Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-4710/11/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2013 р. м. Київ К/9991/76547/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївхліб» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року по справі №2а-4710/11/1470 за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївхліб»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Миколаївхліб»звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 28.12.2010 року №0007791520/0, яким визначено суму податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 267 514,77 грн., з яких 178 343,18 грн. - за основним платежем, 89 171,59 грн. - штрафні санкції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року у даній справі позов задоволено та визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами невиїзної документальної перевірки ПАТ «Миколаївхліб»за січень-лютий 2010 року, під час якої встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено суму ПДВ за січень, лютий 2010 року на 178 343,18 грн. Порушення, на думку податкового органу, полягало у тому, що позивачем у періоді, що перевірявся, сформовано податковий кредит за господарською операцією з ТОВ «Компанія «Енергопромінвест», яке на момент видачі податкових накладних не було платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.10.2009 року).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що на момент відображення позивачем у податковій звітності господарської операції з ТОВ «Компанія «Енергопромінвест»та виписки останнім податкових накладних, на підставі яких ПАТ «Миколаївхліб»сформовано податковий кредит, ТОВ «Компанія «Енергопромінвест»не було платником ПДВ, отже, не мало права виписувати податкові накладні.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2010 року у справі № 2а-1837/10/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 року, визнано нечинним акт про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Компанія «Енергопромінвест», та зобов'язано Яготинську МДПІ поновити реєстрацію ТОВ «Компанія «Енергопромінвест»платником ПДВ з дати реєстрації, поновити дію свідоцтва платника ПДВ з дати початку його дії, тому позивач правомірно сформував податковий кредит у відповідному податковому періоді.

За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївхліб»задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року скасувати та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року по справі № 2а-4710/11/1470.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 -239 КАС України.

Головуючий Голубєва Г.К. Судді Карась О.В. Рибченко А.О.