляє саме первісний кредитор. В даному випадку має місце збереження балансу інтересів сторін у зобов'язанні: враховуючи те, що заміна кредитора, як правило, здійснюється без згоди боржника та новий кредитор несе ризик негативних наслідків, а відтак законодавець дає підстави для висновку, що обов'язок повідомлення боржника про здійснену заміну кредитора на нового кредитора належить останньому.

З даного приводу судова колегія зазначає, що на виконання п.3.2 договору про відступлення права вимоги, 18 жовтня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» на адресу Шевченківської районної адміністрації надіслало повідомлення про укладення 17.10.2012 р. з Приватним підприємством "Будформат" договору про відступлення права вимоги за зобов'язаннями згідно договору №4 від 09.03.2011 р. про надання послуг з поточного ремонту прибудинкових, внутріквартальних територій, з проханням протягом 3-х банківських днів сплатити борг згідно актів виконаних будівельних робіт в розмірі 504994,46 грн. Факт надіслання даного повідомлення Шевченківській районній адміністрації підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком «УКРПОШТИ» (а.с. 107, т. 1).

Таким чином, заборгованість відповідача у даній справі - Шевченківської районної адміністрації перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон»» по виконанню умов договору про відступлення права вимоги від 17.10.2012 р. складає 504994,46 грн.

Однак, представник позивача в ході судового засідання в суді першої інстанції 24.01.2013 року подав заяву про зміну (зменшення) позовних вимог (вх. №1659/13), в якій просить суд, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем боргу в розмірі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 11.01.2013 року № 6100 на суму 56 512 грн. 36 коп., від 11.01.2013 року № 6099 на суму 23 662 грн. 87 коп. та платіжним дорученням від 11.01.2013 року № 6099 на суму 19 824 грн. 77 коп. стягнути з Шевченківської районної адміністрації суму основної заборгованості в розмірі 404 994 грн. 46 коп. та 12 977 грн. 96 коп. трьох відсотків річних, 32 687 грн. 04 коп. пені, судові витрати по справі.

З огляду на вищевикладені обставини, заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення місцевим господарським судом становила 404994,46 грн.

Безпосередньо в судових засіданнях представник Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради не заперечила суму основного боргу, однак оскаржує рішення в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та судового збору. Свої доводи вмотивовує відсутністю відповідних бюджетних асигнувань для погашення боргу, а згідно умов договору про надання послуг з поточного ремонту прибудинкових, внутріквартальних територій передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюється при отриманні замовником бюджетного призначення на фінансування цих послуг.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судова колегія зазначає, що відповідач не намагався врегулювати спір, який виник між сторонами в позасудовому порядку, жодним чином не відреагувавши на повідомлення позивача про наявність у такого боргу та прохання його погасити. Однак, при цьому вказує про відсутність відповідних бюджетних асигнувань для погашення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїм зобов'язанням. Крім того, згідно дговору №4 від 09.03.2011 р., на який покликається апелянт, обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшенні залежно від реального фінансування видатків.

Як вбачається з матеріалів справи, Шевченківська районна адміністрація не вчиняла будь - яких дій , які б свідчили про зменшення обсягів закупівлі послуг у зв'язку з недостатнім фінансуванням своїх видатків та не подала доказів в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України про затримку бюджетного фінансування чи взагалі його відсутності та визнала факт порушення термінів виконання зобов'язання.

Слід зазначити, що суд першої інстанції врахував фінансовий стан відповідача, оскільки розстрочив виконання рішення рівними частинами на три місяці. Статтею 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що майнові - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов цього договоу.

Згідно із частиною першої статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно договору з поточного ремонту прибудинкових, внутріквартальних територій відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, на умовах передбачених даним договором (п. 6.1.1. договору). Розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку - фактури та актів наданих послуг, що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 30 календарних днів.

У відповідності до умов договору про відступлення права вимоги від 17.10.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» отримала право вимагати від Шевченківської районної адміністрації належного виконання всіх зобов'язань за договором №4.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем належним чином не виконано взятих на себе договірних зобов'язань з оплати виконаних робіт, чим порушено вимоги статті 526 ЦК України, тому нарахування позивачем трьох відсотків річних та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт є правомірним.

У відповідності до частини 2 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом неустойки, яка може встановлюватися за будь-яке порушення зобов'язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року №2921-111, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 даного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.8. договору з поточного ремонту прибудинкових, внутріквартальних територій за несвоєчасну оплату наданих послуг (п.4.1.) замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Так, окрім стягнення суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 32 687 грн. 04 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт (розрахунок пені в матеріалах справи).

Судова колегія, перевіривши розрахунок пені, який здійснено судом першої інстанції вважає, що судом правомірно задоволено позовну вимогу в цій частині в сумі 19327,61 грн. (за актом вересень 2011 р. в сумі 3899,69 грн.; за актом за жовтень 2011 р. в сумі 762,44 грн.; за актом за листопад в сумі 3727,42 грн., за грудень в сумі 901,78 грн. та 10036,28 грн.).

Щодо стягнення трьох процентів річних , судова колегія зазначає, що згідно статті 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із регламентації вищенаведеної норми в сфері відносин з відступлення права вимоги, в разі зміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання. При цьому зміст основного зобов'язання, яке стало предметом уступки права вимоги, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін, залишається незмінним, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора, в т.ч. право вимагати оплати боргу та нарахувань з передбачених договором або законом підстав за прострочку оплати товару.

Судова колегія зазначає, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, зміст наведеної норми свідчить, що за своєю правовою природою річні відносяться до суми боргу.

Судова колегія, перевіривши розрахунки 3 % процентів річних, вказує на те, що такі нараховані у відповідності з вимогами чинного законодавства та документально обґрунтовані позивачем, а тому підлягають задоволенню в розмірі 12977,96 грн.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення в частині стягненого судового збору в розмірі 8746,00 грн., судова колегія зазначає, що суд першої інстанції керувався вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та поклав судові витрати на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання ним умов договору від 09.03.2011 р.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р. у справі № 5015/4739/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за № 36-вих-166 від 01.02.2013р. - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 5015/4739/12 повернути господарському суду Львівської області.

повний текст постанови складено та підписано 20.03.2013р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.