Постанова

від 11.03.2013 по справі 2а-13104/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-13104/12/0170/15

11.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Шутенко Катерина Павлівна, довіреність № 1264/10/10 від 28.01.13

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 04.12.2012 у справі № 2а-13104/12/0170/15

за позовом Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус" (вул. 1-й Пятілетки, 38 А, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про стягнення заборгованості у розмірі 651722,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволено частково: стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Консенсус", податковий борг в сумі 649682,95 грн., в тому числі з податку на додану вартість у сумі 285888,64 грн., в тому числі: за основним платежем - 226424,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59456,75 грн., пеня - 4,33 грн., з податку на прибуток у сумі 351555,39 грн., в тому числі: за основним платежем - 280881,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 70674,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб у сумі 12239,10 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, Державна податкова інспекція у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою. в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 в частині незадоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Державна податкова інспекція у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-позивач) у листопаді 2012 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 651 722,95 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення №0000271502 від 24.03.2011 та №0000261502 від 24.04.2011 про застосування підвищеної відповідальності за вчинення повторного протягом року порушення у загальній сумі 2040,00 грн. є противоправними, оскільки законодавство, яке діяло на час вчинення правопорушення, не передбачало можливості застосування штрафних санкцій за вчинення повторного протягом року порушення у сумі 1020,00 грн., тобто при застосуванні розглядуваної норми слід керуватися положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а не статті 120 Податкового кодексу України, тому позовні вимоги про стягнення боргу підлягають частковому задоволенню, а саме: в сумі 649682,95 грн.

Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позовні вимоги стосовно заборгованості у загальній сумі 649682,95 грн., в тому числі з податку на додану вартість у сумі 285888,64 грн., в тому числі: за основним платежем - 226424,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59456,75 грн., пеня - 4,33 грн., з податку на прибуток у сумі 351555,39 грн., в тому числі: за основним платежем - 280881,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 70674,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб у сумі 12239,10 грн., є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи й підлягають задоволенню.

Проте, стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальній сумі 2040,00 грн. за вчинення повторного протягом року правопорушення, які судом першої інстанції визнані необґрунтованими, судова колегія зазначає наступне.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 24.03.2011 та 24.04.2011 позивачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000271502 та №0000261502 відповідно, якими відповідачу визначена сума податкового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 1020,00 грн. по кожному повідомленню-рішенню у відповідності до вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Передумовою застосування до відповідача штрафних санкцій у загальній сумі 2040,00 грн. стали акти камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 14.03.2011 №3/15/15-2/30411145 та № 2/15-2/30411145.

Перевіркою встановлені порушення: підпункту 49.18.1. (49.18.2.) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (граничний строк подання - 20.01.2011); абзацу "а" пункту 4.1.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість з податку на додану вартість по штрафним санкціям, по яким судом першої інстанції відмовлено в задоволенні вимог, виникла у зв'язку з нарахуванням до сплати сум по актам камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 14.03.2011 № 2/15-2/30411145, №3/15/15-2/30411145 та податкових повідомлень-рішень № 000261502 від 24.04.2011 та №0000271502 від 24.03.2011 у розмірі 1020,00 грн. по кожному на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами". пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Судова колегія зазначає, що такі дії податкового органу є правомірними, оскільки до відповідача у продовж року вже застосовувались штрафні санкцій у сумі 170,00 грн. за таке порушення, а саме податковим повідомленням-рішенням від 23.03.2011 № 0000181502 (неподання податкової звітності за жовтень 2010 року) прийнятого на підставі акту перевірки № 1/15-2/30411145 від 14.03.2011.

Стосовно застосування штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн. по кожному з оспорюваних заявником апеляційної скарги повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до листа від 03.02.2011 № 2963/7/10-1017/302 Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі починаючи з 1 січня 2011 року, платники податків несуть відповідальність, передбачену нормами Податкового кодексу України, зокрема, у разі виявлення за результатами камеральних перевірок порушень.

Так, коли платник податку подає податкову декларацію (розрахунок) з порушенням граничних термінів подання податкової звітності, застосовується штрафна санкція у розмірах, передбачених пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

При цьому в акті перевірки фіксується факт порушення термінів подання податкової звітності, що встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", та застосовується штрафна санкція у розмірі 170,00 грн. (пункт 120.1 статті 120 Податкового кодексу України) за кожну неподану (несвоєчасно подану) податкову декларацію, зазначену у такому акті.

У разі встановлення протягом року з дати винесення податкового повідомлення-рішення таких дій (несвоєчасного подання) повторно, штрафна санкція застосовується у розмірі 1020,00 грн. за кожне таке несвоєчасне подання.

Повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020,00 грн. згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

У випадку порушення платниками податків граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 1 січня 2011 року з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах, встановлених статтею 126 Податкового кодексу України.

Штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 по 30.06.2011.

Слід зазначити, що позивачем дотримано умови, визначені діючим законодавством щодо застосування штрафних санкцій за вчинення повторного протягом року правопорушення. Отже, у податкового органу виникло право на стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 2040,00 грн. на підставі податкових повідомлень-рішень №0000271502 від 24.03.2011 та №0000261502 від 24.04.2011.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не дослідив повно та всебічно обставини справи, не встановив характер спірних правовідносин та, як наслідок, невірно застосував норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову є помилковим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись частиною першою статті 195, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 у справі № 2а-13104/12/0170/15 скасувати.

Прийняти нове рішення:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити.

Стягнути з рахункових рахунків у банку, відкритих на ім'я ТОВ "Консенсус" заборгованість у сумі 651722,95 грн., в тому числі: в дохід державного бюджету міста Керчі Автономної Республіки Крим 287928,46 грн. заборгованості з податку на додану вартість; - 351555,39 грн. заборгованості податку на прибуток; - 12239,10 грн. заборгованості з орендної плати з юридичних осіб.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко